Агрохолдинги – біда українського сільського господарства
Маніпуляції економічними показниками результатів діяльності великих агрохолдингів деякими експертами, аналітиками і так званими вченими сприяє укоріненню корупції в сільському господарстві.
Стратегія наукової діяльності Державної дослідної станції птахівництва НААН
Для покращення соціально-економічного розвитку села Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Національною академією аграрних наук України розробили "Концепцію розвитку сільських територій". У відповідність поставленим завданням Державна дослідна станція птахівництва розробила стратегію наукової діяльності та засади розвитку птахівництва в Україні.
Тайм-менеджмент – технологія підвищення ефективності використання часу
Управління часом, організація часу, тайм-менеджмент (англ. Time management) – технологія організації часу і підвищення ефективності його використання.
Наказ ДП “УкрНДНЦ” №61 щодо чинності ДСТУ з птахівництва
Згідно Наказу ДП «УкрНДНЦ» № 61 .від 22.06.2015 р чинними є такі НД:
Оголошення | Затверджено зміну № 1 до ДСТУ 3143:2013 «М’ясо птиці. Загальні технічні умови»
ЗАТВЕРДЖЕНО Зміну № 1 до ДСТУ 3143:2013 «М’ясо птиці. Загальні технічні умови»
Наказ ДП "УкрНДНЦ" від 25.05.2015р. № 43
Чинна від 01.11.2015р
Рекомендації по застосуванню вакцини проти вірусного ентериту гусей (ВЕГ) для щеплення молодняка
Згідно з листівкою-вкладкою «Вірусвакцина жива культуральна проти вірусного ентериту гусей», в добовому віці щеплюють гусенят, які одержані від невакцинованого батьківського стада перед початком продуктивного періоду. Якщо ж гусенята одержані від вакцинованого стада, їх НЕ МОЖНА щеплювати в добовому віці.
Нові старі кури | РІДНЕ СЕЛО – газета для тих хто працює на землі
Державна дослідна станція птахівництва НААН, що у селі Бірки, удосконалює давні породи курей – українську чорну та українську зозулясту
Протягом багатьох століть справжньою окрасою українського подвір'я є птиця – стабільне джерело харчів і прибутку селян. Тож не дивно, що сучасні українські породи походять від схрещування невибагливих, пристосованих до місцевих умов безпородних особин із культурними високопродуктивними. Нащадки, які претендують на право називатися новою породою, відбираються за найяскравішими ознаками: живою масою, несучістю, декоративністю, стійкістю до негативних чинників тощо.
Коментарі