Історія створення HACCP

Назва системи HACCP (ХАССП) є абревіатурою й походить від заголовних букв англійських слів Hazard Analysisand Critical Control Points, що в перекладі означає Аналіз Ризиків і Критичні Контрольні Точки.

Система HACCP була вперше розроблена в США в 1959 році  в умовах найсуворішої таємності компанією Піллсбері (the Pillsburry Company), що працювала на NASA. Життєво важливо було гарантувати безпеку їжі для американських астронавтів. У той час більшість систем контролю безпеки і якості продуктів харчування базувалися на контролі кінцевого продукту. Стала очевидна необхідність превентивної системи, що забезпечує тверду впевненість у безпеці харчових продуктів. Для цього й була створена система HACCP.

Через 10 років її практичного застосування в NASA, в 1971 році вона була представлена на Першій Американській національній конференції по захисту харчових продуктів, була схвалена й початку впроваджуватися в харчовій промисловості.

1973 рік – схвалення концепції НАССР Адміністрацією по харчових продуктах і медикаментам США (US FDA).

Подальший розвиток ця система одержала в середині 80 – х років, коли Американська Академія наук запропонувала використовувати принципи даної системи для розробки систем керування якістю й на інших підприємствах, зокрема харчової галузі.

1985 рік – НАССР рекомендована Національною Академією Наук США для використання при контролі мікробіологічних ризиків.

1989 рік – опублікування Національним консультативним комітетом з мікробіологічним критеріям харчових продуктів США (NACMCF USA) «Посібника з розробки й впровадження системи НАССР», у якому сформульовані, викладені й проаналізовані сім принципів НАССР і наведені шість основних типів мікробіологічних небезпек.

З 1990 року  система НАССР стала обов'язкової до застосування в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії й деяким іншим країнах.

1993 рік – опублікування Комісією Кодекс Алиментариус (САС) серії руководств (провідних вказівок) по розробці й впровадженню системи НАССР.

1993 рік – прийняття в ЄЕС Директиви 93/43/ЄЕС «Про гігієну харчових продуктів», що передбачає обов'язкове застосування систем контролю, заснованих на принципах НАССР, при виробництві всіх продуктів харчування.

З 1996 року почалося стрімке поширення системи HACCP по усьому світі – харчові підприємства Америки, Європи, Австралії активно впроваджували в роботу принципи ХАССП. На сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу, США, Канаді впровадження й застосування методу HACCP у харчовій промисловості, сертифікація системи HACCP є обов'язковими.

1997 рік – перегляд стандарту CAC/RCP 1-1969 (Rev. 3-1997) і включення в нього Додатка «Система аналізу небезпечних факторів і критичних контрольних крапок (НАССР) і вказівки по її застосуванню».

2003 рік – вихід останньої редакції Rev. 4-2003 CAC/RCP 1-1969 « міжнародний кодекс, ЩоРекомендується, сталої практики. Загальні принципи гігієни харчових продуктів».

2004 рік – прийняття Регламенту ЄС № 852/2004 «Про гігієну харчових продуктів», що заміняє Директиву 93/43/ЄЕС.

2005 рік – прийняття організацією ISO міжнародних стандартів ISO 22000:2005 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій у продуктовому ланцюзі», заснованого на принципах НАССР і ISO 22004:2005 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів. Провідні вказівки по застосуванню ISO 22000:2005».

с 01.01.2006 року система НАССР стала обов'язкової до застосування в країнах ЄС.

2010 рік – прийняття нової схеми сертифікації FSSC 22000.

НАССР є основою для стандартів BRC, IFS, SQF, Dutch HACCP і інших.

Також варто відзначити, що з 1 липня 2013 року в Республіці Білорусь, Республіці Казахстан і Російської Федерації впровадження принципів HACCP для ВСІХ організацій, що беруть участь у ланцюзі створення харчової продукції стає обов'язковим згідно технічного регламенту Митного союзу «Про безпеку харчової продукції» (ТР ТС 021/2011).

В Україні уведений національний стандарт ДСТУ-Н CAC/RCP 1:2012 «Продукти харчові. Настанови щодо загальних принципів гігієни» (CAC/RCP 1-1969, Rev.4-2003, IDT).

23 липня 2014 року Верховна Рада України проголосувала за законопроект № 4179 а, який стосується гармонізації законодавства України та Європейського Союзу у сфері безпеки та якості харчових продуктів. Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP. У законі також передбачено створення єдиного контролюючого органу в сфері безпеки харчових продуктів, скасування дозвільних документів і процедур, які відсутні в ЄС, впровадження європейських принципів регулювання ГМО, зокрема в частині реєстрації ГМО-джерел, а не продуктів, вироблених з них.

17 жовтня 2015 року згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 429 затвердженні зміни до вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР).

Швидке поширення, всесвітнє визнання й широке застосування у виробничій практиці системи HACCP пояснюється рядом безперечних переваг, які вона дає тим, хто неї використовує.

Серед внутрішніх переваг впровадження HACCP можна назвати наступні:

• основа HACCP – системний підхід, що охоплює параметри безпеки харчових продуктів на всіх етапах життєвого циклу – від одержання сировини до використання продукту кінцевим споживачем;
• використання превентивних мір, а не запізнілих дій по виправленню шлюбу й відкликанню продукції;
• однозначне визначення відповідальності за забезпечення безпеки харчових продуктів;
• безпомилкове визначення критичних процесів і концентрація на них основних ресурсів і зусиль підприємства;
• значна економія за рахунок зниження частки шлюбу в загальному обсязі виробництва;
• документально підтверджена впевненість щодо безпеки вироблених продуктів, що особливо важливо при аналізі претензій і в судових розглядах;
• додаткові можливості для інтеграції із системою менеджменту якості ISO (ISO 9001, ISO 2000).

Впровадження системи HACCP дає підприємству зовнішні переваги:

• підвищується довіра споживачів до виробленої продукції;
• відкривається можливість виходу на нові, у тому числі міжнародні ринки, розширення вже існуючих ринків збуту;
• додаткові переваги при участі у важливих тендерах;
• підвищується конкурентоспроможність продукції підприємства;
• підвищення інвестиційної привабливості;
• зниження числа рекламацій за рахунок забезпечення стабільної якості продукції;
• створення репутації виробника якісного й безпечного продукту харчування.

haccp-control

Із історії удосконалення систем контролю якості

Виникнення гуртків якості у Японії

Історія успіїху Японії.