Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Стратегія наукової діяльності Державної дослідної станції птахівництва НААН

Для покращення соціально-економічного розвитку села Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Національною академією аграрних наук України розробили  "Концепцію розвитку сільських територій". У відповідність поставленим завданням Державна дослідна станція птахівництва розробила стратегію наукової діяльності та засади розвитку птахівництва в Україні.

def-2013-300x200

Про схвалення Концепції розвитку сільських територій

З постанови № 995-р Кабінету Міністрів України
від 23 вересня 2015 р.

Мета і шляхи її досягнення

Проектом розпорядження передбачається затвердити Концепцію розвитку сільських територій на період до 2025 року.

Метою Концепції є створення умов для комплексного розвитку багатофункціонального сільського господарства і села в інтересах суспільства, що передбачає раціональне формування конкурентоспроможного багатогалузевого і багатоукладного сільського господарства, диверсифікованої сільської економіки, якісного середовища проживання на основі нарощування людського і соціального капіталів.

Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація заходів Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів програм міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел.

Головним пріоритетом є покращення соціально-економічного та екологічного стану сільських територій.

Завдання:

  • Вирішення питань зайнятості та збільшення реальних доходів сільських домогосподарств.
  • Формування сприятливих умов для розвитку підприємництва, організації кооперативних об’єднань, створення ринків збуту сільськогосподарської продукції.
  • Покращення рівня екологічності виробництва та якості сільськогосподарської продукції. Збільшення частки органічних сертифікованих сільськогосподарських угідь.
  • Покращення соціальної сфери та демографічної ситуації сільських територій.

Шляхи розв’язання проблем

Створенні умов для забезпечення комплексного розвитку сільських територій в інтересах суспільства, що передбачає раціональне формування конкурентоспроможного багатогалузевого і багатоукладного сільського господарства, диверсифікованої сільської економіки, сприятливого середовища проживання на основі нарощування людського і соціального капіталу та розвитку партнерства держави та бізнесу.

Способи досягнення мети:

  1. Забезпечення доступності громадян до соціальних послуг, гарантування стандартів якості обслуговування.
  2. Створення стимулів та належних умов проживання молодих фахівців.
  3. Будівництво сучасної транспортної інфраструктури та розвиток телекомунікацій.
  4. Надання державної підтримки для розвитку комунального господарства та індивідуального житлового будівництва на селі.
  5. Розвиток мережі закладів медичної допомоги, забезпечення доступності медичного обслуговування.
  6. Розвитку фізичної культури і спорту.
  7. Збереження та відновлення культурної та історичної спадщини територіальної громади села, селища .
  8. Охорона та збереження природних ресурсів у сільській місцевості.

Наукові засади розвитку птахівництва в Україні

Для утримання птиці в присадибних та фермерських господарствах населення, а також для отримання органічної продукції науковцями ДДСП НАААН виведено курей різного напрямку продуктивності, які характеризуються високою адаптивною здатністю – яєчні «Бірківська барвиста», яєчно-м'ясні «Полтавська глиняста», м'ясо-яєчні «Геркулес» з різним забарвленням оперення, гуси порід «Велика сіра» та «Велика біла», індики кросу «Харківський». Зараз з птицею проводиться спрямована селекційно-племінна робота методами індивідуально-сімейної та масової селекції щодо покращення її несучості, живої маси, маси яєць, відтворних якостей із застосуванням сучасних комп’ютерних програм на основі використання новітніх математичних і статистичних методів. Надалі планується посиліти цій напрям, що послугує відправною точкою при створенні нових конкурентних вітчизняних кросів.

Вже зараз проводиться і буде посилюватися робота щодо створення сучасної бази для геномної селекції та впровадження стратегії раціонального використання вітчизняного генофонду птиці шляхом:

  • вивчення генетичного різноманіття (мінливості) вітчизняного генофонду з використанням сучасних молекулярно-генетичних маркерів (RAPD, SSR, STS, CAPS і т.д.);
  • проведення паспортизації птиці та контролю походження з використанням мікросателітних маркерів (SSR);
  • типування популяцій різних видів сільськогосподарської птиці (кури, качки, гуси) з використанням RAPD-маркерів;
  • вивчення зв’язку алельних варіантів генів з продуктивними ознаками курей різних порід;
  • вивчення генетичної резистентності курей к різним захворюванням (хвороба Марека, сальмонельоз та інші).

Щоб мати можливість в перспективі створювати нові лінії, кроси, популяції птиці, необхідно вже зараз зберегти якомога більшу кількість наявного біологічного різноманіття сільськогосподарської птиці різних видів і напрямків продуктивності. В якості генофонду зберігаються кури породи «Полтавська глиняста», «Червоний род-айленд» та 5 субпопуляцій м'ясо-яєчних курей з різним забарвленням оперення. Ця птиця також може бути залучена до селекційної роботи зі створення нових вітчизняних кросів різної спеціалізації.

 Актуальними завданнями щодо розробки технології виробництва продукції птахівництва та механізації технологічних процесів у птахівництві буде:

  • енерго- та ресурсозберігаючі технології промислового вирощування і утримання птиці з використанням вітчизняних зразків обладнання, яке не поступається кращим зарубіжним аналогам;
  • конкурентоздатні технології виробництва м’яса курей, індиків, перепелів, страусів, фазанів та водоплавної птиці у спеціалізованих, фермерських та присадибних господарствах;
  • технічні та технологічні рішення щодо забезпечення істотного зниження забруднення довкілля твердими, рідкими і газоподібними шкідливими речовинами;
  • технології виробництва органічної продукції птахівництва, а також продукції, отриманої за вільно-вигульного утримання птиці з урахуванням кліматичних умов, наявних генетичних ресурсів і кормової бази України;
  • екологічно безпечні технології переробки відходів, зокрема, підстилкового і безпідстилкового пташиного посліду, відходів забою птиці.

Одним з пріоритетних напрямів підвищення відтворювальних і продуктивних якостей м’ясних видів птиці є вивчення динаміки фізіологічних і біохімічних змін в організмі у період несучості, як у самок, так і у самців.

Важливе значення має удосконалення та розробка біотехнологічних методів відтворення птиці та збереження генофонду. Такими методами є кріоконсервування сперми, яєчників, а також метод внутрішньо та міжвидових трансплантацій гонад.

Перспективні дослідження в інкубації буде спрямовано на підвищення якості виведеного молодняку, зниження ранньої та пізньої смертності, підвищення природного імунітету. Дослідження з метою скорочення "вікна виведення", використання циркадних циклів в інкубаційному процесі, врахування динаміки вироблення метаболічного тепла ембріонами у ході інкубації і більш глибоке вивчення ролі основних поживних компонентів яйця в забезпеченні розвитку ембріонів, в тому числі при використанні при живленні птиці кормів з ГМО, сприятимуть підвищенню економічної ефективності інкубації, отриманню здорової птиці.

Проблема регуляції статі у птахівництві є глобальною, з’ясування механізмів зрушення статі має дуже актуальне значення.

Стратегічними напрямами досліджень щодо годівлі птиці є:

  • вивчення ефективності і перспективності нових кормових культур (нових сортів культур виведених традиційними методами – засухостійких, голозерних та ін.., а також одержаних з допомогою генної інженерії, асортимент яких розширюється швидкими темпами – генномодифіковані культури з новими властивостями, з підвищеним вмістом амінокислот, різним жирнокислотним складом, фосфатазою активністю та ін.., );
  • вивчення ефективності і перспективності нових кормових компонентів: вторинних продуктів харчової промисловості, продуктів переробки відходів виробництва – вторинні продукти виробництва біодизелю, біоетанолу та ін..;
  • вивчення ефективності нових кормових добавок, направлених на підвищення перетравності кормів, засвоєння поживних речовин, нормалізації обміну речовин (ферменти, підкислювачі, регулятори обміну речовин, пробіотики, рослинні біологічно активні добавки та ін.), значення яких зростає в зв’язку зі зниженням в раціонах птиці долі легкоперетравних кормів з високою біологічною цінністю і підвищенням долі кормів зі зниженою кормовою цінністю;
  • розробка нових методів контролю якості кормів і відповідно підвищення їх кормової цінності, а також методів контролю активності різних кормових добавок, що завозяться на ринок України (зокрема в Україні відсутні методи контролю ксиланазної, бета-глюканазної активності та ін..);
  • розробка нових методів підготовки кормів до згодовування ( як вологотеплові, тобто екструзія чи експандування різних поєднань компонентів, так і попередня обробка ферментами, інкубація з мікроорганізмами) для підвищення їх перетравності, знешкодження анти поживних компонентів (таких як глюкозинолати, глікозиди, алкалоїди та ін.)
  • вивчення впливу різних кормових компонетів на процеси метаболізму в організмі птиці, визначення регуляторних та чутливих ланок з метою направленого впливу на процеси обміну речовин;
  • розробка принципів одержання функціональної продукції з лікувально-профілактичними властивостями.
  • удосконалення методів мікотоксикологічного контролю якості кормів та пошук засобів профілактики мікотоксикозів.

В лабораторії годівлі птиці та мікотоксикології вперше виявлено широке розповсюдження фактора забруднення зерна і зернопродуктів, який раніше не реєструвався – бактеріальних токсинів. Необхідно їх ідентифікувати, вивчити токсикологічні характеристики, розробити методи виявлення та розпочати моніторинг розповсюдженості, розробити засоби та способи попередження кормових токсикозів.

 Для забезпечення ветеринарного благополуччя у галузі необхідно проведення:

  • визначення чутливості циркулюючих в Україні штамів E.coli до сучасних хіміотерапевтичних засобів.
  • проведення досліджень з вивчення актуальних на даний час захворювань гусей в Україні (парвовірусний ентерит, поліомавірусна інфекція, цирковірусна інфекція);
  • виготовлення нових вакцин (проти поліомавірусного ентериту гусей та ін.).

 Пріоритетними напрямами економічних досліджень буде:

Запровадження в Україні системи гарантування безпечності та якості продукції потребує створення відповідної нормативної бази, гармонізованої з європейськими документами, яка повинна регламентувати критерії оцінки (атестації) птахогосподарств для створення Єдиного реєстру виробників продукції птахівництва. Такими нормативно-правовими актами можуть бути технічні регламенти:

  • технічний регламент «Вимоги до виробництва та реалізації харчових яєць та яєчних продуктів»;
  • технічний регламент «Вимоги щодо вирощування та утримання птиці, призначеної для виробництва м'яса»;
  • технічний регламент «Вимоги щодо виробництва і реалізації інкубаційних яєць та молодняку сільськогосподарської птиці».

Надалі продовжувати роботи з розробки і перегляду стандартів у галузі птахівництва, ініціювати внесення змін та доповнень до нормативних документів з урахуванням потреб галузі на базі новітніх розробок і досягнень науки, моніторингу розвитку, сучасного стану птахівництва в Україні та світі.

20 січня 2016 р. відбулось чергове засідання Бюро Президії НААН під головуванням президента академіка НААН Ярослава Михайловича Гадзала. Члени Президії HAАH та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь директора Державної дослідної станції птахівництва НААН кандидата біологічних наук О.В.Терещенка «Наукові засади виробництва продукції птахівництва як елемент сталого розвитку сільських територій».


З цим матеріалом читають:

Замовити курей Геркулес можна на сайті Державної дослідної станції птахівництва НААН / Інститут птахівництва

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)