Стан птахівництва у 2016 році   
   Домашня птиця 2017 - акція      


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Шляхи реформування вітчизняного птахівництва

Мельник Володимир Олексійович, к. с-х наук, завідувач лабораторії технології виробництва продукції птахівництва ІТ НААН

В останні 10 років птахівництво України динамічно розвивається. За цей період виробництво харчових курячих яєць збільшилося в 2 рази, м’яса птиці більш ніж в 4 рази. В розрахунку на 1 мешканця зараз виробляється більш ніж 300 яєць, м’яса птиці близько 24 кг. Не дивлячись на досягнуті успіхи, в розвитку вітчизняного птахівництва є і негативні моменти: 

  • занадто високий рівень монополізації ринку окремими виробниками. Практично все виробництво харчових курячих яєць і м’яса бройлерів зосереджено в руках невеликої кількості крупних холдингів, які витіснили з ринку не тільки дрібні, а й середні підприємства;

  • більше 90% загального обсягу виробництва м’яса птиці становить м’ясо бройлерів, в той час як м’яса індиків, качок, гусей виробляється недостатньо для задоволення внутрішніх потреб країни;

  • виробництво продукції в присадибних та фермерських господарствах неухильно зменшується, а в найближчі роки у зв’язку з введенням в дію окремих зобов’язань України перед СОТ, таких, наприклад, як заборона реалізації на ринку птиці, що не забита у відповідним чином обладнаних забійних цехах, більшість з них може взагалі припинити свою діяльність. Це призведе до подальшого занепаду села та збільшення безробіття;

  • законодавча і нормативно-технічна база, що регламентує діяльність птахівницьких підприємств, в значній мірі не відповідає сучасним міжнародним вимогам, вимогам СОТ і потенціальних країн імпортерів, зокрема країн ЄС та Митного союзу, часто прийнята виключно на догоду крупним виробникам-монополістам і не відповідає потребам країни в цілому. За деякими напрямками, наприклад виробництво органічної продукції, відповідні нормативно-технічні документи взагалі відсутні. Все це ускладнює експорт продукції вітчизняного птахівництва, у зв’язку з чим нині галузь опинилася перед загрозою кризи перевиробництва;

  • за останні 10 років зросла залежність галузі від поставок з-за кордону селекційно-генетичного матеріалу (залежність більш ніж на 95%), сучасного обладнання та ветпрепаратів (залежність приблизно 80%), преміксів і вітамінних добавок(залежність біля 70%), що ставить під загрозу продовольчу безпеку країни, вимагає витрат значних валютних коштів, які йдуть на розвиток закордонних підприємств, в той час як відповідний науковий та виробничий потенціал України занепадає;

  • у розвитку птахівництва України як ніколи збільшилася роль корупційної складової та адміністративного ресурсу, подолання яких інколи не під силу навіть крупним холдингам, а невеликі підприємства вони просто душать;

  • високі відсотки виплат за банківськими кредитами, які набагато перевищують аналогічні ставки в більшості розвинених країн, неможливість в багатьох випадках взяття банківських кредитів на тривалі терміни. Все це гальмує, перш за все, також, в основному, розвиток невеликих та середніх підприємств.

У зв’язку з вищенаведеним, без сумніву, вітчизняне птахівництво потребує реформування.  Для цього необхідно:

1. Розробити за участі всіх зацікавлених сторін (Мінагрополітики України, НААН, Асоціації птахівників України, ВНО Укрптахопром, Спілки фермерів України, представників комбікормової промисловості, машинобудівних підприємств) програму розвитку вітчизняного птахівництва (в т.ч. присадибного та фермерського) на найближчі 10 років. Цільові показники цієї програми мають забезпечити:

— виведення вітчизняного птахівництва за показниками продуктивності птиці, питомих витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів, якості продукції, благополуччя птиці, показниками, що характеризують його екологічну ефективність, на рівень провідних країн світу;

— виробництво та споживання харчових яєць не менше 350 шт., м’яса птиці 40 кг в розрахунку на 1 мешканця України за рік, можливість експорту харчових яєць не менше 5 млрд. шт. за рік, м’яса птиці не менше 300 тис. тонн;

— доведення частки м’яса таких видів птиці, як індики, качки, гуси, перепели та страуси в загальному балансі м’яса птиці в країні не менш, ніж до 15%;

— доведення частки органічної продукції птахівництва в загальному балансі виробництва продукції птахівництва не менш, ніж до 5%;

— задоволення потреб галузі в матеріально-технічних засобах, ветпрепаратах, кормових добавках тощо не менш ніж на 80% за рахунок налагодження їх виробництва в Україні;

— розвиток селекційно-племінної бази країни. Задоволення потреб галузі не менш ніж на 30% за рахунок використання птиці вітчизняної селекції;

— зниження забруднення довкілля в результаті діяльності птахівницьких підприємств не менш ніж на 30% до 2023 р.

Програма має бути підкріплена зобов’язаннями усіх сторін, необхідними матеріально-технічними і фінансовими ресурсами, а хід її виконання контролюватися відповідними державними органами.

2. Привести законодавчу базу та нормативно-технічні документи, що регламентують діяльність птахівницьких підприємств в Україні, у відповідність до загальноприйнятих міжнародних вимог, вимог СОТ та ЄС. Для цього необхідно доопрацювати значну частину чинних документів, розробити низку нових та відмінити застарілі нормативно-технічні і законодавчі документи. Це дасть змогу підвищити якість продукції птахівництва, забезпечить можливість більш широкого її виходу на зовнішні ринки.

3. Спростити процедуру реєстрації птахівницьких підприємств та виробничих кооперативів, зменшити кількість погоджень, перевірок, вести рішучу боротьбу з корупцією, рейдерством і т.п. явищами.

4. Для забезпечення поступального розвитку фермерського та присадибного птахівництва у нових умовах господарювання стимулювати створення виробничо-торгівельних кооперативів власників присадибних та фермерських господарств, надавати їм пільгові кредити, на першому етапі їх діяльності передбачити для них відповідні податкові пільги. Основні функції кооперативів:

– забезпечення потреб окремих господарств в добовому та підрощеному молодняку високопродуктивної птиці, кормах, ветпрепаратах, матеріально-технічних ресурсах тощо;

— надання послуг кваліфікованих фахівців з різних питань (профілактики хвороб птиці, годівлі, технології утримання тощо);

— надання послуг з інкубації яєць, забою та переробки птиці, зберігання продукції;

— якісний контроль кормів, виробленої продукції птахівництва;

— реалізація виробленої продукції птахівництва.

5. Наукові установи НААН мають переорієнтувати наукову тематику своїх досліджень на вирішення актуальних проблем вітчизняного птахівництва та забезпечити розробку (за участі інших зацікавлених організацій) :

— нормативно-технічних і законодавчих документів, що відповідають міжнародним вимогам, вимогам СОТ та ЄС;

— Програми розвитку птахівництва на період до 2013 р.;

— економічно ефективних моделей діяльності птахівницьких господарств різного ресурсного забезпечення;

— створення конкурентоспроможних, адаптованих до місцевих кліматичних умов і кормової бази порід, породних груп, популяцій та кросів птиці для спеціалізованих, фермерських та присадибних господарств, в тому числі таких, які задовольняють вимогам органічного виробництва;

— ресурсозберігаючих природоохоронних технологій виробництва продукції птахівництва нового покоління в господарствах різних типів, що забезпечують максимальну реалізацію генетичного потенціалу птиці сучасних порід і кросів, відповідність сучасним міжнародним вимогам щодо благополуччя птиці, отримання високоякісної продукції у відповідності до вимог вітчизняних нормативних документів та вимог країн експортерів;

— новітніх систем біозахисту тварин;

— приймати активну участь у роботі дорадчих служб.


Копіювання матеріалу без звернення на джерело www.market.avianua.com заборонено.


Оголошення


Розробки для птахівництва



Архів матеріалів
Апрель 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Мар    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Коментарі