Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Зміна підходів щодо організації і проведення НДР для покращення трансферу інновацій

Покращення стану  птахівництва в Україні не можливе без розвитку науки й упровадження інноваційних розробок.

Для покращення трансферу інновацій потрібно створювати технологічні парки з вирішення актуальних питань галузі, які покликані об’єднати виробничі й фінансові ресурси та забезпечити повний життєвий цикл інновацій: дослідження – розробка – випробовування – упровадження.

Пріоритетними джерелами фінансування наукових досліджень мають бути приватні інвестиції, які дозволять зменшити долю державного фінансування та послаблять навантаження на бюджет країни.

Для залучення інвестицій у науку необхідно змінити підходи до планування робочих програм шляхом розробки інноваційних проектів, а на кінцевих етапах НДР, інвестиційних бізнес-проектів. які б ураховували актуальні питання галузі та потреби потенційних інвесторів.

Для стимулювання інноваційної діяльності потрібно створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу, залучення інвестицій і  розвитку науки.

Сучасна схема трансферу інновацій для повернення інвестицій у науку

Сучасна схема трансферу інновацій для повернення інвестицій у науку.

Актуальним питанням реформування сучасної науки є  зміна механізмів адміністрування НДР.
Сучасна система адміністрування НДР повинна являти собою інформаційно-аналітичний комплекс об’єднаних в єдину комп’ютерну мережу установ НААН.  Використання досягнень сучасних інформаційних технологій підвищить ефективність планування, дозволить оптимально розподіляти ресурси, покращить контроль за виконанням робіт, зменшить втрати робочого часу, об'єднає науковців і виробників та покращить трансфер технологій вцілому.

Для інформатизації потенційних інвесторів та розробників потрібно створити єдину інформаційну базу даних інноваційних і інвестиційних проектів.

Нові підходи до організації і управління НДР, з урахуванням інтересів інвесторів з дотриманням принципів системи управління якістю, покращать якість наукових розробок та фінансовий стан науки.

Ю.Б. Іщенко, н.с. ДДСП НААН


 

Аналіз причин погіршення трансферу інновацій в Україні

Для вирішення проблем трансферу інновацій потрібний
комплексний аналіз причин і системний підхід щодо покращення ситуації…


Коефіцієнт розбалансування СУЯ проведення НДР з трансферу інновацій (2,14)

Колесо інноваційного процесу

Зірка В ідеальному випадку, маючи оцінювання в 5 балів по виконанню всих положень системи управління якістю коефіцієнт розбалансування дорівнює нулю. "Колесо" інноваційного процесу збалансоване й "вібрації", які його розхитують, відсутні.

  • Проблемні питання трансферу інновацій в Україні, які потребують негайного вирішення

Наразі, ефективність роботи підрозділу трансферу інновацій в науково-дослідницьких установах не є ефективним з-за невизначеності з ряду питань. Зрозумівши і вирішивши їх якість інноваційного процесу НДДКР повинна перейти на новий рівень.  Потрібно лише побажати цього…

Проблемні питання трансферу інновацій в Україні

Попередні висновки результатів обговорення проблемних питань трансферу інновацій:

1. Потрібно визначити найбільш перспективні розробки для проведення комерціалізації.

2. Намітити конкретні кроки по створенню конкурентоспроможного інноваційного продукту (технології, послуги).

Цілі і головні принципи НДР:

  •  визначення важливих властивостей продукту (технології, послуги) з погляду ринку;
  • планування заходів з поліпшення роботи організації (використання сучасних методів і інструментарію для генерування ідей і пошуку рішень);
  •  разробка концепції кращого продукту (технології, послуги) від початку;
  • Детальний аналіз результатів впровадження, повернення інвестицій у науку;
  • Задоволення потреб споживача.

3. Рекомендувати керівникам НДР при плануванні досліджень зосередитись на покращення якості найбільш перспективних розробок та доведенні їх до рівня комерціалізації.

  • Принципом прикладних досліджень має бути не кількість розробок а їх якість.
  • Принцип  фундаментальних досліджень є пошук нових можливостей для подальших прикладних досліджень і отримання затребуваної інноваційної продукції.
  • Повернення інвестицій у науку дозволить покращити ресурсне забезпечення НДР, а також ефективність і якість інноваційного процесу.

4. Головні вимоги до НДР повинні бути  підкріплені мотивацією керівників і виконавців для досягнення успішного кінцевого результату – створення затребуваної інноваційної продукції і її комерціалізації.

5. Вирішення проблемних питань трансферу інновацій повинно відбуватись спільно з лабораторією маркетингу інновацій.

Причинно-наслідкова діаграма виникнення конфлікту при виконанні НДР

Причинно-наслідкова діаграма конфлікту при проведенні НДР

Doubt it!   Зауваження модератора дискусії:

  1. Складно довести думку з-за постійного перебивання та відхилення від теми розмови (розсіювання уваги).
  2. Спостерігається супротив і  не бажання вирішення питань разом (все повинно залишатись як є), лабораторія маркетингу інновацій повинна вирішувати проблеми комерціалізації наукових розробок самостійно. При цьому немає порозуміння з керівниками і виконавцями НДР для досягнення мети створення конкурентоспроможної розробки придатної для комерціалізації.

Зірка Роль та функції керівника НДР і ДКР для забезпечення ефективного інноваційного процесу та покращення якості розробок

  • Просування наукових розробок шляхом інноваційного проектування

Світовий досвід показує, що найбільш результативнішим способом просування інновацій є підготовка інноваційного проекту комерціалізації розробок. Тільки в такому випадку розробники і інвестори будуть зацікавлені в досягненні високих результів співпраці для перетворення інновації в ринковий продукт.

Складові інноваційного портфелю

Зірка Інструментарій проведення експертизи проекту комерціалізації технологій

Спонукальним мотивом для інновацій є зміни елементів зовнішнього середовища: споживачі, конкуренти, громадськість. Більшість успішно реалізованих ідей виникла завдяки потенційному попиту на них. Ринкова економіка та споживацькі тенденції змушують виробника не тільки підвищувати стандарти якості виробів, послуг, а й змінювати моделі, вдосконалювати їх конструкцію, створювати принципово нові. Так, у процесі соціологічного дослідження споживачів туристичного спорядження з'ясувалося, що існує декілька протилежних сегментів — наприклад, спортивні туристи та відпочиваючі з комфортом. Кожний сегмент мас власну думку про ідеальний намет, наплічник тощо. Завдяки їхнім конкретним побажанням маркетингова служба підприємства обрала цільовий сегмент, конструкторський відділ розробив модель продукції.

Cool Американський дослідник Купер виклав саме ринкові аспекти розробки нових ідей у вигляді 15 правил:

(Микитюк II. //. Інноваційний менеджмент: Навч. носіб. К.: ЦУЛ, 2007. — 298 с.)

  • унікальний (конкурентоздатний) товар, який забезпечує споживачу додаткові переваги;
  • потужна маркетингова спрямованість па ринок і клієнта;
  • глобальна концепція товару, який первісно орієнтований па міжнародний ринок;
  • інтенсивний первісний аналіз: ще до початку розроблення виділяються відповідні ресурси на всебічне техніко-економічне обґрунтування;
  • точне формулювання концепції: перелік конкретних завдань, вибір цільового ринку, набору властивостей і позиціювання товару;
  • структурований план освоєння: перехід від окресленого позиціювання до плапу операційного маркетингу щодо термінів, ціни, збуту і комунікацій;
  • міжфункціональна координація: НДДКР — виробництво — маркетинг;
  • підтримка керівництва: спеціальна структура сприяння інноваціям, ресурсам і правильне сприйняття процесу;
  • використання синергії: реалізація переваг, застосовуючи технологічний і комерційний синергізми;
  • привабливість ринків;
  • попередній відбір: успіх і невдачу можна передбачити;
  • контроль за перебігом розробки: вкрай важливо для успіху;
  • доступ до ресурсів: наявність необхідних кадрових, фінансових і технічних ресурсів;
  • чинник часу: швидкий вихід на ринок;
  • багатоступенева процедура: ефективна поетапна розробка.

З цим матеріалом читають


Приклад впровадження системи менеджменту якості у Національному університеті біоресурсів України

Університет в 2013 році був сертифікований органом TUV Rheinland за міжнародним стандартом ISO 9001; система в експлуатації дала зворотній зв'язок щодо вузьких місць, надмірного документування, недостатньої оптимальності деяких алгоритмів. Є що вдосконалювати.

Проект ISO-УНІВЕРСИТЕТ, НУБіП України

Наступні кроки: стратегія розвитку за системою збалансованих показників, формування КРІ для бізнес-процесів, прив’язування результативності бізнес-процесів до системи мотивації тощо. Але існує три ключові елементи, які вже сьогодні вирізняють систему управління НУБіП України серед інших, забезпечуючи її унікальність.

Перший принцип стандартів ISO серії 9000 – орієнтація на споживача. Для університету це – вступники, студенти, роботодавці та інші зацікавлені сторони, з кожною із яких у системі менеджменту якості запроваджено механізми зворотного зв’язку. Так, щороку, під час вступної кампанії проводиться анкетування абітурієнтів з метою визначення найбільш ефективних каналів поширення інформації про університет, розуміння мотивації вступників у виборі майбутньої професії. Протягом навчального року проводиться анонімне анкетування, що охоплює не менше 10% студентів усіх курсів та спеціальностей базового закладу. Зворотній зв'язок із роботодавцями – це телефонні опитування, залучення підприємств до формування навчальних програм майбутніх фахівців, реалізація програм стратегічного партнерства між ВНЗ та кращими підприємствами аграрної сфери… Саме від зважання вишів на потреби своїх споживачів, відслідковування цих потреб, очікувань та рівня їх задоволеності залежить конкурентоспроможність сучасних університетів. Це і є головним завданням керівництва навчальних закладів.

Процесний підхід у НУБіП України — діяльність університету була розділена на 38 процесів, відповідно до вимог та рекомендацій стандартів ISO 9001, ISO 9004, кожен із яких описаний за циклом PDCA (плануй-дій-контролюй-покращуй). За кожний із процесів призначений відповідальний на верхньому рівні управлінської структури (ректор та проректори за сферами діяльності). Окрім того, процеси розмежовують не лише горизонтальні зв’язки, але й спускаються до виробничих підрозділів вишу – деканатів і кафедр та регламентують їх діяльність. Запровадження процесного підходу дало можливість уніфікувати документообіг та мінімізувати час для оформлення й обробляння інформації: складена база типових документів, що налічує більше 260 форм. Слід зауважити: описані процеси в компанії аналогічні законодавчим актам на рівні держави – важлива не лише якість документів, але й дотримання владою/керівництвом/відповідальними за процеси/виконавцями та учасниками правил гри для забезпечення ефективності системи управління.

Третім нововведенням у НУБіП України стала процедура внутрішніх аудитів, під час яких проводиться експертне оцінювання кожного структурного підрозділу за встановленими критеріями. Так, кожна кафедра, а їх в університеті більше 150, оцінюється за 50 критеріями. Організація такого розміру (кількість персоналу — 3900 чоловік; 12 навчально-наукових та 11 науково-дослідних інститутів) витрачає на внутрішні аудити від 2 до 3-х місяців роботи групи внутрішніх аудиторів. Та головним у цьому процесі є не стільки сам аудит, скільки підготовка до нього «на місцях» — розуміння персоналом, що діяльність буде перевірятися, змушує підтягнути «хвости», які завжди були й будуть в операційних буднях. Внутрішні аудити – це стимул підтримувати належний порядок на кожному робочому місці, той порядок, який визначений у процесах системи менеджменту якості. А керівництву установи результати внутрішніх аудитів дають достовірну інформацію про рівень зрілості процесів СМЯ на кожному управлінському рівні, у кожному структурному підрозділі.

Запровадження міжнародних стандартів ISO серії 9000 у ВНЗ довело, що підходи до управління (концепції, технології, стандарти) є сумісними для різних підприємств, незалежно від їх сфери діяльності, форми власності та розміру.

Університет відкритий до співпраці у поширенні власних наукових розробок й практичного досвіду із запровадження стандартизованих вимог до управління та кращих міжнародних практик.

latifundist.com

4 Responses to Зміна підходів щодо організації і проведення НДР для покращення трансферу інновацій

  • admin says:

    Аналіз умов проведення НДР з трансферу інновацій

    1. Неналежне розуміння змісту та важливості питань трансферу технологій керівниками НДР. Трансфер інновацій, вцілому сприймається формально. Немає механізмів впливу для покращення якості інноваційної продукції і подальшої комерціалізації розробок.

    2. Обмежене фінансування теми, недостатня кількість фахівців.

    3. Відволікання виконавців від основної роботи та високе навантаження.

    4. Неналежний рівень співробітництва між науковими підрозділами.

    5. Відсутність спрямованості розробок на кінцевих споживачів.Наукові розробки не доведені до належного рівня для здійснення трансферу у виробництво.

    6. Пасивність потенційних споживачів наукової продукції з причин високої конкуренції й несприятливих умов розвитку виробництва та нестабільності ринків збуту продукції.

    7. Недосконале законодавство для розвитку галузі та залучення інвестицій.

    8. Складні механізми трансферу технологій.

  • Cкорочення бюджетного фінансування says:

    Черговий раз оголошено скорочення бюджетного фінансування науково-дослідницьких установ на 35%. "Голова" не знає що роблять руки. Та чи не знає? "ГОЛОВА" заявляє про особливу роль науки у покращенні економіки України за рахунок розробки та впровадження інноваційних технологій та сучасного маркетингу. Завданням номер один є підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у розрізі евроінтеграційних процесів, зменшення можливих ризиків та використання нових можливостей з метою завоювання зовнышных ринків. Паралельно з цим "РУКИ", особливо помітно протягом останніх п'яти років планомірно скорочують ресурсне забезпечення наукових досліджень, тим самим знищуючи науковий потенціал країни. Кожних пів-року відбуважється зміна команди "оптимізаторів", які щоразу оголошують про скорочення бюджетного фінансування, начеб-то ще залишились якісь резерви. А резервів вже давно не має. Науковців відправляють у відпустку за свій рахунок, водночас навантаження на виконавців зростає, так як заплановані результати повинні бути виконані у будь-якому випадку. Один із шляхів оптимізації з метою економії бюджетних коштів не дав очикуваних результатів. За задумкою економія коштів повинна була відбутися за рахунок скорочення адміністративного персоналу, але на практиці відбулось навпаки – бухгалтерія залишилась, а науковців скоротили, навідь тих, кому залишилось до пенсії 1-2 роки. Це сталось тому, що при обєднанні організацій необхідно провести перевірку та інвентаризацію майна. Тому об'єднання організацій відбуваїться за період до одного року. Хто буде виконувати всю цю роботу? Звичайно адміністративний апарат. Тому його зкоротити не можливо. Значить зкорочуються інші співробітники з наукових підрозділів. Результат – зменшення якості наукових досліджень та майбутній колапс.

  • Головна мета трансферу інновацій says:

    Головна мета трансферу інновацій – створення ефективних механізмів просування наукової продукції не тільки з питань трансферу, а насамперед з інших напрямків досліджень, що виконуються в організації.

    …Не трансфер ради трансферу!

    Хибною думкою є те, що підрозділ трансферу інновацій ще повинен щось власне продавати і тим повертати кошти на науку.

    Підрозділ Трансферу інновацій не може зробити кращими ті розробки що пропонують інші наукові підрозділи.

    Підрозділ трансферу інновацій надає пропозиції щодо покращення наукових розробок для створення затребуваного інноваційного продукту та розробляє маркетингову стратегію просування розробок і здійснює її з врахуванням тих можливостей і ризиків що існують.

    …Доречі, за два роки фінансування трансферу інновацій деяких наукових установ України зменшилось майже на 64%. Це говорить про те, що ті хто розподіляє кошти не розуміють взагалі що таке трансфер інновацій і яке його головне завдання та роль у інноваційному процесі. Рекомендації що надаються підрозділом трансферу інновацій сприймаються формально іншими науковими підрозділами – немає узгодженості. Несприятливе середовище для бізнесу спричиняє низьку затребуваність інноваційної продукції. То на що ж можна тоді дорікати? 

  • Чого слід боятися says:

    Мова йдеться про порушення головних принципів системи управління якістю, а саме про некомпетентність керівника проекту НДР в управлінні. На жаль, так буває, що керівник взагалі не компетентний в питаннях пов'язаних зі специфікою досліджень. Тому відповідальність перекладає на виконавця, який не має повноважень щодо управління процесами у групі для вирішення проблемних питань та узгодження дій. Всі ж інші займаються хто чим, аби робочий час пройшов. Їх можнва назвати "планктоном" –  гарно лестяться керівнику, який в свою чергу прикриває. Буває так гарно леститься, що й на роботі рідко з'являється.

    Перед звітуванням – аврал, як вихід фальшування результатів, видумані результати (видають бажане за дійсне). У разі успіху лаври перемоги будуть керівникові, а у разі краху – завжди є крайній. Це ще Радянський метод управління, який мабудь не можливо викорінити, тому що він йде з гори до низу. Ті ж хто справді бере на себе відповідальність залишаються демотивовані й через деякий час йдуть на іншу роботу, так як не вписуються в існуючу систему. "Планктон" же здатний пристосовуватись до всього. Поступово просуваючись по карєрі стають такими ж "керівниками".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)