Вивчення причинно-наслідкових взаємозв’язків методом Ісікави
Діаграма Ісикави — графічний спосіб дослідження найбільш істотних причинно-наслідкових взаємозв'язків між факторами й наслідками в досліджуваній ситуації або проблемі. Діаграма названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту профессора Каору Ісикави (ромадзи Kaoru Ishikawa) який запропонував її в 1952 році), як доповнення до існуючих методик логічного аналізу й поліпшення якості процесів у промисловості Японії.
Ісікава є одним з розробників нової концепції організації виробництва, втіленої на фірмі «Тойота ». Запропонована професором схема ясно показує роботу над поліпшенням якості виробничих процесів. Вона, як і більшість інструментів якості, є інструментом візуалізації й організації знань, що систематичним чином полегшує розуміння наслідки певної проблеми.
Така діаграма дозволяє виявити ключові взаємозв'язки між різними факторами й більш точно зрозуміти досліджуваний процес. Діаграма сприяє визначенню головних факторів, що роблять найбільш значний вплив на розвиток розглянутої проблеми, а також попередженню або усуненню дії даних факторів.
Схема знаходить широке застосування при розробці нової продукції, з метою виявлення потенційних факторів, дія яких викликає загальний ефект (Рис.1).
Рис. 2. Згорнута діаграма Ісікави у згорнутому вигляді при оцінці ефективності системи управління якістю
Вид діаграми при розгляді поля досліджуваної проблеми дійсно нагадує кістяк риби (очі звичайно рухаються ліворуч праворуч, як при читанні рядка тексту). Проблема позначається основною стрілкою. Фактори, які збільшують проблему, відображають стрілками, що нахилені до основного вправо, а ті, які нейтралізують проблему — з нахилом уліво. При поглибленні рівня аналізу до стрілок факторів можуть бути додані стрілки факторів, що впливають на них, другого порядку й т.і. (Рис.2.)
Рис. 2. Розгорнута діаграма Ісікави, що відображає причинно-наслідкові зв'язки при оцінці ефективності системи управління якістю
Фактично максимальна глибина такого дерева досягає чотирьох або п'яти рівнів. Коли така створювана діаграма є повної, вона відтворює досить повну картину всіх можливих основних причин певної проблеми.
Діаграма Ісикави використовується як аналітичний інструмент для перегляду дії можливих факторів і виділення найбільш важливих причин, дія яких породжує конкретні слідства й піддається керуванню.
Робота з діаграмою Ісикави проводиться в кілька етапів:
-
Виявлення й збір всіх факторів і причин, що влияющих на досліджуваний результат.
-
Групування факторів по рівню впливу і причинно-наслідковим блоками.
-
Ранжирування цих факторів усередині кожного блоку.
-
Аналіз отриманої картини.
-
«Звільнення» факторів, на які ми не можемо впливати.
-
Ігнорування малозначимих і непринципових факторів.
Щоб більш ефективно виявити й додати можливі причини до складу основних, а також більш конкретно деталізувати можливі першопричини відгалужень «основної кістки» традиційно застосовують метод стимулювання генерації творчих ідей, відомий як "мозковий штурм".
Загальні правила побудови діаграми Ісікави
- Перш ніж приступати до побудови діаграми, всі учасники повинні прийти до єдиної думки щодо формулювання проблеми.
- Досліджувана проблема записується із правої сторони в середині чистого аркуша паперу й полягає в рамку, до якої ліворуч підходить основна горизонтальна стрілка – "хребет" (діаграму Ісикавы через зовнішній вигляд часто називають "риб'ячим кістяком").
- Наносяться головні причини (причини рівня 1), що впливають на проблему, – "більшої кістки". Вони полягають у рамки й з'єднуються похилими стрілками з "хребтом".
- Далі наносяться вторинні причини (причини рівня 2), які впливають на головні причини ("більшої кістки"), а ті, у свою чергу, є наслідком вторинних причин. Вторинні причини записуються й розташовуються у вигляді "середніх костей", що примикають до "більших". Причини рівня 3, які впливають на причини рівня 2, розташовуються у вигляді "дрібних костей", що примикають до "середніх", і т.д. (Якщо на діаграмі наведені не всі причини, та одна стрілка залишається порожній).
- При аналізі повинні виявлятися й фіксуватися всі фактори, навіть ті, які здаються незначними, тому що ціль схеми – відшукати найбільш правильний шлях і ефективний спосіб рішення проблеми.
- Причини (фактори) оцінюються й ранжируются по їхній значимості, виділяючи особливо важливі, які приблизно впливають на показник якості.
- У діаграму вноситься вся необхідна інформація: її назва; найменування виробу; імена учасників; дата й т.д.
Додаткова інформація:
-
процес виявлення, аналізу й пояснення причин, є ключовим у структуруванні проблеми й переходу до коригувальних дій.
-
Задаючи при аналізі кожної причини питання "чому?", можна визначити першопричину проблеми (за аналогією з виявленням головної функції кожного елемента об'єкта при функціонально-вартісному аналізі).
-
Спосіб Ісікави впливає на виникнення думки "чому?" полягає в тому, щоб розглядати цей напрямок у вигляді процесу поступового розкриття всього ланцюга послідовно зв'язаних між собою причинних факторів, що роблять вплив на проблему якості.
Діаграма Ісікави має наступні переваги:
- дозволяє графічно відобразити взаємозв'язок досліджуваної проблеми й причин, що впливають на цю проблему;
- дає можливість провести змістовний аналіз ланцюжка взаємозалежних причин, що впливають на проблему;
- зручна й проста для застосування й розуміння персоналом. Для роботи з діаграмою не потрібна висока кваліфікація співробітників, і немає необхідності проводити тривале навчання.
До недоліків даного інструмента якості можна віднести:
- складність правильного визначення взаємозв'язку досліджуваної проблеми й причин у випадку, якщо досліджувана проблема є комплексною, тобто є складовою частиною більше складної проблеми
- іншим недоліком може бути обмежений простір для побудови й промальовування на папері всього ланцюжка причин розглянутої проблеми. Але даний недолік може бути переборений, якщо діаграма Ісикави будується із застосуванням програмних засобів.
Більш ефективним способом побудови діаграми ісікави при проведенні мозкового штурму є використання компютерних програм для побудови інтелект-карт (наприклад Xmind ). Даний інструмент дає більші можливості, так як дозволяє швидше і якісніше відображати інформацію та оперативно її хмінювати при потребі. Команда співробітників, що проводить мозковий штурм, спостерігає на екрані мультимедійного проектора процес побудови діаграми.
Джерела
- Ishikawa K. Guide to Quality Control. Tokyo, Asian Productivity Organization, 1976.
-
Ishikawa K. What is Total Quality Control The Japanese Way. London, Prentice Hall, 1985.
-
Исикава К. Японські методи управління якістю / Сокр.пер. с англ. / Під. Ред. А. В. Гличева. — М: Економіка, 1988. — 214 с.
-
Федюкин, В. К. Управління якістю процесів / Спб.: Питер, 2005. — 202 с.
Інші методи графічного аналізу причинно-наслідкових взаємозв'язків, що доповнюють діаграму Ісікави
У лабораторії аналітичних досліджень ринків птахівництва ІТ НААН запропонований метод оцінки ефективності системи управління якістю (СУЯ) при виконанні НДР. Вперше був введений термін коефіцієнта розбалансування СУЯ (взята аналогія розбалансування механічного колеса. Чим більше розбалансоване колесо, тим менший ККД руху з-за вібрації). Коефіціент розбалансування є кількісною мірою рівня ентропії СУЯ (Іщенко Ю.Б.). Збалансована система має нульовий коефіціент розбалансування (ідеальний випадок, ККД СУЯ = 100%).
На кінцевий результат коефіціетна розбалансування будуть впливати відхилення від норми по кожному положенню СУЯ. В наведеному прикладі (Рис. 3.) розбалансування по кожному параметру оцінюється шляхом визначення інтегрованих показників впливу, методом експертних оцінок по 5-ти бальній шкалі.
Рис. 3. Графічний спосіб оцінки ефективності системи управління якістю при виконанні НДР (Іщенко Ю.Б.)
Такий спосіб аналізу доповнює метод Ісікави і дозволяє більш точно визначити взаємозв'язки факторів, що впливають на досліджувану проблему.
З цим матеріалом читають: