Наукове забезпечення сталого розвитку сільських територій

Сталий розвиток сільських територій передбачає збалансоване економічне зростання, покращення соціально-економічних умов життя та формування відтворюваних екосистем.

У птахівництві необхідними передумовами для сталого розвитку сільських територій є:

1. Підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності птахівницьких господарств всіх типів.
2. Диверсифікація економічної діяльності у птахівництві.
3. збільшення рівня реальних доходів від сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності на селі
4. Охорона навколишнього природного середовища, збереження та впровадження екологічно безпечних технологій виробництва продукції птахівництва.

Мельник В.О., к.с-г.н, завідувач лабораторії технології виробництва продукції птахівництва ДДСП НААН

Підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності птахівницьких господарств. Головними напрямками підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності птахівницьких господарств є, на нашу думку:

1. Створення сприятливого інноваційного середовища та запровадження інновацій, які сприяють кращому використанню економічних ресурсів.
2. Територіальна інтеграція науки та виробництва шляхом створення кластерів підприємств галузі; мереж підприємств для обміну досвідом та навчання; різних форм взаємодії науки з виробництвом.
3. Забезпечення доступу населення сільських територій до інформаційних ресурсів, нових технологій, до спеціальної та вищої технічної освіти.

Вже зараз ДДСП НААН може запропонувати птахівницьким підприємствам низку інноваційних розробок, які будуть істотно сприяти підвищенню їх ефективності:

• Ресурсо- та енергозберігаючі технології вирощування, утримання та годівлі різних видів птиці;
• систему світлодіодного освітлення пташників;
• технологію та обладнання для примусової відгодівлі водоплавної птиці на велику жирну печінку;
• та інші.

Роботу у даному напрямку планується продовжувати.

Під диверсифікацією, як правило, розуміють різноманітність та багатоукладність економічної діяльності. Зараз основним виробником товарної продукції птахівництва в Україні, як відомо, є крупні птахівницькі підприємства (холдинги), частка яких у її валовому виробництві невпинно зростає і становить нині більш ніж 85% м’яса птиці і 65% харчових яєць, решту виробляють присадибні та фермерські господарства.

І дрібне та середньо-товарне виробництво, і великий приватно-корпоративний бізнес мають право на одночасне існування. Однак вони повинні виконувати різні функції. Завдання першого – розвивати виробництво трудомісткої продукції, слугувати економічною опорою сільських громад, працевлаштовувати сільське населення, підтримувати агроландшафти і т.п. Завдання другого – інвестувати у орієнтоване на експорт крупнотоварне виробництво.

Крупні птахівницькі підприємства застосовують високомеханізовані й автоматизовані технології, які не вимагають великої кількості робочої сили, Їх вплив на розвиток села, його інфраструктуру, добробут сільського населення в цілому незначний. Реальний обсяг безробіття на селі нині становить 1,0-1,3 млн. осіб (40% від загальної кількості зайнятих в галузі).

Для надання поштовху соціально-економічному розвитку сільських територій необхідно збільшити чисельність зайнятих і кількість підприємств як у птахівництві, так і суміжних галузях, тобто необхідною є зміна структури виробництва, а також покращення інфраструктурного забезпечення для підвищення рівня життя на сільських територіях.

Тому Диверсифікація економічної діяльності у птахівництві, на нинішньому етапі його розвитку означає, на нашу думку, перш за все:

1. Стимулювання розвитку малих форм господарювання з виробництва продукції птахівництва.

2. Налагодження виробництва ними конкурентоспроможної продукції.

3. Поширення спеціальних знань та підвищення людського потенціалу на селі за допомогою професійної підготовки та інформації.

4. Сприяння розвитку у птахівництві виробничих, переробних та збутових кооперативів.

Навряд чи малі форми господарювання зможуть конкурувати з крупними підприємствами у виробництві продукції птахівництва масового вжитку. Ніша малих та середніх підприємств, на наш погляд, у налагодженні виробництва такої продукції птахівництва, виробляти яку великим підприємствам невигідно з-за малих обсягів, або неможливості застосування промислових технологій, наприклад: продукції категорії «free range» (фермерські та селянські яйця, кури, індики, качки, гуси, цесарки, страуси, перепели, велика жирна печінка та перо-пухова сировина водоплавної птиці тощо) та органічної. Однак, для реалізації цього напрямку, необхідне наукове обґрунтування технологій вирощування, утримання та годівлі птиці, профілактики захворювань, з урахуванням природно-кліматичних умов України та місцевої кормової бази, розробка низки нормативних документів (стандартів, ТУ, норм технологічного проектування тощо).

На даний момент ДДДСП НААН для присадибних та фермерських господарств розроблено низку ресурсозберігаючих технологій виробництва різних видів продукції птахівництва: яєць курей, м’яса бройлерів, індиків продукції, водоплавної птиці, в тому числі такої, як велика жирна печінка. Застосування цих технологій забезпечує наближення дрібних та середніх птахівницьких підприємств до великих за показниками питомих витрат кормів, матеріально-енергетичних ресурсів, продуктивністю птиці.

Однак вузьким місцем залишається забезпечення належної якості продукції птахівництва, забій та переробка птиці, іншої продукції птахівництва, пакування, зберігання та реалізація у відповідності з сучасними вимогами. Ця проблема могла б бути вирішена шляхом всебічного розвитку системи кооперації у виробничій, переробній, збутовій та фінансових сферах, створення мережі міжгосподарських забійних та переробних цехів або пересувних забійних пунктів, як-то зроблено в багатьох країнах світу (Франції, Данії, Польщі, Словаччині, Угорщині і, навіть, Молдавії. На сьогоднішній день членами кооперативів різного типу є близько 1 млрд. людей, або кожний сьомий житель планети. Є міжнародна формула: виробництво сільськогосподарської продукції саме по собі – це не бізнес. Виробництво може бути прибутковим тільки з передпродажною підготовкою та каналами збуту. Тому немає іншого шляху для дрібних сільгоспвиробників крім об'єднання.
Чи можуть обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи стати протидією агрохолдингам і посередницьким структурам, які вже фактично монополізували ринки збуту аграрної продукції? В Україні великі структури і трейдери диктують умови на ринку сільськогосподарської продукції, бо не мають протидії – ні кооперації, немає об'єднання виробників. Посередники за безцінь скуповують продукцію у сільського населення, яка не має доступу до ринків, і далі продають її, отримуючи прибуток. Але там, де люди об'єдналися і створили кооперативи, посередники відступають. Кооперативи також гарантують контроль якості продукції.

На жаль законодавство України не сприяє розвитку виробничих та збутових кооперативів в сільському господарстві. Так, наприклад, у новому Податковому кодексі закладена норма, якщо людина продає сільськогосподарську продукцію з поля нецивілізованими каналами за готівку – на ринку, то не платить податки від реалізації. Якщо ж тільки люди об'єдналися в сільськогосподарський обслуговуючий кооператив з метою цивілізованого збуту продукції, то його члени повинні виплачувати різного роду податки в 35% від обороту. У жодній галузі виробництва немає такого високого податку.

Розвитку малих форм господарювання у птахівництві значною мірою буде сприяти розробка для них відповідних проектно-конструкторських рішень, налагодження виробництва спеціального технологічного обладнання. ДДДСП НААН вже зараз чимало зроблено у цьому напрямку. Розроблено проект міні-ферми, ескізні проекти пташників, технічні рішення малогабаритних кліткових батарей, обладнання для інтенсивного вирощування та відгодівлі водоплавної птиці, в тому числі на велику жирну печінку. Тільки за останні два роки розроблено систему світлодіодного освітлення пташників для присадибних і фермерських господарств, обладнання для комбінованого вирощування молодняку птиці (кліткового та на багатоярусній підлозі). Останнє обладнання те технології вирощування птиці на основі його застосування задовольняє сучасним вимогам ЄС до систем утримання птиці, і, в той же час, дає змогу значно підвищити вихід продукції з одиниці площі пташників, підвищити збереженість птиці, знизити енерговитрати. Роботу у цьому напрямку планується продовжувати, хоча інтенсивніше, і на більш високому рівні вона б виконувалася за відповідного фінансового забезпечення цих робіт.

Підвищенню ефективності птахівницьких господарств всіх типів значною мірою може сприяти використання у виробничих процесах відновлюваних джерел енергії, що є також надважливим з точки зору забезпечення енергетичної безпеки нашої країни, яка імпортує 75% потрібного обсягу природного газу та 85% сирої нафти. Використання відновлюваних джерел енергії, теоретичний потенціал яких в Україні становить 1259,29 ПДж⁹, та застосування енергозберігаючих заходів на підприємствах сільських територій сприятиме доступності енергоресурсів та зменшенню затрат, забезпеченості додатковими робочими місцями жителів сіл, та матиме позитивний екологічний ефект. У цьому напрямку ДДСП НААН співпрацює з відомими компаніями і може запропонувати реальному сектору птахівництва системи обігріву та кондиціонування повітря пташників на основі теплових насосів, водо обігрівних панелей.

Наступний пункт Концепції сталого розвитку сільських територій, а саме – збільшення рівня реальних доходів від сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності на селі безпосереднім чином пов’язаний з реалізацію попереднього пункту, оскільки стимулювання розвитку малих і середніх птахівницьких підприємств буде сприяти збільшенню кількості робочих місць на селі, підвищенню рівня його доходів та доходів місцевих бюджетів, що буде позитивно впливати на вирішення нинішніх проблем села, його демографічної ситуації.

Серед найбільш важливих передумов сталого розвитку сільських територій названо «охорону навколишнього природного середовища, збереження та відновлення природних ресурсів у сільській місцевості». Зниження забруднення довкілля є актуальним завданням у більшості країн світу, а в розвинених країнах воно зараз навіть висувається на перший план.

Галузь птахівництва нині відноситься до числа найбільших забруднювачів довкілля в агропромисловому комплексі України. Це, в повній мірі, відноситься як до крупних птахівницьких підприємств, так і до середніх і навіть дрібних.

ДДСП НААН багато років працюють над вирішенням проблем, пов’язаних з захистом довкілля і нині може запропонувати галузі ряд розробок, спрямованих на зменшення забруднення довкілля :

1. Система очищення паро-газових викидів при переробці нехарчових відходів птахівництва
2. Система очищення повітря пташників в системі підсушування посліду кліткових батарей
3. Технологічні прийоми обробки підстилки реагентами та мікробіологічними препаратами.

Застосування розробок дає змогу істотно знизити вміст шкідливих газів в вентиляційних викидах та в повітрі пташників, що сприяє зниженню забруднення довкілля, підвищенню продуктивних показників птиці.

НДР у цьому напрямку планується продовжувати у нашій установі і зараз. Метою цих робіт буде розробка екологічно безпечної технології переробки пташиного посліду. Технологія буде призначена саме для невеликих птахівницьких господарств, і навіть присадибних господарства

Розвиток дорадчої (просвітницької діяльності). Одним з напрямків нашої діяльності є науково-технічна та консультативна допомога птахівницьким господарствам всіх типів. Особливо важливою та необхідною є така допомога для невеликих птахівницьких господарств, фермерських та присадибних, які не мають власного потрібного штату фахівців. На даний час у цьому напрямку розроблено низку методичних рекомендацій, настанов, кілька монографій, листівок. Періодично співробітники ДДСП НААН їздять з лекціями по сільських населених пунктах щодо ефективних технологій вирощування, утримання та годівлі птиці, профілактики захворювань птиці тощо, публікують статті в журналах, газетах. Робота у цьому напрямку буде продовжуватися і в подальшому. Вважаємо також за необхідне організацію постійно діючої державної дорадчої служби у кожній області чи навіть районі, яка б на постійній основі проводила цю роботу, організовувала, фінансувала і т.д. Просвітницька діяльність щодо ефективних технологій виробництва продукції птахівництва буде також стимулювати підприємницьку ініціативу сільського населення, що в свою чергу, буде сприяти диверсифікації економічної діяльності.