Системний підхід до інноваційної діяльності

Системний підхід – це сукупність методів, використовуваних при вивченні об'єктів інноваційної діяльності у вигляді системи.

Система являє собою два елементи:

1) зовнішнє оточення, у свою чергу состоящее з таких параметрів, як:

а) вхід системи;

б) вихід системи;

в) зв'язок із зовнішнім середовищем;

г) зворотний зв'язок;

2) внутрішня структура – це зв'язані між собою компоненти, які сприяють впливу суб'єкта керування на предмет керування, тобто перетворять вхід у виходи для одержання мети системи. У соціально-економічній системі вона представлена:

а) науковим супроводом підсистемою;

б) цільовою підсистемою;

в) підсистемою, що забезпечує;

г) керованою підсистемою;

д) керуючою підсистемою.

Вхід системи – це все необхідне фірмі для виробництва інновації. Органи керування забезпечують конкурентоспроможний вхід системи за допомогою маркетингових досліджень і вибору конкурентоспроможних постачальників.

Головні цілі виходу системи – це створення конкурентоспроможності виробів і послуг на зовнішньому й внутрішньому ринках і одержання в результаті цього прибутку. Конкурентоспроможність виходу системи ґрунтується на високій якості стратегічних маркетингових вивчень.

Зв'язок із зовнішнім середовищем: 1) макросередовище – це міжнародні, правові, політичні, економічні, науково-технічні, соціально-демографічні, екологічні, природно-кліматичні, культурні фактори;

2) інфраструктура – це система галузей регіону;

3) мікросередовище – це безпосередні конкуренти фірми, що випускають аналогічну продукцію.

Зворотний зв'язок системи – вимоги, рекламації клієнтів, нова інформація від споживачів, нові відомості про інновації.

Підсистема наукового супроводу включає:

1) наукові підходи – маркетинговий, функціональний, системний, структурний, адміністративний, поведінковий, ситуаційний, відтворювальний, нормативний, комплексний, інтеграційний, динамічний, процессный, кількісний;

2) функції – це стратегічний маркетинг, планування, організація, мотивація, регулювання, облік, контроль;

3) методи – спонукання й примуса, мережні, аналіз, прогнозування.

Цільова підсистема системи містить:

1) портфель нововведень;

2) портфель інновацій. підсистема, що Забезпечує, – це визначення обсягів, строків і часу, коштів, потрібних для здійснення цілей цільової підсистеми.

Керована підсистема включає:

1) стратегічний маркетинг;

2) НД і ДКР;

3) організаційно-технологічну підготовку нововведень;

4) виробництво;

5) сервіс.

Керуюча підсистема включає:

1) керування персоналом;

2) визначення управлінського рішення;

3) координацію при реалізації проекту.

• Роль та функції керівника НДР і ДКР для забезпечення ефективного інноваційного процесу та покращення якості розробок

Ю.Б. Іщенко, н.с. ДДСП НААН