Опалення та вентиляція приміщень для утримання птиці – охорона праці у птахівництві

1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень обладнують у відповідності з вимогами “Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів” (ДСП № 173-96), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 N 173, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.071996 за N 379/1404; зміни затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 2.07.2007 N 362, зареєстровані Міністерством юстиції України 8.08.2007 за N 908/14175; будівельних норм і правил “Отопление, вентиляция и кондиционирование” (СНиП 2.04.05-91), затверджених постановою Державного комітету СРСР по будівництву та інвестиціям від 28.11.1991, ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ “Системы вентиляционные. Общие требования” (із змінами та доповненнями) та розділів 5.2 і 5.3 НАПБ В.01.057-2006/200.

2. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.11-98.

3. Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95, “Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень”, затверджених Міністерством охорони здоров’я України, постанова N 42 від 01.12.1999, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» та ВНТП-АПК-04-05.

Для підтримки необхідних параметрів слід передбачати автоматичне регулювання й блокування роботи систем опалення й вентиляції.

4. Не допускається експлуатація систем опалення (охолодження) і вентиляції приміщень з несправними контрольно-вимірювальними приладами.

5. На усмоктувальних повітроводах систем вентиляції повинна бути передбачена захисна сітка.

6. При застосуванні для обігрівання пташників теплогенераторів або повітронагрівачів, початковий їх запуск повинен проводитися після перевірки всіх електричних і механічних вузлів.

6.1. Для попередження вибуху парів пального, що накопичуються у камері згоряння, запуск теплогенератора повинен починатися продувкою її повітрям.

6.2. Не допускається знаходитися поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном у момент запуску теплогенератора.

6.3. Паливо не повинно мати домішки води. Запалювати суміш через оглядові вікна не дозволяється.

7. Не дозволяється стояти перед повітронагрівачами під час їх запуску та роботи.

8. В приміщеннях з електричним обігрівом підлоги потрібно передбачити регулювання температури поверхні підлоги в автоматичному режимі та аварійне відключення нагрівальних елементів від електричної мережі.

9. Джерела зі значним виділенням конвекційної теплоти (ділянки елементів котлів, водопідігрівачів і трубопроводів), доступні для працівників, повинні мати теплову ізоляцію з тим, щоб температура теплоізольованих поверхонь не перевищувала + 43 оС відповідно до ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь». Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.

10. Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.

11. Повітряні й повітряно-теплові завіси слід розраховувати так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів температура повітря у приміщеннях на постійних робочих місцях згідно з ДСП-173-96 була не нижче ніж:

+ 14°С – при легкій фізичній роботі;

+12°С – під час роботи середньої важкості;

+ 8° С – при важкій роботі.

Відхилення фактичних значень температур в окремих точках робочої зони від розрахункових температур допускається у межах 1-2°С.

12. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря потрібно встановлювати на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.

13. Припливно-витяжна вентиляція з’єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.

14. Повітря, що відсмоктується витяжними вентиляційними системами з вивідних інкубаторів потрібно очищати від пуху.

15. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.

16. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.

17. Стики повітропроводів не повинні розташовуватися у товщі будівельних конструкцій.

18. Для зменшення мікробного забруднення повітря птахівницьких приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і птицю, з розрахунку не менш ніж 2-2,5 Вт/м2; обробку повітря аерозолями дезінфектантів, що допущені до застосування в присутності птиці та людини. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію тощо).