Сучасні системи утримання курей несучок
У сучасному промисловому птахівництві використовуються кліткові й підлогові системи утримання птиці. Кожна з цих систем має як переваги, так і недоліки. При виробництві харчових яєць за кордоном найбільше поширена кліткова система утримання курей несучок. Однак чітка регламентація виробництва продукції птахівництва змушує виробників устаткування постійно вносити зміни з метою відповідності його новим вимогам.
Згідно вимог до якості й безпечності продукції харчування в країнаї ЄС прийнято маркування харчових яєць (рис.1.)
Рис. 1 – Маркування харчових яєць в країнах ЄС
Отримати консультацію по технології виробництва продукції птахівництва можна на сайті ЦЕНТРУ ОБСЛУГОВУВАННЯ З ПТАХІВНИЦТВА >>>
Замовити інкубаційні яйця та добовий молодняк домашньої птиці в інтернет-магазиніі ДЛЯ ПТАХІВНИКІВ >>>
У цей час для утримання курей несучок застосовується різноманітне встаткування, що відповідно до Директиви ЄС 1999/74/ЄС об'єднано у дві групи: кліткові системи й системи альтернативного утримання (підлогові й вигульні).
-
Кліткове встаткування для утримання курей несучок
За кордоном у кліткових системах утримання курей несучок згідно міжнародної класифікації використовуються традиційні клітки (conventional cages) і клітки поліпшеної конструкції (Furnished cages або Modified Enriched).
Традиційні клітки мають велику кількість форм і розмірів. Мінімальна місткість кліток розрахована на п'ять курей несучок. Перегородки кліток виконуються як із дроту, так і у вигляді суцільних панелей з металу або пластику. Найбільш поширений спосіб вирощування та утримання яєчних і м’ясо-яєчних курей в Україні й в більшості країн світу. В країнах ЄС даний спосіб заборонено застосовувати з 2012 р. – згідно директиви ЄС 99/74 від 19 липня 1999 р.
Ранні моделі традиційних кліток мали один ярус, у подальшому кількість ярусів збільшувалося й становить уже 10 і більше. При обслуговуванні трьох і більше ярусів кліткового встаткування виникає необхідність у спеціальному устаткуванні, що забезпечує створення комфортних умов при спостереженні за птицею на будь-якому ярусі. У сучасних моделях традиційних кліток передбачається можливість їх переобладнання з метою відповідності вимогам Директиви ЄС.
Годівля птиці виконується за допомогою ланцюгових або спіральних кормороздавачів, які переміщають корм по жолобі, розміщеному за кліткою. Поїння птиці здійснюється за допомогою ніпельних поїлок, (як правило, дві на одну клітку), видалення посліду – стрічковими, іноді скребковими транспортерами.
Передні дверцята кліток виконані з горизонтальних сталевих прутків, завдяки цьому створюються більше комфортні умови для поїдання корму птицею.
Оснащені клітки (Modified Enriched або Furnished cages) – клітки поліпшеної конструкції, які мають те ж обладнання для годівлі, поїння, збору яєць і видалення посліду, що й традиційні клітки. Їхня відмінність полягає в наявності додаткових пристосувань, що максимально відтворюють більш сприятливі умови утримання птиці (наявність сідал, лотків з золою, піском або тирсою, килимків для сточування кігтів, гнізд для відкладання яєць). Все це у поєднанні зі збільшеною площею підлоги клітки створює умови наближені до природних.
Для курей несучок розрізняють оснащені клітки середнього (на 15-30 голів) і малого розміру (до 15 голів). Таке кліткове обладнання пропонується фірмами: "Bіg Dutchman", "Farmer Automatіc", "Hellmann", "Meller", "Salmet", "Specht" (Німеччина), "Vallі" (Італія), "Vencomatіc" (Нідерланди) тощо. За даними Асоціації промислового птахівництва в Німеччині (ZDG), у новому клітковому обладнанні значно збільшується питома площа розміщення птиці – з 450 м2 до 550 м2 і 600 м2 на 1 голову. На ринку птахівницького встаткування багато закордонних фірм пропонують так звані оснащені моделі кліток (”євроклітки”) зі зміненими параметрами щільності посадки й фронту годівлі птиці (табл. 1.).
Таблиця 1 – Моделі кліток закордонних фірм
Обладнання |
Питома площа посадки на одну голову птиці, см2 |
Фірма «Ten Elsen» (Німеччина) |
|
Клітка для батьківського стада курей несучок |
677 |
Фірма «Farmer Automatic» (Німеччина) |
|
Клітка для батьківського стада курей несучок LPC-180 |
600 |
Фірма «Meller» (Німеччина) |
|
Клітка для батьківського стада курей несучок |
600 |
Фірма «Vencomatic» (Нидерланды) |
|
Клітка для батьківського стада курей несучок, система Veranda |
650 |
Фірма «Tecno» (Італія) |
|
Клітка Comfort Plus для курей несучок розмірами 60 х 63 см |
630 |
Клітка Comfort Plus для курей несучок розмірами 120 х 63 см |
756 |
Фірма «Техна» (Україна) |
|
Клітка для батьківського стада курей несучок |
600,5 |
Альтернативні системи утримання курей несучок
До альтернативних систем утримання курей несучок відносяться системи підлогового й вольєрного типів.
Системи підлогового утримання птиці бувають:
- на глибокій підстилці, коли вся поверхня суцільної підлоги покрита тирсою;
- підлогова комбінована, коли сполучаються решітчаста (сітчаста) підлога з суцільно вкритою підстилкою (1/3 решітчаста підлога + 2/3 суцільна підлога; 1/2 решітчаста підлога + 1/2 суцільна підлога; 2/3 решітчаста підлога + 1/3 суцільна підлога);
- підлогова решітчаста, коли вся підлога являє решітчасту або сітчасту поверхню. Такий тип утримання застосовується рідко з причин великої вартості, незручності обслуговування та складності спостереження за птицею.
Вольєрьні системи утримання являють собою утримання птиці на багатоярусній підлозі (multi level aviary system). Передбачає утримання птиці у пташнику на 2-3 ярусах сітчастих чи решітчастих підлог з відповідною кількістю рівнів розміщення годівниць, напувалок тощо, і в той же час вільне її переміщення по площі та висоті приміщення. В Україні в птахівницьких підприємствах зараз не застосовується з причин великої вартості обладнання й меншої економічної ефективності виробництва, так як і для оснащених кліткових батарей.
Вольєрьні системи утримання поділяються на три групи:
з не інтегрованими гніздами – поза кліткою, з інтегрованими гніздами – в середині клітки; в – портальна система – в центрі приміщення на окремому ярусі (рис.2).
Рис.2 – Типи вольєрних систем утримання курей несучок: а – з не інтегрованими гніздами; б – з інтегрованими гніздами; в – портальна система.
Вольєрні системи з не інтегрованими гніздами представляють собою пташник, у якому розташовується багатоярусний перфорований настил (підлога) і окремі гнізда для відкладання яєць.
Утримання на багатоярусній підлозі – значно менш відомий в Україні спосіб утримання птиці. Зараз розроблено багато технологічних схем компонування багатоярусної підлоги. Батареї багатоярусної підлоги нагадують звичайні кліткові батареї, але без дверцят. Вони мають як правило 2-3 яруси, на яких розміщено годівниці і напувалки. Послід з під кожного ярусу прибирається за допомогою стрічкових або скребкових. У пташнику також встановлюють гнізда для знесення яєць. Крім батарей багатоярусної підлоги у пташнику влаштовують зони підстилки. Птиця за такого утримання має можливість перемішуватися по пташнику в усіх напрямках, копирсатися в підстилці. Щільність посадки птиці у пташнику (до 20 гол./м2 підлоги) наближається до кліткового способу утримання.
Вольєрні системи з інтегрованими гніздами являють собою багатоярусний перфорований настил, але тільки із установленими на ньому гніздами. Збирання посліду, годівля й поїння птиці механізовані.
Портальні системи являють собою порівняно новий тип вольєрної системи, з високим розташуванням основного ярусу, до якого по краях як зовні, так і усередині сполучені з більш нижніми ярусами. Все встаткування для годівлі й поїння птиці розміщено на цих ярусах. Гнізда для відкладання яєць розміщені в центрі основного ярусу. На повністю щілинній підлозі пташиний послід збирається під ярусами.
Основними виробниками вольєрних систем утримання курей несучок в ЄС є фірми:
- з не інтегрованими гніздами: "Bіg Dutchman", "Farmer Auto- matіc", "Salmet", "Specht" (Німеччина), "Jansen PE", "Vencomatіc" (Нідерланди);
- з інтегрованими гніздами: "Bіg Dutchman", "Farmer Auto- matіc", "Salmet" (Німеччина), "Jansen PE", "Vencomatіc" (Нідерланди);
- портальні системи: "Farmer Automatіc", "Fіenhage"", "Meller" (Німеччина); "Jansen PE", "Vencomatіc" (Нідерланди).
Сучасне встаткування для утримання курей несучок повинне відповідати певним вимогам (табл. 2).
Таблиця 2 – Основні вимоги до встаткування для утримання курей несучок відповідно до Директиви 1999/74/ЄС
Показники |
Традиційні клітки (дозволені до 2012р.) |
Оснащені (модифіковані) клітки |
Підлогове та Вольєрне зміст |
Питома площа посадки на одну голову, см2 |
550 |
750 |
Не менше 1100 |
Фронт годівлі на одну голову, см |
10 |
12 |
10 – для жолобкових годівниць, 4 – для круглих |
Фронт поїння |
Дві ніпельні або чашкові поїлки на одну клітку |
Дві ніпельні поїлки або чашкові, доступні для кожного птаха |
2,5 см на одну курку для жолобкового поїлок і 1 см – для круглих. |
Конструктивні особливості |
Нахил підлоги не більше 14 см/м, наявність пристосувань для сточування ко тей (наждачного паперу) |
Наявність гнізда для відкладання яєць; наявність засобів для сточування кігтів; наявність ящика з тирсою або піском; наявність сідала (15 см на одну птицю) |
Одне гніздо на сім; 33% площі покритою підстилкою; 15 см сідала на одну птицю |
Вільно-вигульне утримання («free range) Подібний до підлогового способу, алепередбачає наявність пташника з підстилкою та доступ птиці протягом всього світлового дня на пасовища – земельні ділянки з природними або сіяними травами. При цьому щільність посадки птиці у пташнику згідно згаданої директиви не повинна перевищувати 9 гол./м2 підлоги, навантаження на пасовища – не більш 2500 гол./га. Обладнання таке ж, як і за утримання птиці на підстилці, годівниці та напувалки можуть також встановлюватися на вигулах.
Вільно-вигульне органічне утримання («free range organic») – на підлозі з вигулами та пасовищами. Подібне до вільно-вигульного утримання, але обов’язкова наявність біля пташника пасовищ з розрахунку не менш, ніж 4 м2 на 1 гол. Використовується також спеціальні системи годівлі та ветеринарного обслуговування птиці. В Україні практично не застосовується у зв’язку з нерозвиненістю ринку органічної продукції та відповідної нормативної бази. До органічного утримання наближається вільно-вигульне утримання птиці, яке практикується в присадибних господарствах.
Таблиця 3 – Цінове порівняння виробництва яєць у різних системах утримання курей- несучок
Система |
Ціновий індекс |
Клітки з питомою площею посадки, м2 / голову: |
|
450 |
100 |
560 |
105 |
750 |
115 |
Альтернативні: |
|
в вигулах с щільністю посадки 10-12 голів/м2 |
112 |
на комбінованих полах з щільністю посадки 7-10 голів/м2 |
118 |
Вільне утримання з щільністю посадки, голів/м2: |
|
1800 |
135 |
400 |
150 |
Таблиця 4 – Показники продуктивності курей несучок при різних системах утримання
Система утримання |
Тривалість кладки, діб |
Яєць на одну курку |
Маса яйця, г |
Смертність, % |
Конверсія корму |
|
шт. |
кг |
|||||
Кліткова |
370 |
319 |
19,0 |
62,2 |
6,3 |
2,07 |
Підлогова |
375 |
316 |
19,8 |
62,5 |
9,2 |
2,28 |
Вольєрна |
391 |
325 |
20,0 |
62,6 |
10,7 |
2,24 |
Вигульна |
391 |
323 |
19,8 |
62,5 |
9,0 |
2,32 |
При виборі системи утримання птиці рекомендується враховувати умови, у яких буде перебувати птиця (табл. 5.), при цьому економічна складова цінового індексу не є визначальною.
Таблиця 5 – Оцінка умов утримання курей несучок у різних системах
Показники |
Традиційна клітка |
Оснащена клітка |
Альтернативна система |
||
мала |
середня |
одноярусна |
багатоярусна |
||
Смертність |
B |
C |
|||
Смертність від вищипування пір'я й канібалізму |
A |
B |
|||
Вірогідність виникнення хвороб, кліщів та паразитів |
B |
||||
Хвороби ніг |
A |
B |
C |
||
Втрата пір'я |
B |
||||
Використання гнізд |
C |
A |
|||
Використання сідал |
B |
||||
Поведінка птиці при годівлі |
B |
A |
|||
Поведінка птиці при використанні ванн з піском чи тирсою |
B |
||||
Якість повітря |
A |
B |
C |
||
Споживання води |
A |
Примітка:
А – мінімальний ризик погіршення умов утримання птиці;
B – умови утримання птиці змінюються в залежності від чисельності поголів'я;
С – висока вірогідність погіршення умов утримання птиці.
Після прийняття Директиви ЄC відбулися суттєві зміни. Так в 2009 р. кількість курей несучок, що втримуються в клітках, скоротилось до 71%. При цьому дані по окремих країнах досить різняться: від 100% в Іспанії, Чехії й Португалії до 39% у Швеції й 5% в Австрії (табл. 7). З 1 січня 2010 р. в Німеччині уведено повну заборону на використання кліткових батарей для утримання курей несучок.
Таблиця 6 – Поширення оснащених кліток для курей в країнах ЄС
Країна |
Чисельність поголів’я в 2009 р., млн. голів |
Кількість поліпшених кліток, % |
Кількість курей що утримуються в поліпшених клітках, млн. голів |
Франція |
47,0 |
10 |
4,7 |
Німеччина |
38,8 |
9 |
3,5 |
Великобританія |
30,0 |
9 |
2,7 |
Нідерланди |
33,3 |
3 |
1,0 |
Швеція |
5,1 |
39 |
2,0 |
Норвегія |
3,8 |
29 |
1,1 |
У Південній і Східній Європі більшість сільськогосподарської птиці дотепер утримується в клітках.
У ЄС із 18 країн-виробників яєць із загальним поголів'ям 278 млн. голів курей несучок в 2008 р. тільки 7% птиці втримувалися в кліткових батареях поліпшеної конструкції. В 2009 р. цей показник збільшився майже в два рази й становив 13% при загальному поголів'ї 272 млн. голів курей несучок.
Найбільша частка кліток поліпшеної конструкції доводиться на Скандинавські країни, хоча кількість птиці, що втримується в них, значно менше, ніж у Франції, Німеччині, Великобританії, де частка поліпшених кліток становить 9- 10%.
Для різних систем утримання птиці при виробництві харчових яєць використовують різноманітні комбінації елементів технології (табл. 7).
Таблиця 7 – Перелік елементів технології виробництва харчових яєць
№ п.п. |
Назва елементу технології |
Вільно-вигульне органічне утримання |
Вільно-вигульне утримання |
На підлозі безвигульне утримання |
На багатоярусній підлозі |
В кліткових батареях традиційного типу |
В оснащених кліткових батареях |
1 |
Вигул з трав'яним |
+ |
– |
– |
– |
– |
– |
2 |
Вигул з твердою |
– |
+ |
– |
+ |
– |
– |
3 |
Гнізда для птиці |
+ |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
4 |
Підстилка в пташнику |
+ |
+ |
+ |
+ |
– |
– |
5 |
Багатоярусна підлога |
– |
– |
– |
+ |
– |
+ |
6 |
Клітки без дверцят |
– |
– |
– |
+ |
– |
– |
7 |
Кліткові батареї |
– |
– |
– |
– |
+ |
– |
8 |
Багатоярусні |
– |
– |
– |
– |
+ |
+ |
9 |
Оснащені кліткові |
– |
– |
– |
– |
– |
+ |
10 |
Система прибирання |
– |
– |
– |
+ |
+ |
+ |
11 |
Ручне прибирання |
+ |
+ |
+ |
+ |
– |
– |
12 |
Ручний збір яєць |
+ |
+ |
+ |
* |
* |
* |
13 |
Транспортер для |
– |
– |
– |
* |
* |
* |
14 |
Машина для |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
15 |
Ручне сортування |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
16 |
Ніпельні напувалки |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
17 |
Жолобкові напувалки |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
18 |
Індивідуальні напувалки |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
19 |
Ручний розподіл кормів |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
20 |
Система роздачі кормів |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
21 |
Утримання птиці |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
22 |
Утримання птиці |
* |
* |
* |
* |
* |
* |
23 |
Сідала для птиці |
+ |
* |
– |
– |
– |
– |
24 |
Килимки для |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
25 |
Лотки з піском |
+ |
– |
* |
* |
– |
– |
26 |
Лази для птиці |
– |
– |
– |
+ |
– |
– |
Примітка: «+» – застосовується; «–» – не застосовується; «*» – може застосовуватись або ні.
Гармонізація вітчизняних та міжнародних стандартів у сфері та безпеки харчових продуктів диктує необхідність впровадження й підтримки процедур, заснованих на принципах системи HACCP.
Hazard Analysis and Critical Control Point (HACCP) — система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції. Ця система визначає системний підхід до аналізу виробництва продуктів харчування, розпізнаванню будь-яких можливих ризиків хімічного, фізичного й біологічного походження та їх контролю і профілактики. Згідно принципів системи HACCP для виробництва безпечної продукції необхідно проаналізувати весь технологічний ланцюг (рис.3) й визначити критичні контрольні точки (ККТ) де є висока ймовірність перевищення рівня безпечності харчової продукції за встановленим чинником.
Рис. 3 – Структура підприємства для промислового виробництва харчових яєць
Аналіз ризику полягає в оцінці ймовірності його виникнення й ваги його наслідків. Існує багато методів такої оцінки.
Один з принципів системи HACCP – просліжуваність походження продукції. Для цього, згідно директиви ЄС № 2002/4/ECC прийняте обов’язкове маркування харчових яєць, де вказується код країни та способу виробництва: 0 – органічне; 1 – вільне утримання; 2 – альтернативне утримання, 3 – кліткове утримання.
З 1 січня 2012 р. у Європі виробництво яєць дозволено тільки в поліпшених клітках, а також з використанням систем вільного (вигульного) утримання й органічного виробництва. Так як Україна йде шляхом Євроінтеграції, то в країна конче потрібне переоснащення більшості птахівницьких підприємств згідно вимог та стандартів ЄС. Підприємства з застарілими технологіями утримання птиці у майбутньому не зможуть отримати ліцензію на виробництво своєї продукції.
У Швейцарії утримання курей в клітках заборонено з 1981 року. Однак перевірка, проведена журналістами швейцарського телебачення, показала, що ряд продуктів, промислово виготовлених за кордоном з використанням іноземних яєць, можуть містити яйця знесені курми в клітках. Станом на 2016 рік, згідно чинного законодавства забороняється до продажу та будь-яке використання в якості компонентів курячого яйця, отриманого від несучок, що розводяться в клітинах, вилучаються продукти з використанням яйця курей, що утримуються у неволі.
Перевірка e великих торгівельних центрах Швейцарії і у їх зарубіжних постачальників показала, що деякі хлібні та кондитерські вироби, печиво, булочки і шоколадні батончики містять яйця, знесені на курячих фермах що не відповідають вимогам Постанови Швейцарії про захист тварин. В результаті перевірки найбільші торгівельні фірми Швейцарії (Coop, Migro, Denner, Aldi, Lidl) зобов'язалися не тільки посилити контроль за походженням продаваних харчових продуктів, а й зв'язатися з постачальниками для підтвердження того, що їхні яйця отримані від курей як мінімум вільного утримання.
В іншому випадку їх продукти будуть видалені з асортименту.
Отже, для забезпечення конкурентоспроможності продукції птахівництва Українських підприємств на зовнішніх ринках та зростання експорту необхідне реформування галузі птахівництва і впровадження правил й стандартів ЄС щодо утримання птиці. А саме використання вільно-вигульних технологій вирощування птиці та органічного виробництва продукції птахівництва, впровадження на птахівницьких підприємствах контролю безпечності харчової продукції за системою HACCP.
Список літератури:
- Писарев Ю. ,,Биг-Дачмен“ – надежный партнер / Ю.Писарев // Птицеводство. – 2004. – №3. – С. 44-45.
- Кузьмина Т.Н. Тенденции развития машин и оборудования для птицеводства за рубежом // научн. аналит. обзор.– М.:ФГНУ «Росинформфгротех», 2011.– 40 с.
- Мельник В.А. Альтернативные способы содержания кур / В.А.Мельник // Агробізнес сьогодні. – 2011. – №4 (203). – С.13-16.
- Мельник В.О. Кліткове утримання: пошук альтернативи / В.О. Мельник // Агробізнес сьогодні. – 2012. – №4 (227) . – С. 9-13.
- Обладнання для утримання курей-несучок та бройлерів / В.Ясенецький, О.Кришталь, С.Загородній [та ін.] // Ефективне птахівництво. – 2008. – №1. – С.21-24.
- Смоляр В. Високоефективні новації у птахівництві / В.Смоляр, О.Ковтун // Ефективне птахівництво. – 2008. – №1. – С. 11-12.
- Gurov I.V. Efficient method of rearing young laying hens / I.V.Gurov, T.A.Stollar // 10-th Baltic poultry conference. Vilnius. – 2002. – P.122.
Іщенко Ю.Б., Рябініна О.В., ДДСП НААН
Залишити відповідь