Сучасні системи утримання курей несучок

Згідно вищенаведеної директиви ЄС розглядається як основна альтернатива традиційному клітковому утриманню. В Україні зараз цей спосіб утримання птиці не застосовується у зв’язку з його меншою  економічною ефективністю, ніж традиційне кліткове утримання.

В колоніальних клітках (Сolonial cages). Спосіб передбачає утримання курей в клітках великими групами, до 100 гол. в одній клітці. Застосовується в основному при утриманні батьківського стада курей. Основні технологічні параметри утримання такі ж, як і за традиційного кліткового утримання. В Україні використовується  в деяких птахівницьких підприємствах.

До альтернативних систем утримання курей несучок відносяться системи підлогового й вольєрного типів.

Системи підлогового утримання птиці бувають:

• на глибокій підстилці, коли вся поверхня суцільної підлоги покрита тирсою;
• підлогова комбінована, коли сполучаються решітчаста (сітчаста) підлога з суцільно вкритою підстилкою (1/3 решітчаста підлога + 2/3 суцільна підлога; 1/2 решітчаста підлога + 1/2 суцільна підлога; 2/3 решітчаста підлога + 1/3 суцільна підлога);
• підлогова решітчаста, коли вся підлога являє решітчасту або сітчасту поверхню. Такий тип утримання застосовується рідко з причин великої вартості, незручності обслуговування та складності спостереження за птицею.

Вольєрьні системи утримання  являють собою утримання птиці на багатоярусній підлозі (multi level aviary system). Передбачає утримання птиці у пташнику на 2-3 ярусах сітчастих чи решітчастих підлог з відповідною кількістю рівнів розміщення годівниць, напувалок тощо, і в той же час вільне її переміщення по площі та висоті приміщення. В Україні в птахівницьких підприємствах зараз не застосовується з причин великої вартості обладнання й меншої економічної ефективності виробництва, так як і для оснащених кліткових батарей.

Вольєрьні системи утримання поділяються на три групи:
з не інтегрованими гніздами – поза кліткою, з інтегрованими гніздами – в середині клітки; в – портальна система – в центрі приміщення на окремому ярусі  (рис.2).

Рис.2 – Типи вольєрних систем  утримання курей несучок: а – з не інтегрованими гніздами; б – з інтегрованими гніздами; в – портальна система.

Вольєрні системи з не інтегрованими гніздами представляють собою пташник, у якому розташовується багатоярусний перфорований настил (підлога) і окремі гнізда для відкладання яєць.

Утримання на багатоярусній підлозі – значно менш відомий в Україні спосіб утримання птиці.  Зараз розроблено багато технологічних схем компонування  багатоярусної підлоги. Батареї багатоярусної підлоги нагадують звичайні кліткові батареї, але без дверцят. Вони мають як правило 2-3 яруси, на яких розміщено годівниці і напувалки. Послід з під кожного ярусу прибирається за допомогою  стрічкових або скребкових. У пташнику також встановлюють  гнізда для знесення яєць.  Крім батарей багатоярусної підлоги у пташнику влаштовують зони підстилки.  Птиця за такого утримання має можливість перемішуватися по пташнику в усіх напрямках, копирсатися в підстилці. Щільність посадки птиці у пташнику (до 20 гол./м² підлоги) наближається до кліткового способу утримання.

Вольєрні системи з інтегрованими гніздами являють собою багатоярусний перфорований настил, але тільки із установленими на ньому гніздами. Збирання посліду, годівля й поїння птиці механізовані.

Портальні системи являють собою порівняно новий тип вольєрної системи, з високим розташуванням основного ярусу, до якого по краях як зовні, так і усередині сполучені з більш нижніми ярусами. Все встаткування для годівлі й поїння птиці розміщено на цих ярусах. Гнізда для відкладання яєць розміщені в центрі основного ярусу. На повністю щілинній підлозі пташиний послід збирається під ярусами.

Основними виробниками вольєрних систем утримання курей несучок в ЄС є фірми:

• з не інтегрованими гніздами: "Bіg Dutchman", "Farmer Auto- matіc", "Salmet", "Specht" (Німеччина), "Jansen PE", "Vencomatіc" (Нідерланди);
• з інтегрованими гніздами: "Bіg Dutchman", "Farmer Auto- matіc", "Salmet" (Німеччина), "Jansen PE", "Vencomatіc" (Нідерланди);
• портальні системи: "Farmer Automatіc", "Fіenhage"", "Meller"    (Німеччина); "Jansen PE", "Vencomatіc" (Нідерланди).

Сучасне встаткування для утримання курей несучок повинне відповідати певним  вимогам (табл. 2).

Таблиця 2 – Основні вимоги до встаткування для утримання курей несучок відповідно до  Директиви 1999/74/ЄС

Показники	Традиційні клітки (дозволені до 2012р.)	Оснащені (модифіковані) клітки	Підлогове та  Вольєрне зміст
Питома площа посадки на одну голову, см2	550	750	Не менше 1100
Фронт годівлі на одну голову, см	10	12	10 – для жолобкових годівниць, 4 – для круглих
Фронт поїння	Дві ніпельні або чашкові поїлки на одну клітку	Дві ніпельні поїлки або чашкові, доступні для кожного птаха	2,5 см на одну курку для жолобкового поїлок і 1 см – для круглих. Одна чашкова поїлка на десять птахів
Конструктивні особливості	Нахил підлоги не більше 14 см/м, наявність пристосувань для сточування ко тей (наждачного паперу)	Наявність гнізда для відкладання яєць; наявність засобів для сточування кігтів; наявність ящика з тирсою або піском; наявність сідала (15 см на одну птицю)	Одне гніздо на сім; 33% площі покритою підстилкою; 15 см сідала на одну птицю

Вільно-вигульне утримання («free range) Подібний до підлогового способу, алепередбачає наявність пташника з підстилкою та доступ птиці протягом всього світлового дня на  пасовища – земельні ділянки з природними або сіяними травами. При цьому щільність посадки птиці у пташнику згідно згаданої директиви  не повинна перевищувати 9 гол./м² підлоги,   навантаження на пасовища – не більш  2500 гол./га. Обладнання таке ж, як і за утримання птиці на підстилці, годівниці та напувалки можуть також встановлюватися на вигулах.

Вільно-вигульне органічне утримання («free range organic») – на підлозі з вигулами та пасовищами. Подібне до вільно-вигульного утримання, але обов’язкова наявність біля пташника пасовищ з розрахунку не менш, ніж 4 м² на 1 гол. Використовується також спеціальні системи годівлі та ветеринарного обслуговування птиці. В Україні практично не застосовується у зв’язку з нерозвиненістю ринку органічної продукції та відповідної нормативної бази. До органічного утримання наближається вільно-вигульне утримання птиці, яке практикується в  присадибних господарствах.

Таблиця 3 – Цінове порівняння виробництва яєць у різних системах утримання курей- несучок

Система	Ціновий індекс
Клітки з питомою площею посадки, м2 / голову:
450	100
560	105
750	115
Альтернативні:
в вигулах с щільністю посадки 10-12 голів/м2	112
на комбінованих полах з щільністю посадки 7-10 голів/м2	118
Вільне утримання з щільністю посадки, голів/м2:
1800	135
400	150

Таблиця 4 – Показники продуктивності курей несучок при різних системах утримання

Система утримання	Тривалість кладки, діб	Яєць на одну курку		Маса яйця, г	Смертність, %	Конверсія корму
		шт.	кг
Кліткова	370	319	19,0	62,2	6,3	2,07
Підлогова	375	316	19,8	62,5	9,2	2,28
Вольєрна	391	325	20,0	62,6	10,7	2,24
Вигульна	391	323	19,8	62,5	9,0	2,32

При виборі системи утримання птиці рекомендується враховувати умови, у яких буде перебувати птиця (табл. 5.), при цьому економічна складова цінового індексу не є визначальною.

Таблиця 5 – Оцінка умов утримання курей несучок у різних системах

Показники	Традиційна клітка	Оснащена клітка		Альтернативна система
		мала	середня	одноярусна	багатоярусна
Смертність	B		C
Смертність від вищипування пір'я й канібалізму	A	B
Вірогідність виникнення хвороб, кліщів та паразитів	B
Хвороби ніг	A	B		C
Втрата пір'я	B
Використання гнізд	C	A
Використання сідал		B
Поведінка птиці при годівлі		B		A
Поведінка птиці при використанні ванн з піском чи тирсою		B
Якість повітря	A	B		C
Споживання води	A

Примітка:
А –  мінімальний ризик погіршення умов утримання птиці;
B – умови утримання птиці змінюються в залежності від чисельності поголів'я;
С – висока вірогідність погіршення умов утримання птиці.

Після прийняття Директиви ЄC відбулися суттєві зміни. Так  в 2009 р. кількість курей несучок, що втримуються в клітках, скоротилось до 71%. При цьому дані по окремих країнах досить різняться: від 100% в Іспанії, Чехії й Португалії до 39% у Швеції й 5% в Австрії (табл. 7). З 1 січня 2010 р. в Німеччині уведено повну заборону на використання кліткових батарей для утримання курей несучок.

Таблиця 6 – Поширення оснащених кліток для курей в країнах ЄС

Країна	Чисельність поголів’я в 2009 р., млн. голів	Кількість поліпшених кліток, %	Кількість курей що утримуються в поліпшених клітках, млн. голів
Франція	47,0	10	4,7
Німеччина	38,8	9	3,5
Великобританія	30,0	9	2,7
Нідерланди	33,3	3	1,0
Швеція	5,1	39	2,0
Норвегія	3,8	29	1,1

У Південній і Східній Європі більшість сільськогосподарської птиці дотепер   утримується в клітках.

У  ЄС  із  18 країн-виробників  яєць  із  загальним  поголів'ям  278 млн. голів курей несучок в 2008 р. тільки 7% птиці втримувалися в кліткових батареях поліпшеної конструкції. В 2009 р. цей показник збільшився майже в два рази й становив 13% при загальному поголів'ї 272 млн. голів курей несучок.

Найбільша частка кліток поліпшеної конструкції доводиться на Скандинавські країни, хоча кількість птиці, що втримується в них, значно менше, ніж у Франції, Німеччині, Великобританії, де частка поліпшених кліток становить 9- 10%.

Для різних систем утримання птиці при виробництві харчових яєць використовують різноманітні комбінації елементів технології  (табл. 7).

Таблиця 7 – Перелік елементів технології виробництва харчових яєць

№ п.п.	Назва елементу технології	Вільно-вигульне органічне утримання	Вільно-вигульне утримання	На підлозі безвигульне утримання	На  багатоярусній підлозі	В кліткових батареях традиційного типу	В оснащених кліткових батареях
1	Вигул з трав'яним покривом (пасовище)	+	–	–	–	–	–
2	Вигул з твердою поверхнею (солярій)	–	+	–	+	–	–
3	Гнізда для птиці	+	+	+	+	–	+
4	Підстилка в пташнику	+	+	+	+	–	–
5	Багатоярусна підлога (сітчаста, решітчаста)	–	–	–	+	–	+
6	Клітки без дверцят	–	–	–	+	–	–
7	Кліткові батареї традиційного типу	–	–	–	–	+	–
8	Багатоярусні кліткові батареї	–	–	–	–	+	+
9	Оснащені кліткові батареї	–	–	–	–	–	+
10	Система прибирання посліду (скребкова, стрічкова)	–	–	–	+	+	+
11	Ручне прибирання посліду	+	+	+	+	–	–
12	Ручний збір яєць	+	+	+	*	*	*
13	Транспортер для збору яєць	–	–	–	*	*	*
14	Машина для сортування яєць	*	*	*	*	*	*
15	Ручне сортування яєць	*	*	*	*	*	*
16	Ніпельні  напувалки	*	*	*	*	*	*
17	Жолобкові напувалки	*	*	*	*	*	*
18	Індивідуальні напувалки	*	*	*	*	*	*
19	Ручний розподіл кормів	*	*	*	*	*	*
20	Система роздачі кормів (спіральна, скребкова, бункерна)	*	*	*	*	*	*
21	Утримання птиці невеликими групами	*	*	*	*	*	*
22	Утримання птиці великими групами	*	*	*	*	*	*
23	Сідала для птиці	+	*	–	–	–	–
24	Килимки для сточування кігтів	–	–	–	–	–	–
25	Лотки з піском (золою)	+	–	*	*	–	–
26	Лази для птиці (з рівня на рівень)	–	–	–	+	–	–

Примітка: «+» – застосовується; «–» – не застосовується; «*» – може застосовуватись або ні.

Гармонізація вітчизняних та міжнародних стандартів у сфері та безпеки харчових продуктів диктує необхідність впровадження й підтримки процедур, заснованих на принципах системи HACCP.

Hazard Analysis and Critical Control Point (HACCP) — система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції. Ця система визначає системний підхід до аналізу виробництва продуктів харчування, розпізнаванню будь-яких можливих ризиків хімічного, фізичного й біологічного походження та їх контролю і профілактики. Згідно принципів системи HACCP для виробництва безпечної продукції необхідно проаналізувати весь технологічний ланцюг (рис.3) й визначити критичні контрольні точки (ККТ) де є висока ймовірність перевищення рівня безпечності харчової продукції за встановленим чинником.

Рис. 3 – Структура підприємства для промислового виробництва харчових яєць

Аналіз ризику полягає в оцінці ймовірності його виникнення й ваги його наслідків. Існує багато методів такої оцінки.

Один з принципів системи HACCP – просліжуваність походження продукції. Для цього, згідно директиви ЄС № 2002/4/ECC  прийняте обов’язкове маркування харчових яєць, де вказується код країни та способу виробництва: 0 – органічне; 1 – вільне утримання; 2 – альтернативне утримання, 3 – кліткове утримання.

З 1 січня 2012 р. у Європі виробництво яєць дозволено тільки в поліпшених клітках, а також з використанням систем вільного (вигульного) утримання й органічного виробництва. Так як Україна йде шляхом Євроінтеграції, то в країна конче потрібне переоснащення більшості птахівницьких підприємств згідно вимог та стандартів ЄС. Підприємства з застарілими технологіями утримання птиці у майбутньому не зможуть отримати ліцензію на виробництво своєї продукції.

У Швейцарії утримання курей в клітках заборонено з 1981 року. Однак перевірка, проведена журналістами швейцарського телебачення, показала, що ряд продуктів, промислово виготовлених за кордоном з використанням іноземних яєць, можуть містити яйця знесені курми в клітках. Станом на 2016 рік, згідно чинного законодавства забороняється до продажу та будь-яке використання в якості компонентів курячого яйця, отриманого від несучок, що розводяться в клітинах, вилучаються продукти з використанням яйця курей, що утримуються у неволі.
Перевірка e великих торгівельних центрах Швейцарії і у їх зарубіжних постачальників показала, що деякі хлібні та кондитерські вироби, печиво, булочки і шоколадні батончики містять яйця, знесені на курячих фермах що не відповідають вимогам Постанови Швейцарії про захист тварин. В результаті перевірки найбільші торгівельні фірми Швейцарії (Coop, Migro, Denner, Aldi, Lidl) зобов'язалися не тільки посилити контроль за походженням продаваних харчових продуктів, а й зв'язатися з постачальниками для підтвердження того, що їхні яйця отримані від курей як мінімум вільного утримання.
В іншому випадку їх продукти будуть видалені з асортименту.

Отже, для забезпечення конкурентоспроможності продукції птахівництва Українських підприємств на зовнішніх ринках та зростання експорту необхідне реформування галузі птахівництва і впровадження  правил й стандартів ЄС щодо утримання птиці. А саме використання вільно-вигульних технологій вирощування птиці та органічного виробництва продукції птахівництва, впровадження на птахівницьких підприємствах контролю безпечності харчової продукції за системою HACCP.

Список літератури:

1. Писарев Ю. ,,Биг-Дачмен“ – надежный партнер / Ю.Писарев // Птицеводство. – 2004. – №3. – С. 44-45.
2. Кузьмина Т.Н. Тенденции развития машин и оборудования для птицеводства за рубежом // научн. аналит. обзор.– М.:ФГНУ «Росинформфгротех», 2011.– 40 с.
3. Мельник В.А. Альтернативные способы содержания кур / В.А.Мельник // Агробізнес сьогодні. – 2011. – №4 (203). – С.13-16.
4. Мельник В.О. Кліткове утримання: пошук альтернативи / В.О. Мельник // Агробізнес сьогодні. – 2012. – №4 (227) . – С. 9-13.
5. Обладнання для утримання курей-несучок та бройлерів / В.Ясенецький, О.Кришталь, С.Загородній [та ін.] // Ефективне птахівництво. – 2008. – №1. – С.21-24.
6. Смоляр В. Високоефективні новації у птахівництві / В.Смоляр, О.Ковтун // Ефективне птахівництво. – 2008. – №1. – С. 11-12.
7. Gurov I.V. Efficient method of rearing young laying hens / I.V.Gurov, T.A.Stollar // 10-th Baltic poultry conference. Vilnius. – 2002. – P.122.

Іщенко Ю.Б., Рябініна О.В., ДДСП НААН