Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Практичне застосування ферментів у тваринництві

В статті наведено огляд деяких особливостей використання ферментних препаратів в годівлі тварин та птиці залежно від вмісту антипоживних речовин в кормах. Описано основні переваги використання ферментних препаратів в тваринництві та їх вплив на виробничі показники.

Корми у структурі собівартості продукції тваринництва займають 60-75 %, тому значні резерви збільшення рентабельності виробництва ховаються у підвищенні коефіцієнта корисної дії спожитих тваринами кормів. Частина поживних речовин кормів перебуває у важко доступних для організму тварин формах.

Підвищення перетравності поживних речовин дало б можливість отримати додаткову продукцію за тих самих витрат кормів. Питання про підвищення

ефективності використання кормів у тваринництві є досить актуальним, сьогодні ведеться постійний пошук шляхів вирішення проблеми, при цьому використовують ряд препаратів та кормових добавок, серед яких вагоме місце відводиться ферментним препаратам.

Ферменти – це речовини білкової природи, які здатні змінювати швидкість біохімічних процесів в організмі. Іншими словами, це каталізатори біохімічних процесів, що сприяють розщеплюванню, або синтезу речовин в організмі з продуктів розпаду. Перш за все, їх застосування значно здешевлює корми (до 10%) і покращує їх засвоєння організмом. Застосування ферментів в годівлі бройлерів і свиней збільшує їх середньодобові прирости живої маси на 4-5% , несучість курей в середньому на 5 % при зниженні витрат кормів на 5-10%.

Для потреб сільського господарства промисловість випускає ферментні препарати грибкового і бактеріального походження. Перші отримують методом поверхневого вирощування та позначають їх літерою П, другі шляхом глибинної культивації і позначають – Р. Залежно від рівня очищення ферментні препарати ділять на технічні і очищені. До технічних відносяться нативні неочищені культури. До очищених відносяться препарати, активність яких після очищення у10-20 разів більше нативних. Залежно від дії на певні поживні речовини кормів ферменти проявляють амілолітичну, протеолітичну, пектинолітичну та целюлозолітичну активність. У тваринництві переважно використовуються ферменти, які належать до класу гідролаз: амілолітичні, протеолітичні та пектолітичні. Препарати класифікують за активністю основних ферментів. У сільському господарстві застосовуються багато подібних за природою та походженням препаратів які реалізуються під різними торговими марками.

Ферменти випускаються у формі мікро капсул, гранул, в розсипному, або рідкому вигляді. Необхідність гранулювання і мікрокапсулювання ферментних препаратів зумовлена вимогами до охорони праці на біотехнологічних підприємствах, при цьому виробники стверджують, що такі форми препаратів мають добру сипучість, краще розподіляються в кормах, більш стабільні та

безпечні для працівників в процесі їх введення в комбікорми. Сухі ферментні препарати, на відміну від рідких концентрованих форм, можна вводити в премікси, білково-вітамінно-мінеральні добавки, а у разі їх термостабільності – в розсипні комбікорми перед гранулюванням.

Ферменти на відміну від гормонів і біостимуляторів мають інший механізм впливу на організм тварин, при цьому вони не накопичуються в організмі й продуктах тваринництва і не входять до складу кінцевих продуктів [2]. У травному каналі тварин і птиці виробляються власні ферменти, за допомогою яких і відбувається перетравлення поживних речовин кормів. Дорослі тварини можуть перетравлювати до 60-70 % поживних речовин корму, хоча травні залози виробляють достатню кількість пепсину, трипсину, амілази, ліпази та інших травних ферментів. Відомо, що молодняк тварин народжується із недорозвиненою ферментною системою травлення.

У тваринництві основними концентрованими кормами є ячмінь, овес, жито, непродовольча пшениця і продукти їх переробки. Потенціал цих кормів при годівлі тварин із однокамерним шлунком не повною мірою використовується організмом через значний вміст клітковини, у вівсі та ячмені її міститься відповідно 9-12 і 4-7 %, якщо обрушити зерно то вміст клітковини знижується до 2,5-3,5 % в ячмені та до 4-4,5 % у вівсі, при цьому перетравність речовин цих кормів хоч і підвищується, але повністю [2, 3].

Низька перетравність зернових зумовлена тим, що окрім клітковини в них у значних кількостях містяться інші некрохмалисті полісахариди зокрема бета- глюкани і пентозани. Вони містяться у клітинних стінках ендосперму зерна і при обрушуванні залишаються. По узагальненим даним, основними антипоживними речовинами пшениці, жита і тритікале є пентозани, більшість яких становлять арабіноксилани. У ячмені негативний вплив на засвоєння поживних речовин, у основному справляють Р-глюкани (таблиця 1) [3].

Таблиця 1.  Вміст некрохмалистих полісахаридів в кормах

Кормові

культури

Вміст в сухій речовині, %

Клітковина

Р -глюкани

Пентозани

Не крохмалисті полісахариди

Кукурудза

1,9-3,0

0,1-0,2

4,0-4,3

5,5-11,7

Пшениця

2,0-3,4

0,2-1,5

5,5-9,5

7,5-10,5

Ячмінь

4,2-9,3

1,5-10,7

5,7-7,0

13,5-17,2

Овес

8,0-12,0

3,1-6,6

5,5-6,9

12,0-29,6

Жито

2,2-3,2

0,5-3,0

7,5-9,1

10,6-12,8

Проте в тварин, особливо моногастричних, не виробляються власні ферменти, які могли б розщеплювати некрохмалисті полісахариди, через що вони майже не засвоюються організмом, при цьому некрохмалисті полісахариди перешкоджають доступу власних ферментів організму до інших поживних речовин та знижують їх перетравність. У травному тракті некрохмалисті полісахариди утворюють в’язкий розчин, що обволікає гранули крохмалю і протеїнів, при цьому вміст кишкового тракту стає рідким і в’язким, що спричиняє його застій в кишечнику, в ньому розвиваються збудники хвороб, послід стає більш вологим і як наслідок відбувається зниження продуктивності птиці та тварин.

Більшість ферментних препаратів є комплексними, тобто крім основного компонента містять також ряд інших супутніх ферментів їх склад, співвідношення і кількість ферментів в них підбираються адресно і залежать від природи як зернової, так і білкової частини комбікормів. Так, наприклад, овес і ячмінь містять підвищену кількість клітковини, а клітинні стінки ендосперму цих видів зерна складаються на 75-80 % з Р-глюканів і на 20-25 % із арабіноксиланів. Тому в кормові раціони, що містять в кормовій частині переважно овес і ячмінь доцільно включати кормові ферментні препарати з високим вмістом целюлази і Р-глюканази і відносно меншим ксиланази.

На відміну від ячменю і вівса, пшениця, тритікале та жито містять невеликі кількості клітковини, а клітинні стінки їх ендосперму складаються на 75-80 % з арабіноксиланів і на 20-25 % – з Р-глюканів, тому в кормові раціони на їх основі необхідно включати кормові ферментні препарати з високим вмістом ксиланази, меншим – целюлази і р-глюканази [1, 2, 3].

У ряді випадків більш ефективним вважається застосування кормових ферментних препаратів, що містять целлюлазу, ксиланазу і Р-глкжаназу у поєднанні з препаратами, що містять фітазу, а-амілазу, протеазу і пектиназу.

В останні роки особливе значення надається застосуванню фітази. Цей фермент активно розщеплює фітинові комплекси та істотно збільшує засвоєння органічного фосфору з комбікорму.

При формуванні складу кормових ферментних препаратів враховуються також вид і вік тварин та птиці. У цілому позитивний ефект більшості відомих кормових ферментних препаратів при введенні їх в комбікорми для тварин та птиці, полягає в наступному:

  • руйнування стінок рослинних клітин, завдяки чому підвищується доступність наявних крохмалю, протеїну і жирів для дії ферментів травного тракту;
  • підвищення перетравності поживних речовин та полегшення їх всмоктування в тонкому відділі кишечника;
  • зменшення негативного впливу некрохмалистих полісахаридів, особливо розчинних їх фракцій;
  • компенсація дефіциту власних травних ферментів, особливо у молодняку, та в стресових ситуаціях;
  • поліпшення мікрофлори в тонкому відділі кишечника за рахунок зниження в’язкості хімусу та підвищення рівня моносахаридів.

Перераховані функції кормових ферментних препаратів, супроводжуються зміною наступних виробничих показників у тваринництві та птахівництві:

  • кормова цінність раціонів зростає на 5-10 % за рахунок більш повного вилучення поживних речовин і вивільнення енергії при цьому їх засвоюваність підвищується на 6-10 %;
  • знижується витрата кормів на одиницю продукції на 5-14 %;
  • зростає продуктивність тварин і птиці на 5-12 %;
  • з’являється можливість заміни таких дорогих компонентів кормів як кукурудза та соєвий шрот, більш дешевими (пшениця, тритікале, ячмінь, овес, жито, соняшникові шрот та макуха) з підвищеним вмістом клітковини, без зниження продуктивності;
  • зменшується кількість і вологість посліду і як наслідок вологість підстилки;
  • поліпшується екологічна ситуація навколишнього середовища за рахунок більш повного засвоєння азоту та фосфору організмом тварин та зниження викиду цих речовин у навколишнє середовище на 20-40 %.

Отже, правильний підбір і використання ферментних препаратів в кормовиробництві дає можливість знизити витрати на годівлю та підвищити продуктивність тварин та птиці, при тих же затратах на виробництво.

Література:

  1. Макарцев Н.Г. Кормление сельскохозяйственных животных. Калуга: ГУЛ Облиздат, 1999 С.255- 259.
  2. Плесовских Н. Ю. Использование ферментных препаратов в пшенично­ячменных кормосмесях при выращивании цыплят-бройлеров. Омск, 1999 – 16с.
  3. Фаритов Т. А. Использование кормовых добавок в животноводстве / Т. А. Фаритов. – Уфа.:БГАУ,2002 С.84-105.

References:

  1. Makartsev N. G. Animal nutrition. Kaluga: HUL Oblizdat, 1999. 255-259.
  2. Plesovskih N. Y The use of enzyme preparations in wheat-barley kombifeed in growing broiler chickens. Omsk, 1999 – 16.
  3. Faritov T. A. Use of feed additives in livestock / T. A. Faritov. – Ufa.: BGAU, 2002. 84-105.

УДК: 636.085.5

Баланчук І. М.

Практичне застосування ферментів у тваринництві

Національний університет біоресурсів і природокористування України

UDK: 636.085.5

Balanchuk I. N.

PRACTICAL APPLICATION OF ENZYMES IN LIVE STOCK

National university of life and environmental sciences of Ukraine

В статті наведено огляд деяких особливостей використання ферментних препаратів в годівлі тварин та птиці залежно від вмісту антипоживних речовин в кормах. Описано основні переваги використання ферментних препаратів в тваринництві та їх вплив на виробничі показники.

Ключові слова: ферменти, антипоживні речовини, годівля.

This paper provides an overview of some features use of enzymes in animal feed and poultry depending on the content anti nutritious substances in feed. We describe the main advantages of using enzymes in animal breeding and their impact on production performance.

Keywords: enzymes, anti nutritious substances, feeding

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)