Розвиток інновіційної діяльності в США

З метою забезпечення інноваційної діяльності, розвитку високотехнологічних галузей промисловості й здійснення науково-технічних розробок у США був прийнятий ряд законів, що санкціонують фінансування спеціальних програм і використання ринкових механізмів, що стимулюють цю сферу діяльності. Нижче представлені деякі з них.

• Закон про організацію і пріоритети науково-технічної політики (National Science and Technology policy, organization and priorities of 1976) визначає принципи національної політики в галузі науки нанотехнологій, до числа яких відносяться, зокрема: розвиток стратегії по визначенню ролі науки нанотехнологій у досягненні поставлених цілей: застосування науки й технологій для оздоровлення економіки країни: проведення наукових і технологічних досліджень із метою задоволення внутрішніх потреб н просування зовнішніх інтересів: підготовка, навчання, перепідготовка фахівців в сфері науки й техніки в інтересах держави, тощо.

• Закон Стівенсона-Вайдлера про технологічні інновації (Stevenson – Wydler technology Innovation act of 1980) визначає, що технології й промислові інновації є центральною ланкою для економіки й добробуту американських громадян й повинні бути націлені на поліпшення життя громадян, підвищення продуктивності державного й частки секторів, а також поява нових галузей промисловості, тощо.

• Закон Баючи-Частка (Bayh-Dole patent of 1980) є одним з основних у сфері охорони інтелектуальної власності. Закон дозволив університетам, підприємствам малого бізнесу й некомерційних організацій за рахунок використання федеральних коштів займатися винахідництвом і патентувати свої винаходи, а також займатися їхньою комерціалізацією.

• Закон про розвиток інновацій у малому бізнесі (Small business innovation act of 1982) увів вимогу, відповідно до якого Федеральні агентства відомства зобов’язані виділяти певні асигнування на проведення дослідницьких робіт.

А також,  для фінансової підтримки державою наукової й інноваційної діяльності були розроблені дві програми – програма інноваційних досліджень малого бізнесу SBIR і програми передачі технологій малому бізнесу STTR. З 1982 р. у програмі SBIR беруть участь 11 федеральних агентств, які формулюють пріоритетні теми НДР і ДКР й забезпечують фінансування програми. Ця програма також допомагає малому високотехнологічному бізнесу знаходити замовлення федеральних агентств, а також надає підтримку у формуванні початкового капіталу.

Роль SBIR в американській науці незаперечна: надаючи ранню фінансову допомогу починаючим підприємствам для розвитку інноваційних технологій, може слугувати як альтернатива венчурному капіталу, особливо в регіонах, де він недостатньо ще розвинений.

• Крім того, в 2006 році в США була прийнята Програма стимулювання технологічної конкурентоспроможності країни (ACI). Головною метою Програми стало стимулювання інноваційної діяльності й технологічного розвитку країни н зміцнення лідерських позицій на світовому ринку технологій.

У рамках реалізації даної Програми будуть досягнуті наступні цілі:

• Збільшення інвестицій у фундаментальні дослідження в області проривних технологій (біомедицина, технології забезпечення національної безпеки): Розвиток нанотехнологий, альтернативного палива, пилотным є проект «водневе паливо». Однієї з головних цілей Програми було зменшення експорту нафти із Близького Сходу в 4 рази.
• Стимулювання дослідників в області природничих наук (шляхом виділення стипендій і грантів).
• Удосконалювання імміграційної політики з метою збільшення потоку талантів з-за кордону.
• Удосконалювання системи зашиті інтелектуальної власності.
• У цей час у США існує безліч національних програм, що сприяють розвитку інновації в промисловості через пряме надання фінансування й технічної допомоги.
• Високий ступінь децентралізації НДР США може породжувати проблеми в частині керування її суб’єктами, тому були розроблені дві ініціативи для поліпшення координації в НДР.

Національна ініціатива по розвитку нанотехнологій (NNI) була створена в 2001 році і є зонтичною структурою координації федеральної політики проведення НДР і ДКР у передачі технологій в області наноисследований. NNI займається також комунікаціями й поширенням інформації між організаціями й бере участь у встановленні бюджетних пріоритетів разом з федеральними агентствами, що фінансують діяльність окремих дослідників і дослідницьких центрів в сфері нанотехнологій.

• Закон «America COMPETES» – даний Закон про створення можливостей для цілеспрямованого розвитку технологій, утворення й науки був прийнятий в 2007 році і являє собою широку міжвідомчу ініціативу, що складаються із трьох частин:

1. Збільшення інвестицій у дослідження:
2. Виявлення нових освітніх можливостей у науково-технічній сфері.
3. Подальший розвиток інфраструктури для управління інноваціями.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в США підтримуються не конкретні пріоритетні напрямки, а стимулюється середовище для виробництва інновацій й технологій у цілому.

Головними напрямками наукової стратегії США в умовах Глобальної кризи є формування здорового конкурентного середовища, демонополізація в інноваціях і технологіях:

1. Фінансування наукових досліджень і розробок у розмірі не менше як 3 % ВВП.
2. Прийнято план оздоровлення економіки США і нова інвестиційна Програма щодо досліджень і розробок.
3. Концепція розвитку:  науковий капітал, інноваційний капітал + людський капітал = капітал розвитку.
4. Припинити залежність США від видобувних видів енергетичних ресурсів (нафта, газ, вугілля, сланці). Створення агенції перспективних досліджень в енергетиці. Розвиток нетрадиційних  альтернативних джерел енергії.
5. Стратегія сталого, збалансованого екологічного і економічного роз­витку. до 2050 р.
6. На 80 % скоротити викиди вуглекислого газу в ат­мосферу.
7.  США повинні зберегти роль світового «технологічного і економіч­ного лідера».
8. Розширюється консультативна рада з науки і техніки при Прези­дентові США (найвищий державний рівень).
9. Глобальна інтеграція наукових досліджень. Лідируюча роль і прі­оритетність США.
10. Розширення аспірантури в 3 рази.
11. Глибока пряма інтеграція науки і вузів. студенти повинні вести дослідження, а вчені — викладати. Це гарантія впровадження і розвитку інноваційних НДР.

БІЛОРУС О. Г., член-кореспондент НАН України.