Правила охорони праці у птахівництві – загальні положення
Правила охорони праці у птахівництві поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та утриманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва.
Згідно з Законом України “Про охорону праці”, роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог чинного законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися у суб'єкта господарювання, здійснюються згідно з “Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (НПАОП 0.00-6.02-04), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (із змінами).
Роботодавець зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 N 246 про “Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113 та “Інструкції про застосування переліку професійних захворювань”, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України і Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 за N 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24.01.2001 за N 68/5259.
Під час виконання робіт на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ (СТ СЄВ 790-77) „Шкідливі та небезпечні виробничі фактори” (із змінами).
1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори:
- рухомі машини і механізми ( автомобілі, трактори, причепи тощо, мобільні, у тому числі електрифіковані кормороздавачі, дезінфекційні установки тощо);
- рухомі частини виробничого обладнання (неогороджені рухомі частини машин, механізмів і обладнання: зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, робочі органи транспортерів, дробарок тощо);
- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у птахівницьких приміщеннях — внаслідок виділення аміаку, сірководню з посліду та підстилки, вуглекислого газу – при диханні птиці, пилу – під час роздавання сухих кормів: комбікормів, трав'яного борошна, настилання та прибирання підстилки тощо);
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів, технологічних матеріалів;
- підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздавання їх кормороздавачами тощо);
- підвищений рівень вібрації;
- підвищена або понижена іонізація повітря;
- підвищена або понижена вологість повітря;
- підвищена чи понижена рухливість повітря;
- підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини;
- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
- підвищений рівень статичної електрики;
- відсутність або недостатність природного освітлення;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена яскравість світла;
- підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
- підвищений рівень інфрачервоної радіації;
- гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту й обладнання;
- розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
2. Хімічні небезпечні та шкідливі фактори:
- токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні добавки до кормів, дезінфікуючі та мийні засоби тощо);
- такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази).
3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- патогенні мікроорганізми, зокрема – збудники хвороб, спільних для птиці і людини (пташиний грип тощо) та продукти їх життєдіяльності;
- макроорганізми (рослини і тварини, культури кліток) та продукти їх життєдіяльності.
4. Психофізіологічні шкідливі та небезпечні фактори:
- фізичні перевантаження;
- нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).
5. Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути:
- зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, сонячне випромінювання, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця тощо);
- транспорт, що рухається;
- машини і механізми технологічних систем;
- неправильні режими роботи технологічних систем;
- птиця;
- патогенні мікроорганізми;
- інженерні комунікації;
- обладнання, що працює під тиском;
- пестициди та агрохімікати, що застосовуються;
- електрифіковане обладнання, інструмент і електропроводка;
- інвентар, інструмент та обладнання, непридатні до застосування при виконанні робочих операцій;
- ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні перевантаження.
Підготовлено Інститутом птахівництва НААН.
Затверджено Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Залишити відповідь