Стан птахівництва по областях України 2015 

   Домашня птиця 2015 - акція                           


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Правила охорони праці у птахівництві — загальні положення

Правила охорони праці у птахівництві поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та утриманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва.

Згідно з Законом України “Про охорону праці”, роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог чинного законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися у суб'єкта господарювання, здійснюються згідно з “Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (НПАОП 0.00-6.02-04), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (із змінами).

Роботодавець  зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я  України від 21.05.2007  N 246 про “Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113 та “Інструкції про застосування переліку професійних захворювань”, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України і Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 за N 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24.01.2001 за N  68/5259.

Під час виконання робіт на  працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ (СТ СЄВ 790-77)  „Шкідливі та небезпечні виробничі фактори”   (із змінами).

1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори:

  • рухомі машини і механізми ( автомобілі, трактори, причепи тощо, мобільні, у тому числі електрифіковані кормороздавачі, дезінфекційні установки тощо);
  • рухомі частини виробничого обладнання (неогороджені рухомі частини машин, механізмів і обладнання: зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, робочі органи транспортерів, дробарок тощо);
  • підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у птахівницьких приміщеннях — внаслідок виділення аміаку, сірководню з посліду та підстилки, вуглекислого газу — при диханні птиці, пилу — під час роздавання сухих кормів: комбікормів, трав'яного борошна, настилання та прибирання підстилки тощо);
  • підвищена або знижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання,  трубопроводів, технологічних матеріалів;
  • підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздавання їх  кормороздавачами тощо);
  • підвищений рівень вібрації;
  • підвищена або понижена іонізація повітря;
  • підвищена або понижена вологість повітря;
  • підвищена чи понижена рухливість  повітря;
  • підвищене значення  напруги в електричному ланцюгу,  при замиканні якого струм може пройти через тіло людини;
  • підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
  • підвищений рівень статичної електрики;
  • відсутність або недостатність природного освітлення;
  • недостатня освітленість робочої зони;
  • підвищена яскравість світла;
  • підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
  • підвищений рівень інфрачервоної радіації;
  • гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту й обладнання;
  • розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

2. Хімічні небезпечні та шкідливі фактори:

  • токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні добавки  до кормів, дезінфікуючі  та мийні засоби тощо);
  • такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази).

3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

  • патогенні мікроорганізми, зокрема —  збудники  хвороб, спільних для птиці і людини (пташиний грип тощо) та продукти їх життєдіяльності;
  • макроорганізми (рослини і тварини, культури кліток) та продукти їх життєдіяльності.

4. Психофізіологічні шкідливі та небезпечні фактори:

  • фізичні перевантаження;
  • нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження,  монотонність праці, емоційні перевантаження).

5.  Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути:

  • зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, сонячне випромінювання, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця тощо);
  • транспорт, що рухається;
  • машини і механізми технологічних систем;
  • неправильні режими роботи технологічних систем;
  • птиця;
  • патогенні мікроорганізми;
  • інженерні комунікації;
  • обладнання, що працює під тиском;
  • пестициди та агрохімікати, що застосовуються;
  • електрифіковане обладнання, інструмент і електропроводка;
  • інвентар, інструмент та обладнання, непридатні до застосування при виконанні робочих операцій;
  • ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні перевантаження.

Підготовлено Інститутом птахівництва НААН.

Затверджено  Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)



Архів матеріалів
Декабрь 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Коментарі