Стан птахівництва у 2016 році   
   Домашня птиця 2017 - акція      


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Вміст нікелю в органах, тканинах і яйцях індичок при введені підвищених концентрацій його хлориду в основний раціон

Визначенo вміст нікелю в крові, печінці, легенях, кістковій (гомілкові кістки) та м’язовій (грудні та гомілкові м’язи) тканинах, жовтках та білках яєць індичок при введенні хлориду нікелю в концентраціях 201,7; 403,4; 806,8 мг/кг корму в основний раціон протягом продуктивного періоду. Виявлено суттєве підвищення концентрації нікелю в печінці, гомілкових кістках та грудних м’язах індичок, що отримували хлорид нікелю в кількості 806,8 мг/кг корму. Встановлено, що додавання обраних концентрацій хлориду нікелю призводить до підвищення вмісту даного мікроелементу в досліджуваних зразках. Показано, що визначені концентрації нікелю в досліджуваних зразках не досягають значень гранично допустимої концентрації (ГДК) мікроелементу в організмі птиці.

УДК: 636.592:612.463

Владикін К.П. аспірант

Інститут тваринництва НААН

Науковий керівник – к.б.н Терещенко О.В.

Ключові слова: хлорид нікелю, індички, насиджування, токсичність, ГДК нікелю

 Вступ.

Індиківництво – перспективна галузь тваринництва, що стрімко розвивається в світі. Однією із актуальних проблем даної галузі птахівництва є прояв насиджування у індичок протягом продуктивного періоду, що знижує ефективність виробництва племінних яєць. Серед розроблених методів вирішення даної проблеми найбільш ефективним є фізіологічний метод попередження насиджування на основі добавок водорозчинних сполук мікроелементів цинку або нікелю [3, 4]. Вибір цих мікроелементів пов’язаний з їх здатністю змінювати секреторну активність лактотрофів аденогіпофізу і через це впливати на концентрацію плазматичного пролактину, підвищення якої протягом продуктивного періоду викликає прояв насиджування у індичок [10, 11, 13]. Так наприклад, показано, що введення нікелю в концентрації 100 мг/кг корму у вигляді хлориду дозволяє максимально ефективно попередити прояв насиджування у індичок протягом продуктивного періоду [2].

Згідно літературних даних нікель за рівнем необхідності для організму відносять до групи умовноесенціальних мікроелементів. Даний мікроелемент приймає участь в обміні заліза, цинку, міді, аскорбінової кислоти, жирів, вуглеводів, активації ряду ферментів та гормональній регуляції, але поряд з цим відмічається можливість виникнення негативних проявів при надмірному надходженні нікелю [1, 8, 12]. За рівнем токсичності нікель відносять до групи помірно токсичних мікроелементів [1]. Виникнення патологічних процесів спостерігається при пероральному надходженню нікелю в концентрації понад 500 мг/кг корму або при потрапляння до організму специфічних сполук нікелю (тетракарбоніл, сульфіди, оксиди тощо) [14]. В ряді робіт відмічається підвищення вмісту нікелю при його надмірному надходженню в деяких органах та тканинах (печінка, кістки тощо), що може призводити до порушення їх нормального функціонування [9, 12, 14].

Підвищення вмісту нікелю в організмі індичок викликає виникнення ризику надмірного надходження нікелю до організму людини при споживанні м’яса індичок, а також може спричиняти зниження інкубаційних якостей яєць.

Таким чином, метою наших досліджень було визначення концентрації нікелю в крові, печінці, легенях, м’язовій та кістковій тканинах, жовтках та білках яєць індичок при довготривалому згодовуванні підвищених концентрацій хлориду нікелю.

Матеріали і методи досліджень.

Робота виконана на базі експериментальної ферми «Збереження державного генофонду птиці» та лабораторії біології репродукції птиці Інституту тваринництва НААН. Дослідження проводилися на індичках білої широкогрудої породи. Було сформовано 4 групи індичок, які утримувалися на підлозі в окремих секціях. Годівлю здійснювали згідно існуючих рекомендацій «Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці» [7]. Індички дослідних груп, починаючи з 3-го тижня продуктивного періоду, додатково до основного раціону отримували хлорид нікелю в кількості представленій в схемі дослідів (таблиця 1).

Таблиця 1

Схема досліду

 

Групи індичок

Кількість індичок у групі, голів

Добавки до раціону

Контроль

30

Основний раціон (ОР)

І група

30

ОР + NiCl2*6H2O (Ni2+) – 201,7 (50) мг/кг корму

ІІ група

30

ОР + NiCl2*6H2O (Ni2+) – 403,4(100) мг/кг корму

ІІІ група

30

ОР + NiCl2*6H2O (Ni2+) – 806,8 (200) мг/кг корму

Дослідження проводили протягом 4,5 місяців продуктивного періоду. В кінці досліду було здійснено забій 12 індичок (по 3 голови з кожної групи) та відібрані зразки органів та тканин – печінки, легень, грудних і стегнових м’язів, гомілкової кістки. На 5-, 12- та 18-й тиждень продуктивного періоду були відібрані з підкрилевої вени зразки крові. Для визначення концентрації нікелю в яйцях були відібрано 12 яєць (по 3 штуки з кожної групи). Концентрацію нікелю у відібраних зразках, після попередньої підготовки шляхом сухого озолення, визначали на атамно-абсорбійному спектрометрі С-600 в МВО НДІ біології ХНУ імені В.Н.Каразіна.

Результати обробляли загальноприйнятими статистичними методами [5].

 Результати досліджень.

В таблиці 2 представлені дані по концентрації нікелю в кістковій (гомілкові кістки) та м’язовій (грудні і гомілкові м’язи) тканинах індичок. В дослідних групах спостерігалося підвищення концентрації нікелю в кістках та м’язах. Найбільш виражене збільшення концентрації нікелю (при P<0,05) виявилося в гомілкових кістках індичок ІІІ групи, при цьому концентрація мікроелементу досягла 120,38±8,79 мкг/кг, що на 79,5 % вище у порівнянні з контролем. В І групі збільшення концентрації нікелю в гомілкових кістках складало 14,0 %, в ІІ групі – 30,8% від контролю. Концентрація нікелю в грудних м’язах дослідних груп була вище у порівнянні з контролем на 16,4; 24,7 та 47,3 % відповідно по групам, в гомілкових м’язах – на 3,6; 10,7 та 28,9 % відповідно. Концентрація нікелю в гомілкових м’язах індичок ІІ та ІІІ груп була вірогідно вищою (при P<0,05 та P<0,01 відповідно) у порівнянні з контролем. Виявлено вірогідне підвищення концентрації нікелю в грудних м’язах індичок ІІІ групи (P<0,01) В І групі хоч і спостерігалося підвищення вмісту нікелю в м’язах, але суттєвої різниці між цією групою і контролем не виявлено.

Таблиця 2

Вміст нікелю в кістковій та м’язовій тканинах індичок, мкг/кг сирої маси (M±m, n=3)

Група

Гомілкова кістка

Грудні м’язи

Гомілкові м’язи

Контроль 67,05±11,95 24,23±0,99 27,64±0,77
І група 76,45±9,88 28,20±1,60 28,64±0,85
ІІ група 87,71±5,92 30,22±2,49 31,62±0,92*
ІІІ група 120,38±8,79* 35,7±1,45** 35,62±0,33***

ГДК, мкг/кг

500 [6]

Примітка — * P<0,05; **P<0,01; ***P<0,001

Значення концентрації нікелю в печінці збільшилося в І групі на 28,2 %, в ІІ групі – на 41,9% та в ІІІ групі – на 98,3 % у порівнянні з контролем (Табл.3). Виявлено вірогідна різниця в значенні даного показника між І і ІІІ групами і контролем при P<0,05 та P<0,01 відповідно. Вміст нікелю в легенях індичок І групи збільшився на 0,2 %, ІІ групи – на 3,2 %, ІІІ групи – на 9,8 % у порівнянні з контролем (Табл.3). В ІІІ групі виявлено вірогідне підвищення концентрації нікелю в печінці та легенях (при P<0,01) у порівнянні з контролем. В печінці та легенях індичок І та ІІ групи концентрація мікроелементу, хоча і підвищилася у порівнянні з контролем, але суттєвої різниці між цими групами і контролем не виявлено. Значне підвищення вмісту нікелю в печінці при додатковому введенні в раціон підвищених концентрацій хлориду нікелю свідчить про схильність мікроелементу накопичуватися в даному органі.

Таблиця 3

Вміст нікелю в печінці і легенях індичок, мкг/кг сирої маси (M±m, n=3)

 

Група

Печінка

Легені

Контроль

17,59±1,63

34,71±0,50

І група

22,56±1,28*

34,78±1,35

ІІ група

24,97±2,59

35,83±0,68

ІІІ група

34,89±3,05**

38,13±0,61**

ГДК, мкг/кг

500 [6]

Примітка — ** P<0,05; *P<0,01

Концентрація нікелю в жовтках яєць індичок І групи була вища на 1,8 %, ІІ групи – на 3,59 %, ІІІ групи – на 13,5 % у порівнянні з контролем, в білках яєць – на 1,6; 2,7; 4,1 % відповідно (Табл.4). Встановлено вірогідне підвищення концентрації нікелю в жовтках яєць індичок ІІІ групи у порівнянні з контролем (при P<0,05). Суттєвої різниці між дослідними групами і контролем в значенні концентрації нікелю в білках яєць не виявлено.

Таблиця 4

Вміст нікелю в яйцях індичок, мкг/кг сирої маси (M±m, n=3)

 

Група

Жовток яєць

Білок яєць

Контроль 46,48±1,67 0,36±0,03
І група 47,36±1,95 0,36±0,03
ІІ група 49,98±1,60 0,37±0,01
ІІІ група 52,76±2,54* 0,37±0,02

ГДК, мкг/кг

100 [6]

Примітка — * P<0,05

Значення концентрації нікелю в крові індичок дослідних груп на 5 тиждень продуктивного періоду підвищилося в І групі на 5,02%, в ІІ групі – на 8,00%, в ІІІ групі – 12,53% (Табл.5). На 12-й тиждень спостерігалося підвищення значення даного показника в І групі на 6,99%, ІІ групі – на 9,96%, ІІІ групі – на 16,18% у порівнянні з контролем, а на 18-й тиждень концентрація мікроелементу в крові І групи підвищилась на 6,90%, ІІ групи – 10,14%, а в ІІІ групі – на 16,24%. Таким чином, спостерігалося збільшення вмісту нікелю в крові індичок дослідних груп на 5-й та 12-й тиждень продуктивного періоду, а при подальшому введенні обраних концентрацій хлориду нікелю, вміст даного мікроелементу в крові індичок дослідних груп майже не змінювався. Згідно попередніх робіт, в ІІ та ІІІ групах на кінець продуктивного періоду не виявлено квочок, що свідчить про те, що підвищення вмісту нікелю в крові на 10 % дозволяє максимально ефективно попередити прояв насиджування у індичок [2].

Таблиця 5

Вміст нікелю в крові індичок, мкг/кг сирої маси (M±m, n=3)

 

Група

Продуктивний період

5 тижнів

12 тижнів

18 тижнів

Контроль

60,40 ±2,23

60,57 ±1,79

60,71 ±1,02

І группа

63,43 ±1,21

64,80 ±1,54

64,90 ±2,43

ІІ группа

65,23±3,39

66,60 ±1,83**

66,86 ±2,33

ІІІ группа

67,97±2,79**

70,37±1,74**

70,57±1,17*

Примітка — * P<0,01; **P<0,05

По результатам досліджень встановлено, що найбільш високе підвищення вмісту нікелю в дослідних групах спостерігалося в грудних м’язах, гомілкових кістках і печінці у порівнянні з контролем, особливо це явище простежувалося в ІІІ групі індичок, які отримували хлорид нікелю в кількості 806,8 мг/кг корму. В цій групі на кінець продуктивного періоду виявлено збільшення вмісту мікроелементу в даних зразках на 47,3 % (м’язи ), 79,5 % (кістки) та 98,3 % (печінка). Але потрібно відмітити, що концентрації нікелю в досліджуваних зразках дослідних груп не досягли ГДК нікелю в організмі птиці, що свідчить про безпечність продукції, отриманої від індичок, які додатково до основного раціону отримували підвищену кількість хлориду нікелю.

Висновки

  1. Додавання хлориду нікелю до основного раціону в концентраціях 201,7; 403,4; 806,8 мг/кг корму протягом 4,5 місяців викликає підвищення вмісту даного мікроелементу в крові, печінці, легенях, кістковій та м’язовій тканинах, жовтках та білках яєць індичок.
  2. Введення хлориду нікелю в концентрації 806,8 мг/кг корму призводить до вірогідного підвищення концентрації нікелю в грудних м’язах, гомілкових кістках і печінці індичок у порівнянні з контрольною групою.
  3. При застосуванні досліджуваних концентрацій хлориду нікелю в кормі протягом продуктивного періоду не відбувається досягнення ГДК нікелю в органах і тканинах птиці.

Подяка

За допомогу в проведенні досліджень та аналізі отриманих даних автор дякує Кулібабі Р.О. зав.лабораторії молекулярної діагностики та профілактики захворювань птиці ІТ НААН та Сидорову В.І. м.н.с. НДІ біології ХНУ ім. В.Н.Каразіна.

 Бібліографічний список літератури

  1. Барашков Г.К. Медицинская бионеорганика. Основы, аналитика, клиника./ Г.К. Барашков. – М.: Издательство БИНОМ, 2011. – 512 с., ил.

  2. Владикін К.П. Вплив підвищених концентрацій хлориду нікелю в кормі на фізіологічний стан та прояв насиджування у індичок білої широкогрудої породи протягом продуктивного періоду / К.П. Владикін // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. — Харків, 2012.- вип.69.- С. 41 – 49.
  3. Кулибаба Р.А. Действие ионов никеля на насиживание у индеек / Р.А. Кулибаба, Е.М. Белецкий // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. — Харків, 2009.- вип.64.- С. 131-135.
  4. Кулібаба Р.О. Розробка фізіологічних методів попередження прояву насиджування у індичок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. сільськогосподарських наук: спец.: 03.00.13 – фізіологія людини і тварини / Р.О. Кулібаба. – Харків, 2010. – 28 с.
  5. Мармоза А. Т. Теорія статистики: [навчальний посібник] / Мармоза А. Т. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – С. 75 – 160.

  6. Предельнодопустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах: СанПиН 42-123-4089-86.
  7. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці / [Братишко Н. І., Горобець А. І., Притулено О. В. та ін.]. — X.: НТМТ, 2005., — 104 c.
  8. Bersenyi A. Effects of nickel supply on the fattening performance and several biochemical parameters of broiler chickens and rabbits./ A.Bersenyi, S. Gy Fekete, M. Szilagyi, E. Berta, L. Zoldag and R. Glavits // Acta. Vet. Hungarica, 2004. – Vol.52. – P. 185-197.
  9. DasK.K. Nickel, its adverse health effects & oxidative stress / K.K. Das, S.N. Das, S.A. Dhundasi // Indian J Med Res , 2008. – Vol.128. – P. 412 – 425.
  10. Davidson J. S. Stimulation by Mn2+ and inhibition by Cd2+, Zn2+, Ni2+, and Co2+ ions of luteinizing hormone exocytosis at an intracellular site / J. S. Davidson, S. E. Franco, R. P. Millar // Endocrinology. – 1993. – V. 132. – P. 2654 – 2658.
  11. Carlson H. E. Inhibition of prolactin and growth hormone secretion by nickel / H. E. Carlson // Life science. – 1984. – V. 35 (17). – P. 1747 – 1754.

  12. NielsenF.H. Individual functional roles of metal ions in vivo. Beneficial metal ions. Nickel./ F.H. Nielsen//Handbook of Metal-ligand Interactions in Biological Fluids/ Bioinorganic medicine, 1993. – Vol.1. – P.257-260
  13. Prolactin secretion is specifically inhibited by nickel / F. S. Labella, R. Dular, P. Lemon [et al.] // Nature. – 1973. – V. 245. – P. 330 – 332.

  14. RahillyG. Nickel allergy and orthodontics. / G. Rahilly, N. Price // Journal of Orthodontics, 2003. — Vol. 30. – P. 171–174.

References (transcription)

 

  1. Baraschkov G.K. Medicinscaja bioneorganika. Osnovy, analitika, klinika. / G.K. Baraschkov. – M.: Isdatelstvo BINOM, 2011. – 512 s. il.

  2. Vladykin K.P. Vplyv pidvyshenyh koncentracij chlorydu nikelju v kormi na fisiologitschnyj stan ta projav nasydshyvannja u indytshok biloji schyrokogrudoji porody protjagom produktyvnogo period / K.P. Vladykin // Ptachivnyctvo: mishvid. temat.nauk. zb. – Charkiv, 2012. – vup 69. – S. 41-49.

  3. Kulibaba R.O. Dejystvije ionov nikelja na nasishyvanije u indeek. / R.O. Kulibaba, E.M. Beleckiy// Ptachivnyctvo: mishvid. temat.nauk. zb. – Charkiv, 2009. – vup 64. – S. 131 – 135.

  4. Marmoza A.T. Teorija statistiki: [navtschalnyj posibnyk] / A.T. Marmoza. – K.: Elga, Nika-Centr, 2003. – S.75. – 160.

  5. Kulibaba R.O. Rozrobka fiziologitschnych metodiv poperedshennja projavy nasydshyvannja y indytschok: avtoref. dys. na zdobuttja nauk stypenja kand silskogospodarskych nauk: spec.: 03.00.13 – fisiologia ludyny i tvaryn / R.O. Kulibaba. – Charkiv, 2010. – 28 s.

  6. Predelnodopustimye koncentraciji tjashelych metallov i myschjaka v prodovolstvennom syrje i pischevych prodyktach: SanPiN 42-123-4089-86.

  7. Rekomendazii z normuvannya godivli silskogospodarskoi ptizu / [Bratischko N.I., Gorobec A.I., Prutylenko O.V. ta in.]. – Ch.: NTMT, 2005. – 104 c.
  8. Bersenyi A. Effects of nickel supply on the fattening performance and several biochemical parameters of broiler chickens and rabbits./ A.Bersenyi, S. Gy Fekete, M. Szilagyi, E. Berta, L. Zoldag and R. Glavits // Acta. Vet. Hungarica, 2004. – Vol.52. – P. 185-197.
  9. DasK.K. Nickel, its adverse health effects & oxidative stress / K.K. Das, S.N. Das, S.A. Dhundasi // Indian J Med Res , 2008. – Vol.128. – P. 412 – 425.
  10. Davidson J. S. Stimulation by Mn2+ and inhibition by Cd2+, Zn2+, Ni2+, and Co2+ ions of luteinizing hormone exocytosis at an intracellular site / J. S. Davidson, S. E. Franco, R. P. Millar // Endocrinology. – 1993. – V. 132. – P. 2654 – 2658.
  11. Carlson H. E. Inhibition of prolactin and growth hormone secretion by nickel / H. E. Carlson // Life science. – 1984. – V. 35 (17). – P. 1747 – 1754.

  12. NielsenF.H. Individual functional roles of metal ions in vivo. Beneficial metal ions. Nickel./ F.H. Nielsen//Handbook of Metal-ligand Interactions in Biological Fluids/ Bioinorganic medicine, 1993. – Vol.1. – P.257-260
  13. Prolactin secretion is specifically inhibited by nickel / F. S. Labella, R. Dular, P. Lemon [et al.] // Nature. – 1973. – V. 245. – P. 330 – 332.

  14. RahillyG. Nickel allergy and orthodontics. / G. Rahilly, N. Price// Journal of Orthodontics, 2003. — Vol. 30. – P. 171–174.

THE NICKEL CONTENT IN ORGANS, TISSUES AND EGGS OF TURKEYS AT INTRODUCTION OF THE INCREASED CONCENTRATION OF HIS CHLORIDE IN THE BASIC DIET

 Vladukin K.P.

kirill_vladukin@ukr.net

Institute of Animal Science the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences

Summary.

The concentration of nickel had being measured in blood, liver, lungs, bone (shin bones) and muscle (pectoral and shin muscles) tissues, egg yolks and whites of turkeys, which received feeds, containing 201,7; 403,4; 806,8; mg/kg of nickel, during productive period. The concentration of nickel in liver, shin bones and pectoral muscles of turkeys that received 806,8 mg of nickel per kg of feed, substantially increased. It was determined, that aforementioned concentrations of nickel in feeds caused the increase of given microelement content in explored samples. It was also shown, that concentration of nickel in explored samples was below the maximal tolerable limits (MTL) of this microelement in the poultry organism.

Key words: nickel chloride, turkey, incubation behavior, toxicity, maximal tolerable limits of nickel.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)


Оголошення


Розробки для птахівництва



Архів матеріалів
Апрель 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Мар    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Коментарі