Рекомендації щодо освітлення пташника при вирощуванні індиків

Освітлення є головним фактором, що впливає на гормональний цикл, статеву зрілість, вироблення яйцеклітин та сперматозоїдів. Хороша програма освітлення — це поєднання трьох різних параметрів, що контролюють середовище у критому пташнику: світловий спектр, інтенсивність випромінювання та тривалість періоду світла або темряви.

Щоб забезпечити нормальний репродуктивний розвиток птиці, синхронізований по стаду та своєчасний до моменту переходу на ферму яйцекладки, слід виконувати ряд ключових умов:

• Використовуйте систему освітлення з регульованою яскравістю, яка періодично перевіряється фотометром для вимірювання світла.
• Освітлення в критому приміщенні має поширюватися рівномірно.
• Регулярно очищуйте лампи освітлення від пилу, який осідає на них і знижує їхню потужність.
• У темні періоди не дозволяйте світлу проникати в пташник. Світло не має потрапляти всередину крізь двері, вентилятори, вентиляційні та інші отвори.

Джерело світла та світловий спектр

У свійської птиці є 4 типи рецепторів: фіолетовий, синій, зелений і червоний (у людини їх лише 3), а також чутливість до ультрафіолету.

Згідно з вимогами до освітлення для індички, джерело світла має бути в пропорції УФ-В (315-400 нм), що важливо для насичення кісток мінералами через синтез вітаміну D, із синім та зеленим світлом (від 450 до 495 нм) для росту та однорідності.

Несучки також повинні мати достатній вплив червоного світла (близько 650 нм) для стимуляції статевої зрілості та виробництва яєць.

Для вирощування молодняка та яйцекладки племінної птиці рекомендуємо використовувати освітлення теплим білим світлом у 2700-3000 К.

Інтенсивність та тривалість освітлення для самок

Наведені нижче рекомендації зазвичай даються для самок, що вирощуються у пташниках із контрольованим мікрокліматом, які використовують багато виробників.

• Використання освітлення високої інтенсивності (80-100 люкс) у перші 2 дні.
• Від початку брудерного утримання (10 днів) до кінця 11-го тижня слід постійно підтримувати інтенсивність освітлення близько 30 люкс при 14-годинній тривалості світлового дня (що сприяє хорошому розвитку кісток).
• З віку 12-18 тижнів скорочуйте тривалість освітлення з 14 до 7 годин (залежно від швидкості росту) і збільшуйте інтенсивність освітлення з 30 до 50-60 люкс, що сприяє юнацькій ліньці.
• Вентилятори та вентиляційні отвори часто пропускають додаткове світло, їх слід світлоізолювати відповідним чином. Якщо цього не робити, можливі рання яйцекладка та погані показники в майбутньому.
• За допомогою скороченого світлового дня (7 годин) з віку 18-29 тижнів стимулюється яйцекладка у несучок при переведенні їх у пташники яйцекладки, де світловий день довший.

Програма освітлення для самок

Попередження: Якщо на етапі підготовки використовується інтенсивність світла менше 50 лк, можливо, самки почнуть яйцекладку повільно і не досягнуть хорошого піку продуктивності. Для спостереження рекомендуємо встановити зовні пташника «світло спостерігача», підключене до системи освітлення у самок.

Інтенсивність та тривалість освітлення для самців

Дві програми освітлення для самців описані нижче.

Перші 2 дні використовуйте світло інтенсивністю 80-100 лк. За перші 24 години птиця повинна отримати як мінімум 1 годину темряви. З кожним днем збільшуйте період темряви, доки птиця не отримає 10 годин безперервної темряви до 4-7 дня.

Програма освітлення для самців

• При використанні кількісного контролю за кормом потрібне освітлення інтенсивністю мінімум 50 лк.
• Інтенсивність освітлення слід регулювати залежно від поведінки та сформованості самців.
• До 22-х тижнів програма освітлення у самців може бути такою ж, як і у самок. У цьому випадку у віці з 23-х до 29-ти тижнів самців слід стимулювати тривалим світловим днем (14 годин світла) інтенсивністю 50 лк, щоб відбулося повне дозрівання сім'яників і при першому заплідненні виробилося достатньо сперми.

ОСВІТЛЕННЯ У ПЕРІОД ЯЙЦЕКЛАДКИ

Племінних індичок зазвичай фотостимулюють (збільшуючи тривалість світлового дня) у віці від 29 до 30 тижнів. Це, як правило, відбувається, коли їх переводять із пташника для молодняка до пташника яйцекладки.

Самок завжди слід переводити на більш інтенсивне світло, ніж при вирощуванні молодняка; під час яйцекладки рекомендується інтенсивність світла 100 лк і більше.

Природне денне світло або штучне джерело теплого світла, що імітує денне, забезпечує кращу інтенсивність та якість світла, оскільки воно має широкий спектр довжини хвилі. Червона частина довгохвильового спектра (від 600 до 700 нм) вважається найважливішою для фотостимуляції виробництва яєць.

Яйцекладка в пташниках із контрольованим середовищем

Щоб імітувати сезонну дію збільшення світла, тривалість світлового дня потрібно збільшувати кожні 4 тижні для покращення циклу статевих гормонів та зведення до мінімуму інстинкту насиджування.

Приклад освітлення при яйцекладці в пташнику закритого типу

ЯЙЦЕКЛАДКА НЕСУЧОК

Досягнення найкращих результатів у виробництві інкубаційних яєць — мета будь-якого фермера, який розводить індиків. Захворювання, харчування, клімат та управління господарством можуть суттєво впливати на пік та стійкість несучості.

Рекомендується фотостимулювати самок у 29 тижнів під час переведення до критого приміщення для яйцекладки. Приміщення має бути готове: всі блоки гнізд та підстилка в них повинні бути на місці, всі панелі та стулки — встановлені.

Перевірте, чи всі напувалки та годівниці працюють належним чином. Наявність яєць поза гніздами (на підлозі) може суттєво впливати на показники племінного стада; тому вкрай важливо заохочувати самок заходити в гнізда (ручні або автоматичні) на початку періоду яйцекладки.

У гніздах має бути або чиста солома, або деревна стружка. Коли птиця прибуває на яєчну ферму, гнізда мають бути відчинені, а пастки (садки) — зафіксовані у відкритому положенні.

Не поповнюйте підлогову підстилку до піку яйцекладки, щоб запобігти появі яєць на підлозі.

Протягом наступних кількох днів не можна робити нічого, що може завадити птиці заходити в гнізда. Через п’ять або сім днів після початку яйцекладки 25% пасток слід переводити в робоче положення щодня, доки всі вони не будуть задіяні.

Якщо використовуються автоматичні гнізда, важливо перевіряти їх на предмет необхідності налаштування.

Простір у гнізді може впливати на пік несучості; типове співвідношення — п’ять самок на одне гніздо. Велика кількість самок на одне гніздо може призвести до переповненості гнізд під час піку яйцекладки та спричинити затримку пікових показників. Менш домінантні самки не зможуть потрапити до гнізда через своїх домінантних сусідок і, ймовірно, будуть нестися на підлозі.

На сталість виробництва впливає однорідність стада, правильна підготовка самок під час вирощування молодняка та брудерне утримання.  Наявність яєць на підлозі, частота збору яєць, а також час відкриття та закриття гнізд можуть вплинути на перебіг яйцекладки протягом дня.

• Кількість яєць на підлозі можна звести до мінімуму, якщо забезпечити максимально легкий доступ до гнізда та достатній простір у ньому, тренувати самок заходити в гніздо, підбирати яйця з підлоги після кожного збору, роз’єднувати будь-які скупчення самок і не давати їм виявляти гніздову поведінку на основній ділянці вольєра.

• Яйця слід збирати щонайменше кожні 60 хвилин. Протягом дня, коли у самок настає пік яйцекладки, може виникнути потреба збирати яйця кожні 45 хвилин, щоб запобігти переповненню гнізд.

• Показники стада покращує точний та своєчасний облік (включаючи вибракувані яйця), пильне спостереження за поведінкою птиці та оперативні корекційні заходи у разі виявлення проблем.

КОНТРОЛЬ ЗА НАСИДЖУВАННЯМ САМОК

Дика індичка починає нести яйця навесні, її стимулює збільшення світлового дня. Після першої кладки (10–15 яєць) самка припиняє яйцекладку.

У комерційному виробництві поведінка насиджування є небажаною, оскільки необхідно, щоб самка продовжувала нестися. Селекція протягом багатьох поколінь дозволила знизити схильність сучасних порід індиків до насиджування. Заходи із запобігання інстинкту насиджування (контроль за насиджуванням), як і раніше, є дуже важливими, щоб не допустити зниження несучості стада.

Фактори, що посилюють інстинкт насиджування:

• Спекотна погода.
• Недостатня однорідність стада.
• Дозволяння самкам сидіти на яйцях надто довго через недостатню частоту збору яєць із гнізда або з підлоги.
• Дозволяння самкам сидіти на гніздах усю ніч.
• Занадто пізній початок контролю за насиджуванням.
• Незадовільне функціонування та стан гнізд.
• Яйцекладка на підлозі з таких причин:
• Темні кути в загоні (нерівномірне освітлення).
• Належним чином не проведене навчання використанню блоків гнізд.
• Самки, що не переміщуються, а сидять або скупчуються в кутах і на бортиках гнізд.
• Неправильне співвідношення птиці на одне гніздо.

Важливо виявляти інстинкт насиджування у самок на ранніх стадіях, щоб успішно з цим справлятися та зберігати кількість яєць.

Важливі ознаки інстинкту насиджування:

• Яйцекладка зміщується ближче до кінця дня.
• Кількість самок на гнізді зростає до кінця дня.
• Виробництво яєць починає знижуватися.
• Споживання корму зменшується, і стадо стає менш активним.
• Багато птиці гніздиться на підлозі.
• Агресивна поведінка, коли птицю турбують (наприклад, клювання, шипіння та настовбурчування пір'я).
• Птиця рухається повільніше, коли її тривожать.
• Рання ознака інстинкту насиджування: Виділення екскрементів із характерним запахом, коли самку піднімають; яйцепровід вивернутий назовні.
• З посиленням інстинкту насиджування:
• Яйцепровід стає сухішим, його важче вивернути назовні.
• Тазові кістки зсуваються ближче, а шкіра між ними натягується.
• Між тазовими кістками (при пальпації) не вміщуються три пальці.

Вивернутий яйцепровід у нормальних самок і самок з інстинктом насиджування

На рисунку показані нормальна самка та самка з інстинктом насиджування з вивернутим назовні яйцепроводом. Самці з інстинктом насиджування буде важче вивернути яйцепровід назовні, він буде більш сухим.

Aviagen Turkeys