Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Ріпаковий шрот в раціоні цесарок

Встановлено, що оптимальними рівнями згодовування ріпакового шроту вітчизняного виробництва цесаркам періоду дорощування є 12,5% від маси раціону. При повноцінній за протеїном заміні соєвого шроту ріпаковим вартість кормів на одиницю приросту зменшується на 5,2%.


М.С. Микитин, кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник, E-mail: instapv@i.ua

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН

Precarpathian state agricultural experimental station of the agricultural institute in Carpation region of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine


Ключові слова. Ріпаковий шрот, цесарки, глюкозинолати, протеїн, раціон, добовий приріст.

Ріпакова макуха та шрот є важливими компонентами кормів для збалансованої годівлі сільськогосподарської птиці [1]. Значне розширення площ посіву ріпаку в Україні та введення в культивацію сортів із зниженим вмістом глюкозинолатів – основних антипоживних речовин ріпаку (“00”-сорти) дало змогу збільшити введення ріпакового шроту/макухи в раціони птиці в порівнянні з високоглюкозинолатними “+0”-сортами [2]. Проте результати досліджень з цього питання не є однозначними. Вважають, що використовувати ріпаковий шрот/макуху в годівлі моногастричних без обмежень можна тоді, коли рівень глюкозинолатів в цих продуктах не перевищує 20 мкМоль/г [3]. В більшості ж країн, зокрема і в Україні вміст глюкозинолатів в продуктах переробки “00”-сортів ріпаку складає 25-50 мкМоль/г, а рекомендованими рівнями ріпакового шроту в раціонах птиці за даними різних авторів є від 2 [4] до 20 [5] відсотків. Така неоднозначність результатів досліджень пояснюється як розбіжностями в критеріях оцінки токсичності цих кормів, так і складністю об’єкту вивчення, на який впливають такі фактори, як видові особливості культури (ріпак, суріпиця), склад глюкозинолатів, різних за токсичністю (прогойтрин, глюконапін, індол-глюкозинолати і ін.), спосіб переробки, вид, вік, стать тварини і т.д.

Проведені нами дослідження по згодовуванню ріпакового шроту стартерним курчатам-бройлерам, курчатам-бройлерам на дорощуванні, молодняку курей-несучок, курам-несучкам, каченятам, гусенятам та індикам показали, що незважаючи на знижений рівень глюкозинолатів в шроті, отриманому від переробки вітчизняних “00”-сортів, використання такого шроту без обмежень є передчасним, оскільки при максимальних рівнях його введення в раціони знижується продуктивність птиці, зростають затрати корму та протеїну на одиницю продукції та собівартість останньої [6-11].

В зв’язку з цим слід було продовжити дослідження по вивченню ефективності заміни порівняно дорогого соєвого шроту ріпаковим в раціонах інших видів птиці, зокрема цесарок.

 Матеріали та методи досліджень.  Дослiдження проводились з використанням низькоглюкозинолатного шроту, отриманого від переробки насіння вітчизняних «00»-сортів ріпаку в умовах Чернівецького олієжирового комбінату.

Дослідження по згодовуванню ріпакових кормів проводились на цесарках-аналогах. Годівля проводилась згідно відомих раціонів, де в дослідних групах соєвий шрот був замінений ріпаковим. Утримання птиці – підлогове.

Зоотехнічна оцінка кормів – суха речовина, жир, клітковина, протеїн, зола, БЕР, фосфор, кальцій проводилась за Алікаєвим В.А. (1982). Вміст алкенілглюкозинолатів, 5-вініл-2-тіооксазолідону та ізотіоціанатів визначали за Дем’янчуком Г.Т., Микитиним М.С. (1987, 1990). Приріст живої маси визначали шляхом зважування щотижнево, вели облік падежу та його причин. Поїдання кормів визначали шляхом зважування заданих кормів і нез’їдених решток, витрати кормів та протеїну на одиницю приросту – розрахунковим методом.

Схема досліду була наступна:

Перiод досліду

Кiлькiсть

цесарок в групi, гол.

Особливості годівлі

І група

(контрольна)

ІІгрупа

(дослідна)

ІІІ група (дослідна)

ІV група (дослідна)

1

2

3

4

5

6

Дослідний

(15 тижнів)

25

Соєвий шрот складає 15 % від маси концкормів. Третина соєвого шроту замінена ріпаковим. 2/3 соєвого шроту замінено ріпаковим. Весь соєвий шрот замінено ріпаковим.

 Результати досліджень. Для проведення досліду на цесарках було складено наступні раціони:

№ п/п

Компоненти,%

І група

ІІ група

ІІІ група

ІV група

1

2

3

4

5

6

1.

Кукурудзяна дерть

19,0

17,5

16,5

12,5

2.

Пшенична дерть

40,0

40,0

40,0

40,0

3.

Горорх

10,0

10,0

10,0

10,0

4.

Сойовий шрот

15,0

10,0

5,0

5.

Ріпаковий  шрот

6,5

12,5

19,5

6.

Рибне борошно

7,0

7,0

7,0

7,0

7.

Кормові дріжжі

5,0

5,0

5,0

5,0

8.

Вапняк

1

1

1

1

9.

Олія

2

2

2

2

10.

Премікс

1

1

1

1

 

Вміст протеїну, %

21,5

21,5

21,5

21,5

Біохімічний аналіз ріпакового шроту, отриманого від переробки насіння вітчизняних «00»- сортів в умовах Чернівецького олієжирового комбінату, показав вміст глюкозинолатів 25,2 мкМоль/г. Вміст сирого протеїну в шроті склав 34,1%, а в дослідних раціонах, які були ізопротеїновими – 215 г/кг.

Як показали результати досліджень по згодовуванню складених раціонів цесаркам періоду дорощування, збереження поголів’я на протязі дослідного періоду було повним за винятком загибелі 3 особин, не пов’язаної з годівлею. Споживаність кормів була практично однаковою і склала, відповідно, по групах 83,2, 82,8, 82,4 та 82,2%. Добовий приріст живої маси в другій та третій дослідних групах теж практично не відрізнявся від контрольної, але в четвертій групі виявився на 10,9% нижчим (Р < 0,05) (таблиця).

 Таблиця

 Вплив заміни сойового шроту ріпаковим на продуктивність цесарок періоду дорощування (5-20- тижневого віку)

№ групи

Вага тіла в

кінці досліду,

(г/гол)

Добове споживання корму, (г/гол)

Добовий приріст, (г/гол)

Споживання корму: приріст ваги

Достовірність різниці в приростах, Р

І

1270

64,6

10,76

6,00

> 0,05

ІІ

1264

64,3

10,70

6,01

> 0,05

ІІІ

1263

64,2

10,69

6,01

> 0,05

ІV

1130

64,0

9,43

6,79

< 0,05

 Висновки

1. Заміна сойового шроту ріпаковим в кількості 6,5 та 12,5% від маси раціону цесарок періоду дорощування достовірно не вплинула на споживаність кормів, добові прирости та затрати кормів на одиницю приросту. Вартість же затрачених кормів на одиницю приросту в другій та третій дослідних групах була нижча відповідно на 2,5 та 5,2%.

2. Заміна сойового шроту ріпаковим в кількості 19,5% від маси раціону цесарок періоду дорощування знизила добові прирости в порівнянні з контролем на 12,4% та підвищила затрати кормів на одиницю приросту на 13,2%.

 Бібліографічний список

1. Использование рапсовых кормов в птицеводстве: методические рекомендации /Загорск.- Загорск, 1990.-22 с.

2. Демьянчук Г.Т. Глюкозинолаты семян рапса и сурепицы: структура, свойства, количественное содержание (обзор) / Г.Т. Демьянчук, Н.С. Микитин.// Сельскохозяйственная биология. – 1987. – №8. – С.112-118.

3. Rakowska M. Effect of glucosinolate content in the seeds of cultivars on the growth, protein efficiency ratio and reproduction of rats. / M. Rakowska, J. Twarkowska, B. Byczynska, M. Neumann and J. Krzymanski // Biuletyn IHAR (Supl.I). -1979. – v.135.- S.334-349.

4. Schumacher K. Worldwide sources of oilseed meals for feed manufacturing/ K. Schumacher// Proceedings of the World Conference on Oilseed Technology and Utilization. -Champaign, USA. – 1992. – Р. 352-358.

5. Clandinin D.R. Rapeseed meal in animal nutrition: nonruminant animals / D.R. Clandinin, A.R. Robblee// Journal of the American Oil Chemist’s Society. – 1981. – v.58. – Р.682-686.

6. Mykytyn M. Improved rapeseed meal in the nutrition of broiler chikens /M.Mykytyn// Proceedings of 11th International Rapeseed Congress Copenhagen, Denmark. – 2003. – v.4.- Р.1231-1233.

7. Микитин М.С. Ріпаковий шрот та дерть люпину замість сойового шроту в раціонах курчат-бройлерів на дорощуванні /М.С.Микитин // Корми і кормовиробництво. – 2006.- № 58. – С. 158-162.

8. Микитин М.С. Чи може оброблений ріпаковий шрот замінити сойовий в раціонах курчат-бройлерів? /М.С.Микитин // Птахівництво. – 2005.- вип. 57. – С. 196-198.

9. Микитин М.С. Ріпаковий шрот в раціонах каченят /М.С.Микитин, М.Б. Пришляк // Птахівництво. – 2008. – вип. 61. – С.81-86.

10. Микитин М.С. Ріпаковий шрот в годівлі гусенят /М.С.Микитин, М.Б. Пришляк // Корми і кормовиробництво. – 2008. – вип. 61. – С.163-167.

11. Микитин М.С. Ріпаковий шрот в раціонах індиків / М.С. Микитин // Передгірське і гірське землеробство і тваринництво.- 2012.- Вип. 54 (ІІ).- С.162-167.

 RAPESEED MEAL IN THE GUINEA FOWL DIET

M.S. Mykytyn, Ph.D.

Precarpathian state agricultural experimental station of the agricultural institute in Carpation region of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

 Summary

It has been established that the optimal level of feeding of growing Guinea fowl with rapeseed meal of the home production makes 12,5% of the diet. If to substitute soybean meal by rapeseed meal which is equal according to protein, the price of feed, used per unit of body weight gain, decreases by 5,2%.

 Keywords

Rapeseed meal, Guinea fowl, glucosinolates, proteins, diet, body weight gain.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)