Стан птахівництва по областях України 2015 

   Домашня птиця 2015 - акція                           


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Український харчопром в ЄС: 5 думок про зону вільної торгівлі

Підписання угоди про Асоціацію з Євросоюзом обіцяє вигоди для птахівників та виробників цукру. У зоні ризику — хлібна та молочна промисловість.

Доступ до ринку з 500 млн платоспроможних споживачів — основна економічна вигода , яку можуть отримати вітчизняні компанії від підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС. Більша частина цього документа — договір про зону вільної торгівлі ( ЗВТ). « Угодою про ЗВТ передбачається скасування або суттєве зменшення імпортних мит для більш ніж 95 % тарифних позицій» , — розповідає Дмитро Кісільов , старший юрист міжнародної юридичної фірми Байтен Буркхардт.

Згідно з досягнутими домовленостями , ЄС скасує мита на промислові товари відразу після набуття чинності угоди про ЗВТ , а Україна повинна буде знижувати мита до нульового рівня поступово , що дозволить вітчизняним виробникам підготуватися до посилення конкуренції на внутрішньому ринку , підкреслює юрист.

Тарас Качка , незалежний експерт з європейського права і учасник переговорної групи від України щодо створення ЗВТ з ЄС , відзначає , що вже на першому етапі за рахунок скасування митних тарифів мінімальна сума економії для української сторони досягне 400 млн євро. Високі шанси отримати вигоду з нового торговельного режиму , за його словами , відкриваються перед сільським господарством. У цій сфері передбачається введення між сторонами безмитних тарифних квот за основними видами сільгосппродукції. До того ж ЄС відмовиться від використання експортних субсидій на агропродукцію в торгівлі з Україною . «У нас дуже непогані шанси в сільському господарстві — причому як в базових секторах , так і в переробці , — говорить Качка . — Ми й зараз досить великі постачальники , а договір послужить додатковою гарантією у цій сфері » .

Forbes запитав у представників основних галузей харчопрому , що вони думають про ЗВТ з Євросоюзом.


 

1 Український харчопром в ЄС: 5 думок про зону вільної торгівлі

Виктор Иванчик, совладелец холдинга «Астарта»

У договорі є один, безумовно, позитивний момент для цукрової галузі — виділення квоти на поставку українського цукру в ЄС. Це дозволить українським компаніям пройти тест на якість їхньої продукції і відповідність європейським стандартам.

Звичайно, квота для України — 20 000 тонн — це дуже мало в масштабах галузі. Хотілося б, щоб наші переговорники змогли надалі домогтися збільшення цього обсягу. Але це тільки перший крок, і сама по собі можливість початку поставок в ЄС — вже позитивний сигнал.

Що стосується розміру квоти, який був би відчутний для ринку, то навіщо винаходити якусь цифру? У нас є орієнтир — квота, яку виділила Україні при вступі до СОТ для цукру-сирцю. На наш ринок можуть поставити 268000 тонн за мінімальною митом в 2%. Можна орієнтуватися на аналогічні обсяги експорту до ЄС при переговорах про ЗВТ.


 

2 Український харчопром в ЄС: 5 думок про зону вільної торгівлі

Олексій Марченко, директор з загальних питань комплексу «Агромарс»

Для птахівників підписання договору — безумовний позитив. Невеликий, звичайно, враховуючи розмір квоти, але позитив. За умовами договору, ми зможемо поставляти в Євросоюз близько 40 000 тонн м’яса птиці (всіх видів продукції). Торік з України в усі країни світу було експортовано приблизно стільки ж, тепер цей обсяг зможе йти в одну лише Європу.

Добре, що ця квота виділена на кілька років вперед. Правда, про її збільшення в майбутньому в Європі говорять дуже обережно.

Торік я був у складі української делегації в Брюсселі, ми спілкувалася з представниками Єврокомісії про перспективи збільшення обсягів поставок м’яса птиці з України. У відповідь — жодної конкретики: давайте почнемо працювати, потім подивимося.

Не можна категорично говорити, що експорт поза квотою, на загальних підставах, із сплатою всіх імпортних платежів апріорі нерентабельний. Все залежить від собівартості, логістики, умов поставки. Масовий експорт до Євросоюзу після 24 липня 2013 (коли чотири українських підприємства вперше отримали право поставок продукції птахівництва на ринки країн ЄС -. Forbes) не почався тільки через необхідність проходження великої кількості процедур. Наприклад, виявилося, що аналізи води, яких вимагає Єврокомісія, в Україні зробити неможливо — ось, відправили проби в європейську лабораторію, чекаємо результатів.


 

3 Український харчопром в ЄС: 5 думок про зону вільної торгівлі

Вадим Чагаровський, голова ради директорів Союзу молочних підприємств України, директор Білоцерківського молочного комбінату

Наших молочних продуктів в ЄС ніхто не чекає. Проблема насамперед у системі державного контролю в галузі. Для того щоб вона відповідала європейським стандартам, потрібно ще пройти довгий шлях. Після перебудови системи на держрівні отримання дозволів окремими підприємствами стане простіше і доступніше, і можна буде говорити про постачання в ЄС.

На поточному етапі для європейської молочної продукції доступ на наш ринок буде полегшений. Відбудеться зростання поставок — в односторонньому, на жаль, порядку. Зростання конкуренції на внутрішньому ринку неминучий. Це зробить вплив на галузь, в першу чергу в частині ціноутворення.


 

4 Український харчопром в ЄС: 5 думок про зону вільної торгівлі

Олександр Васильченко , генеральний директор асоціації « Укрхлібпром »

Хлібна промисловість — в зоні ризику , і взагалі- то , зі своєї вини . Ви помітили , як активізувався останнім часом Мінагропрод в частині впровадження стандартів відповідності на харчових підприємствах , в першу чергу — системи якості HAACP ? Це необхідно , щоб говорити з споживачами і конкурентами з ЄС на одній мові . Правда , займатися цим зараз , напередодні підписання договору , це як у тій приказці — починати тренувати собак перед полюванням.

Крім тимчасових рамок , ще одна проблема — невисокий рівень рентабельності хлібних підприємств , через що впровадження нових стандартів стане для них важким або зовсім непідйомним тягарем (якщо доведеться робити це повністю за свій рахунок).

Але , як не парадоксально , низька вартість хліба служить і проблемою і одночасно захистом внутрішньому виробникові . При середній ціні кілограма хліба в Україні на рівні 60 центів і середньоєвропейської ціни в 2-3 євро інтерес нашого ринку в очах європейського інвестора , швидше за все , буде невисоким.

Що стосується наших експортних перспектив , то галузь зараз вивозить в основному такі продукти , як пряники , сушіння і в переважній більшості в СНД. Розвивається експорт заморожених хлібних продуктів , але поки це актуально тільки для флагманів ринку .

Однозначну плюс ЗВТ — нульова ставка мита на ввезення устаткування для хлібопекарської промисловості.


 

5 Український харчопром в ЄС: 5 думок про зону вільної торгівлі

Людмила Дригало, співвласник компанії «Дригало»

Зростання конкуренції на нашому ринку я не передбачаю — просто тому що в Європі прийнято зовсім інший формат напівфабрикатів. Для європейців напівфабрикати — це дрібно і крупно нарізане м’ясо. Але навіть якщо ми говоримо про равіолі, то це зовсім інший смак і інший тип виробів.

У силу різниці в споживчих уподобання та звички я не думаю, що можна говорити про взаємопроникнення наших продуктів на європейський ринок, і європейських — до нас.

Інша справа, що мені як бізнесмену хотілося б зберегти можливість торгувати з якомога більшою кількістю партнерів — і в ближньому зарубіжжі, і в ЄС. Приміром, до Росії зараз наші поставки невеликі, але ніякого політичного підгрунтя тут немає — просто тамтешній ринок, як, втім, і український, перенасичений, і пробитися туди дуже складно, так як він уже поділений.

forbes.ua


  • Ваша думка

[yop_poll id=»2″]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)


Оголошення


Розробки для птахівництва


Архів матеріалів
Декабрь 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Коментарі