Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Вплив комплексу амінокислот та вітаміну Е на продуктивність та морфологічний склад яєць перепілок японської породи

Метою роботи було вивчення впливу комплексу незамінних амінокислот лізину, метіоніну та треоніну разом з вітаміном Е на несучість, якісний та морфологічний склад яєць перепілок японської породи.

Ніщеменко М.П., Стовбецька Л.С., Порошинська О.А.

Білоцерківський НАУ, м. Біла Церква

Резюме. У статті приведені дані яєчної продуктивності перепілок японської породи за впливу різних рівнів комплексу амінокислот та вітаміну Е. Встановлено, що додавання до раціону метіоніну, лізину, треоніну та вітаміну Е, позитивно впливає на яєчну продуктивність перепілок японської породи.

Ключові слова: перепілки, несучість, лізин, метіонін, треонін, вітамін Е.

Summary. The article reflects the indicators of the productivity of the Japanese quail breed because of the influence of different levels of the complex of amino acids and the addition of vitamin E. It is established, that the addition to dietary methionine, lysine, threonine and vitamin E, a positive impact on egg productivity quail Japanese breed.

Key words: quail, egg laying, lysine, methionine, threonine, vitamin Е.

Вступ. Високу продуктивність сільськогосподарської птиці можливо досягнути лише завдяки дотриманню науково-обгрунтованого протеїнового і амінокислотного її живлення. Збалансована годівля сільськогосподарської птиці сприяє кращому засвоєнню поживних речовин та енергії на всіх стадіях росту та розвитку птиці, а також забезпечує її високу продуктивність [1].

Амінокислоти у живому організмі не можуть накопичуватися, але в процесі метаболізму вони постійно виділяються з нього.Тому дуже важливо забезпечувати тварин протеїном з таким амінокислотним складом, який повністю відповідає або максимально наближається до їх потреб даного організму.

Досягнення галузі птахівництва у підвищенні ефективності використання кормового протеїну стали можливими лише завдяки постійному вивченню потреб птиці та балансуванню раціонів за біологічно активними речовинами, у тому числі і за амінокислотним складом [2]. Відомо, що як нестача так і надлишок незамінних амінокислот може призвести до порушення амінокислотного балансу і, як наслідок, викликати перевитрати корму та зниження продуктивності [3,4,5]. При зменшенні вмісту таких незамінних амінокислот як лізин, метіонін, треонін у кормах птиці, буде знижуватись її несучість а у молодняку сповільнюватись ріст, оскільки ці амінокислоти в організмі перепілок відіграють велику роль [6, 7, 8].

Амінокислота лізин впливає на стан нервової системи, тканинний обмін калію, формування кістяку, синтез гемоглобіну крові, також діє на транспортування речовин через клітинну мембрану, розподіл у тканинах основних електролітів – натрію і калію, стимулює глюконеогенез [9, 10, 11].

Незамінна амінокислота – метіонін, відіграє важливу роль в обміні речовин, бере активну участь у синтезі тканинних білків, а також у багатьох процесах при синтезі вітамінів, гормонів і ферментів, які необхідні для підтримання росту і азотистої рівноваги організму, бере активну участь в окисно-відновних процесах [12]. Також він перешкоджає окисненню білкових речовин, жировому переродженню печінки, сприяє росту м’язової тканини у тварин та регулює процеси кровотворення організму [13].

Порівняно недавно встановлено, що треонін стимулює імунітет птиці, сприяючи виробленню антитіл, а разом із метіоніном бере участь в обміні жирів та позитивно впливає на роботу печінки [14]. Ця амінокислота необхідна для синтезу білків скелетних м’язів, колагену та еластину, гліцерину, травних ферментів, підтримуючи діяльність травного тракту, що важливо для нормального розвитку організму птиці [15, 16, 17].

Вітамін Е (токоферол) є антиоксидантом. Він сприяє підвищенню запліднюваності яйцеклітин, активності сперматозоїдів самців, нормальному розвитку ембріонів і молодняку. При недостатній кількості вітаміну Е в раціоні у птиці знижується несучість та виводимість інкубаційних яєць [18, 19, 20]. Про те, вивчення впливу вітаміну Е на продуктивність перепелів не проводилось.

Метою роботи було вивчення впливу комплексу незамінних амінокислот лізину, метіоніну та треоніну разом з вітаміном Е на несучість, якісний та морфологічний склад яєць перепілок японської породи.

Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були перепілки японської породи, які утримувалися в умовах віварію Білоцерківського НАУ. За методом аналогів було відібрано 100 голів перепілок віком 45 діб, з яких сформували 4 групи по 25 голів у кожній групі. Перша група була контрольною, а 2, 3, 4 – дослідні. Аналогів підбирали за породою, віком і масою тіла. Перед дослідний період тривав 15 діб, а основний – 45.

Птиця першої контрольної групи під час усього досліду одержувала основний раціон, а перепелам дослідних груп до раціону додавали лізин, метіонін, треонін і вітамін Е в різних дозах. Так, птиця 2-ї групи отримувала раціон з додаванням DL – метіоніну – 0,3 %, L – лізину – 0,45 %, L – треоніну – 0,4 % та вітаміну Е – 25 мг/кг. Третя група отримувала основний раціон з додаванням DL – метіоніну – 0,11 %, L – лізину – 0,2 %, L – треоніну – 0,24 % та вітаміну Е – 25мг/кг корму. Четверта група отримувала раціон з додаванням DL – метіоніну – 0,5 %, L – лізину – 0,5 %, L – треоніну – 0,5 % та вітаміну Е – 50 мг/кг.

Результати досліджень. Нами встановлено, що з віком у піддослідних перепілок несучість зростає, але за додавання до основного раціону перепілкам комплексу амінокислот і вітаміну Е в різних дозах та комбінаціях – продуктивність та морфологічний склад яєць змінювались також по різному.

Результати дослідження несучості перепілок представлені в табл.1.

 Таблиця 1. Продуктивність перепілок, (M±m, n=25)

Час проведення досліду

1

контрольна,

шт.

2-а

дослідна,

шт.

3-я

дослідна,

шт.

4-а

дослідна,

шт.

15-а доба

14,8±0,29

16,8±0,56*

15,42±0,43

14,9±0,54

30-а доба

14,9±0,31

16,9±0,54**

15,7±0,48

15,0±0,49

45-а доба

15,1±0,21

17,1±0,36***

16,2±0,31**

15,2±0,41

У середньому за період досліду

14,9±0,33

16,9±0,54**

15,7±0,32

15,0±0,24

 

Примітка: * – Р <0,05; ** – Р <0,01; *** – Р <0,001 – порівняно з контролем.

Встановлено, що найбільша несучість протягом досліду була у птиці 2-ї групи, яка споживала корм з вищезгаданою кількістю амінокислот та вітаміну Е несучість цієї групи була більшою порівняно з птицею контрольної групи на 13,4 % (р<0,001). Також тенденція у зміні продуктивності спостерігалась і у птиці 3-ї групи, де вона була більшою на 5,37 % (р<0,01) порівняно з яєчною продуктивністю перепілок контрольної групи.

Результати проведених досліджень якості яєць за морфологічними показниками свідчать, що згодовування перепілкам-несучкам раціону з різними рівнями лізину, метіоніну, треоніну та вітаміну Е викликає певні зміни названих показників.

Аналізуючи дані приведені в табл. 2, слід відмітити, що суттєва різниця у масі жовтка спостерігалася між птицею всіх груп. Так, за цим показником яйця птиці 2-ї та 4-ї груп переважали на 0,12 г та 0,13 г або 3,3 та 3,6 % (р<0,05) аналогів контрольної групи.

 Таблиця 2. Морфологічний склад яєць (М±m; n=8)

Група

Маса складових частин яйця, г

Індекс форми, %

Товщина шкаралупи, мм

жовток,

г

білок,

г

шкаралупа, г

1

Контрольна

3,65±0,05

6,41±0,08

1,82±0,039

78,7±0,61

0,25±0,004

2

Дослідна

3,77±0,05

6,48±0,08

1,88±0,036*

77,0±0,42*

0,25±0,003

3

Дослідна

3,60±0,05

6,22±0,08

1,85±0,036

78,1±0,48

0,25±0,003

4

Дослідна

3,78±0,07

6,41±0,09

1,75±0,029*

78,2±0,38

0,24±0,004

 

Примітка: * – Р<0,05 – порівняно з контролем.

Також встановлено, що згодовування перепілкам комбікорму з додаванням до нього комплексу амінокислот з вітаміном Е у другій групі сприяло збільшенню абсолютної маси білка на 0,07 г або 1,1 % порівняно з несучками контрольної групи.

Індекс форми яєць у птиці контрольної групи та 2, 3, 4 дослідних груп не мав вірогідних відмінностей.

Важливим показником, який впливає на якість яйця є товщина шкаралупи. При її дослідженні у перепелів, нами не виявлено істотних відмінностей цього показника у птиці контрольної та дослідних груп.

Висновки: 1. Проведені дослідження показали, що згодовування перепілкам комбікорму з комплексом амінокислот і вітаміну Е сприяло збільшенню яєчної продуктивності перепілок та покращенню морфологічного складу яєць. Встановлено, що у 2-й групі, порівняно з контрольною несучість підвищилась на 13,4 % (р<0,001).

2. Маса жовтка яєць у перепелів дослідних груп була більшою на 0,17 г, а абсолютна маса білка на 0,07 г порівняно з несучками контрольної групи.

 Список літератури

1. Бретт А. Обеспечение белковыми кормами птицеводства во Франции // Птицеводство – 1981. – № 4. – С. 32 – 33.

2. Заболевания птицы при недостаче или передозировке витаминов // Ефективне птахівництво. – 2007. – №4 (28). – С. 43 – 48.

3. Архипов А.В., Топорова Л.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы. – М.: Колос, 1984. – 175 с.

4. Бесулін В.І. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м′яса птиці /В.І.Бесулін, В.І Гужва, С.М. Куцак та [ін.]; За ред. В.І. Бесуліна. – Біла Церква, 2003. – 448 с.

5. Карапетян Р. Биологические и репродуктивне качества перепелов / Р. Карапетян // Птицеводство. – 2003. – № 8. – С. 29 – 30.

6. Лемешева М.М. Годівля сільськогосподарської птиці. – Суми, 2003. – 152 с.

7. СоюзХимЭкспорт – НН. Новые технологии кормления животных [Електронный ресурс].–Електрон. дан. – К.: СоюзХимЭкспорт – НН, 2008.–Режим доступу: http: // www /. agrohim. nnov / ru / amino / threonine / ua /. вільний. Назва з екрану. – Мова рос.

8. Єгоров І. Нові тенденції в годівлі птиці / І. Єгоров, Н. Селін // Тваринництво України. – 2006. – № 6. – С. 4 – 8.

9. Градусов Ю.Н. Аминокислотное питание свиней. – М.: Колос, 1968. – 320 с.

10. Крохина В.А., Антонов А.А. Применение кристаллического лизина в премиксах для молодняка свиней на откорме // Животноводство. – 1977. – № 1. – С. 54 – 55.

11. Орлинский Б.С. Добавки и премиксы в рационах. – М.: Россельхозиздат, 1984. – 173 с.

12. Калунянц К.А., Ездаков Н.В., Пивняк И.Г. Применение продуктов микробиологического синтеза в животноводстве / К.А.Калунянц, Н.В.Ездаков, И.Г. Пивняк – М.: Колос, 1989. – 288 с.

13. Новіков Ю.Ф. Повноцінний білок виробляє завод. – К.: Колос, 1996. – С. 15 – 18.

14. Abebe S., Morris T.R. Note on the effects of protein concentration on responses to dietary lysine by chicks // British Poultry Science. – 1998. – Vol. 31. – № 2. – P. 255 – 260.

15. Al – Saffar A.A. and Rose S.P. Theresponse of laying hens to dietary amino acids // World′s Poultry Science Jornal. – 2002. – Vol. 58. – № 5. – P. 209–234.

16. Сурай П., Ионов И. Организация витаминного питания птицы и контроль его обеспеченности // Ветеринария животных. – 2007. – №4. – С. 51 – 59.

17. Спиридонов И.П. Кормление сельскохозяйственной птицы от А до Я / И.П. Спиридонов, А.Б. Мальцев, В.М. Давыдов. – Омск: Областная типография, 2002. – 704 с.

18. Левченко В.І. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін [та ін.]; За ред. В.І. Левченка, В.Л. Галяса. – Біла Церква, 2002. – 400 с.

19. Савицкий И.В. Биологическая химия / И.В. Савицкий – Киев, 1982. – 472 с.

20. Данчук В.В., Ніщеменко М.П., Ушкалов В.О. та ін. Загальні і спеціальні дослідження крові сільськогосподарської птиці / В.В. Данчук, М.П. Ніщеменко, В.О. Ушкалов та ін. – Львів : Сполом, 2013. – 248 с.