Роль умовно-патогенної мікрофлори у виникненні токсикоінфекцій та токсикозів

 при виявленні причин харчових отруєнь у людей, спеціалістами санепідемстанції м. Севастополю та фахівцями обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, було встановлено, що джерелом була продукція птахівництва. Небезпеку являють тушки перехворілої та хворої птиці без клінічних ознак або перехворівших в атиповій формі. Це підтверджує той факт, що контамінована бактеріальними збудниками продукція птахівництва небезпечна для людини.

Фотін А.І., Коваль Г.І.

Сумський національний аграрний університет

Резюме. Бактериологическими исследованиями тушек птицы и проб отобранных от больных военнослужащих установлено, что причиной токсикоинфекций и токсикозов являлась условно-патогенная микрофлора, а именно S. aureus, E. coli, K. рneumoniae, E. agglomerans, P. mirabilis, Y. еnterocolitica, C. diversus, С. jejuni, P. aeruginosa а также их ассоциации.

Ключевые слова: тушки птицы, условно- патогенная микрофлора, токсикоинфекции, токсикозы.

Summary. By bacteriological studies of poultry carcasses and samples selected from sick soldiers we have found that the cause of poisoning and toxicosis was conditionally pathogenic microflora, such as : S. aureus, E.coli, K. pneumoniae, E. agglomerans, P. mirabilis, Y. enterocolitica, C.diversus, C. jejuni, P. aeruginosa and their association.

Key words:: poultry carcasses, conditionally pathogenic microflora, toxicoinfection, toxicosis.

Вступ. На сьогоднішній день актуальними і не вивченими є хвороби птиці, викликані умовно–патогенними мікроорганізмами, які при багаторазовому пасажуванні на сприятливому птахопоголів’ї підвищують свою вірулентність. При зниженні резистентності організму, особливу небезпеку несуть ешерихії. Встановлено, що у 78,9% випадків вони викликають захворювання в асоціації з одним, двома і більше збудниками, наприклад ешерихіоз і сальмонельоз, ешерихіоз і стрептококоз, ешерихіоз і стафілококоз, ешерихіоз і псевдомоноз, ешерихіоз і мікоплазмоз, ешерихіоз і клебсієльоз ти інші варіації [1].

У період функціонування господарств в умовах «ринкової економіки» створюються можливості для необмеженого контакту та передачі патогенних та умовно–патогенних мікроорганізмів, як в межах одного господарства, так і між господарствами. Крім того зростання імпорту до нашої країни м’яса птиці, яєць, сировини і продуктів птахівництва ставить перед державною ветеринарною службою нові вимоги щодо недопущення на територію України бактеріальних захворювань [2].

Існує декілька бактеріальних інфекцій, які поражають людину та птицю. В зв’язку з цим продукти птахівництва (яйця та м’ясо), забрудненні умовно-патогенної збудниками, можуть бути потенційними джерелами інфекційних захворювань, токсикоінфекцій і токсикозів у людини. До 70% усіх діарейних інфекцій дітей до 5-річного віку мають харчову етіологію. Щорічно у світі реєструється до 1,5 млрд. таких випадків, з них 3 млн. закінчується летально. У деяких європейських країнах спостерігалося на 100 тисяч населення понад 300 випадків захворювань на асоційований сальмонельоз з ешерихіозом із летальністю 3 %. В Японії, Англії та Росії в першій половині 80-х років 20 століття виявився новий ентерогеморагічний різновид ешерихіозу, який обумовлювався сероваром О157 з тяжкими поза кишковими ускладненнями і високою летальністю. Сотні випадків ієрсиніозу, кампілобактеріозу, клострідіозу харчового походження реєструються в країнах Європи, Північної Америки та Азії. Більшість із зазначених інфекцій, у тому числі нові та емерджентні харчові інфекції, актуальні і для України. За останні роки на епідемічний рівень виходять харчові токсикоінфекції і токсикози, що обумовлюються умовно-патогенною мікрофлорою. Впродовж минулого десятиріччя захворіло майже 100 млн. людей. Важливим фактором передачі збудників харчових токсикоінфекцій і токсикозів є продукти птахівництва, більш того, вони можуть стати субстратом для розмноження збудників бактеріальних інфекцій до рівня, що нерідко стає критичним для споживача. Гігієна продуктів птахівництва є важливим компонентом у профілактиці харчових захворювань людини [3, 4]. Міжнародні стандарти ставлять жорсткі вимоги до експертної перевірки будь-яких продуктів птахівництва (м’ясо, яйце, меланж, яєчний порошок), які без відповідного сертифікату чи дозволу їх просто не допустять на ринок, вважаючи «потенційно небезпечними» [5]. За останні роки в Україні помітно покращилися методи мікробіологічного дослідження молока, м’яса та продуктів їх переробки, використання яких дозволяє одержати порівняно повне уявлення про їх харчову цінність і санітарну якість. Що стосується продуктів птахівництва, це питання ще недостатньо вивчено. Потребують удосконалення організаційні заходи, спрямовані на запобігання надходженню в продаж продуктів птахівництва, забруднених збудниками бактеріальних інфекцій. Недостатньо організований контроль за вирощуванням екологічно безпечної птиці.

Метою нашої роботи було встановлення ролі умовно-патогенної мікрофлори як етіологічного фактору токсикоінфекцій та токсикозів у людини.

Матеріали і методи. Для встановлення ролі умовно-патогенної мікрофлори у захворюваннях людини нами були проаналізовані дані санепідемстанції м. Севастополю по виявленню етіологічного фактору токсикоінфекцій і токсикозів у воєннослужбовців після вживання продукції птахівництва за останні два роки (2012-2013 рр). Ізоляцію мікроорганізмів із тушок птиці та виділень хворих людей, вивчення морфологічних, біохімічних та патогенних властивостей проводили за методиками, які представлені у довіднику “Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции” під редакцією Антонова. Вид мікроорганізмів ідентифікували з використанням визначника Берги.

Результати досліджень. Як ми бачимо з таблиці 1 частіше всього токсикоінфекції у людини викликались збудниками клебсієльозу (19,56 % 20,53 %), ешерихіозу (5,71 % 9,71 %)- та стафілококозу (8,31 % 11,86 %).

Значно рідше були зареєстровані інфекції, що були обумовлені кампілобактером (5,61 % 8,57 %), протеєм (5,06 % 6,62 %), цитробактером (3,69 % 4,36 %), ієрсинієй (4,38 % 5,01 %), синьогнійною паличкою (2,23 % 4,12 %). Крім того було відмічено, що значну питому вагу займали інфекції, які викликані асоціацієюй збудників:Klebsiella pneumoniae + Staphylococcus aureus; E.coli + Staphylococcus aureus; Citrobacter + Staphylococcus aureus; Proteus mirabilis + Staphylococcus aureus; Klebsiella pneumoniae + E.coliО157; Klebsiella pneumoniae + E.coliО157 + Staphylococcus aureus; Сampylibacter jejuni + E.coliО157 + Staphylococcus aureus (0,96 %-5,38 %).

 Таблиця 1. Питома вага мікроорганізмів виділених від воєннослужбовців при токсикоінфекціях та токсикозів, які були спричинені продуктами птахівництва

Таким чином, при виявленні причин харчових отруєнь у людей, спеціалістами санепідемстанції м. Севастополю та фахівцями обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, було встановлено, що джерелом була продукція птахівництва. Небезпеку являють тушки перехворілої та хворої птиці без клінічних ознак або перехворівших в атиповій формі. Це підтверджує той факт, що контамінована бактеріальними збудниками продукція птахівництва небезпечна для людини.

Висновок. Встановлено що етіологічним фактором токсикоінфекцій та токсикозів є умовно-патогенна мікрофлора, а саме S. aureus, E. coli, K. рneumoniae, E. agglomerans, P. mirabilis, Y. еnterocolitica, C. diversus, С. jejuni, P. aeruginosa та їх асоціації.

 Список літератури

1. Борисенкова А.Н. Спектр микрофлоры, выделяемой от птиц, в хозяйствах различного технологического направления / А.Н. Борисенкова, Р.Н. Коровин, Т.Н. Рождественская и др. // РацВетИнформ. – 2003. – №10. – С. 3 – 6.
2. Білянська О.В. Обсіменіння тушок курей, які надходять на ринок для реалізації / О.В. Білянська // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. – 2009. – Т. 11, № 2 (41). Ч.4. – С. 8 – 12.
3. Мельник Ю.Ф. Основи управляння безпечністю харчових продуктів / Ю.Ф. Мельник. – К. : Союз споживачів України, 2007. – 206 – 228 с.
4. Микитюк П.В. Екологія харчових продуктів тваринництва / П.В. Микитюк // Екотрофологія. Сучасні проблеми. – БДАУ, 2005. – С. 109.
5. Fidel Toldra. Food Microbiology and Food Safety / Fidel Toldra. – Spain: Springer 2009. – 669 p.