Стан птахівництва у 2016 році   
   Домашня птиця 2017 - акція      


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Особливості корекції популяції червоного курячого кліща в умовах птахогосподарств

Для запобігання спалахів та поширення арахноентомозів в птахівничих господарствах систематично необхідно здійснювати комплекс організаційних та ветеринарно-санітарних заходів з урахуванням біологічних особливостей розвитку наявних у господарстві паразитозів і технологічних циклів утримання птиці.


Фотіна Т.І., Нагорна Л.В.

Сумський національний аграрний університет

Резюме. В статье освещены оптимальные схемы проведения лечебно-профилактических мероприятий против временных эктопаразитов, в частности красного куриного клеща Dermanyssus gallinae в птицеводческих хозяйствах, в том числе с промыш-ленными технологиями выращивания птицы. Доказана высокая эффективность сочетанного использования различных методов борьбы в единой схеме лечебно-профилактических ме-роприятий.

Ключевые слова: красный куриный клещ, дерманисиоз, лечебно-профилактическая обработка.

 Summary. The article shows the optimum scheme of treatment and preventive measures against temporary ectoparasites, in particular red chicken mite Dermanyssus gallinae in poultry farms, including industrial technology growing birds. High efficiency of the combined use of differ-ent methods of combat in a single scheme of health care interventions.

Keywords: the red chicken mite, dermanisiosis, the intensity of infestation, medical and preventive treatment.

Вступ. Впродовж останніх років незмінно сталого розвитку набула одна з провідних галузей тваринництва України – птахівництво. Без перебільшення можна стверджувати, що загалом галузь птахівництва є одним з флагманів сучасного тваринництва, в тому числі з використання інтенсивних технологій виробництва. У минулому 2012 р. було зафіксовано зростання обсягів виробництва м’яса птиці та яєць. Хоча слід зазначити, що наразі на душу населення в Україні виробляється 23,6 кг м’яса птиці та 305 штук яєць, що є одним з найвищих показників у світі. На теренах України одночасно розвиваються не лише крупні птахівничі корпорації, а також і дрібні та середні виробники, що дозволило здійснювати експорт продукції птахівництва у близько 50-ти країн світу. На цьому шляху є низка перешкод, але їх вдале подолання є запорукою подальшого сталого нарощування обсягів виробництва продукції українського птахопрому [1-3].

Успішне та економічно вигідне виробництво продукції птахівництва передбачає постійне та неухильне пильнування за епізоотичним станом вирощуваного поголів’я. Якщо взяти до уваги той фактор, що впродовж останніх десятиліть все більшої актуальності набувають мікст інвазії та бактеріози, перебіг яких проходить одночасно без прояву патогномонічного симптомокомплексу, то стає очевидним висока актуальність дотримання технологій вирощування та контролю біобезпеки виробництва м’яса птиці та яєць, незалежно від їх видової приналежності, оскільки протягом останніх років розвивається не лише курів-ництво, але і інші галузі птахівництва [1, 4, 5].

Серед значного різноманіття захворювань птиці заразної етіології вагома частка належить захворюванням, збудниками яких є ектопаразити, як постійні, так і тимчасові. Арахноентомози належать до переліку біологічних агентів, які створюють суттєві екологічні проблеми, що негативно впливають на розвиток птахівництва в цілому [1, 2, 4, 6].

Проте, одним з найнебезпечніших ектопаразитів, який реєструється в птахогосподарствах на всій території України є червоний курячий кліщ Dermanyssus gallinae. Курячий кліщ належить до переліку найнебезпечніших кровосис-них паразитів, які реєструються також і в усіх країнах ЄС [1, 2, 7, 8].

Дерманісіоз – інвазійна хвороба свійської птиці, синантропних та диких птахів всіх статево-вікових груп, з гострим або хронічним перебігом [1, 3]. Найчастіше колонії дерманісусного кліща реєструються в приміщеннях, де утримуються кури, як за промислового та і за дрібнотоварного ведення галузі. Проте популяції кліща Dermanyssus gallinae не є поодинокими в господарствах з вирощування і інших видів птиці [1, 7, 8]. При сприятливих температурних режимах у пташнику, розвиток кліща триває протягом усього року, а якщо врахувати той факт, що за інтенсивних технологій вирощування птиці оптимальні параме-три температури та вологості для розвитку кліща є одночасно оптимальними у технологічному циклі вирощування птиці, то стає зрозумілим надзвичайна проблематичність повного знищення зазначеного ектопаразиту в господарстві, або хоча б зниження його популяції до мінімального рівня. Курячий кліщ є переносником збудників хвороби Ньюкасла, спірохетозу, туберкульозу, пастерельозу, орнітозу, холери, Кулихоманки, жовтої лихоманки людини тощо [4-6, 9, 10]. У людей спричиняє гострі алергічні дерматити, свербіж [2, 3].

Метою нашої роботи було проведення дослідження птахогосподарств північносхідного регіону України на предмет інвазування поголів’я птиці курячим кліщем, при цьому увага була зосереджена на господарствах, що займаються виробництвом товарного яйця або ж м’яса бройлерів, здійснення аналізу використовуваних лікувально-профілактичних схем, з подальшим за потреби їх коригуванням.

Матеріали і методи. З метою встановлення епізоотичної ситуації щодо арахноентомозів та подальшого аналізу застосовуваних схем лікувально-профілактичних заходів в птахівничих господарствах північно-східного регіону України, ретельному дослідженню було піддано поголів’я птиці та виробничі приміщення в дев’яти господарствах, у кожному з яких ретельному огляду піддавали близько 20 % наявної на момент обстеження птиці. В досліджених господарствах практикується як підлогове, так і кліткове утримання птиці, залежно від вікової групи птиці та виробничих потужностей господарства. В усіх господарствах годівля здійснюється повнораціонними сухими комбікормами, цілком збалансованими за віком та продуктивністю птиці.

Червоний курячий кліщДля виявлення колоній тимчасових ектопаразитів, одночасно проводили огляд виробничих приміщень, в яких утримувалася птиця, здійснюючи старанне дослідження можливих місць перебування курячих кліщів: сідал, різноманітних шпарин та підлог у пташниках, підстилкового матеріалу, гнізд, з’єднань між клітковими батареями, наявного в приміщеннях технологічного обладнання. З метою збору кліщів, із різних частин пташника відбирали проби підстилки та пилу з площі 100 см2 кожна, просіювали на контрастний папір, з наступною мікроскопією виявлених паразитів та встановленням їх видової приналежності. Умовно ступінь контамінації пташників ектопаразитами визначали за кількістю виявлених кліщів у обстеженому субстраті як мінімум з трьох частин приміщення:

  • + низька ступінь – кількість кліщів, зібраних з трьох проб субстрату не бі-льше 10 екз.;
  • ++ середня ступінь – кількість кліщів, зібраних з трьох проб субстрату не більше 100 екз.;
  • +++ висока ступінь – кількість кліщів, зібраних з трьох проб субстрату не більше 500 екз.;
  • ++++ дуже висока ступінь – кількість кліщів, зібраних з трьох проб субстрату понад 500 екз.

За високої інтенсивності ураження кліщі без труднощів виявлялися методом візуального огляду приміщень, тому їх досить легко вдавалося відібрати для подальшого морфологічного дослідження. Крім того, за високої інтенсивності інвазії, дерманісусних кліщів при візуальному огляді знімали з обстеженої птиці, не дивлячись на те, що Dermanyssus gallinae є тимчасовим ектопаразитом і на птиці перебуває лише протягом живлення.

Варто вказати на той факт, що в усіх обстежених господарствах проводиться комплекс ветеринарно-санітарних заходів, що передбачає систематичне проведення дезакаризації та дезінсекції, згідно затверджених в кожному окре-мому господарстві графіків. Провівши ретельний аналіз ситуації щодо арахное-нтомозів в кожному з обстежених господарств, нами була запропонована комплексна система заходів.

Результати досліджень. Внаслідок епізоотичного обстеження дев’яти птахівничих господарств, у семи з них було виявлено наявність кліща Derma-nyssus gallinae, зокрема в чотирьох з обстежених господарств встановили висо-кий ступінь інвазування кліщами, у трьох – середній ступінь.

Максимальну кількість колоній кліщів виявляли під конструктивними частинами обладнання, в закутках приміщення, в накопиченнях пилу та субстрату. У господарствах, де була висока ступінь заселення приміщень ектопаразитами, кліща виявляли також і на особинах птиці в денний час доби.

З метою ефективної боротьби з ектопаразитами, зокрема червоним курячим кліщем Dermanyssus gallinae, враховуючи цикл розвитку та біологічні особливості кліща було запропоновано наступну схему.

За умови утримання батьківського поголів’я птиці в першу чергу проводять його обробку, а надалі – наявного товарного поголів’я. Якщо в господарстві на момент обробки є можливість звільнити пташники від птиці, зокрема після закінчення виробничого циклу, відразу після видалення птиці проводять акарицидну обробку пташника, з подальшим його ретельним очищенням. Все стаціонарне конструктивне обладнання піддають ретельній обробці інсектоакарицидними засобами (розчин препарату Ектосантм в розведенні 1:500 чи інший наявний акарицид) з розрахунку 200 мл/м2. Впродовж та після дезакаризаційної обробки для вищої ефективності проведених заходів необхідно підтримувати температуру в пташнику в межах 25 0С та відносну вологість близько 75 %. Через сім-десять діб обов’язковою є повторна дезакаризаційна обробка приміщення. Можна використовувати прогрівання пташників понад 80 0С за використання сухого та гарячого повітря, проте в даному випадку у рази зростає ризик по-шкодження та повного псування стаціонарного обладнання приміщень.

У випадку стаціонарного неблагополуччя господарства щодо ектопаразитозів перед посадкою молодняка в приміщення їх обробляють груповим методом з використанням препарату Бровермектин-гранулят, задаючи його у вигляді лікувально-профілактичних сумішей з кормом впродовж п’яти діб. Для підсилення акарицидного ефекту на першу та п’яту доби згодовування вказаної лікувально-профілактичної суміші, проводять дезакаризацію приміщення препаратом Ектосантм або ж іншим наявним акарицидом. Слід зважити на той факт, що бровермектин-гранулят або ж інші акарициди, що належать до даної групи, не згодовуються птиці в період яйцекладки, проте можуть бути використані для обробки батьківського стада, оскільки не впливають негативно на виводимість інкубаційних яєць.

За необхідності дезакаризації приміщень в присутності птиці, використовують інсектоакарицидний препарат «Ектосан-пудратм», який розпилюють за допомогою наявних в господарстві порошкорозпилювачів. Доза інсектоакарициду становить 10 г/м2 площі пташника. Якщо обробляють пташник з багато-ярусним розміщенням кліткових батарей, на кожен наступний ярус дозу препарату збільшують на 10 %. Дезакаризаційну обробку повторюють через 7-12 діб, чим вищою є температура у пташнику, тим коротшим є інтервал між обробка-ми. Перед акарицидною обробкою приміщень в присутності птиці, в її раціон за три доби до та три доби після обробки вводиться аскорбінова кислота.

Паралельно використовується переривчаста програма освітлення, яка спрямована на порушення просторової орієнтації ектопаразитів. Її суть зводиться до чергування світла та темряви в пташнику: 15 хвилин пташник освітлюється, 45 хвилин перебуває у темряві. Кратність становить один раз на дві доби не менше семи разів. В подальшому проводять перерву на місяць, після чого здійснюють повторну світлову циклічність. Для досягнення бажаного ефекту застосування переривчастої програми освітлення, необхідно провести не менше шести циклів.

Також у межах фізіологічно допустимої норми підвищують для птиці вміст вітаміну В. Це призводить до зміни замаху та смаку крові, яка є основним компонентом живлення кліща Dermanyssus gallinae, і цим самим частково розриваючи ланцюг його живлення.

Для запобігання спалахів та поширення арахноентомозів в птахівничих господарствах систематично необхідно здійснювати комплекс організаційних та ветеринарно-санітарних заходів з урахуванням біологічних особливостей розвитку наявних у господарстві паразитозів і технологічних циклів утримання птиці. Обов’язковим є: комплектування стада молодняком з благополучних господарств, недопущення перебування на території птахогосподарства синантропної птиці та гризунів, щотижнева дезінфекція обладнання пташників та спецодягу обслуговуючого персоналу, функціонування господарства у закритому режимі, недопущення у пташники осіб, не пов’язаних з виробничим процесом безпосередньо в даному приміщенні, щомісячна дезакаризація контейнерів, яйцескладу, транспорту, постійне дослідження поголів’я птиці на предмет ураження ектопаразитами, в період санітарних розривів обов’язкові інсектоакарицидні обробки виробничих приміщень. Не варто забувати про циклічну ротацію інсектоакарицидних засобів, з метою попередження виникнення в ектопаразитів крос-резистентності.

Висновки:

  1. В птахівничих господарствах північно-східного регіону України з дев’яти обстежених господарств у семи було встановлено різну ступінь інвазу-вання кліщем Dermanyssus gallinae.
  2. Не дивлячись не проведення в усіх господарствах комплексу лікувальнопрофілактичних заходів, в окремих з них протягом тривало часу не вдавалося цілком подолати проблему персистенції в них тимчасових ектопаразитів птиці, зокрема Dermanyssus gallinae.
  3. В результаті аналізу комплексу лікувально-профілактичних заходів, які проводяться в обстежених господарствах, щодо знищення наявних популяцій арахноентомозів, була запропонована поетапна схема заходів боротьби з ектопаразитами.

 Список літератури

  1. Інвазійні хвороби птахів: методичний посібник / [Галат В. Ф., Березовсь-кий А. В., Сорока Н. М., Прус М. П.]. – К.: Видавничий центр НАУ, 2007. – 71 с.
  2. Calnek B.W. Diseases of poultry / B.W. Calnek. London, 1991. – 929 s.
  3. Schieder T. Veterinarmedicinische Parasitologie / T. Schieder. – Stuttgart: Parey, 2006. – S. 663–648.
  4. Акбаев Р.М. К вопросу о способности гамазоидных клещей Dermanyssus gallinae быть переносчиками возбудителей инфекционных болезней / Р.М. Акбаев, Ф.И. Василевич // Современные проблемы диагностики, лече-ния и профилактики болезней животных и птиц: сб. науч. трудов. – 2010. – № 3. – С. 73–75.
  5. Акбаев Р.М. Микробная обсемененность клещей Dermanyssus gallinae и пу-хопероедов Menopon gallinae / Р.М. Акбаев // Российский ветеринарный журнал. – 2013, № 2. – С. 14–16.
  6. 6. Якубовский М.В. Эффективность пиретроидов против паразитических чле-нистоногих / М. В. Якубовский // Ветеринарная медицина Беларуси. 2003. –№ 4–5. – С. 39–40.
  7. Нагорна Л.В. Дерманісіоз – загроза птахівництва / Матер. III всеук.наук.–практ. конф. 16–17 травня, 2013р. – Тернопіль: Крок, 2013.– с. 242–245.
  8. Березовський А. В. Особливості боротьби з дерманісіозом курей в умовах промислового птахівництва / А. В. Березовський, Л. В. Нагорна // Ветерина-рна медицина України. – 2009, № 3. – С. 16–19.
  9. Богач М.В. Визначення ефективності інсектоакарицидних препаратів за малофагозу курей / М.В. Богач, І.Ю. Пірожак // Ветеринарна медицина : між-від. темат. наук. зб. – Харків, 2011. – № 95. – С. 324–32.
  10. Нагорна Л.В. Удосконалення схем боротьби з ектопаразитами у птахівництві / Л.В. Нагорна // Матеріали X Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини. – Київ. – 2012. – С. 102–104.

 Міжвідомчий збірник наукових праць “Птахівництво”  №69

 

 


Оголошення


Розробки для птахівництва



Архів матеріалів
Апрель 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Мар    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Коментарі