Стан птахівництва по областях України 2015 

   Домашня птиця 2015 - акція                           


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Корми та їх безпечність

Дослідження щодо якості кормів та харчових продуктів повинні проводитися у спеціалізованих ветеринарних лабораторіях, які мають акредитацію ISO/IEC 17025 та відповідають критеріям атестації згідно наказу Державного департаменту ветеринарної медицини.


 

Наливайко Л.І., Бондаренко А.Л., Донець Н.М.

Інститут тваринництва НААН, м. Харків,

 Резюме. В Інституті тваринництва НААН проводяться дослідження кормів та їх сировини, що використовуються на птахофабриках України, за такими показниками безпечності: загальна бактеріальна забрудненість, наявність патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, їх ідентифікація за допомогою специфічних сироваток відповідно з вимогами НТД. Протягом 2-х років було досліджено 71 зразок 10 видів комбікормів та сировини, які надійшли з 17 регіонів України. Згідно отриманих результатів, усі досліджені проби за показниками якості не відповідали ветеринарним вимогам у 100 % випадках.

Ключові слова: мікробіологічний контроль, корми, патогени, птахівничі господарства.

 Summary. In Animal Institute of National Academy of Agrarian Sciences conducts research feed and raw materials used in poultry farms Ukraine, the following safety parameters: total bacterial contamination, the presence of pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms, their identification with specific sera according to the requirements documentation. Over 2 years was investigated 71 such as 10 kinds of animal feed and raw materials that were received from 17 regions of Ukraine. According to the results all the samples investigated in terms of quality did not meet the veterinary requirements in 100 % of cases.

Key words: мicrobiology control, foods, pathogens, poultry farms.

 Вступ. Висока поживна цінність яєць та м’яса птиці призвели до росту попиту на них у населення, що потягло за собою зростання і вимог щодо якості цих продуктів. Безпечність продукції птахівництва напряму залежить від якості кормів, яка визначається не тільки кількістю поживних речовин в них, а й нешкідливістю для організму [1]. На різних етапах виробництва кормів та зберігання можливе обсіменіння як кормів, так і їх компонентів різними патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами роду Enterobacteriaceae (Escherichia coli, Salmonella typhimyrtium, Salmonella enteritidis, Proteus vulgaris, Staphylococcus aureus, Shigella, Pseudomonas), що можуть бути причиною виникнення інфекційних захворювань не тільки серед птиці, а й мати епідеміологічне значення. Контроль безпечності кормів був і залишається актуальним тому, що за останній час у птахівництві все частіше використовують нетрадиційні корми [2-4].

В залежності від своїх біологічних характеристик мікроорганізми продукують ендо- або екзотоксини, які можуть викликати діарею, руйнувати еритроцити, негативно впливати на серцевий м’яз. Особливої уваги заслуговують бактерії Clostridia spp. — продуценти нейротоксинів, що вражають центральну нервову систему [1,5].

Вітчизняні виробники м’ясної продукції вже почали пред’являти постачальникам кормів вимоги щодо екологічності та біологічної безпечності, але їх не завжди можна досягти за рядом таких причин, як:

  • відсутність вибору,
  • безконтрольне використання антибіотиків з принципу «на всяк випадок, може буде краще……»,
  • присутність генетично модифікованих джерел в складі кормів,
  •  наявність у комбікормах недоброякісних компонентів (дріжджів, кісткового, пір’яного або кров’яного борошна та ін.) [3].

Метою досліджень було провести мікробіологічний контроль компонентів кормів на присутність патогенної мікрофлори.

Матеріали та методи досліджень. В лабораторії профілактики захворювання птиці та молекулярної діагностики Інституту тваринництва НААН проводяться дослідження кормів та їх сировини, що використовуються на птахофабриках України, за такими показниками безпечності: загальна бактеріальна забрудненість, наявність патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, їх ідентифікація за допомогою специфічних сироваток відповідно з вимогами НТД: ГОСТ 13496.0-80 «Комбикорма, сырье. Методы отбора проб», Правила бактериологического исследования кормов (1975); ГОСТ 125311-82 «Мука кормовая животного происхождения. Методы бактериологического анализа», М.,1982; «Методические указания по лабораторным исследованиям на псевдомоноз животных и птиц», М., 1988 г.; ГОСТ 10444.9-88 «Продукты пищевые. Метод определения Clostridia perfringens»; Лабораторная диагностика сальмонеллезов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды (методические указания), М.,1990; «Настанова з лабораторної діагностики ешеріхіозу (колібактеріозу) тварин», (1995); ГОСТ IDT 30726-2001 «Продукти харчові. Методи виявлення та визначення кількості бактерій виду Escherichia coli»; Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2)», Київ, 2004.

Результати досліджень. Протягом 2011-2012 рр. було досліджено 71 зразок 10 видів комбікормів та сировини, які надійшли з 17 регіонів України.

Результати досліджень показали, що за показниками якості усі досліджені проби у 100 % випадках не відповідали ветеринарним вимогам (табл.).

Таблиця. Результати мікробіологічного контролю кормів та сировини

 

N

n/n

Досліджені зразки

Кі-ть

зраз

ків

Бактеріологічні дослідження

ЗБЗ в 1 г корму

Е.соІі

Salm.

Clost- ridia

Pr.

vulgaris

Гриби

1

М’ясо-кісткове

борошно

2

до 500 тис.м.к.

0

0

0

2

0

2

Рибне борошно + рибна добавка

4

1,3 млн м.к.

О2, О26

0

0

4

1

3

Макуха соняшникова

6

2,5 тис.м.к.

О26, О55

0

0

6

0

4

Макуха

соєва

3

880 тис. м.к.

О11

0

0

3

0

5

Зерно

кукурудзи

2

до 500 тис.м.к.

О1, О2

0

0

2

0

6

Зерно

пшениці

фуражної

2

до 4,2 млн.м.к.

О115

1

0

2

0

7

Комбікорм

48

2,5 млн м.к.

О1, О111, О2, О26, О115

14

8

48

0

8

Трав’яне

борошно

2

830 тис. м.к.

О55

0

0

2

0

9

Зерно

суміш

1

800 тис. м.к.

О2

0

0

1

0

Як видно з таблиці, загальна бактеріальна забрудненість (ЗБЗ) кормів тваринного та рослинного походження перевищувала допустимі норми ДСТУ (не більше 500 тис. м. к/г корму) у 1,5-14 разів. Винятком щодо ЗБЗ виявилися окремі інгредієнти корму (зерно кукурудзи та м’ясо-кісткове борошно), які знаходились в межах допустимих норм, але були контаміновані протеєм (Pr.vulgaris) та патогенними для птиці серотипами Escherichia coli. Ці мікроорганізми були ізольовані і з трав’яного борошна, не зважаючи на те, що воно підлягало термічній обробці при грануляції. Якщо вважати, що трав’яне борошно вводять у раціон курей-несучок з метою підвищення несучості та ваги яєць, ізоляція патогенної мікрофлори скасовує усі позитивні його показники, і таке борошно вже не можна вводити в раціон птиці.

Найбільш ураженими патогенною мікрофлорою залишаються комбікорми. Так, 48 досліджених зразків були контаміновані Pr. vulgaris, з 14 проб ізольовано два види Salmonell (Sal. typhimyrtium, Salm. gallinarum), з 8 проб — анаероби (Cl. рerfringens). У рибному борошні, рибній добавці та солодових ростках були присутні гриби. Усі перелічені мікроорганізми — є продуцентами токсинів, які постійно поступають в організм птиці і негативно впливають не тільки на її організм, а й на організм людей, які вживають цю продукцію. Тому при вирощуванні птиці необхідно проводити систематичний контроль якості кормів і сировини, що дозволить збільшити її продуктивність і запобігти розвитку різних патологічних процесів, а також забезпечити населення безпечними продуктами харчування.

За Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 2004 р. контаміновані зразки комбікорму та сировини перед згодовуванням птиці необхідно обов’язково піддавати додатковій термічній обробці.

Дослідження щодо якості кормів та харчових продуктів повинні проводитися у спеціалізованих ветеринарних лабораторіях, які мають акредитацію ISO/IEC 17025, відповідають критеріям атестації згідно наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 10.03.2005 року № 21. Такими лабораторіями є спеціалізовані державні лабораторії ветеринарної медицини областей, районів та наукових установ, які мають свідоцтво і дозвіл на проведення робіт у сфері поширення державного метрологічного нагляду, допуск до роботи із мікроорганізмами II-IV групи патогенності.

У лабораторіях ветеринарної медицини повинні працювати висококваліфіковані спеціалісти, які мають дозвіл на роботу з патогенними видами мікроорганізмів і використовувати ті методи лабораторної діагностики, які затверджені Державним комітетом ветеринарної і фітосанітарної служби України. У лабораторіях ветеринарної медицини, що розташовані на території птахофабрик, такі умови і спеціалісти на сьогоднішній день відсутні.

В Україні достатньо державних лабораторій, які спроможні на достатньо високому рівні проводити санітарно-бактеріологічний контроль комбікормів, щоб створювати додаткові лабораторії на територіях птахофабрик. На наш погляд, спеціалістам зооветеринарної служби птахівничих господарств слід мати більш тісні контакти із державними лабораторіями ветеринарної медицини і спільно контролювати корми та їх сировину на наявність патогенних мікроорганізмів та їх токсинів на благо процвітання галузі птахівництва і здоров’я людей.

Висновок. Таким чином, проведені нами дослідження свідчать про те, що мікробіологічний контроль компонентів кормів на присутність патогенної мікрофлори має велике значення щодо збереженості птиці, по тій причині, що він є основним фактором, який впливає на загальну резистентність птиці, а також показником необхідності використання антибактеріальних препаратів з метою зниження бактеріальної забрудненості та збереженості птиці. Дослідження щодо якості кормів та харчових продуктів повинні проводитися у спеціалізованих ветеринарних лабораторіях, які мають акредитацію ISO/IEC 17025 та відповідають критеріям атестації згідно наказу Державного департаменту ветеринарної медицини.

 Список літератури

  1. Борисенкова А.Н. Поледоксин против возбудителей бактериальных болезней птицы / А.Н. Борисенкова, О. Новикова, Т. Рождественская // Птицеводство.– 2008. – № 4. – С. 51 – 52.
  2. Волик В. Отходы птицеводства – для кормовых целей / В. Волик // Птицеводство. – 2008. – № 4. – С. 22 – 24.
  3. Лагунов В. Эпизоотическая обстановка в промышленном птицеводства / В. Лагунов, Л. Венгеренко // Птицеводство. – 1997. – № 6. – С. 18 – 19.
  4. Хасанова Э. Санитарно–микробиологическая оценка кормов / Э. Хасанова, Г. Трутина // Птицеводство. – 1988. – № 5. – С. 27 – 28.
  5. Уланов А. Профилактика болезней – основа высокой продуктивности птицы / А. Уланов // Птицеводство. – 1998. – № 1. – С. 31 – 33.

 

 


Оголошення


Розробки для птахівництва


Архів матеріалів
Декабрь 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Коментарі