ДСТУ 8104:2015. Яйця харчові, продукти яєчні. Методи визначання мікробіологічних показників

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Відбір проб

4.1.1 Проби для мікробіологічних аналізів сухих та рідких яєчних продуктів відбирають згідно з ГОСТ 30364.0. Для аналізування цілих яєць відбирають 6 штук.

4.1.2 Із об’єднаної проби відбирають 100 см3 рідких яєчних продуктів або 100 г сухих.

4.1.3 Цілі яйця звільняють від шкаралупи, відділяють жовтки від білків, з яких готують середню пробу.

4.2 Готування проб

4.2.1 Для готування проб використовують:

• розчинники: ізотонічний розчин хлористого натрію згідно з А.2 Додатку А цього стандарту або буферизовану пептонну воду згідно з А.3 Додатку А цього стандарту, або пептонно-сольовий розчин згідно з А.4 Додатку А цього стандарту, вода дистильована згідно з ГОСТ 6709 чи ДСТУ ISO 3696;
• колби місткістю 50 см3 та 250 см3 згідно з ГОСТ 1770;
• піпетки згідно з ГОСТ 29169;
• пробірки скляні згідно з ГОСТ 25336;
• папір для зважування наважок сухих яєчних продуктів згідно з чинними нормативними документами;
• ваги лабораторні І або ІІ класу точності згідно з ГОСТ 24104 з найбільшою межею зважування 200 г і дозволеною похибкою ±2 мг для зважування реактивів;
• пальник (лабораторна спиртівка) згідно з ГОСТ 25336.

4.2.2 Наважки проб яєчних продуктів готують при запаленому пальнику (спиртівці). Сухі яєчні продукти зважують на папері.

4.2.3 Вихідні суспензії та десятикратні розведення готують згідно з ДСТУ ISO 6887-1 та вимогами цього стандарту.

4.2.4 Для готування початкового розведення у колбу місткістю 250 см³ вносять 10 см3 рідкого або 10 г сухого яєчного продукту, відібраного з об’єднаної проби, додають 90 см3 розчинника. Суміш збовтують або перемішують стерильною піпеткою протягом часу від 1 хв. до 2 хв. Отримують розведення 1:10.

4.2.5 Для готування серій послідовних розведень 1 см³ суміші початкового розведення переносять стерильною піпеткою у пробірку з 9 см3 стерильного розчинника, який використовували для готування вихідної суспензії. При цьому треба слідкувати, щоб піпетка не торкалася поверхні рідини. Кожну пробірку підписують. Внесену суміш ретельно перемішують іншою стерильною піпеткою шляхом наповнення і виштовхування вмісту не менше ніж 10 разів; отримують розведення 1:100.

4.2.6 Аналогічним способом готують наступні розведення: до 1:1000 для сухих і до 1:10000 для рідких яєчних продуктів і вмісту цілих яєць.

4.2.7 Інтервал між готуванням наважок проб, їх розведень і посівом у поживні середовища не повинен перевищувати 30 хв.

4.2.8 Під час відбирання та готування проб треба дотримуватися умов, що виключають вторинне мікробне забруднювання.

4.3 Готування лабораторного посуду, інструментів і матеріалів

4.3.1 Лабораторний посуд миють в окремому приміщенні, застосовуючи щітки, йоржі у поєднанні з миючими розчинами напіврідкого мила, мильного розчину, пральними порошками, дозволеними для миття лабораторного посуду. Канали піпеток, що закупорилися, прочищають тонким дротом. Для видалення зі скла нальоту білого кольору, посуд витримують у (5-10) % розчині соляної кислоти протягом часу від 30 хв до 40 хв. Після миття посуд ополіскують водопровідною водою та двічі дистильованою водою.

Вимитий посуд не витирають, а висушують за кімнатної температури або гарячим повітрям у сушильній шафі за температури (103±2) оС. Флакони, пробірки, колби, бутилі закривають ватно-марлевими корками або металевими корками, зверху яких одягають паперові ковпачки і обв’язують шпагатом. Чашки Петрі по (3-6) штук загортають у щільний папір для обгортання, пергамент, підпергамент. У верхню частину градуйованих і пастерівських піпеток вводять шматочок вати. Потім їх загортають в обгортковий папір (пергамент, підпергамент) і підписують, вказуючи об’єм загорнутих піпеток.

4.3.2 Лабораторний посуд стерилізують сухим жаром за температури (160±3) ^оС протягом (150±5) хв. або в автоклаві під тиском 1,02 кгс/см2 за температури (121±1) оС протягом (20-30) хв.

4.3.3 Інструменти та матеріали стерилізують згідно з ДСТУ ISO 13683.

4.3.4 Лабораторний посуд повинен бути чистим та стерильним.

4.3.5 Для лабораторних досліджувань дозволено використовувати одноразовий стерильний посуд.

4.4 Поживні середовища, фарби та реактиви готують згідно з Додатком А.

4.5 Результати дослідження оформляють протоколом випробовування, в якому зазначають:

• всю інформацію, необхідну для повного ідентифікування зразка;
• використаний метод випробування з посиланням на цей стандарт;
• всі робочі умови з деталями, що можливо вплинули на результат (температуру, тривалість інкубування тощо);
• отримані результати.

4.6 Контролювання розходження результатів досліджень

Оперативне контролювання розходження результатів досліджування здійснюють при одержанні кожного результату досліджування, який представляє собою середнє арифметичне двох паралельних визначань. Розходження результатів двох паралельних визначань, одержаних при аналізі проби, по відношенню до середньоарифметичного значення результатів досліджування не повинно перевищувати нормативу оперативного контролю розходження при довірчій ймовірності Р=0,95.

Якщо умова не виконується, експеримент повторяють. У разі повторного невиконання умов дослідження припиняють, виясняють причини, які призводять до незадовільних результатів контролю, і усувають їх.

4.7 Поживні середовища контролюють з метою перевірки їхніх ростових властивостей для забезпечення достовірності результатів мікробіологічних аналізів.

4.7.1 Контролювання поживних середовищ включає:

• перевірку документації і візуальний контроль поживних середовищ;
• контроль умов та строків зберігання поживних середовищ;
• контроль поживних середовищ на етапі готування;
• контроль біологічних властивостей поживних середовищ;
• контроль на етапі використання поживних середовищ.

4.7.2 Поживні середовища контролюють згідно з нормативними документами від виробника.

Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9