Комбікорми для дичини. Технічні умови
10 Правила транспортування та зберігання
10.1 Транспортування
10.1.1 Комбікорми у пакованні перевозять будь-яким видом транспорту із забезпеченням захисту від вологи.
10.1.2 Під час перевезення потрібно дотримуватися чинних правил перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту.
10.1.3 Транспортні засоби повинні бути сухими, чистими та відповідати ветеринарно-санітарним вимогам. Для перевезення комбікормів заборонено використовувати транспорт після транспортування мінеральних добрив та отрутохімікатів.
10.2 Зберігання
10.2.1 Комбікорми зберігають у пакованні на дерев’яних настилах у закритих сухих складських приміщеннях з хорошим вентилюванням, без доступу прямих сонячних променів.
10.2.2 Термін зберігання – 1 місяць з дня виготовлення.
11 Методи контролювання
11.1 Проби для контролювання відбирають згідно з ГОСТ 13496.0.
11.2 Зовнішній вигляд і колір комбікормів визначають візуально. Для цього 100 г випробовуваного продукту насипають на листок білого паперу і, перемішуючи, розглядають його при денному освітленні.
11.3 Визначення запаху й зараженості шкідниками хлібних запасів здійснюють згідно з ГОСТ 13496.13.
11.4 Вологість комбікорму визначають методом висушування згідно з ГОСТ 13496.3. При цьому проби продукту висушують у сушильній шафі за температури від 100 оС до 105 оС протягом 3 годин.
11.5 Визначення крупності помелу, вмісту цілих зерен та насіння дикорослих рослин згідно з ГОСТ 28078, ГОСТ 13496.8.
11.6 Наявність металомагнітних домішок визначають згідно з ГОСТ 13496.9.
11.7 Визначення обмінної енергії проводять розрахунковим шляхом за формулою Всесвітньої наукової асоціації по птахівництву (Додаток А).
11.8 Масову частку золи, нерозчинної у соляній кислоті, визначають згідно з ДСТУ ISO 5985, ГОСТ 13496.14.
11.9 Хімічні показники у комбікормах визначають: сирий протеїн – згідно з ДСТУ ISO 5983, ГОСТ 13496.4; сира клітковина – згідно з ДСТУ ISO 6865, ГОСТ 13496.2; лізин – згідно з ДСТУ ISO 5510, ГОСТ 13496.21; метіонін та цистин – згідно з ГОСТ 13496.22; кальцій – згідно з ДСТУ ISO 6490-1, ГОСТ 28901; фосфор – згідно з ДСТУ ISO 6491, ГОСТ 26657; натрій – згідно з ДСТУ ISO 7485, ГОСТ 13496.1.
11.10 Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю – згідно з ГОСТ 26932; миш’яку – згідно з ГОСТ 26930; міді – згідно з ГОСТ 26931; ртуті – згідно з ГОСТ 26927; кадмію – згідно з ГОСТ 26933; цинку – з ГОСТ 26934.
11.10.1 Масову частку свинцю, міді, кадмію, цинку можна визначати згідно з ГОСТ 30178.
10.11 Кислотне число жиру визначають згідно з ГОСТ 13496.18; токсичність комбікормів – згідно з ДСТУ 3570 (ГОСТ 13496.7).
11.12 Визначення радіонуклідів здійснюють за методиками, затвердженими в установленому порядку, або ГН 6.6.1.1-130 [13].
11.13 Вміст мікотоксинів визначають згідно з ДСТУ ISO 14718, ДСТУ ISO 6651, ГОСТ 28001 та правилами [14].
11.14 Нітрати та нітрити визначають згідно з ГОСТ 13496.19.
11.15 Залишкову кількість пестицидів визначають згідно з ДСТУ ISO 14181, ДСТУ ISO 14182, ГОСТ 13496.20.
11.16 Наявність патогенних мікроорганізмів визначають згідно з ДСТУ EN 12824, ДСТУ ГОСТ 30726, ДСТУ ISO 18593.
11.17 Дозволено використовувати інші стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимогам цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно до чинного законодавства України.
12 Правила приймання
12.1 Комбікорми приймають партіями згідно з ГОСТ 23462.
12.2 Кожна партія повинна супроводжуватись товарно-транспортною накладною та документом, який засвідчує якість продукту.
12.2.1 Документ про якість повинен містити:
- найменування та адресу пiдприємства-виробника, його товарний знак (за наявності);
- назву продукту із зазначенням віку та виду дичини;
- номер партії;
- дату виготовлення;
- масу нетто або кількість паковальних одиниць продукції;
- результати приймально-здавальних випробувань;
- результати проведених аналізів;
- підтвердження щодо відповідності продукту вимогам цього стандарту.
12.3 Комбікорми підлягають приймальному та періодичному контролюванню.
12.4 Щоб перевірити відповідність якості комбікормів вимогам цього стандарту виробник проводить випробовування:
- у кожній партії комбікормів визначають вміст протеїну та кальцію, вологість, крупність, наявність металомагнітних домішок, цілих зерен;
- за вимогою споживача визначають вміст клітковини, лізину, метіоніну з циститом, фосфору, натрію.
12.5 Контролювання комбікормів за показниками безпеки та мікробіологічними показниками здійснюють згідно з вимогами [15] та на вимогу контролюючої організації або відомчої ветеринарної служби, у разі виникнення претензій до якості з боку споживача, але не рідше одного разу на квартал.
13 Гарантії виробника
13.1 Виробник гарантує відповідність комбікормів вимогам цього стандарту за умови дотримання правил зберігання і транспортування.
13.2 Гарантійний термін зберігання комбікормів – згідно з 10.2.2.
13.3 У разі закінчення терміну зберігання комбікорми перевіряють на токсичність не пізніше ніж за десять днів до їх використовування.
Додаток А
(довідковий)
Розрахунок обмінної енергії
1. Визначення обмінної енергії проводять розрахунковим шляхом за формулою Всесвітньої наукової асоціації по птахівництву:
ОЕ, ккал/100 г = 3,70 х %СП + 8,20 х % СЖ = 3,99 х % Кр +3,11 х % Сах,
де: ОЕ – обмінна енергія, ккал в 100 г (перерахунок в КДж проводиться так: ккал х 4,1868);
СП – вміст (%) сирого протеїну;
СЖ – вміст (%) сирого жиру;
Кр – вміст (%) крохмалю;
Сах – вміст (%) цукру.
Вміст у відсотках сирого протеїну, сирого жиру, крохмалю та цукру на підставі даних хімічного аналізу визначають згідно з ГОСТ 13496.4, ГОСТ 13496.15, ГОСТ 26176.
3,70; 8,20; 3,99; 3,11 – калорійні коефіцієнти (ккал/г) відповідно для сирого протеїну, сирого жиру, крохмалю та цукрів.
Додаток Б
(довідковий)
Бібліографія
1 Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2) /Затв. наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 18.11.2003 р. за № 87 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.2004 р. за № 549/9148
2 Максимально допустимі рівні вмісту деяких хімічних елементів у кормах та кормових добавках для сільськогосподарських тварин /Затв. Держдепартаментом ветеринарної медицини України № 15-14/155 від 08.08.2000 р.
3 ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті
4 Нормы предельно допустимой концентрации нитратов и нитритов в кормах для сельскохозяйственных животных и основных видах сырья для комбикормов (Норми гранично допустимої концентрації нітратів і нітритів у кормах для сільськогосподарських тварин і основних видів сировини для комбікормів) /Утв. Главным государственным санитарным врачом СССР 17.02.89, № 143-4/78-5а
5 Максимально допустимий рівень мікотоксинів у кормах для сільськогосподарських тварин, затверджений Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України. № 15-3-3-5/33 від 31.07.97
6 Правила видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов’язковому ветеринарному контролю /Затв. наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 19.04.2005 р. за № 32 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.06.2005 р. за № 659/10939
7 Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов СССР (Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах по зберіганню і переробці зерна в системі хлібопродуктів) /Утв. Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.88, № 99-89
8 ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. /Затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р., № 37
9 ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. /Затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р., № 39
10 СанПин № 4630-98 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми з охорони поверхневих вод від забруднень). /Утв. Минздравом СССР 04.07.98, № 4630
11 СанПин 42-128-4690-88 Санитарные правила и нормы содержания территорий населенных мест (Санітарні правила і норми утримання територій населених міст). /Утв. Минздравом СССР от 05.08.88 г., № 4690
12 ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами). /Затв. наказом Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97 за № 201
13 ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питній воді /Затв. наказом Міністерством охорони здоров’я України від 03.05.2006 р. за № 256
14 Правила одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах. /Затв. Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.96 , № 15-14/23
15 Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки». /Затв. Міністерством агропромислового комплексу України 03.10.1997 р.
Код УКНД 65.120
Ключові слова: дичина, комбікорми, крякова качка, сіра куріпка, фазан.
Залишити відповідь