Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Птиця сільськогосподарська методи лабораторної діагностики вірусного гепатиту качок

3Терміни та визначення понять

У цьому стандарті використано терміни та визначення, установлені ДСТУ 2636.

4 Загальні положення

4.1 Патологоанатомічні зміни

Найбільш характерні зміни визначають у печінці – збільшення в об’ємі, консистенція паренхіми пастоподібна, легко руйнується під час надавлювання пальцями, вохряно-жовтого кольору з множинними крововиливами на поверхні – від крапчастих до смугастих; жовчний міхур переповнений жовчю. Збільшення та геморагічна ін’єкція судин паренхіми селезінки. Нирки збільшені, кровонаповненні. Серцеві м’язи розм’якшені, кольору вареного м’яса; іноді спостерігають серозний або серозно-фібринозний перикардит. У шлунково-кишковому тракті наявність густого слизу.

Загибле каченя лежить на спині або на боці, лапи витягнуті назад уздовж тулуба, голова закинута на спину (явище опістотонусу) .

Наявність наведених патологоанатомічних змін дозволяє встановити підозру захворювання птиці на ВГК.

4.2 Методи відбирання проб

4.2.1 Для вірусологічного досліджування патологічний матеріал беруть стерильними інструментами у стерильний посуд. Поверхню органу (тканини) на місці розрізу треба припекти вогнем або нагрітою металевою пластинкою. Проби патматеріалу відбирають не пізніше двох годин після загибелі птиці. Відбирають печінку, селезінку і головний мозок від (3-5) голів загиблих або підозрілих на захворювання каченят віком (l-30) днів.

4.2.1.1 Свіжий патологічний матеріал відправляють у лабораторію у неконсервованому вигляді. Якщо це неможливо зробити через (24-30) год після відбирання проб, його відсилають у консервованому вигляді.

4.2.2 Матеріал, який відправляють для вірусологічних досліджувань, консервують розчином від 30 % до 50 % хімічно чистого гліцерину на ізотонічному розчині, який перед використанням стерилізують у автоклаві за температури 120 оС протягом 30 хв.

4.2.3 Для серологічного досліджування відбирають парні проби крові у стерильні пробірки по 5 см3 від кожної птиці не менше ніж від 15 голів з інтервалом від 14 діб до 21 доби.

Сироватку крові доставляють у лабораторію не пізніше перших двох діб.

4.2.3.1 Кров беруть з підкрильцевої вени, яку протирають спиртом-ректифікатом 70 % , у стерильні і змочені ізотонічними розчином (рН 7,2) пробірки, після чого акуратно обводять спицею (між згустком крові, який утворився, і стінкою пробірки) і ставлять у термостат за температури 37,5 оС на 1 год до утворення згустку крові. Утворений згусток крові обводять тонким металевим стержнем або скляною паличкою, які пропалюють над полум’ям пальника після кожної наступної проби. Після цього пробірки з кров’ю переносять у холодильник з температурою від 4 оС до 8 оС на 1 год. Сироватку крові, яка утворилася, відбирають у стерильні пробірки індивідуально.

Сироватка крові не повинна бути гемолізованою, тобто не бути червоного кольору.

4.2.3.2 Сироватки крові каченят можуть викликати аглютинацію еритроцитів півнів, тому проводять додаткову обробку сироваток еритроцитами. Для цього 0,025 мл осаду еритроцитів додають до 0,5 мл сироватки, струшують та залишають на 30 хвилин. Еритроцити осаджуються центрифугуванням при 800 об/хв протягом часу від 2 хв. до 5 хв. та оброблену сироватку зливають.

4.2.4 Якщо сироватку крові пересилають на далеку відстань, особливо літом, її необхідно консервувати 5 % розчином карболової кислоти на ізотонічному розчині із розрахунку на кожні 9 см3 сироватки 1 см3 розчину карболової кислоти або (1-2) краплі на 1 см3 сироватки. Розчин карболової кислоти необхідно підливати краплями за умови постійного струшування пробірки з сироваткою. На кожній пробі сироватки вказують її номер.

4.2.5 У разі неможливості доставки в лабораторію патологічного матеріалу протягом перших двох діб проби органів і тканин зберігають у розчині Хенкса або ізотонічному буферному розчині за температури мінус 20 °С. Проби сироватки зберігають без додавання консервантів за температури мінус 20 °С.

4.2.6 Проби патологічного матеріалу і сироваток крові доставляють в лабораторію у термосі з льодом і супроводжують документом, який містить дані щодо клініки, епізоотології захворювання і результатів розтинання трупів за формою згідно з [2].

4.2.7 Трупи каченят посилають цілими у непроникній тарі.

Pages: 1 2 3 4 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)