Вплив прилиття крові на ріст і розвиток м’ясо-яєчних курчат

Останнім часом зростає потреба споживачів на птицю з комбінованою продуктивністю, від якої можна одержувати і м’ясо, і яйця високої якості. 

Панькова С.М., кандидат сільськогосподарських наук

Захарченко О.П., Печеніжська Т.Б., Лютий Ю.С., Фесенко Н.А.

Інститут тваринництва НААН

Анотація. В статті викладено результати ввідного схрещування півнів м’ясо-яєчної породи “Плімутрок білий” зарубіжної селекції з вітчизняними курми цієї породи (лінія Г-2) та його вплив на ріст і розвиток молодняку. 3 1 по 19 тиждень вирощування оцінювали живу масу та інтенсивність росту чистопородних та помісних курчат першого і другого поколінь. Встановлено, що прилиття крові позитивно вплинуло на ріст і розвиток помісного молодняку та сприяло поліпшенню м’ясних якостей птиці вітчизняної селекції. Помісні курчата за період вирощування переважали чистопородних аналогів за живою масою та середньодобовим приростом в середньому на 82-220 г та 1,5-3,1 г, відповідно. У віці 19 тижнів жива маса курочок з прилиттям крові складала 2129,7-2358,9 г, середньодобовий її приріст – 16,3-18,1 г, що на 176,1-405,3 г та на 1,4-3,2 г вище, ніж у чистопородного молодняку. Тобто підвищення гетерозиготності вітчизняних м’ясо-яєчних курей шляхом “прилиття крові” зарубіжного генетичного матеріалу сприяло поліпшенню м’ясних якостей молодняку.

Ключові слова: ввідне схрещування, прилиття крові, м’ясо-яєчні кури, м’ясна продуктивність, молодняк, ріст, розвиток.

Останнім часом зростає потреба споживачів на птицю з комбінованою продуктивністю, від якої можна одержувати і м’ясо, і яйця високої якості. Створені в Інституті птахівництва НААН популяції м’ясо-яєчних курей з різним забарвленням оперення мають добре виражений подвійний тип продуктивності та високі смакові якості яєць [1]. Крім того, за результатами наших минулих досліджень ефективність використання цих курей значно вища, ніж яєчних, за рахунок доброї яєчної продуктивності, стресостійкості та високої енергетичної цінності яєць – 672-711 кДж [5]. В той же час створювані популяції м’ясо-яєчних курей ще не досить консолідовані за живою масою [2]. Покращення м’ясних якостей птиці дозволить більш ефективно використовувати існуючі вітчизняні породи та популяції курей, що в кінцевому підсумку буде сприяти подальшому прогресу галузі птахівництва.

При селекції лінійної птиці за живою масою за жорсткого добору родин за цією ознакою відбувається її підвищення. У той же час при тривалому використанні ліній ефект селекції знижується. Постає необхідність застосування нових прийомів, одним з яких, на думку Фісініна В.І. та ін., є ввідне схрещування (прилиття крові) для поліпшення ліній на гетерозиготній основі [4]. Встановлено, що в результаті прилиття крові підвищення живої маси м’ясних курей в першому поколінні досягає 10-12%. У наступних трьох-чотирьох поколіннях при відповідному використанні для схрещувань мікроліній в лініях підвищення живої маси селекційного молодняку становить 3-4%.

Використання генетичного матеріалу прабатьківської форми кросу “Ross 308” для прилиття крові лінії СБ1 кросу “Сибіряк” у сполученні із прийомами добору за живою масою в 14 і 28 днів життя й добором за обхватом тулуба дозволило створити лінію СА1 для нового аутосексного кросу м’ясних курей [2].

Тому для збагачення генофонду курей м’ясо-яєчного напряму продуктивності й поліпшення м’ясних якостей курей породи “Плімутрок білий” вітчизняної селекції було застосовано ввідне схрещування курей новостворюваної м’ясо-яєчної птиці з півнями зарубіжного генетичного матеріалу. Дослідження проводили з метою поглибленого вивчення особливостей росту, розвитку та м’ясної продуктивності чистопородного та помісного молодняку у порівняльному аспекті.

Матеріал і методи досліджень. Дослідження проведені на експериментальній фермі “Збереження державного генофонду птиці” Інституту тваринництва НААН на м’ясо-яєчних курях лінії Г-2 породи “Плімутрок білий” вітчизняної селекції. Поліпшення м’ясної продуктивності цієї птиці здійснювали шляхом ввідного схрещування з півнями породи “Плімутрок білий” материнської форми м’ясного кросу зарубіжної селекції.

Об’єкт досліджень – чистопородні дорослі кури та чистопородний і помісний молодняк першого і другого поколінь. Для застосування прийому “прилиття крові” та вивчення його впливу на м’ясні якості, показники росту та розвитку молодняку в лінії Г-2 було сформовано дві групи – дослідну і контрольну, в яких підібрали курей за принципом аналогів. В дослідній групі застосовували штучне осіменіння курей лінії Г-2 поліспермою 5 півнів зарубіжного матеріалу, в контрольній використовувалися півні лінії Г-2 при природному спарюванні з самками цієї лінії (1 півень на 7 курей). Схема досліду наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Схема досліду для застосування селекційного прийому “прилиття крові”

Примітка. *ПБЗ – “Плімутрок білий” зарубіжної селекції.

Доросла птиця та молодняк дослідної і контрольної груп знаходилася в однакових умовах годівлі та утримання. За загальноприйнятими зоотехнічними методами визначали живу масу, динаміку росту та розвитку молодняку. Статистичну обробку матеріалу, отриманого в експерименті, проводили з використанням комп’ютерної програми Microsoft Office Excel.

Результати досліджень. В ході досліджень вивчено вікові зміни живої маси та середньодобових приростів чистопородного і помісного молодняку першого та другого покоління. Динаміка живої маси курчат за періодами вирощування наведена в табл. 2.

Курчата всіх піддослідних груп у всі періоди вирощування нормально росли та розвивались. При цьому на першому тижні життя різниця між групами була несуттєвою. Встановлено, що міжгрупові відмінності за живою масою почали проявлятися з 4 тижня вирощування, коли помісні курчата першого покоління (ІІ група – F1) переважали чистопородних на 36,5 г, а другого покоління (ІІ група – F2) – на 55,8 г (Р>0,99).

Починаючи з 8 тижня вирощування середня жива маса помісних курочок першого покоління (F1) вірогідно перевищувала показники чистопородних курочок. Причому з віком ця перевага збільшувалася. Так, у 8-тижневому віці різниця становила 249,2 г (23,7%), а в 19-тижневому віці при переведенні птиці в доросле стадо вона вже досягала 405,3 г (20,7%). Помісні курочки другого покоління (F2) також переважали за живою масою чистопородних ровесниць, але в дещо меншій мірі, ніж першого покоління – на 55,8 г (11,3%) у віці 4 тижні і на 176,1 г (9%) в 19 тижнів.

Таблиця 2

Динаміка живої маси чистопородних та помісних курочок першого (F1) і другого (F2) покоління за період вирощування (n=50)

Примітки: а, б, в – вірогідно при порівнянні досліду з контролем: а – Р>0,999, б – Р>0,99, в – Р>0,95; а1, б1 – вірогідно при порівнянні F1 з F2: а1 – Р>0,999, б1 – Р>0,99.

При цьому спостерігалася вірогідна різниця за живою масою в дослідній групі між курчатами першого та другого поколінь на користь F1. Ці відмінності проявилися починаючи з 8-тижневого віку молодняку, коли різниця між поколіннями за вивченим показником становила 225,5 г. У подальшому ця тенденція збереглася до кінця періоду вирощування і коливалася від 191,8 до 229,2 г.

Досить високі значення коефіцієнтів варіації живої маси (9-27%) курочок всіх груп вказують на неоднорідність вибраних популяцій за м’ясною продуктивністю (рис. 1). Причому в І групі курочок та ІІ групі першого покоління спостерігався стрибкоподібний характер варіабельності живої маси в залежності від віку птиці, тоді як в ІІ групі курчат другого покоління цей показник був більш стабільним на протязі всього періоду вирощування (12-14%).

Рис. 1 – Динаміка варіабельності живої маси в групах курчат протягом періоду їх вирощування

Встановлені нами відмінності за живою масою курчат дослідної і контрольної груп обумовлені неоднаковою інтенсивністю росту молодняку цих

груп в різні вікові періоди, про що свідчать показники середньодобового приросту живої маси, наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Інтенсивність росту живої маси чистопородних та помісних курочок першого (F1) і другого (F2) покоління за періодами вирощування

За 19 тижнів вирощування середньодобові прирости на помісних курчатах складали 16,3-18,1 г, тоді як на чистопородному молодняку – 14,9 г, що на 9,4-21,5% нижче. Аналізуючи вікову динаміку середньодобового приросту живої маси піддослідного молодняку, слід відмітити найбільший його рівень в період з 1 по 8 тиждень вирощування. В І групі він склав 19,8 г, в ІІ групі – 20,3-24,9 г, тобто курочки дослідної групи переважали контрольну за цим показником, особливо в першому поколінні.

Починаючи з 8-тижневого віку спостерігалося поступове зниження середньодобового приросту живої маси в обох групах та стабілізація його на рівні 10,2-12,8 г в контрольній та 11,6-14,8 г в дослідній групі (рис. 2).

Рис. 2 – Середньодобовий приріст живої маси курочок за віковими періодами

Вивчення відносної швидкості росту живої маси молодняку показало, що в усі вікові періоди вирощування її значення було різним з невисокою амплітудою міжгрупових коливань. До 4-тижневого віку у курочок всіх груп вона була найвищою (143,3-148,2%), що видно з даних табл. 3. З віком вона зменшувалася і найбільші темпи її падіння знову-таки спостерігалися в ранньому віці з 4 по 8 тиждень життя птиці. За даний період відносна швидкість росту живої маси знизилася в 1,8-2,3 рази, порівняно з попереднім періодом. В цілому за період вирощування піддослідних курчат цей показник коливався від 183,9 до 186,8% з невірогідною різницею між групами.

Таким чином, підвищення гетерозиготності молодняку вітчизняних м’ясо-яєчних курей шляхом “прилиття крові” зарубіжного генетичного матеріалу сприяло поліпшенню його м’ясних якостей, що знайшло своє відображення в перевазі помісних курочок над чистопородними ровесницями як за величиною живої маси, так і за інтенсивністю росту.

Висновки.

Використання у ввідному схрещуванні півнів породи “Плімутрок білий” зарубіжної селекції мало позитивний вплив на ріст і розвиток та м’ясні якості помісних курчат цієї породи вітчизняної селекції: жива маса в кінці періоду вирощування складала 2129,7-2358,9 г, середньодобовий її приріст – 16,3-18,1 г, що на 176,1-405,3 г та на 1,4-3,2 г вище, ніж у чистопородного молодняку.

 Список літератури

1.Бірківські кури з подвійною продуктивністю / Ю.В. Бондаренко, О.О. Катеринич, О.В. Рожковський [та ін.] // Сучасне птахівництво. – 2006. – № 12 (49). – С. 15-17.

2.Захарченко О. П. Господарсько-корисні ознаки м’ясо-яєчних курей бірківської популяції / О. П. Захарченко // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП НААН. – 2010. – Вип. 65. – С. 47-52.

3.Мальцев А. Б. Приемы селекции при создании линии породы корниш / А. Б. Мальцев, А. Б. Дымков // Актуальные проблемы современного птицеводства: материалы X Украинской конф. по птицеводству с международ. участием, 15-18 сент. 2009 г. – Х., 2009. – С. 236–240.

1.Резервы повышения выхода мяса от мясных кур методами племенной работы: [методические рекомендации] / [В. И. Фисинин, А. В. Егорова, Е. С. Елизаров и др.]. – Сергиев Посад, 2005. – 47 с.

2.Система порівняльної оцінки курей за комплексом господарсько-корисних ознак і якості продукції / С. М. Панькова, Т. Б. Печеніжська, Ю. С. Лютий [та ін.] // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІТ НААН. – 2012. – Вип. 69. – С. 49-58.

References (translated & transliterated)

1.Birkivs’ki kury z podvijnoju produktyvnistju [Birky hens with double productivity] / Ju.V. Bondarenko, O.O. Katerynych, O.V. Rozhkovs’kyj, T.E. Tkachyk // Suchasne ptahivnyctvo. – 2006. – № 12 (49). – S. 15-17.

2.Zaharchenko O. P. Gospodars’ko-korysni oznaky m’jaso-jajechnyh kurej birkivs’koi’ populjacii’ [Economical-useful features of Birky meat-and-laying hens] / O. P. Zaharchenko // Ptahivnyctvo: mizhvid. temat. nauk. zb. / IP NAAN. – 2010. – Vyp. 65. – S. 47-52.

3.Mal’cev A. B. Priemy selekcii pri sozdanii linii porody kornish / A. B. Mal’cev, A. B. Dymkov [Receptions of selection at creation of a line of breed Cornish] // Aktual’nye problemy sovremennogo pticevodstva: materialy X Ukrainskoj konf. po pticevodstvu s mezhdunar. uchastiem, 15-18 sent. 2009 g. – H., 2009. – S. 236–240.

4.Rezervy povyshenija vyhoda mjasa ot mjasnyh kur metodami plemennoj raboty [Reserves of increase of an output of meat from meat hens with methods of breeding work]: [Metodicheskie rekomendacii] / [V. I. Fisinin, A. V. Egorova, E. S. Elizarov Ja. S. Rojter, L. V. Shahnova]. – Sergiev Posad, 2005. – 47 s.

5.Systema porivnjal’noi’ ocinky kurej za kompleksom gospodars’ko-korysnyh oznak i jakosti produkcii’ [System of a comparative assessment of hens on a complex of economic-useful signs and quality of production] / S. M. Pan’kova, T. B. Pechenizhs’ka, Ju. S. Ljutyj, O.P. Zaharchenko, N.A. Fesenko // Ptahivnyctvo: mizhvid. temat. nauk. zb. / IT NAAN. – 2012. – Vyp. 69. – S.49-58.

influence the flowing blood ON growth and development meat-end-laying CHickens

Pankova S. M., candidate of agricultural sciences,

Zaharchenko O. P., Pechenizhs’ka T. B., Ljutyj Ju. S., Fesenko N. A.

Institute of Animal NААS

Summary. The article presents the results of introductive crossing of cock’s of meat-and-laying breed “Plìmutrock white” foreign selection with local hens of this breed (line G-2) and its influence on growth and development of young growth. With 1 for 19 week of cultivation estimated alive weight and intensity of growth thoroughbred and hybrid chickens of the first and second generations. It is established, that “blood flowing” has positively affected growth and progress hybrid young growth and assisted improvement of meat qualities of a bird of domestic selection. Hybrid chickens for the period of cultivation surpassed thoroughbred analogues on alive weight and a daily average gain the average on 82-220 g and 1,5-3,1 g, accordingly. In the age of 19 weeks the alive weight of chickens with “blood flowing” made 2129,7-2358,9 g, its daily average gain – 16,3-18,1 g, that on 176,1-405,3 g and on 1,4-3,2 g above, than at thoroughbred young growth. I.e. increase of heterozygosity of local meat-and-laying hens by “blood flowing” a foreign genetic material assisted improvement of meat qualities of young growth.

Key words: introductive crossing, blood flowing, meat-and-laying hens, meat productivity, hybrids young, growth, development.