Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Cубпродукти птиці. набори із субпродуктів. Технічні умови

 3 Терміни та визначення понять

У цьому стандарті використано терміни та визначення, установлені ДСТУ ______:200____1): харчові субпродукти, набір із харчових субпродуктів, потрух.

Нижче подано терміни, додатково використані в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 Гузка

Частина патраної [обпатраної] тушки птиці, що складається з хвостових хребців і прилеглих до них м’язової, з’єднувальної, жирової тканин і куприкової залози.

3.2 Ліктьова частина крила

Частина крила птиці, що складається з ліктьової та променевої кісток з прилеглими до них м’язовою, сполучною і жировою тканинами.

3.3 Кисть крила

Частина крила птиці, що складається з зап’ястних, п’ястно-зап’ястних кісток і пальців з прилеглими до них м’язовою, сполучною, жировою тканинами.

3.4 Крилечко

Частина крила птиці, що складається з ліктьової частини і кисті.

3.5 Порція

Природне анатомічне співвідношення харчових субпродуктів

 4 Класифікація

4.1 Залежно від анатомічного походження від усіх видів сільськогосподарської птиці одержують такі субпродукти:

  • печінка;
  • серце;
  • м’язовий шлунок;
  • шия (без шкіри та зі шкірою);
  • голова;
  • ноги (до заплюсневого суглобу);
  • крило;
  • ліктьова частина крила;
  • кисть крила;
  • крилечко;
  • гузка.

4.2 Залежно від співвідношення субпродуктів за 4.1 виробляють набори із субпродуктів таких назв:

  • суповий набір із субпродуктів;
  • набір із субпродуктів для бульйону;
  • набір із субпродуктів для холодцю;
  • набір із субпродуктів для локшини;
  • набір із субпродуктів для рагу;
  • набір з потруху.

4.3 Залежно від термічного стану субпродукти та набори з субпродуктів випускають:

  • охолоджені;
  • заморожені.

4.4 Коди ДКПП згідно з ДК 016 [1] наведено у додатку А.

5. Загальні технічні вимоги

5.1 Основні показники та характеристики субпродуктів

5.1.1 Субпродукти та набори із субпродуктів повинні відповідати вимогам цього стандарту та їх виробляють за технологічною інструкцією з додержанням „Правил передзабійного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів” [2], „Ветеринарно-санітарних правил для суб’єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйце продуктів” [3] та „Инструкции по мойке и профилактической дезинфекции на предприятиях мясной и птицеперерабатывающей промышленности” [4], затверджених в установленому порядку.

5.1.2 Субпродукти повинні бути доброякісними (без запаху зіпсованості), дозволеними до використання державною службою ветеринарної медицини.

5.1.3 За якістю обробляння, органолептичними показниками субпродукти та набори із субпродуктів повинні відповідати вимогам, вказаним у таблиці 1.

Таблиця 1 – Органолептичні показники субпродуктів

———горується

5.1.4 В реалізацію субпродукти та набори із субпродуктів повинні надходити за температури: охолоджені – від 0 оС до 4 оС , заморожені – не вище від мінус 8 оС.

5.1.5 Не дозволено реалізовувати субпродукти та набори із субпродуктів, які повторно заморожені, а також з ознаками псування.

5.1.6 За мікробіологічними показниками субпродукти та набори із субпродуктів повинні відповідати вимогам, наведеним в таблиці 2.

Таблиця 2 – Мікробіологічні показники

5.1.7 Вміст токсичних елементів у субпродуктах та наборах із субпродуктів не повинен перевищувати рівнів, передбачених МБВ № 5061 [5], наведених у таблиці 3.

 

Таблиця 3 – Гранично допустимі рівні вмісту токсичних елементів

у міліграмах на кілограм продукту

Назва токсичного

елементу

Гранично допустимі

рівні

Метод

контролювання

Свинець

0,60

Згідно з ГОСТ 26932

Кадмій

0,30

Згідно з ГОСТ 26933

Ртуть

0,10

Згідно з ГОСТ 26927

Мідь

5,00

Згідно з ГОСТ 26931

Цинк

70,00

Згідно з ГОСТ 26934

Миш’як

1,00

Згідно з ГОСТ 26930

5.1.8 Вміст афлатоксину В1, антибіотиків, гормональних препаратів, нітрозамінів, пестицидів у субпродуктах та наборах із субпродуктів не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених МБВ № 5061 [5] і ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].

5.1.9 Вміст радіонуклідів у субпродуктах та наборах із субпродуктів не повинен перевищувати допустимі рівні, які встановлені ДР-97 [6]: 137Сs – 200 Бг/кг; 90Sr – 20 Бг/кг

5.2 Вимоги до сировини та матеріалів

5.2.1 Для виробництва наборів із субпродуктів використовують оброблені субпродукти згідно з 5.1.2-5.1.3.

5.2.2 Кожну партію сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документами, які підтверджують її відповідність нормативним документам. Кожну партію сировини супроводжують ветеринарним свідоцтвом згідно з вимогами чинних нормативних документів [8, 9, 10].

5.2.3 Для визначення відповідності якості сировини проводять вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297.

6 Вимоги безпеки

6.1 Під час виробництва субпродуктів та наборів з субпродуктів слід керуватись вимогами безпеки, встановленими у ГОСТ 12.3.002, “Ветеринарно-санітарних правилах для суб’єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів” [3], “Ветеринарно-санітарних правилах для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування” [11].

6.2 Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

6.3 Рівень шуму на робочому місці під час роботи обладнання не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037 [12].

6.4 Повітря робочої зони повинне відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005.

6.5 Природне та штучне освітлення повинно відповідати СНиП 11-4 [13].

6.6 Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

7 Вимоги охорони довкілля

7.1 Стічні води повинні підлягати очищенню і відповідати “Санітарним правилам і нормам з охорони поверхневих вод від забруднення” № 4630 [14].

7.2 Охорону ґрунту від забруднення промисловими відходами здійснюють у відповідності з вимогами СанПиН 42-128-4690 [15].

7.3 Контроль за рівнем шкідливих речовин в атмосфері здійснюють у відповідності з ГОСТ 17.2.3.01 та ДСП 201 [16].

8 Маркування

8.1 Транспортне марковання здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знаку „Вантаж, що швидко псується” і зазначенням маси  нетто тари.

8.2 Можна не наносити транспортне марковання на багатооборотну тару з продукцією, що призначена для місцевої реалізації, за умови обов’язкової наявності етикетки з реквізитами, зазначеними у 8.3.

8.3 Марковання наносять на одну з торцевих сторін транспортного паковання із субпродуктами чи наборами із субпродуктів за допомогою штампу, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання із зазначенням:

  • найменування та адреси пiдприємства-виробника, його товарного знаку (за наявності) та місця виготовлення;
  • назви продукту із зазначенням виду птиці, термічного стану;
  • кінцевого терміну реалізації або дати виготовлення і терміну придатності до споживання;
  • маси нетто, брутто;
  • умов зберігання;
  • маси однієї паковальної одиниці та кількості паковальних одиниць (при пакуванні у спожиткове паковання);
  • позначення цього стандарту.

8.4 Етикетку з позначеннями згідно 8.3 вкладають у транспортне паковання.

8.5 Спожиткове паковання з субпродуктами та наборами із субпродуктів маркують за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання. Марковання повинно містити:

  • найменування та адресу пiдприємства-виробника, його товарний знак (за наявності), місце виготовлення;
  • назву продукту із зазначенням виду птиці, термічного стану;
  • масу нетто;
  • кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;
  • умови зберігання;
  • штрих- код EAN згідно з ДСТУ 3147;
  • інформаційні дані щодо харчової та енергетичної цінності 100 г продукту – додаток Б;
  • позначення цього стандарту.

8.6 Приклад позначення:

„Суповий набір із субпродуктів курей. Охолоджений. Згідно з ДСТУ ___:200_”.

9 Пакування

9.1 Субпродукти та набори із субпродуктів випускають запакованими у спожиткове паковання. Дозволено випускати субпродукти без спожиткового паковання.

9.2 Субпродукти пакують у спожиткове паковання окремо за видами по декілька штук масою нетто від 200 г до 1000 г.

9.3 Набори із субпродуктів пакують у спожиткове паковання:

  • окремими порціями масою нетто від 200 г до 500 г;
  • по декілька порцій масою нетто від 400 г до 1000 г.

9.4 Значення допустимих відхилень маси нетто паковальної одиниці згід-

но з Р 50-056 [17] наведено у таблиці 4.

Таблиця 4 – Допустимі відхилення маси нетто паковальної одиниці

Номінальні значення кількості продукції в паковальній одиниці, г

Допустимі відхилення від номінального значення

%

г

-«- 200 до 300 -«-

9,0

-«- 300 до 500 -«-

3,0

-«- 500 до 1000 -«-

15,0

9.5 В якості спожиткового паковання для пакування субпродуктів та наборів із субпродуктів використовують: лотки з полістиролу з наступним обгортанням полімерною плівкою згідно з ГОСТ 10354, термоусадковою поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 25951, пакети з целофану згідно з ГОСТ 7730, полівінілхлоридної плівки для харчових продуктів згідно з ГОСТ 25250 або

інше спожиткове паковання згідно з чинними нормативними документами та паковання закордонного виробництва, що дозволене Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

9.6 Спожиткове паковання із субпродуктами та наборами із субпродуктів повинно бути закрите будь-яким способом, що забезпечує якість продукції при транспортуванні та зберіганні.

9.7 Субпродукти та набори із субпродуктів у спожитковому пакованні кладуть у ящики з деревини згідно з ГОСТ 10131, в ящики з гофрованого картону – згідно з ГОСТ 13513 чи багатооборотну тару (ящики з нержавіючого металу, контейнери з нержавіючої сталі, алюмінієві ящики, полімерні ящики) та інше транспортне паковання згідно з чинними нормативними документами та паковання закордонного виробництва, що дозволене Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

9.8 Пакети та лотки укладають в ящики щільно, але вони не повинні бути

деформованими i спричиняти деформацію стінок картонних ящиків.

9.10 Субпродукти без спожиткового паковання пакують окремо за видами у багатооборотну тару, зазначену у 9.7. Продукцію укладають шарами.

9.11 Дно та стінки ящиків вистилають обгортковим папером марок А, В, Д згідно з ГОСТ 8273, пергаментом згідно з ГОСТ 1341, підпергаментом згідно з ГОСТ 1760, полімерною плівкою згідно з ГОСТ 10354, полівінілхлоридною плівкою згідно з ГОСТ 25250, виступаючими кінцями яких субпродукти накривають зверху. Можна використовувати інші матеріали, що дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

9.12 При випуску субпродуктів чи наборів із субпродуктів у замороженому вигляді між рядами укладених в ящик пакетів чи лотків та шарів субпродуктів без спожиткового паковання настеляють пергамент, пiдпергамент, полімерну чи полівінілхлоридну плівку або інші матеріали, що дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

9.13 У кожному ящику повинні бути субпродукти чи набори із субпродуктів однієї назви, виду птиці, термічного стану та дати виготовлення.

Pages: 1 2 3 4 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)