Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики сальмонельозу

5 МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ

5.1 Дослідження патологічного матеріалу (посмертна діагностика)

Суть методу полягає в ізоляції у середовищах збагачення і на різних диференційно-діагностичних поживних середовищах та ідентифікації за мікроскопічними, біохімічними та серологічними ознаками Salmonella tyрhimurium, Salmonella enteritidis, Salmonella pullorum, Salmonella gallinarum – збудників сальмонельозу птахів, а також Salmonella infantis, Salmonella virchow, Salmonella hadar, які спричиняють латентне бактеріоносійство

5.1.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • буферизована пептонна вода згідно з А.5 Додатку А цього стандарту;
  • м’ясо-пептонний бульйон (далі – МПБ) згідно з ГОСТ 20730 або згідно з А.6 Додатку А цього стандарту;
  • середовище селеніту-цистину згідно з А.7 Додатку А цього стандарту;
  • середовище селенітове (середовище Лейфсона) згідно з А.8 Додатку А цього стандарту;
  • магнієве середовище згідно з А.9 Додатку А цього стандарту;
  • середовище Мюллера згідно з А.11 Додатку А цього стандарту;
  • середовище Кауфмана згідно з А.12 Додатку А цього стандарту;
  • RV середовище згідно з А.13 Додатку А цього стандарту;
  • вісмут-сульфітне середовище (середовище Вільсон-Блера) згідно з нормативним документом виробника;
  • середовище Ендо згідно з згідно з нормативним документом виробника;
  • середовища Левіна згідно з А.14 Додатку А цього стандарту чи згідно з нормативним документом виробника;
  • середовище Плоскірєва згідно з згідно з нормативним документом виробника;
  • агар МакКонки згідно з згідно з нормативним документом виробника;
  • феноловий червоний-діамантовий зелений агар-агар згідно з А.15 чи згідно з нормативним документом виробника;
  • діамантовий зелений агар згідно з нормативним документом виробника;
  • ксилозо-лізин-дезоксихолатний агар (XLD Agar, КЛД-агар) згідно з нормативним документом виробника;
  • дезоксихолат-цитратний агар згідно з нормативним документом виробника;
  • Rambach агар згідно з нормативним документом виробника.
  • м’ясо-пептонний агар (далі – МПА) згідно з А.16 Додатку А цього стандарту або згідно з нормативним документом виробника;
  • етиловий спирт згідно з ДСТУ 4221;
  • фізіологічний розчин згідно з нормативним документом від виробника або згідно з А.17 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами;
  • піпетка пастерівська згідно з ГОСТ 29227;
  • скельця предметні згідно з ГОСТ 6672;
  • масло імерсійне кедрове згідно з чинними нормативними документами;
  • мікроскоп марки «Биолам Д-11» або аналогічний згідно з ГОСТ 8074;
  • шпатель згідно з чинними нормативними документами.

Дозволено використовувати інші стандартизовані поживні середовища, діагностичні матеріали, реактиви, призначені для виконання описаного методу і зареєстровані в Україні.

5.1.2 Правила готування до досліджування

5.1.2.1 Первинні посіви з патологічного і клінічного матеріалу роблять у кімнаті, де проводять розтин, на окремому столі в умовах, які виключають розсіювання мікробів у зовнішнє середовище з дотриманням правил асептики.

5.1.2.2 Готують розчини, реактиви та середовища згідно з Додатком А.

5.1.2.3 Досліджувані органи обпалюють шпателем (лопаточкою), розжареним над полум’ям лабораторної спиртівки, і проколюють у місці обпалювання стерильною пастерівською піпеткою, якою відбирають кров з серця і легень, жовч з жовчного міхура, жовток з яєчних фолікулів та жовткового мішка завмерлих ембріонів. Для кожного органу використовують окрему пастерівську піпетку.

Шматочки органів (зіскоби зі слизової оболонки кишечнику, кістковий мозок, селезінка, легені) суспендують у пробірці з фізіологічним розчином. Для цього шматочки досліджуваного органу ретельно розтирають, заливають фізіологічним розчином у співвідношенні (1,4:1,5). Одержану суспензію витримують протягом часу від 20 хв. до 30 хв. Для посіву використовують верхню частину надосадової рідини.

Печінку ретельно розтирають у ступці з невеликою кількістю стерильного фізіологічного розчину.

5.1.3 Методика та правила проведення досліджування

5.1.3.1 Досліджувані зразки висівають пастерівською піпеткою у середовища збагачення.

10 см3 надосадової рідини із суспензій внутрішніх органів висівають у 100 см3 пептонної води або МПБ. У такі самі неселективні збагачувальні середовища висівають суспензії з печінки та крові з внутрішніх органів (по 0,1 см3 зразка на 10 см3 середовища.

Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС і переглядають через 24 год та 48 год.

5.1.3.2 Якщо є підозра на хронічний перебіг хвороби, суспензії з легенів, зіскоби зі слизової оболонки кишечнику, жовток з яєчних фолікулів та жовткового мішка завмерлих ембріонів додатково висівають на 2 селективні середовища збагачення – середовище селеніту-цистину, селенітове, магнієве, середовище Мюллера, середовище Кауфмана або RV середовище. При цьому одне з вибраних середовищ не повинно містити діамантового зеленого, який стримує ріст Salmonella enteritidis, Salmonella pullorum та Salmonella gallinarum.

Посіви із зіскобів зі слизової оболонки кишечнику у селективних середовищах збагачення (селенітове, магнієве, середовище Мюллера чи середовище Кауфмана) інкубують за температури (37±0,5) оС протягом часу від 6 год. до 12 год., жовток з яєчних фолікулів та жовткового мішка завмерлих ембріонів – протягом 72 год. за температури (37±0,5) оС. Засіяне середовище селеніту-цистину за температури (37±0,5) оС, RV середовище – за температури (42±0,5) оС інкубують 24 год і більше.

5.1.3.3 Паралельно роблять посіви на 2 щільні диференційно-діагностичні поживні середовища (вісмут-сульфітний агар та середовище Ендо, чи середовище Левіна, чи середовище Плоскірєва). Як диференційно-діагностичні поживні середовища можуть бути використані такі середовища: агар МакКонки, феноловий червоний-діамантовий зелений агар-агар, діамантовий зелений агар, ксилозо-лізин-дезоксихолатний агар (XLD Agar, КЛД-агар), дезоксихолат-цитратний агар, Rambach агар тощо.

Надосадову рідину із суспензій органів, відібрані кров з серця і легенів, жовч з жовчного міхура, жовток з яєчних фолікулів та жовткового мішка завмерлих ембріонів по (2-3) краплі або (0,5-1,0) см3 висівають пастерівською піпеткою на поверхню середовища, ретельно розтираючи зігнутим кінцем піпетки. Посіви з печінки роблять зі шматочків, для цього поверхню органу припікають нагрітим шпателем, відрізають стерильними ножицями шматочок, який прикладають зрізом до поверхні середовища. Для кожної чашки вирізають новий шматочок органу.

5.1.3.4 Посіви на середовища Ендо, Левіна, Плоскірєва інкубують за температури (37±0,5) оС протягом часу від 18 год. до 20 год., посіви на вісмут-сульфітний агар – протягом часу від 24 год. до 48 год. Посіви на інших диференційно-діагностичних поживних середовищах (зокрема, наведених у 5.1.3.3) інкубують за прописом виробника. Якщо є підозра на хронічний перебіг хвороби, посіви на щільних диференційно-діагностичних поживних середовищах паралельно інкубують за температури (43±0,5) оС.

5.1.3.5 Після інкубування посіви переглядають за допомогою лупи і відбирають типові або підозрілі колонії.

Позитивними вважають посіви:

1) у рідких середовищах (МПБ, магнієве середовище), в яких є ріст мікроорганізмів, тобто каламутний бульйон, утворення газу, осаду, пристінкового кільця чи поверхневої плівки, зміна кольору середовища;

2) на щільних диференційно-діагностичних поживних середовищах:

  • середовище Ендо – прозорі, дрібні колонії рожевого або блідо-рожевого кольору;
  • середовище Левіна – прозорі блакитні колонії з фіолетовим відтінком;
  • середовище Плоскірєва – злегка каламутні рожеві або блідо-рожеві колонії;
  • вісмут-сульфітне середовище (Вільсон-Блера) – дрібні колонії чорного або темно-коричневого кольору з металевим блиском, із забарвленням середовища під колонією у коричнево-чорний колір;
  • агар МакКонки – прозорі безбарвні колонії, у S.Pullorum – дрібніші, ніж інші Salmonella;
  • феноловий червоний-діамантовий зелений агар-агар – зміна забарвлення середовища з рожевого на червоне;
  • діамантовий зелений агар – прозорі червоні або рожеві випуклі колонії від 1 мм до 3 мм у діаметрі на почервонілому середовищі;
  • ксилозо-лізин-дезоксихолатний агар – дрібні червоні прозорі колонії у S.Pullorum, дрібні червоні випуклі колонії з можливою чорною плямою у центрі – S.Gallinarum;
  • Rambach агар – червоні з блідими краями колонії або прозорі колонії жовтогарячого кольору (S.Pullorum та S.Gallinarum не мають інтенсивного росту на цьому середовищі).

5.1.3.6 У випадках, коли виявлено типові чи підозрілі колонії на щільних поживних середовищах, проводять дослідження з метою ідентифікації виділених культур до бактерій роду Salmonella:

  • мікроскопічні – згідно з 5.1.4;
  • біохімічні – згідно з 5.1.6-5.1.19;
  • серологічні – згідно з 5.1.21.

Якщо на диференційно-діагностичних середовищах відсутні колонії, характерні для бактерій роду Salmonella, переглядають неселективні та селективні поживні середовища після інкубування, роблять висіви з них на диференційно-діагностичні середовища згідно з 5.1.3.3, інкубують протягом часу від 18 год. до 24 год. У разі виявляння характерних та підозрілих колоній проводять дослідження з ідентифікації бактерій. Коли характерні та підозрілі колонії не виявлені, роблять висновок про відсутність у патологічному матеріалі бактерій роду Salmonella і дають негативну відповідь щодо сальмонельозу у птиці та сальмонелоносійства.

5.1.4 Мікроскопічні дослідження

Із відібраних характерних та підозрілих колоній готують мазки і фарбують за методом Грама згідно з Додатком Б.

На пофарбований мазок наносять 1 краплю кедрового масла і проводять мікроскопію під імерсією із збільшенням від 90 х до 100х.

Культура сальмонели має вигляд грам-негативної короткої тоненької палички із закругленими кінцями.

5.1.5 Якщо методом мікроскопії виявлено типову грам-негативну паличку, культуру пересівають на щільні поживні середовища (зокрема, МПА), щоб одержати добові культури мікроорганізмів для подальшого дослідження. Для цього відбирають не менше п’яти характерних або підозрілих колоній, розштриховують їх по поверхні щільного середовища бактеріологічною петлею чи шпателем, ставлять у термостат і інкубують за температури (37±0,5) оС протягом 24 год.

5.1.6 Визначання каталазної активності

Принцип каталазної реакції полягає у здатності культури мікроорганізмів розщеплювати перекис водню ферментом каталазою на воду та атомарний кисень, що супроводжується виділенням пухирців кисню. Бактерії роду Salmonella володіють каталазною активністю – реакція позитивна.

Перший спосіб. На предметне скло наносять краплю перекису водню (2 % розчин), в яку бактеріологічною петлею вносять добову культуру, отриману згідно з 5.1.5, ретельно розтирають до утворення однорідної суспензії.

Другий спосіб. На дно пробірки поміщають досліджувану культуру і наливають 2 % розчин перекису водню так, щоб він покрив культуру, струшують або перемішують (скляною паличкою).

Через (1-2) хв. спостерігають за реакцією. Виділення пухирців кисню свідчить про позитивну реакцію (наявність каталази). Якщо суспензія залишається без змін – реакція негативна (відсутність каталази).

5.1.7 У культур, які дають позитивну реакцію на каталазу, визначають біохімічні властивості виділеної культури.

5.1.8 Визначання ферментації вуглеводів

Бактерії роду Salmonella не ферментують лактозу, сахарозу, саліцин, адоніт, але ферментують більшість вуглеводів (арабіноза, глюкоза, дульцит, інозит, ксилоза, мальтоза, маніт, рамноза, сорбіт, трегалоза). Для Salmonella typhimurium характерна ферментація рамнози та інозиту, для Salmonella enteritidis – ферментація арабінози, рамнози, дульциту, для Salmonella infantis, Salmonella virchow, Salmonella hadar – ферментація сорбіту та дульциту.

5.1.8.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • середовища Гісса з вуглеводами згідно з А.18 Додатку А цього стандарту або вуглеводні напіврідкі середовища з індикатором ВР (водний блакитний + розолова кислота), виготовлені з сухих середовищ промислового виробництва, згідно з нормативним документом від виробника;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336.

5.1.8.2 Методика та правила проведення досліджування

Культури з посівів згідно з 5.1.5 пересівають у середовища Гісса з різними вуглеводами. При цьому використовують середовища з вуглеводами, один з яких не повинен ферментуватися бактеріями роду Salmonella (наприклад, сахароза і маніт). Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС протягом 24 год., за винятком середовищ з гліцерином, дульцитом, інозитом, ксилозою, та лактозою, які треба інкубувати до 72 год.

5.1.8.3 Опрацювання результатів

У разі ферментації відповідного вуглеводу відзначають кислотоутворення, внаслідок чого колір середовища змінюється на рожево-червоний, якщо використовують індикатор Андреде або набуває жовтого кольору, якщо використовують індикатор бромтимоловий синій. Під час ферментації глюкози може утворюватися газ, який розриває агар або утворює бульбашки.

5.1.9 Ферментація лактози, глюкози і сахарози на трицукровому агарі.

Типовими для бактерій роду Salmonella є культури, які ферментують глюкозу з утворенням або без утворення газу, не ферментують лактозу і сахарозу.

5.1.9.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • трицукровий агар згідно з А.20 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами;
  • піпетка пастерівська згідно з ГОСТ 29227.

5.1.9.2 Методика та правила проведення досліджування

Культури з посівів згідно з 5.1.5 (не менше трьох характерних колоній) вносять уколом у стовпчик трицукрового агару. Посіви інкубують у термостаті за температури (37±0,5) о С протягом 24 год.

5.1.9.3 Опрацювання результатів

Після інкубування посівів враховують результати ферментації лактози, глюкози і сахарози та утворення сірководню на трицукровому агарі:

  • поява жовтого кольору середовища вказує на ферментацію лактози або сахарози, або двох цукрів;
  • пожовтіння стовпчика середовища з розривом агару або бульбашки газу вказує на ферментацію глюкози з утворенням газу;
  • пожовтіння стовпчика середовища без розриву або бульбашок газу вказує на ферментацію глюкози без утворення газу;
  • незмінний або червоний колір стовпчика середовища вказує на відсутність ферментації глюкози;
  • незмінний або червоний колір поверхні середовища вказує на відсутність ферментації лактози та сахарози;
  • почорніння середовища у стовпчику вказує на утворення сірководню.

5.1.10 Реакція з метиловим червоним (метил-рот)

Бактерії роду Salmonella ферментують глюкозу.

5.1.10.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • VP-середовище (середовище Кларка) згідно з А.21 Додатку А цього стандарту;
  • метиловий червоний згідно з А.22 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ± 0,2 оС , згідно з чинними нормативними документами;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336.

5.1.10.2 Методика та правила проведення досліджування

Культури з посівів згідно з 5.1.5 пересівають бактеріологічною петлею у пробірки з VP-середовищем. Посіви інкубують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом 48 год. Після інкубування до 2 см3 відібраної культуральної рідини додають (5-6) крапель метилового червоного.

5.1.10.3 Опрацювання результатів

Поява забарвлення червоного кольору свідчить про ферментацію глюкози з кислотоутворенням (позитивна реакція).

5.1.11 Визначання утворення ацетилметилкарбінолу (ацетоїну) – реакція Фогес-Проскауера

Бактерії роду Salmonella не утворюють ацетоїну (реакція Фогес-Проскауера негативна).

5.1.11.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • VP-середовище (середовище Кларка) згідно з А.21 Додатку А цього стандарту;
  • α-нафтол згідно з А.23 Додатку А цього стандарту;
  • гідроокис калію згідно з А.24 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ± 0,2 оС , згідно з чинними нормативними документами;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336.

5.1.11.2 Методика та правила проведення досліджування

Досліджувані культури пересівають у пробірки з VP-середовищем. Посіви інкубують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом 48 год. Після інкубування до 1 см3 відібраної культуральної рідини додають 0,6 см3 розчину α-нафтолу, 0,2 см3 розчину гідроокису калію концентрації 400 г/дм3. Після додавання кожного реактиву пробірку струшують.

5.1.11.3 Опрацювання результатів

Поява забарвлення від рожевого до яскраво-червоного кольору в межах 15 хв. свідчить про позитивну реакцію.

5.1.12 Визначання утворення індолу

Бактерії роду Salmonella не утворюють індолу.

5.1.12.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • бульйон Хоттінгера згідно з нормативним документом від виробника;
  • реактив Ерліха згідно з А.25 або реактив Ковача згідно з А.26 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС , згідно з чинними нормативними документами;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336.

5.1.12.2 Методика та правила проведення досліджування

Перший спосіб. Культури з посівів згідно з 5.1.5 пересівають у бульйон Хоттінгера. Посіви інкубують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом 24 год. Після інкубування до посівів додають 1 см3 реактивів Ерліха або Ковача.

Другий спосіб. Використовують індикаторні папірці на індол, виготовлені згідно з А.27 Додатку А цього стандарту. У пробірку з досліджуваною культурою, посіяною у поживне середовище (бульйон Хоттінгера), під корок поміщають індикаторні папірці для визначання утворення індолу. Посіви інкубують протягом часу до 48 год.

5.1.12.3 Опрацювання результатів

Бактерії роду Salmonella не повинні утворювати червоного шару на поверхні середовища у разі додавання реактивів Ерліха або Ковача і не змінювати колір папірців для визначання утворення індолу (з жовтого на рожевий).

5.1.13 Визначання утворення сірководню

Бактерії роду Salmonella виділяють сірководень.

5.1.13.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • МПБ згідно з ГОСТ 20730 або згідно з А.6 Додатку А цього стандарту;
  • папір фільтрувальний лабораторний згідно з ГОСТ 12026;
  • оцтовокислий свинець згідно з ГОСТ 1027;
  • середовище Кристенсена згідно з А.28 або трицукровий агар згідно з А.20 Додатку А цього стандарту;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336.
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами.

5.1.13.2 Методика та правила проведення досліджування

Перший спосіб. У пробірку з м’ясо-пептонним бульйоном відразу після посіву досліджуваної культури під пробку поміщають смужки фільтрувального паперу, змочені 20 % розчином оцтовокислого свинцю. Вони не повинні торкатися поживного середовища. Посіви витримують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом часу від однієї до трьох діб.

Другий спосіб. Середовище Кристенсена (трицукровий агар) засівають досліджуваною культурою методом проколювання стовпчика середовища від поверхні до дна пробірки бактеріологічною петлею. Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС протягом часу від однієї до трьох діб.

5.1.13.3 Опрацювання результатів

Почорніння нижньої частини смужки паперу або середовища у місці проколу від утворення сірчистого свинцю вказує на виділення культурою сірководню, що є підтвердженням ідентифікації культури як бактерії роду Salmonella.

5.1.14 Визначання розщеплювання (гідролізу) сечовини

Бактерії роду Salmonella не розщеплюють сечовину.

5.1.14.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • середоще Кристенсена з сечовиною згідно з А.28 або поживне середовище з сечовиною (за Преусом) згідно з А.29 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами.

5.1.14.2 Методика та правила проведення досліджування

Досліджувану культуру пересівають бактеріологічною петлею штрихом на поверхню середовища з сечовиною (Кристенсена або Преуса). Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС протягом 24 год. Для уреазопозитивних бактерій реакція проявляється вже після 2 год. інкубування.

5.1.14.3 Опрацювання результатів

У разі розщеплення сечовини (позитивної реакції) колір середовища Кристенсена змінюється зі світло-рожевого на малиновий, середовища за Преусом – з оливкового на синій. Якщо середовище набуває іншого кольору, відзначають розщеплення сечовини і відсутність Salmonella.

5.1.15 Утилізація цитрату

Бактерії роду Salmonella утилізують цитрат.

5.1.15.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • цитратний агар Сіммонса згідно з А.30 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами.

5.1.15.2 Методика та правила проведення досліджування

Досліджувану культуру висівають бактеріологічною петлею на поверхню цитратного агару Сіммонса. Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС протягом часу від 24 год до 48 год.

5.1.15.3 Опрацювання результатів

У разі утилізації цитрату бактеріями роду Salmonella оливково-зелений колір середовища змінюється на блакитний.

5.1.16 Утилізація амінокислот

Бактерії роду Salmonella розщеплюють амінокислоти

5.1.16.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • середовище з амінокислотою згідно з А.31 Додатку А цього стандарту;
  • середовище для декарбоксилювання L-лізину згідно з А.32 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами.

5.1.16.2 Методика та правила проведення досліджування

Перший спосіб. Досліджувану культуру висівають бактеріологічною петлею у пробірки з поживним середовищем, яке містить L-амінокислоту чи DL-амінокислоту і контрольну (поживне середовище не містить амінокислоти). Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС протягом 24 год.

Другий спосіб. Досліджувану культуру засівають бактеріологічною петлею у рідке середовище для декарбоксилювання L-лізину і витримують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом 24 год.

5.1.16.3 Опрацювання результатів

Якщо застосовують перший спосіб, у перші години інкубації колір середовищ у всіх пробірках змінюється на жовтий. Надалі колір у контрольному середовищі залишається без змін. У середовищах з амінокислотою внаслідок її розщеплення колір змінюється до фіолетового чи синього, що свідчить про позитивну реакцію.

У другому способі про позитивну реакцію свідчить темно-червоне забарвлення середовища після інкубації, жовтий колір середовища вказує на негативну реакцію.

5.1.17 Визначання рухливості

Більшість штамів роду Salmonella рухливі.

5.1.17.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • напіврідкий МПА згідно з А.33 Додатку А цього стандарту;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336;
  • петля бактеріологічна згідно з чинними нормативними документами.

5.1.17.2 Методика та правила проведення досліджування

Культури пересівають бактеріологічною петлею уколом у напіврідкий МПА. Посіви інкубують за температури (37±0,5) оС протягом 24 год.

5.1.17.3 Опрацювання результатів

У разі росту рухливих культур спостерігають дифузний ріст по усьому стовпчику агару, у випадку росту нерухливих культур (Salmonella pullorum-gallinarum) – повз місця уколу.

5.1.18 Протеолітична активність для визначання ферменту желатинази (розрідження желатини)

Бактерії роду Salmonella розріджують желатину.

5.1.18.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • МПА щільний згідно з А.16 або напіврідкий згідно з А.33 Додатку А цього стандарту;
  • петля бактеріологічна згідно з чинними нормативними документами;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) згідно з ГОСТ 25336.

5.1.18.2 Методика та правила проведення досліджування

Визначають при посіві культури у застиглий стовпчик МПА уколом бактеріологічної петлі до дна пробірки. Посів залишають у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом 48 год. Потім посіви виймають, охолоджують до температури 20 оС і враховують ступінь і форму розрідження середовища.

5.1.18.3 Опрацювання результатів

У разі наявності ферменту желатинази середовище стає розрідженим, що свідчить про позитивну реакцію.

5.1.19 Редукція нітратів

Бактерії роду Salmonella здатні відновлювати солі азотної кислоти (нітрати) до солей азотистої кислоти (нітрити).

5.1.19.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • середовище для визначання редукції нітратів згідно з А.34 Додатку А цього стандарту;
  • стерильна сироватка крові коней згідно з чинними нормативними документами;
  • тест-реактив Грісса згідно з А.35 Додатку А цього стандарту або сухий реактив промислового виробництва згідно з чинним нормативним документом;
  • цинк металевий згідно з ГОСТ 3640;
  • термостат електричний сухоповітряний типу «2ТГ-0-11» чи інших модифікацій, що забезпечують температуру в діапазоні від 28 оС до 55 оС з межею допустимої похибки встановлення температури ±0,5 оС;

5.1.19.2 Методика та правила проведення досліджування

Перед посівом досліджуваної культури до середовища для визначання редукції нітратів додають 20 % інактивованої сироватки крові коней. Посіви витримують у термостаті за температури (37±0,5) оС від 3 діб до 4 діб поспіль. Після інкубації у пробірку з культурою вносять 3 краплі реактиву Грісса (суміш розчинів А і Б, які змішують безпосередньо перед використанням).

5.1.19.3 Опрацювання результатів

Поява червоного забарвлення через 30 сек. після додавання реактиву свідчить про редукцію нітратів до нітритів – реакція позитивна. Відсутність забарвлення свідчить про те, що реакція негативна або відбулося відновлення до подальших продуктів (аміаку, молекулярного азоту, оксиду азоту, гідроксиламіну). Тому у разі відсутності забарвлення у пробірку додають на кінчику скальпеля порошок металевого цинку і результат оцінюють знову:

  • забарвлення не з'являється – нітрати у середовищі відсутні, оскільки відновлені бактеріями до нітритів і далі до продуктів відновлення;
  • з'являється червоне забарвлення – нітрати в середовищі редуковані до нітритів, але не бактеріями, а цинком (реакція негативна).

5.1.20 У таблиці 1 наведено біохімічні властивості, характерні для бактерій роду Salmonella.

5.1.21 Серологічне визначання ізольованих культур роду Salmonella і серотипування

Серологічні дослідження щодо визначання бактерій до роду Salmonella проводять з культурами, які дали типові біохімічні реакції і попередньо пересіяні на поверхню МПА.

Таблиця 1 – Біохімічні властивості, характерні для бактерій роду Salmonella

Тест

                                   Види бактерій роду  Salmonellа
Salmonellagallinarum

Salmonella

pullorum

Salmonella

typhimurium

Salmonella enteritidis

Salmonella infantis

Salmonella virchow

Salmonella hadar

1

2

3

4

5

6

7

8

Каталазна активність

+

+

+

+

+

+

+

Ферментація вуглеводів:- лактоза,  сахароза, саліцин, адоніт

– арабіноза, глюкоза, дульцит, інозит, ксилоза, мальтоза, маніт, рамноза, сорбіт, трегалоза

+

+

+

+

+

+

+

Ферментація глюкози з утворенням газу

_

+

+/-

+

+

+

+

Ферментація глюкози з утворенням  кислоти

+

+

+

+

+

+

+

Реакція з метиловим червоним

+

+

+

+

+

+

+

Утворення ацетоїну (реакція Фогес-Проскауера)




Утворення індолу

Утворення сірководню

+

+

+

+

+

+

+

Розщеплення сечовини

Утилізація цитрату

+

+

+

+

+

+

+

Утилізація амінокислот

+

+

+

+

+

+

+

Рухливість

+

+

+

+

+

Розрідження желатини

+

+

+

+

+

+

+

Редукція нітратів

+

+

+

+

+

+

+

5.1.21.1 Визначання самоаглютинуючих штамів

5.1.21.1.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • фізіологічний розчин згідно з нормативним документом від виробника або згідно з А.15 Додатку А цього стандарту;
  • скельця предметні згідно з ГОСТ 6672;
  • лупа зі збільшенням у (5-10) разів згідно з ГОСТ 25706.

5.1.21.1.2 Методика та правила проведення досліджування

Краплю фізіологічного розчину поміщають на абсолютно чисте предмет-не скло. У цій краплі диспергують частину досліджуваної культури. Одержана суспензія повинна бути гомогенною та густою. Скло обережно похитують про-тягом (0,5-1,0) хв. Розглядають на темному фоні за допомогою збільшеного скла (лупи).

5.1.21.1.3 Опрацювання результатів

Якщо спостерігають самоаглютинацію досліджуваних культур (склею-вання бактерій у фізіологічному розчині) – то у подальшому їх не ідентифіку-ють.

5.1.21.2 Визначання наявності О-антигенів – реакція аглютинації (РА)

Ізольовані культури, які не самоаглютинували у фізрозчині, надалі вико-ристовують у РА з аглютинуючими адсорбованими полівалентними сальмоне-льозними сироватками основних груп А, В, С, Д, Е. Готування сироваток до постановки РА і методика її проведення вказані у Настанові [2]. Аглютинація (наявність О-соматичних та Н-джгутикових антигенів) проявляється у вигляді дрібно- або крупнозернистого склеювання бактеріальної маси з антитілами од-нієї із дослідних сироваток і повного або часткового просвітлення рідини. У ра-зі негативної РА культура після ретельного перемішування з краплею сироват-ки утворює гомогенну суміш.

5.1.22 У таблиці 2 наведено скорочену схему антигенної структури бакте-рій роду Salmonella.

Таблиця 2 – Антигенна структура бактерій роду Salmonella

Серо-логічна група

Серовар

О-антигени (соматичні)

Н-антигени

(джгутикові)

1 фаза

2 фаза

В

typhimurium

1

4

5

12

і

1,2

С1

virchow

6

7

   

r

1,2

infantis

6

7

   

r

1,5

C2

hadar

6

8

   

Z10

e, n, x

D1

enteritidis

1

9

 

12

g, m

(1, 7)

gallinarum

1

9

 

12

pullorum

1

9

 

12

5.1.23 У таблиці 3 наведено інтерпретацію підтверджувальних тестів, ха-рактерних для бактерій роду Salmonella.

Таблиця 3 – Інтерпретація підтверджувальних тестів

Біохімічні реакції Самоаглютинація

Серологічна

 реакція

Висновок

Типові

Відсутня

Позитивна

Штам вважають Salmonella

Типові

Відсутня

Негативна

Можливо Salmonella

Типові

Наявна

Не перевірена

Нечіткі реакції

Відсутня

Позитивна

Ніяких типових реакцій

Відсутня

Негативна

Не вважають Salmonella

До бактерій роду Salmonella відносять культури, які не самоаглютинують, дають позитивну реакцію на О- або Н-антигени і показують типові біохімічні реакції. У цьому випадку діагноз на сальмонельоз вважають встановленим.

Культури, які дають негативну реакцію на О- або Н-антигени і не показують типових біохімічних реакцій не відносять до бактерій роду Salmonella. У цьому випадку дають негативну відповідь щодо діагнозу на сальмонельоз.

Культури, у яких виявлено типові біохімічні реакції, відсутність самоаглютинації і відсутність серологічних реакцій з груповими антигенами або культури, у яких нечіткі типові біохімічні реакції, але при серотипуванні вони дають позитивні реакції, підлягають додатковим дослідженням.

5.1.24 Додаткові дослідження

5.1.24.1 Якщо виявлено культури, що мають типові біохімічні властивості, але не дають чіткої реакції аглютинації з сальмонельозними сироватками, проводять від чотирьох до п’яти послідовних пасажів досліджуваної культури на МПБ з 10 % жовчі та МПА. Культури з останніх пасажів пересівають на МПА і відбирають характерні колонії, які досліджують у реакції аглютинації з сальмонельозними сироватками. У разі негативної реакції (відсутність аглюти-нації), проводять перевірку здатності досліджуваної культури до лізису сальмонельозним О-бактеріофагом згідно з Настановою [2]. Позитивна реакція вказує на належність культури до роду Salmonella.

5.1.24.2 Якщо виявлено культури, що мають нетипові біохімічні властивості, але дають чітку реакцію аглютинації з сальмонельозними сироватками, перевіряють чистоту культури висіванням на МПА і одне з диференційно-діагностичних середовищ. Після відповідного інкубування посівів, відбирають від п’яти до шести характерних колоній і досліджують їхні властивості (біохімічні – згідно з 5.1.6-5.1.19, серологічні – згідно з 5.1.21).

5.2 Прижиттєва діагностика

5.2.1 Діагностика на пулороз-тиф за допомогою кровокрапельної ре-акції аглютинації (ККРА)

Суть методу – за допомогою еритроцитарного антигену у сироватці крові птиці виявляють носіїв збудника сальмонельозу (S. pullorum-gallinarum). Для цього використовують ККРА на склі. Застосовують для встановлення попере-днього діагнозу та сальмонелоносійства.

5.2.1.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • пулорний еритроцитарний антиген згідно з нормативним документом від виробника;
  • грілка-гойдалка;
  • скельця предметні згідно з ГОСТ 9284;
  • голки ін’єкційні згідно з ГОСТ 25377;
  • палички скляні згідно з ГОСТ 25336;
  • піпетка очна або аналогічна згідно з нормативним документом від виро-бника;
  • фізіологічний розчин згідно з нормативним документом від виробника або згідно з А.15 Додатку А цього стандарту.

5.2.1.2 Методика та правила проведення досліджування

На грілку-гойдалку послідовно розкладають предметні скельця. На кожне скельце наносять по 3 краплі еритроцитарного антигену очною піпеткою. Стерильною голкою проколюють підкрильцеву вену птиці і відбирають кров. Краплину крові від кожної птиці вносять в одну із нанесених на скельце крапель еритроцитарного антигену (у співвідношенні 1:2) і розмішують скляною палич-кою. Реакцію враховують протягом 2 хв.

5.2.1.3 Опрацювання результатів

Позитивною реакцією вважається наявність аглютинації у вигляді склеювання еритроцитарного антигену з антитілами, які знаходяться у сироватці крові, і повного або часткового просвітлення рідини. У разі негативної реакції аглютинації еритроцитарний антиген після ретельного перемішування з краплею крові утворює гомогенну суміш.

5.2.2 Діагностика на пулороз-тиф з використанням жовтків яєць

Суть методу – за допомогою еритроцитарного антигену в жовтках яєць птиці виявляють антитіла до збудника сальмонельозу (S. pullorum-gallinarum). При цьому використовують реакцію аглютинації (РА) на склі. Застосовують для встановлення попереднього діагнозу та сальмонелоносійства.

5.2.2.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • еритроцитарний пулорний антиген стандартний згідно з нормативним документом від виробника;
  • грілка-гойдалка;
  • скельця предметні згідно з ГОСТ 9284;
  • голки ін’єкційні (довжиною 3 см) згідно з ГОСТ 25377;
  • шприці медичні (2 см3) згідно з ГОСТ 22967;
  • палички скляні згідно з ГОСТ 25336;
  • фізіологічний розчин згідно з нормативним документом від виробника або згідно з А.17 Додатку А цього стандарту.

5.2.2.2 Методика та правила проведення досліджування

На грілку-гойдалку послідовно розкладають не менше 10 предметних скелець (для 10-ти яєць), на кожне з яких наносять по 3 краплі фізіологічного розчину хлористого натрію. Потім шприцом через проколоту голкою повітряну камеру яйця відбирають краплю жовтка, скляною паличкою змішують з краплею фізіологічного розчину і додають антиген (у співвідношенні 1:2). Знову розмішують жовток з антигеном. Реакцію враховують протягом 2 хв.

5.2.2.3 Опрацювання результатів

Позитивною реакцією вважають наявність аглютинації у вигляді склею-вання еритроцитарного антигену з антитілами, які знаходяться у жовтках яєць, і повного або часткового просвітлення рідини. У разі негативної РА еритроцита-рний антиген після ретельного перемішування з жовтками яєць утворює гомогенну суміш.

5.2.3 Дослідження посліду

5.2.3.1 Використовують засоби та допоміжні пристрої згідно з 5.1.1.

5.2.3.2 Правила готування до досліджування

З посліду, доставленому без консерванту, готують суспензії з кожного зразка у співвідношенні (1:5 – 1:10), наприклад, 25 г зразка до 225 см3 бульйону селенітового.

5.2.3.3 Методика та правила проведення досліджування

Відібрані зразки посліду у консервувальному розчині висівають на 2 се-лективні середовища збагачення (селеніту-цистину селенітове, магнієве, сере-довище Мюллера, середовище Кауфмана, RV середовище):

  • послід у фосфатному буфері – у середовища подвійної концентрації у співвідношенні 1:1;
  • послід у буферному гліцериново-сольовому розчині – у середовища у співвідношенні 1:5.

Паралельно із зразків посліду у консервувальному розчині або суспензії згідно з 5.2.3.2 роблять посіви на 2 диференційно-діагностичні середовища: ві-смут-сульфітний агар та середовище Ендо (Плоскірєва чи Левіна). Як диферен-ційно-діагностичні поживні середовища можуть бути використані такі середо-вища: агар МакКонки, феноловий червоний-діамантовий зелений агар-агар, ді-амантовий зелений агар, ксилозо-лізин-дезоксихолатний агар (XLD Agar, КЛД-агар), дезоксихолат-цитратний агар, Rambach агар тощо. Для посіву по (1-2) краплі суспензії наносять пастерівською піпеткою на поверхню середовища і розтирають чи розштриховують бактеріологічною петлею або шпателем. Реко-мендовано використовувати підсушені щільні середовища, щоб уникнути утво-рення конденсату на чашках з посівами.

Посіви у середовищах збагачення та на диференційно-діагностичних середовищах, а також рештки суспензії згідно з 5.2.3.1 витримують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом часу від 18 год. до 24 год.

Після інкубування відбирають типові чи підозрілі колонії згідно з 5.1.3.3 (у разі наявності) і проводять подальші дослідження:

  • мікроскопічні – згідно з 5.1.4;
  • біохімічні – згідно з 5.1.6-5.1.19;
  • серологічні – згідно з 5.1.21.

Якщо типових колоній бактерій роду Salmonella не виявлено, посіви на вісмут-сульфітному середовищі та у середовищах збагачення продовжують ін-кубувати ще 24 год., а потім їх переглядають для виявлення типових чи підо-зрілих колоній. У разі відсутності росту бактерій на диференційно-діагностичних середовищах, проводять повторне пересівання на них суспензій з середовищ збагачення. Посіви інкубують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом часу від 18 год. до 24 год.

5.2.3.4 Опрацювання результатів

Якщо внаслідок проведення мікроскопічних, біохімічних та серологічних досліджень виділені бактерії ідентифіковано як бактерії роду Salmonella, діаг-ноз на сальмонельоз вважають встановленим.

Якщо на диференційно-діагностичних середовищах та у середовищах збагачення не виявлено характерних для бактерій роду Salmonella та підозрілих колоній, дають негативну відповідь щодо діагнозу на сальмонельоз.

5.2.4 Дослідження крові

5.2.4.1 Використовують засоби та допоміжні пристрої згідно з 5.1.1 і до-датково:

  • жовч стерильна згідно з А.12.3 Додатку А цього стандарту.

5.2.4.2 Методика та правила проведення досліджування

Кров відразу після відбору висівають пастерівськими піпетками у (6-7) пробірок або (2-3) флакони з МПБ, або МПБ, який містить від 10 % до 20 % жо-вчі (по 0,1 см3 зразка на 10 см3 середовища). У разі утворення у крові згустків, їх подрібнюють стерильною скляною паличкою. Паралельно зразки крові висі-вають на 2 диференційно-діагностичні середовища (вісмут-сульфітний агар та середовище Ендо (Плоскірєва, Левіна). Як диференційно-діагностичні поживні середовища можуть бути використані такі середовища: агар МакКонки, фено-ловий червоний-діамантовий зелений агар-агар, діамантовий зелений агар, кси-лозо-лізин-дезоксихолатний агар (XLD Agar, КЛД-агар), дезоксихолат-цитратний агар, Rambach агар тощо.

Посіви витримують у термостаті за температури (37±0,5) оС протягом ча-су від 18 год. до 24 год.

Після інкубування відбирають типові чи підозрілі колонії згідно з 5.1.3.3 і проводять подальші дослідження:

  • мікроскопічні – згідно з 5.1.4;
  • біохімічні – згідно з 5.1.6-5.1.19;
  • серологічні – згідно з 5.1.21.

Якщо на диференційно-діагностичних середовищах не виявлено типових чи підозрілих колоній бактерій роду Salmonella, здійснюють посіви із середо-вищ збагачення на диференційно-діагностичні середовища і знову інкубують за тих самих умов, водночас продовжуючи інкубувати посіви в МПБ. Через (18-24) год. переглядають посіви.

5.2.4.3 Опрацювання результатів

Висновок щодо діагностики сальмонельозу надають відповідно до 5.2.3.3.

5.3 Визначання джерела збудника сальмонельозу

5.3.1 Дослідження екологічних зразків (змиви з об’єктів зовнішнього середовища та інкубаторів, змиви з устатковання птахівницьких приміщень, шкаралупа яєць після виведення молодняку, пух, підстилковий матеріал), інку-баційних та харчових яєць, меконію.

5.3.1.1 Використовують засоби та допоміжні пристрої згідно з 5.1.1.

5.3.1.2 Шкаралупи яєць після інкубації подрібнюють, асептично відібра-ний вміст харчових яєць гомогенізують.

Подрібнені яєчні шкаралупи заливають 10-кратним об’ємом середовища селеніту-цистину.

25 см3 гомогенізованого вмісту яєць вносять у колбу, що містить 225 см3 буферизованої пептонної води і перемішують.

З відібраних екологічних зразків та меконію готують суспензії: з кожного зразка у співвідношенні (1:5-1:10), наприклад, 25 г до 225 см3 бульйону селенітового або іншого селективного середовища збагачення.

5.3.1.3 Підготовлені зразки інкубують у термостаті за температури (37±0,5) оС і переглядають через 24 год та 48 год. Паралельно роблять посіви на 2 диференційно-діагностичні середовища і проводять дослідження так само, як послід (відповідно до 5.2.3.2) з опрацюванням результатів згідно з 5.2.3.3.

5.3.2 Дослідження зразків кормів (комбікормів) проводять згідно з ДСТУ ISO 6579 та ДСТУ EN 12824.

5.3.3 Джерело збудника сальмонельозу вважають установленим, коли внаслідок проведених бактеріологічних досліджень екологічних зразків та зраз-ків кормів (комбікормів) виявлено та ідентифіковано бактерії роду Salmonella.

5.3.4 Для виявлення бацилоносіїв достатніми є результати серологічного

дослідження згідно з 5.2.1 та 5.2.2.

5.4 Біологічне дослідження

Суть методу – проводять за необхідності перевірки вірулентності ізольо-ваного штаму.

5.4.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • добова культура, яка досліджується
  • фізіологічний розчин згідно з нормативним документом від виробника або згідно з А.15 Додатку А цього стандарту;
  • білі миші лабораторні;
  • шприці медичні (1 см3) згідно з ГОСТ 22967;
  • голки ін’єкційні згідно з ГОСТ 25377.

5.4.2 Методика та правила проведення досліджування

Від 0,1 мл до 0,3 мл добової культури Salmonella вводять двом або трьом білим мишам.

5.4.3 Опрацювання результатів

Загибель тварин через (2-10) діб з характерними для Salmonella патоло-гічними ознаками при розтині їхніх трупів свідчить про патогенність ізольова-них бактерій роду Salmonella.

5.5 За необхідності визначають чутливість мікроорганізмів до антибакте-ріальних препаратів згідно з методичними вказівками [4].

5.6 Як додаткові або для встановлення попереднього діагнозу можна ви-користовувати альтернативні та швидкі методи, наведені у Додатку Г.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1 Під час роботи у ветеринарних лабораторіях треба дотримуватись вимог ДНАОП 2.1.20-1.03 [5] та правил [6], [7].

6.2 Працівники ветеринарних лабораторій повинні бути ознайомлені з правилами техніки безпеки під час роботи з хімічними, легкозаймистими, вибухонебезпечними речовинами. Всі роботи з небезпечними реактивами проводять у витяжній шафі.

6.3 Під час проведення лабораторної діагностики працівники ветеринарних лабораторій забезпечуються спецодягом, засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.

6.4 Відходи, які містять збудники сальмонельозу птиці (трупи хворої і забитої птиці, інфіковані ембріони), знезаражують термоінактивуванням або дезінфікуванням. Термічне знезаражування проводять в автоклаві нагріванням до температури 120 оС з надмірним тиском в інтервалі від 0,05 МПа до 0,1 МПа протягом 30 хв. Після охолодження знезаражені відходи утилізують у «чеській ямі».

Хімічне оброблення інфікованих відходів проводять під дією 3 % розчину їдкого натрію, 2 % розчину формальдегіду або 10 % розчину хлораміну. Експозиція знезаражування з використанням вказаних препаратів – не менше ніж 12 год. Загальний об’єм матеріалу, що підлягає дезінфекції, не повинен перевищувати половини об’єму дезінфікуючого розчину. Після знезаражування матеріали утилізують у «чеській ямі».

6.5 Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042 [8].

6.5.1 У приміщеннях ветеринарних лабораторій систематично контролюють загазованість, мікробну забрудненість, при цьому враховують граничні концентрації для людей.

6.5.2 Повітря робочої зони повинно відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005 та ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1.

6.6 Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

6.7 Рівень шуму на робочому місці під час роботи обладнання не перевищує рівнів, які встановлені ДСН 3.3.6.037 [9].

6.8 Пожежна безпека відповідає вимогам ГОСТ 12.1.004.

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

7.1 Біологічна безпека у лабораторіях повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.008.

7.2 Стічні води після проведення лабораторної діагностики повинні підлягати очищенню і відповідати СанПиН № 4630 [10].

7.3 Максимально допустимі рівні шкідливих речовин в атмосфері контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.01 і ДСП 201 [11].

7.4 Охорону ґрунту від забруднення здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [12].

Pages: 1 2 3 4 5 6

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)