Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики сальмонельозу

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення, установлені ДСТУ 2636.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Патологоанатомічні зміни

4.1.1 Характер патологоанатомічних змін залежить від віку птиці та форми проявлення захворювання.

У дорослої птиці уражаються яєчники. У печінці та селезінці спостерігають осередки некрозу. Запалення та розрив оболонок уражених фолікулів яєчників часто є причиною розвитку перитоніту та запалення яйцепроводу.

Якщо молодняк птиці загинув у перші (5-9) діб свого життя, під час патологічного розтину трупів спостерігають збільшення печінки, селезінки, катаральне запалення легень, слизової оболонки кишок, а у деяких особин – фібринозне запалення сліпих відростків кишечнику. Паренхіматозні органи кровонаповнені. Під час розтину трупів гусенят, каченят, індичат виявляють переродження та численні осередки некрозу у печінці, серозний або серозно-фібринозний перикардит, запальні явища у легенях. Слизова оболонка кишечнику запалена.

У ембріонів, які загинули від Salmonella typhimurium, виявляють запалення жовткової та хоріон-алантоїсної оболонок. Печінка збільшена, з сірувато-білими осередками некрозу. Загибель ембріонів настає у період інкубації від 12 діб до 18 діб.

4.1.2 Наявність патологоанатомічних змін дозволяє встановити підозру захворювання птиці на сальмонельоз.

4.2 Відбирання проб

4.2.1 До лабораторії направляють:

  • від 3 голів до 5 голів живої і загиблої птиці (з кожного виробничого приміщення), завмерлі ембріони (до 30 штук), 10 голів добового молодняку (трупи) з кожної партії при формуванні племінного стада – для посмертного бактеріологічного дослідження;
  • послід, кров, меконій, змиви з яєць, яйця від несучок промислового стада та інкубаційні яйця перед закладкою до інкубатора – для прижиттєвої діагностики сальмонельозу;
  • зразки комбікорму або кормів тваринного походження, якими годують птицю, екологічні зразки (змиви з об’єктів зовнішнього середовища та інкубаторів, змиви з устатковання птахівницьких приміщень, шкаралупа яєць після виведення молодняку, пух, підстилковий матеріал) – для виявлення джерела збудника сальмонельозу.

Хвору птицю забивають у лабораторії. Для бактеріологічних досліджувань відбирають серце, печінку з жовчним міхуром, селезінку, легені, трубчасту кістку (кістковий мозок), зіскоби (скарифікат) зі слизової оболонки кишечнику, а також у разі виявлення гострої чи хронічної форми захворювання додатково від курей відбирають фолікули яєчника, ділянки тонких кишок і сліпі відростки кишок. Патологічний матеріал для дослідження треба відбирати не пізніше ніж 12 год. після загибелі птиці.

Послід збирають відразу після випорожнення птиці разом з кров’ю, гноєм, слизом (за наявності) стерильними скляною паличкою чи шпателем.

У разі неможливості проведення лабораторних досліджувань посліду протягом часу від трьох до чотирьох годин, послід консервують в одному із консервувальних розчинів згідно з А.2, А.3, А.4 Додатку А цього стандарту у співвідношенні 1:3. Зразки можна зберігати за температури від 4 оС до 6 оС не більше ніж 24 год.

Меконій відбирають для досліджування на сальмонелоносійство добового молодняку при формуванні промислових чи селекційних стад.

Кров у птиці відбирають з підкрильцевої вени стерильним шприцом. Для дослідження треба від 5 см3 до 10 см3 крові, відібраної від 5 (10) голів протягом перших чотирьох днів після захворювання птиці.

Зразки комбікорму або кормів тваринного походження відбирають згідно з ГОСТ 13496.0.

Змиви зі стін птахівницьких приміщень, інкубаторів та устатковання забійних цехів, яйцескладу, холодильників, а також з інкубаційних яєць після дезінфекції перед закладанням на інкубацію та шкаралупи яєць після інкубації здійснюють стерильними ватними тампонами, зволоженими буферизованою пептонною водою (середовище збагачення) згідно з А.5 Додатку А цього стандарту. Тампони повинні знаходитися у пробірках з 2 см3 буферизованої пептонної води. Для досліджування шкаралупи яєць та інкубаційних яєць використовують один тампон для змиву з поверхні 10 яєць.

4.2.2 Клінічний та патологічний матеріал, призначений для досліджування, пакують, маркують і транспортують згідно з вимогами настанови [2] та правил [3] та супроводжують документом відповідної форми, який містить дані щодо епізоотології, клініки захворювання і результати розтинання трупів.

Pages: 1 2 3 4 5 6

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)