ДСТУ 3143:200. М’ясо птиці (тушки). Загальні технічні умови

9 ПАКУВАННЯ

9.1 М'ясо птиці повинне бути розфасоване та упаковане таким способом, який дозволяє забезпечити збереження його споживчих властивостей і безпеч-ність під час зберігання, транспортування та реалізації, а також унеможливити фальсифікацію.

9.2 М'ясо птиці випускають у спожитковому або у груповому пакованні (кілька незапакованих одиниць).

У спожиткове паковання пакують м'ясо птиці, що призначене для реалі-зації. У спожитковому пакованні може бути одна або кілька частин тушки, для тушок – тільки одна. Дозволено пакувати у спожиткові паковання кілька частин тушок різного найменування (набори із частин тушок); у цьому випадку обов’я-зково зазначають співвідношення різних частин тушок у пакованні.

Групове паковання для м'яса птиці використовують у разі постачання для промислового переробляння, у заклади ресторанного господарства, а також за домовленістю із замовником.

9.3 М'ясо птиці пакують з дотриманням гігієнічних вимог:

– у спожиткове паковання – лотки з полістиролу чи іншого полімерного матеріалу з наступним обгортанням полімерною плівкою згідно з ГОСТ 10354 або термозсідальною поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 25951, пакети з целюлозної плівки згідно з ГОСТ 7730, з полімерної плівки згідно з ГОСТ 10354 або полівінілхлоридної плівки для харчових продуктів згідно з ГОСТ 25250;

– у групове паковання – пакети (мішки) з полімерної плівки згідно з ГОСТ 10354 або полівінілхлоридної плівки для харчових продуктів згідно з ГОСТ 25250.

9.4 Матеріали для спожиткового та групового паковання повинні бути дозволені Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для контакту з м'ясною продукцією і до використання у м'ясо- та птахопереро-бній промисловості. Матеріали для спожиткового паковання використовують одноразово.

9.5 Спожиткове паковання з м‘ясом птиці закривають будь-яким спосо-бом, що забезпечує якість продукції під час транспортування та зберігання.

9.6 Патрані тушки з комплектом потруху пакують тільки у спожиткове паковання. Потрух, який вкладають всередину патраної тушки, загортають у міцну захисну обгортку, яка відповідає вимогам 9.4.

9.7 М‘ясо птиці у спожитковому та груповому пакованні пакують у тра-нспортне паковання: картонні ящики згідно з ГОСТ 13513 чи іншим норматив-ним документом або багатообігове транспортне паковання – полімерні ящики, ящики (контейнери) з пластику чи іншого жорсткого вологонепроникного ма-теріалу згідно з чинними нормативними документами. Багатообігове транспор-тне паковання повинно мати пласке дно і кришку, яка закривається.

9.7.1 М‘ясо птиці у спожитковому та груповому пакованні укладають у транспортному пакованні щільно, але вони не повинні деформуватися i спри-чиняти деформацію стінок картонних ящиків.

9.7.2 Тушки розташовують у ящиках в один ряд по висоті.

9.7.3 У кожному транспортному пакованні повинні бути м'ясо птиці одно-го найменування, категорії, однієї дати виготовлення, одного термічного стану і одного виду пакування.

9.8 Картонні ящики повинні бути міцними, сухими, чистими, без сторон-нього запаху; багатообігове транспортне паковання – продезінфіковане і без за-лишків попереднього марковання, а також відповідати гігієнічним вимогам, на-веденим у 9.4.

9.9 Для транспортування м'яса птиці, упакованого в картонні ящики, ви-користовують одноразово дерев’яні піддони згідно з ГОСТ 9078.

9.10 М'ясо птиці дозволено випускати фасованими під вакуумом (у паке-тах з полімерних матеріалів, які щільно обгортають продукт за рахунок відка-чування повітря і подальшого заварювання за допомогою термозварювання), або в умовах модифікованої атмосфери (у пакетах з газонепроникних плівкових матеріалів або лотках з вологопоглинаючими прокладками, які обгортають плі-вкою і після пакування продукту вводять інертний газ, після чого паковання за-варюють). Паковальні матеріали повинні відповідати вимогам 9.4.

9.11 Не заборонено використовувати інші види спожиткового і транспор-тного пакування та паковальні матеріали згідно з чинними нормативними до-кументами, у тому числі закордонного виробництва, що дозволені Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10.1 Транспортування

10.1.1 М‘ясо птиці транспортують всіма видами транспорту в критих тра-нспортних засобах, згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псу-ються, чинних на даному виді транспорту та вимогами [14].

10.1.2 Транспортні засоби для перевезення м’яса птиці мають відповідати таким вимогам:

• забезпечувати температуру, зазначену у 4.3, протягом усього часу тран-спортування;
• мати гладенькі внутрішні поверхні, які здатні до легкого очищення, мит-тя та дезінфекції;
• водонепроникні, забезпечені ефективними засобами для захисту від ко-мах, пилу тощо;
• не використовуватися для перевезення продуктів, які можуть забрудни-ти м’ясо птиці чи вплинути на його органолептичні показники.

10.1.3 Якщо в одному транспортному засобі перевозять м’ясо різних видів птиці, воно має бути достатньо розділене, щоб виключити їхній контакт.

10.1.4 Заборонено перевозити м’ясо птиці у транспортних засобах чи ко-нтейнерах, які не очищені і не продезінфіковані.

10.2 Зберігання

10.2.1 Охолоджене м'ясо птиці треба зберігати у холодильниках за тем-ператури не нижче від мінус 2 оС і не вище ніж 4 °C. Рекомендований строк зберігання з часу виробництва: для патраних тушок – не більше ніж 5 діб, для патраних тушок з вкладеним потрухом та частин тушок – не більше ніж 2 доби, Якщо м'ясо птиці запаковане у спожиткове паковання вакуумним способом або у модифікованому газовому середовищі, рекомендований термін зберігання може бути подовжено на підставі санітарно-епідеміологічної експертизи і до-зволу Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

10.2.2 Максимальні рекомендовані строки зберігання замороженого м'я-са птиці від дня виготовлення до реалізації наведено у табл. 4.

10.2.3 Підморожене м'ясо птиці зберігають у холодильниках за темпера-тури повітря від мінус 3 оС до мінус 2 оС. Максимальні рекомендовані строки зберігання примороженого м'яса від дня виготовлення до реалізації не бі-льше ніж 10 діб.

10.2.4 Строк придатності та умови зберігання може встановлювати ви-робник з дозволу Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здо-ров’я і за наявності висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

Таблиця 4 – Умови та тривалість зберігання замороженого м‘яса

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

11.1 Проби відбирають згідно з ГОСТ 7702.0, ГОСТ 7702.2.0, ГОСТ 28825 та вимогами [15].

11.2 Вид, категорію, спосіб оброблення, зовнішній вигляд м‘яса птиці, стан паковання та якість марковання оцінюють візуально.

11.3 Органолептичну оцінку за показниками таблиці 3 проводять згідно з ГОСТ 7702.0.

11.4 Температуру у м‘ясі птиці вимірюють скляним рідинним термомет-ром, вмонтованим у металеву оправу, згідно з ГОСТ 28498, або іншими тер-мометрами згідно з чинними нормативними документами. Термометри повинні забезпечувати точність вимірювання ±1 оС. Не дозволено використовувати ртутні термометри.

11.5 Визначання маси

11.5.1 Масу брутто вагового м‘яса птиці визначають на вагах, що забез-печують точність зважування ±50 г, згідно з ГОСТ 29329 чи інших вагах згідно з чинними нормативними документами. Похибка вимірювання не повинна пе-ревищувати ±1е від фактичної маси.

11.5.2 Масу нетто однієї паковальної одиниці визначають на вагах, що забезпечують точність зважування ±5 г, згідно з ГОСТ 29329 чи інших вагах згідно з чинними нормативними документами. Похибка вимірювання не пови-нна перевищувати ±0,1е від фактичної маси.

11.5.3 Для м‘яса птиці, запакованого у спожиткове паковання, дозволено від’ємні відхилення від маси, вказаній на маркованні. Відхилення від маси нет-то у більшу сторону не обмежуються. Значення допустимих відхилень маси нетто паковальної одиниці згідно з Р 50-056 [18] наведено у таблиці 5.

 Таблиця 5 – Допустимі відхилення маси нетто паковальної одиниці

11.6 Мікробіологічні показники визначають: бактерій роду Salmonella – згідно з ДСТУ ISO 6579, ДСТУ EN 12824 або ГОСТ 7702.2.3; бактерій роду Lіsterіa – згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДСТУ ISO 11290-2 або ГОСТ 7702.2.5 або МВ [16]; кількість МАФАМ – згідно з ГОСТ 7702.2.1; бактерій групи кишкових паличок (БГКП) – згідно з ДСТУ ISO 7251, ДСТУ ISO 4831 або ГОСТ 7702.2.2.

11.6.1 Проби для мікробіологічних досліджувань готують згідно з ДСТУ ISO 6887-2.

11.7 Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю – згідно з ГОСТ 26932; цинку – згідно з ГОСТ 26934; кадмію – згідно з ГОСТ 26933; міді – згідно з ГОСТ 26931; ртуті – згідно з ГОСТ 26927; миш'яку – згі-дно з ГОСТ 26930 і також згідно з ГОСТ 30178.

11.7.1 Проби для визначання вмісту важких металів та миш'яку готують згідно з ГОСТ 26929.

11.8 Масову частку антибіотиків визначають згідно з МУ № 3049 [17].

11.9 Масову частку афлатоксинів визначають згідно з МУ № 4082 [18].

11.10 Масову частку гормональних препаратів визначають згідно до вимог № 3202 [19].

11.11 Масову частку пестицидів визначають згідно з ДСТУ EN 12393-1, ДСТУ EN 12393-2, ДСТУ EN 12393-3.

11.12 Масову частку радіонуклідів визначають згідно з МУ 5778 [20] та МУ 5779 [21].

11.13 Масову частку жиру у м’ясі птиці визначають згідно з ГОСТ 23042, масову частку білка – згідно з ГОСТ 25011.

11.14 Дозволено використовувати інші стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задо-вольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпе-чення згідно з чинним законодавством України.

Pages: 1 2 3 4 5 6 7