Сучасна наука щодо впливу світла на птицю
Вплив на птицю різних джерел світла
Джерела світлахарактеризуються такими даними, як спектр випромінюваного світла, колірна температура світла, частота його мерехтіння тощо. Вплив джерел світла на ті чи інші показники вирощування та утримання птиці вивчався в багатьох дослідженнях. Про вплив на птицю світла різного спектру вже відмічалося вище.
Колірна температура світла (ССТ – Correlated Color Temperature), що випромінюється певним джерелом, відповідає температурі абсолютно чорного тіла, при якій воно випромінює світло, найближче за кольором до світла, випромінюваного електролампою. Колірна температура вимірюється в градусах Кельвіна. Усі джерела видимого світла за колірною температурою охоплюють діапазон від 1000 К (лампи червоного світла) до 20000 К (лампи синього світла) [2].
Колірні характеристики основних типів електроламп, що використовуються для освітлення пташників наведено в табл. 2 [13].
Таблиця 2
Характеристики основних типів електроламп
|
Джерело світла |
Світловий потік на 1 Втелектричної потужності, люмен |
Термін служби, год. |
Колір світла |
ССТ, град. К |
| Лампа розжарювання |
7-19 |
600-1000 |
тепло-жовтий |
2500-3000 |
| Натрієва лампа високого тиску (HPS, ДНаТ) |
50-90 |
10000-12000 |
жовтий |
2200-2500 |
| Люмінесцентна лампа тепло білого світла (WW) |
40-60 |
6000-10000 |
тепло-білий |
2700-3100 |
| Люмінесцентні лампи білого світла |
40-60 |
6000-10000 |
білий |
3500-4000 |
| Люмінесцентні лампи холодно-білого світла (CW) |
40-60 |
6000-10000 |
холодно-білий |
4500 |
| Люмінесцентні лампи денного світла (D, DL, ЛД) |
40-60 |
6000-10000 |
світло-блакитний |
6000-6500 |
| Монохроматичні люмінесцентні лампи |
28-43 |
6000-10000 |
червоне, жовте, зелене, блакитне, синє тощо |
1000-20000 |
Світлодіодні лампиМожуть вироблятися з будь яким кольором як білого, так і монохроматичного світла, а також мультиколірні.
Лампи розжарювання все ще досить широко застосовуються для освітлення пташників в Україні, але ККД ламп розжарювання низький (не більше 5%), оскільки левова частка енергії при їх роботі виділяється у вигляді тепла [22], тому вони все більше витісняються більш енергоефективними джерелами світла, такими як люмінесцентні, металогалогенні, а останнім часом – світлодіодні лампи
Люмінесцентні лампи дають змогу зменшити витрати електроенергії в 3-5 разів порівняно з лампами розжарювання [3, 9]. Дані щодо впливу люмінесцентних ламп на птицю в науковій літературі суперечливі.
Коли індикам надавали можливість вибору приміщень з освітленням лампами розжарювання чи люмінесцентними лампами білого світла, вони віддавали перевагу приміщенням з освітленням люмінесцентними лампами, вірогідно тому, що спектр їхнього світла більш близький до денного світла [64, 65].
При вивченні впливу ламп розжарювання, натрієвих ламп високого тиску і люмінесцентних ламп білого світла на ріст і розвиток індиченят і бройлерів суттєвих переваг тих чи інших джерел світла встановлено не було, проте при застосуванні останніх двох типів ламп досягалася значна економія електроенергії [52, 55].
Окремі автори вказують на такий недолік люмінесцентних ламп, як мерехтіння (до 100 разів за секунду), що створює так званий стробоскопічний ефект. Частота мерехтіння електроламп залежить від виробника і якості виготовлених ламп, їх типу. Лампи холодно-білого світла мерехтять сильніше, ніж теплого білого, а будь-які старі лампи – сильніше ніж нові. Для людського ока цей ефект майже непомітний, але у птиці, зір якої гостріше, він проявляється частіше. Вказують також, що внаслідок поєднання стробоскопічного ефекту і високої інтенсивності освітлення даних ламп поблизу них створюється своєрідна зона дискомфорту і птиця уникає цих ділянок підлоги і скупчується на інших. Підстилка в них мокріє і виділяє велику кількість аміаку [17]. В той же час, вірогідних наукових даних щодо конкретних проявів стробоскопічного ефекту у птиці за застосування люмінесцентних ламп та його негативного впливу на неї не надається. Зауважимо також, що зараз з’явилися високочастотні люмінесцентні лампи з частотою мерехтіння 26000 разів за секунду, яке не помічається птицею [4].
Безсумнівними недоліками люмінесцентних ламп є складність регулювання рівнів освітленості за їх застосування, непостійність світлотехнічних характеристик за експлуатації в умовах пташників, наявність у складі токсичних речовин, внаслідок чого вони підпадають під дію відповідного законодавства, що обумовлює умови їх зберігання, умови експлуатації та утилізації перегорілих електроламп, а також штрафи за недотримання цих умов [14].
Останнім часом все більше поширення і популярність отримують світлодіодні лампи. Вони дають змогу зменшити витрати електроенергії на 85% -порівняно з лампами розжарювання і до 50% – порівняно з люмінесцентними лампами, крім того термін їх роботи їх у кілька разів довше. Іншими перевагами світлодіодних систем освітлення є можливість регулювання рівня освітленості від «0» до номіналу, можливість отримання світла будь якого спектру, відсутність у складі токсичних речовин, високий рівень захисту від негативних зовнішніх впливів. З урахуванням цього, світлодіодні лампи дають змогу також краще контролювати поведінку і розвиток птиці: випромінювати червоне світло – для зниження агресії і канібалізму у несучок та племінної птиці; зеленого і блакитного кольору – для підвищення приростів живої маси у м’ясних видів птиці, причому зелене світло зазвичай рекомендується застосовувати на початку відгодівлі, а блакитне трохи пізніше – для зниження зайвої активності птиці. Додаткова перевага цих ламп полягає в тому, що вони можуть створювати освітленість таку ж або вище, ніж у інших ламп, але набагато більш однорідну і з меншою кількістю затінених зон. Крім того, у них геть відсутній ефект мерехтіння. Більшістю фахівців вони вважаються нині найбільш перспективними джерелами освітлення [12, 28].
Інститутом птахівництва НААН спільно з ТОВ ТРВК «Око» розроблено систему світлодіодного освітлення для птахівницьких та тваринницьких приміщень, до складу якої входять: відповідна кількість модулів освітлення з мультиколірними світлодіодами, інтерактивний блок автоматизованого управління модулями з відповідним програмним забезпеченням та інше обладнання. Випробування системи у пташнику для утримання індиків засвідчило її високу надійність роботи в широкому діапазоні температури і вологості повітря у пташнику, високих рівнів вмісту пилу та агресивних газів. Порівняно з освітленням лампами розжарювання розроблена система забезпечила зниження витрат електроенергії на освітлення у пташнику в 8,2 рази, порівняно з люмінесцентними лампами в 2,7 рази. Було відмічено також тенденцію до позитивного впливу світлодіодного освітлення на продуктивні показники індиків [15].
Залишити відповідь