Стан птахівництва по областях України 2015 

   Домашня птиця 2015 - акція                           


⇑ На початок ⇑

Dutch English French Italian Polish Russian Turkish Ukrainian

Зміни газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід у технології “штучна кутикула” (ARTICLE)

Розглянута динаміка змін газопроникності біокерамічного шару шкаралупи яєць курей різних порід під впливом речовин, застосованих у різних варіантах технології «штучна кутикула» (хітозан, оцтова кислота, надоцтова кислота, наночасточки диоксиду титану).

Байдевлятова О.М., молодший науковий співробітник, Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України

Institute of Animal Science of the National Academe of Agrarian Sciences of Ukraine

Бордунова О.Г., кандидат ветеринарних наук, доцент(E- mail : borduna_o@mail.ru), Сумський національний аграрний університет, Sumy National agrarian Unuversity

Чіванов В.Д., доктор сільськогосподарських наук, пров. н. с., доцент

(E-mail : vadim58@gmail.com), Інститут прикладної фізики Національної академії аграрних наук України, Institute of Applied Physics of the National Academe of

Agrarian Sciences of Ukraine

 Резюме. Після обробки оцтовою кислотою газопроникність різко підвищується на 60-57-50% (для яєць курей порід бірківська барвиста, полтавська глиняста та червоний род-айленд, відповідно) від контролю вже на 20 хвилину. Відповідним чином здійснює вплив на газопроникність і надоцтова кислота, проте, завдяки більшій реакційній здатності цієї кислоти, показник газопроникності зростає на 68-60-79%. Дещо інший характер змін газопроникності притаманний розчину хітозану у надоцтовій кислоті – протягом першої хвилини після обробки яєць курей усіх порід газопроникність дещо знижується (на 15-25% від контролю) з наступним різким підвищенням на 82-57-91%. При використанні у складі «штучної кутикули» діоксиду титану у якості фотокаталітичної добавки газопроникність збільшується на 71-63-104%, а більш активної анатазної кристалічної форми – на 128-72-108%. Отже, оброблення інкубаційних яєць курей робочими розчинами, що використовуються у технології передінкубаційної обробки яєць «штучна кутикула» призводить до значного підвищення показника газопроникності шкаралупи (68-128% від контролю). Найбільша активність щодо показника газопроникності біокерамічного захисного шару шкаралупи притаманна «штучній кутикулі», до складу якої входять надоцтова кислота, хітозан і діоксид титану у анатазній кристалічній формі (газопроникність підвищується на 108-128% від контролю).

 Ключові слова: шкаралупа, газопроникність шкаралупи, кутикула яйця, надоцтова кислота, хітозан, діоксид титану, оксид заліза (ІІІ)

 Вступ. Шкаралупа пташиного яйця являє собою унікальний біокерамічний композитний матеріал, котрому притаманні, з одного боку, висока щільність та міцність у поєднанні з певною механічною еластичністю і досить висока газо- та вологопроникність – з іншого [26, 12, 24, 17]. Неодноразово показаний вітчизняними [2, 9, 10] та зарубіжними [21, 25, 11, 13, 14, 15, 23] дослідниками визначальний вплив стану шкаралупи інкубаційних яєць сільськогосподарської птиці на показники інкубації змусив приділити велику увагу детальному розглядові ролі окремих складових шкаралупи як багатокомпонентного захисного бар’єра пташиного яйця у загальному явищі перенесення газів та пари води через зазначений бар’єр протягом інкубації. Беззаперечним є те, що поліпшення умов транспортування газів та пари через біокерамічний бар’єр шкаралупи з одного боку, підсилює і оптимізує метаболізм ембріону, що розвивається, зокрема підвищує ефективність окислювального фосфорилювання тканин; проте, так само безсумнівним є і значне підвищення ризику вторинної контамінації яйця патогенами внаслідок порушення біокерамічного бар’єру [27, 19]. Таким чином, будь яке удосконалення технології інкубації, пов’язане з порушенням цілісності надшкаралупної кутикули яйця і поверхневих шарів кальцитних утворень самої шкаралупи, яке полегшує дифузію газів та пари через останню (дія кислот, ультразвукових хвиль, штучних механічних пошкоджень) несе певну небезпеку одночасного зі вказаним впливом контамінуванням яєць і, як наслідок, поширенням інфекційних захворювань поголів’я птиці. Оптимальним підходом до вирішення цієї проблеми є розробка такої технології інкубації, у котрій поєднувалися б переваги, надані засобам, що оптимізують газообмін ембріону і одночасно порушують протибактеріальні властивості нативної шкаралупи, із одночасним підвищенням бар’єрних щодо патогенної мікрофлори властивостей інкубаційних яєць. У якості захисної щодо патогенів технології передінкубаційної обробки яєць можна використати фумігацію поверхні шкаралупи газофазними речовинами [4], або обприскування яєць аерозолем дезінфектантами різної хімічної природи [1, 19, 6, 7]. Зазначимо, що у світлі сучасних уявлень, найкращим дезінфектантом вважається такий, котрому притаманна пролонгована дія, тобто здатність зберігати біоцидну активність протягом певного часу. У якості такої біоцидної речовини авторами використаний хітозан (амінополісахарид 2-аміно-2-дезокси-β-D-глюкан) — гідрофільний поліелектроліт, який утворює на поверхні інкубаційних яєць еластичну, газопроникну плівку, якій притаманна також бактерицидна та віруліцидна види активності [20, 22, 29].

Окрім того, для знищення забруднень яєць речовинами органічної природи, у тому числі і патогенної мікрофлори, використаний один з варіантів сучасних технологій дезінфекції, так званих процесів ефективного окиснення ( advanced oxidationprocessesAOP), що базується на комбінуванні пероксиду водню Н2 О 2 та іонів три- або двовалентного заліза Fe ( III), Fe ( II ) [30] у поєднанні з біоцидною речовиною з класу органічних перекисей — надоцтовою кислотою, якій притаманні потужні окислювальні властивості [18]. У результаті перебігу реакції Фентона між перекисом водню Н2О2 та іонами перехідних металів, зокрема заліза ( Fe) та міді (Cu), утворюються високореакцйноздатні іони: •ОН, О2 , та молекули кисню О 2, що здатні руйнувати патогенні мікроорганізми шляхом окислення [28]. Ще одним перспективним напрямком екологічно безпечної дезінфекції є застосування фотокаталітичних технологій за участі наночасток диоксиду титану ( TiO2) [5]. Біоцидний механізм пов’язаний з тим, що на поверхні наночасток TiO 2 (50-500 нм) під дією світла видимого діапазону за фотокаталітичним механізмом піддаються руйнації органічні забруднювачі і гинє патогенна мікрофлора. TiO 2 існує у двох кристалічних структурах – анатазній і рутильній, причому більшою фотокаталітичною активністю вирізняється анатазна кристалічна структура. Поєднання оксидів металів з надоцтовою кислотою у плівці з хітозану лягло в основу технології «штучна кутикула» ( ARTICLE ) [1],розробленій і впровадженій О.Г.Бордуновою і співр.

В основу технології “штучна кутикула” покладене отримання сумарного захисного ефекту рідкофазової композиції дезінфектанту від: а) просочування кутикули і верхнього кристалічного шару шкаралупи інкубаційного яйця надоцтовою кислотою з паралельним знищенням патогенної мікрофлори і б) утворення тонкого (0,5-2,0 мкм) газопроникного шару хітозану на поверхні яйця, який завдяки власному антибактеріальному ефекту і фотокаталітичним властивостям оксидів металів попереджує вторинну контамінацію патогенними мікроорганізмами.

Приймаючи до уваги наведене, авторами піддана докладному розглядові динаміка змін газопроникності біокерамічного шару шкаралупи яєць різних порід під впливом речовин, застосованих у різних варіантах технології «штучна кутикула».

 Мета роботи — вивчення паро- газопроникності інкубаційних яєць курей різних порід у залежності від складу “штучної кутикули” (хітозан : надоцтова кислота : фотокаталітично-активні частки оксидів металів).

 Матеріали і методи досліджень. Для досліджень використовували яйця, отримані від курей порід род-айленд червоний, полтавська глиняста та бірківська барвиста на початку продуктивного період у 8-ми місячному віці птиці (по 30 шт. від кожної породи). Газопроникність шкаралупи визначали за методикою Бреславця В.О. та ін. [3]. Вимірювання газопроникності шкаралупи з попередньо видаленими підшкаралупними мембранами проводили до обробки яєць робочими розчинами (контроль) і після обробки (експеримент). У дослідах використовували хітозан харчовий (кислоторозчинний), рН 1% водного розчину у 2% оцтовій кислоті 3,59-3,65 рН, ЗАТ “Біопрогрес”, РФ. Для отримання 100 мл робочого розчину до 80 мл Н2 О додавали 20 мл надоцтової кислоти і 500 мг хітозану з іншими компонентами (TiO 2 в анатазній і рутильній формі, жовтий залізоокисний пігмент (Fe2 O 3) (ВАТ «Сумихімпром»). Хітозан попередньо розчиняли при помішуванні і нагріві до 35-400 С в надоцтовій кислоті. Робочий розчин ретельно перемішували протягом 5 хв (міксер, ультразвуковий диспергатор) і відразу наносили на інкубаційні яйця розпилювачем. Відразу після нанесення піддавали лотки з яйцями дії ультрафіолетового освітлення протягом 20 хв. Результати експериментів (повторність не менше n=5-10) обробляли статистично з використанням пакету Statistica 5.1.

Результати досліджень. Розглянемо результати вимірювання газопроникності шкаралупи яєць курей трьох порід після обробки оцтовою кислотою (табл. 1). Як видно, газопроникність різко підвищується на 60-57-50% (тут і далі відсоткові значення наводяться у відповідності з таблицями: бірківська барвиста — полтавські глинясті — род-айленд червоний ) від контролю вже на 20 хвилину. Причиною цього зростання є пошкодження кутикули і верхньої частини кальцитного шару шкаралупи [10]. Щодо породних розбіжностей, то вони можуть бути обумовлені різницею морфологічних параметрів яєць, притаманних птиці різних порід.

Таблиця 1

 Зміна газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід після оброблення розчином оцтової кислоти (10-3 м3 2 с), M m

Порода

Експозиція, хв

0 (контроль)

1

5

10

20

Бірківська барвиста

3,5 0,21

3,9 0,17*

4,2 0,02*

4,6 0,24*

5,6 0,13*

Полтавські глинясті

3,3 0,13

3,8 0,08*

4,0 0,09*

4,4 0,11*

5,2 0,16*

Род-айленд червоний

2,4 0,11

2,6 0,14

2,8 0,14

3,1 0,09*

3,6 0,11*

Примітка: *P≤0,0 5

 Відповідним чином здійснює вплив на газопроникність і надоцтова кислота, проте, завдяки більшій реакційній здатності цієї кислоти, показник газопроникності зростає на 68-60-79% (табл. 2).

Дещо інший характер змін газопроникності притаманний розчину хітозану у надоцтовій кислоті – протягом першої хвилини після обробки яєць курей усіх порід газопроникність дещо знижується (на 15-25% від контролю) з наступним різким підвищенням на 82-57-91%.

Таблиця 2

 Зміна газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід після оброблення розчином надоцтової кислоти (10-3 м3 2 с), M m

Порода

Експозиція, хв

0 (контроль)

1

5

10

20

Бірківська барвиста

3,5 0,21

4,1 0,12*

4,4 0,21*

5,0 0,18*

5,9 0,15*

Полтавські глинясті

3,3 0,13

3,9 0,10*

4,1 0,15*

4,5 0,11*

5,3 0,11*

Род-айленд червоний

2,4 0,11

2,6 0,13

3,0 0,19*

3,4 0,07*

4,3 0,10*

Примітка: *P≤0,0 5

Це явище обумовлене підсиханням рідкофазового розчину на поверхні яєць з паралельним руйнуванням природної кутикули і поверхневих шарів кальциту, яке відкриває додаткові пори, а також утворенням «штучної кутикули» з хітозану, легко проникного для газів (табл. 3).

Таблиця 3

Зміна газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід після оброблення розчином хітозану у надоцтовій кислоті (10-3 м3 2 с), M m

Порода

Експозиція, хв

0 (контроль)

1

5

10

20

Б рківська барвиста

3,5 0,21

3,0 0,17

4,1 0,18

5,1 0,17*

6,4 0,14*

Полтавські глинясті

3,3 0,13

2,5 0,20*

3,7 0,11*

4,6 0,09*

5,2 0,16*

Род-айленд червоний

2,4 0,11

1,8 0,12*

2,6 0,14

4,1 0,09*

4,6 0,13*

Примітка: *P≤0,0 5

 Внесення до робочого розчину хітозану у надоцтовій кислоті діоксиду титану TiO2 у рутильній та анатазній кристалічних формах не змінює загальної тенденції до значного підвищення показника газопроникності протягом 20 хвилин після обробки, проте використання у складі «штучної кутикули» у якості фотокаталітичної добавки рутильної кристалічної форми діоксиду титану газопроникність збільшується на 71-63-104% (табл. 4), а більш активної анатазної кристалічної форми – на 128-72-108% (табл. 5). Зменшення показника газопроникності на першу хвилину після обробки, як у варіанті з використанням розчину хітозану у надоцтовій кислоті не зареєстровано.

 Таблиця 4

 Зміна газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід після оброблення композицією хітозан : надоцтова кислота : TiO2 (рутильна кристалічна форма) (10-3 м 32 с), M m

Порода

Експозиція, хв

0 (контроль)

1

5

10

20

Бірківська барвиста

3,5 0,21

3,3 0,11

4,3 0,22*

5,3 0,17*

6,0 0,12*

Полтавські глинясті

3,3 0,13

3,2 0,18

3,9 0,20*

4,8 0,10*

5,4 0,22*

Род-айленд червоний

2,4 0,11

2,1 0,14

2,7 0,11*

4,3 0,15*

4,9 0,11*

Примітка: *P≤0,0 5

Таблиця 5

Зміна газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід після оброблення композицією хітозан : надоцтова кислота : TiO2 (анатазна кристалічна форма) (10-3 м 32 с), M m

Порода

Експозиція, хв

0 (контроль)

1

5

10

20

Бірківська барвиста

3,5 0,21

3,6 0,13

4,5 0,20*

5,5 0,22*

8,0 0,12*

Полтавські глинясті

3,3 0,13

3,3 0,09

4,0 0,17

4,9 0,11*

5,7 0,21*

Род-айленд червоний

2,4 0,11

2,5 0,01

3,0 0,08

4,4 0,16*

5,0 0,15*

Примітка: *P≤0,0 5

Додавання до розчину хітозану у надоцтовій кислоті жовтого залізоокисного пігменту Fe2O3 також принципово не відрізняється від дії на показник газопроникності шкаралупи інкубаційних яєць діоксиду титану за напрямком, поступаючись при цьому за інтенсивністю. Fe2O3 , як постачальник іонів заліза Fe ( II) iFe ( III) бореться з патогенною мікрофлорою і підвищує показник газопроникності яєць на 88-63-100% (табл. 6).

 Таблиця 6

Зміна газопроникності шкаралупи яєць курей різних порід після оброблення композицією хітозан : надоцтова кислота : Fe2O3 (10 -3 м32 с), M m

Порода

Експозиція, хв

0 (контроль)

1

5

10

20

Бірківська барвиста

3,5 0,21

3,5 0,18

4,3 0,22*

5,3 0,16*

6,6 0,19*

Полтавські глинясті

3,3 0,13

3,1 0,12

3,8 0,12*

4,8 0,08*

5,4 0,13*

Род-айленд червоний

2,4 0,11

2,1 0,16

2,8 0,09*

4,2 0,06*

4,8 0,18*

Примітка: *P≤0,0 5

Порівнюючи зміни у динаміці показника газопроникності шкаралупи інкубаційних яєць, індуковані впливом потужної біоцидної сполуки із групи органічних перекисей – надоцтової кислоти у поєднанні з хітозаном та оксидами металів (титаном і залізом) добре видно, що найбільш активним в аспекті підвищення показника газопроникності є варіант «штучної кутикули», які складаються із надоцтової кислоти, хітозану і діоксиду титану у анатазній кристалічній формі (рис. 1).

 —

Рис. 1. Динаміка змін газопроникності шкаралупи інкубаційних яєць курей Бірківська барвиста під дією оцтової і надоцтової кислот, хітозану, оксидів титану (TiO2) у рутильній та анатазній кристалічних формах та заліза ( Fe 2O3) у технології «штучна кутикула»

 Висновки.

1. Оброблення інкубаційних яєць курей робочими розчинами, що використовуються у технології передінкубаційної обробки яєць «штучна кутикула» ( ARTICLE ) (надоцтова кислота : кислоторозчинний хітозан : оксиди металів (титан, залізо), призводить до значного підвищення показника газопроникності шкаралупи (68-128% від контролю).

2. Найбільша активність щодо показника газопроникності біокерамічного захисного шару шкаралупи притаманна «штучній кутикулі», до складу якої входять надоцтова кислота, хітозан і діоксид титану у анатазній кристалічній формі (газопроникність підвищується на 108-128% від контролю).

3. Найменшій мінливості по газопроникності шкаралупи підлягають яйця курей породи полтавська глиняста; відповідний показник газопроникності шкаралупи для яєць курей порід бірківська барвиста і род-айленд червоний варіює в залежності від виду «штучної кутикули».

 Список літератури

 1. Бордунова О.Г. Нанокомпозит хітозану і діоксиду титану у біоміметичній технології захисту інкубаційних яєць сільськогосподарської птиці / О.Г. Бордунова // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. – Харків, 2010. – Вип.65. – С. 116-127.

2. Бреславець В.О. Вплив розчинів гіпохориту натрію та оцтової кислоти на ембріональний розвиток та виводимість яєць курей / В.О. Бреславець, Н.В.Шоміна, Ю.Р. Князев // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. – Харків, 2005. – Вип.56. — С. 25-35.

3. Бреславець В.О. Дослідження повітропроникності яєчної шкарлупи / В.О. Бреславець, В.А. Захаренко, Ю.Р. Князев // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. – Харків, 1993. – Вип.46. — С. 41-44.

4. Інкубація яєць сільськогосподарської птиці / В.О. Бреславець, М.І. Сахацький, Б.Т. Стегній [та ін.]. – Харків, 2001. – 92 с.

5. Савинов Е.Н. Фотокаталитические методы очистки воды и воздуха / Е.Н.Савинов // Соросовский образовательный журнал. — 2 000. — № 5. — С. 36-42.

6. Сахацький М.І. Ефективність передінкубаційної обробки яєць різними дезінфектантами / М.І. Сахацький, Мо’авія Мохаммад Афнан Альматарнех // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. — Харків, 2006. — Вип. 58. — С. 571-577.

7. Стегній Б. Т. Полідез — ефективний дезінфікуючій засіб для передінкубаційної обробки яєць сільськогосподарської птиці / Б. Т. Стегній, В. О. Бреславець, П. С. Калин // Сучасне птахівництво. — 2006. — № 3. — С. 8–11.

8. Суздалев И.П. Нанотехнология: физико-химия нанокластеров, наноструктур и наноматериалов / Суздалев И.П. – М.: КомКнига, 2006. – 592 с.

9. Шоміна Н.В. Підвищення газо- та вологопроникності шкаралупи яєць курей / Н.В. Шоміна, В.О. Бреславець, Ю.Р. Князев // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. – Харків, 2003. – Вип.53. — С. 481-485.

10. Шоміна Н.В. Вивчення впливу розчинів соляної, оцтової кислот та гіпохлориту натрію на газопроникність шкаралупи яєць курей різних порід / Н.В. Шоміна // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. / ІП УААН. – Харків, 2010. – Вип.63. – С. 224-236.

11. Ar Amos. Roles of water and gas exchange in determining hatchability success / Amos Ar // Int. Hatchery Pract. — 2000.-V ol .15, № 2. — P.21.

12. Bain M.M. Eggshell strength: a mechanical ultrastructural evaluation / M.M. Bain / / Ph.D Thesis University of Glasgow.- 1990. – 42p.

13. Baggott G.K. Variable shell conductance during natural incubation / G.K. Baggott, K. Graeme-Cook // Poultry & Avian Biology Reviews. — 1997.- Vol. 8. -P.158.

14. Bagley L.G. Effect of altering eggshell permeability or the hatchability of turkey eggs incubated at high altitude / L.G Bagley, V.L. Christensen, R.A. Bagley // Poultry Sci. — 1990. — V ol .69, № 3. — P. 451-456.

15. Bamelis F. Measuring the conductance of the eggshell to adapt incubation humidity / F. Bamelis, K. Tona, J. De Baerdemaeker // International Hutchery Practice. — 2003.-Vol . 17, № 3.-P.22.

16. Cenzig Caner Ozge Cansiz Chitosan coating minimises eggshell breakage and improves egg quality // Journal of the Science of Food and Agriculture. — 2007. — Vol. 88, Issue 1. — P. 56 – 61.

17. Fernandez M.S. Eggshells are shaped by a precise spatio-temporal arrangement of sequentially deposited macromolecules / M.S. Fernandez, M. Araya, J.L. Arias // Matrix Biol. — 1997. — Vol. 16. — P. 13-20.

18. Flemming H.C. Die Peressigsaure as Desinfektionsmittel. Ein Uberblick / H.C. Flemming // Zbl. Bakt. Hyg. — 1984. — Bd. 179, № 2. — P. 97-111.

19. Leleu S. Effect of Salmonelle shell contamination and trans-penetration of coating hens’ eggs with chitosan / S. Leleu, L. Herman, M. Heyndrickx // Int. J. of Food Microbiology. -2011.-V ol .145, № 1.-P. 43-48.

20. Majeti N.V. A review of chitin and chitosan applications / N.V. Majeti, R.Kumar // Reactive & Functional Polymers. — 2000.-Vol . 46.-P.1-27.

21. Meir M. Artificial increase of eggshell conductance improves hatchability of early laid goose eggs / M. Meir, A. Ar // Brit. Poultry Sci. — 1996. — Vol. 37, № 5. — P. 937-951.

22. Muzzarelli R.A. biological activity of chitosan: ultrastructural study / R.A. Muzzarelli, V. Baldassarere, F. Conti // Biomaterials. — 1988.-Vol . 9, № 3.-P.247-252.

23. Peebles E.D. The role of the cuticle in water vapor conductance by the eggshell of broiler breeders / E.D. Peebles, J. Brake // Poutry Sc. — 1986.-Vol . 65, № 6.-P.1034-1039.

24. Rodriguez-Navarro A. Influence of the microstructure on the shell strength of eggs laid by hens of different ages / A. Rodriguez-Navarro, O.Kalin, Y. Nys // British Poultry Sci. — 2002. — Vol. 43, № 3. — P. 395-403.

25. Shafey T.M. Eggshell conductance, embryonic growth, hatchability and embryonic mortality of broiler breeder eggs dipped into ascorbic acid solution / T.M. Shafey // Brit. Poultry Sci. — 2002. — Vol. 43, № 1. — P. 135-140.

26. Solomon S.E. Egg and Eggshell Quality / S.E. Solomon.- London: Wolfe Publications Limited, 1990. — 182 p.

27. Sparks N. Bacterial Contamination of Hatching Eggs / N. Sparks // Poultry International. — 1996. — Vol.35, № 4. -P. 40-44.

28. Sutton H.C. On the participation of higher oxidation states of iron and copper in Fenton reactions / H.C. Sutton, C.C. Winterbourn // Free Radical Biology &Medicine. — 1989. — Vol. 6. — P. 153-160.

29. Takura S. Chitin and Chitosan / S. Takura, H. Tomura // Comprechensive Glycoscience. From Chemistry to System Biology. — 2007.-Vol . 2.-P.449-475.

30. Tezcanli-Guyer G. Degradation and toxicity reduction of textile dyestuff by ultrasound / G. Tezcanli-Guyer, N.H. Ince // Ultrason. Sonochem.-2003. — Vol.10.- Р. 235 –240.

31. Xian De li Effect of combination of chitosan coating and irradiation on physicochemical and functional properties of chicken egg during room-temperature storage / Xian De li // Radiation Physics and Chemistry . – 2009. — Vol. 78, Issues 7-8 . — P. 589-591.

Резюме.Рассмотрена динамика изменения газопроницаемости биокерамического слоя скорлупы яиц кур разных пород под действием веществ, примененных в разных вариантах технологии «искусственная кутикула» (хитозан, уксусная кислота, надуксусная кислота, наночастицы диоксида титана). После обработки уксусной кислотой газопроницаемость резко повышается на 60-57-50% (для яиц кур пород борковская цветная, полтавская глинистая и красный род-айленд соответственно) от контроля уже на 20 минуту. Соответствующим образом влияет на газопроницаемость и надуксусная кислота, но благодаря большей реакционной способности этой кислоты, показатель газопроницаемости возрастает на 68-60-79%. Несколько иной характер изменения газопроницаемости присущ раствору хитозана в надуксусной кислоте – на протяжении первой минуты у яиц кур всех пород газопрницаемость несколько снижается (на 15-25% от контроля) с последующим резким повышением на 82-57-91%. При использовании в составе «искусственной кутикулы» диоксида титана в качестве фотокаталитической добавки газопроницаемость повышается на 71-63-104%, а больше активной анатазной кристаллической форме на 128-72-108%. Следовательно, обработка инкубационных яиц кур рабочими растворами, которые используются в технологии перединкубационной обработки яиц «искусственная кутикула» приводит к значительному повышению показателя газопроницаемости скорлупы (68-128% от контроля).

Наивысшая активность показателя газопроницаемости биокерамического защитного слоя скорлупы присуща «искусственной кутикуле» в состав которой входят надуксусная кислота, хитозан и диоксид титана в анатазной кристаллической форме (газопроницаемость повышается на 108-128% от контроля).

 Ключевые слова: скорлупа, газопроницаемость скорлупы, кутикула яйца, надуксусная кислота, хитозан, диоксид титана, оксид железа (ІІІ).

 Summary. The article presents the materials on the dynamics of changes in the gas conductance of the bioceramic layer of the hen eggshell after its treatment by the substances which were applied in different versions of the “artificial cuticle”(ARTICLE) technology (chitosan, acetic acid, peracetic acid, titan oxide (TiO 2)). After egg treatment by acetic acid the gas conductance of the eggshell 20 minutes later was 60-57-50% ( Birkivska barvista, Poltavski glinyasty and Red Rod Island eggs correspondingly) higher in comparison with the control. After egg treatment by peracetic acid the gas conductivity parameters of the eggshell increased by 68-60-79% accordingly for eggs of abovementioned hen strains. Some another character of changes was observed after the treatment of eggs by chitosan in peracetic acid – during the first minute after the treatment the gas conductance was 15-25 % lower in comparison with the control and then its parameters became 82-57-91% higher. If titan oxide was used as a photocatalyst in the “artificial cuticle” the eggshell conductance increased by 71-63-104% . If this component was used in anatase form, the gas conductivity parameters increased by 128-72-108%. So the treatment of incubation eggs by the working solutions which were applied in the “artificial cuticle” technology led to the great increase in eggshell gas conductance (68-128 % in comparison with the control).

The best activity of the gas conductance of the bioceramic layer of hen eggshell was observed when “artificial cuticle” with peracetic acid, chitosan and titan oxide (anatase) as its components were used (the gas conductance increased by 108-128 % in comparison with the control).

 Key words: eggshell, gas conductance of the eggshell, egg cuticle, peracetic acid, chitosan, titan oxide, ferric oxide (III )


Оголошення


Розробки для птахівництва


Архів матеріалів
Декабрь 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Коментарі