Сучасна наука щодо впливу світла на птицю

Вплив на птицю рівня освітленості

Поведінка птиці значною мірою обумовлена освітленістю. Освітленість вимірюється у люксах (лк). Один люкс дорівнює освітленості поверхні площею 1 м², на який падає світловий потік в один люмен (лм). При вирощуванні та утриманні сільськогосподарської птиці освітленість у пташниках, як правило, знаходиться у межах від 0 до 150 лк. Для прикладу, освітленість зовні пташника сонячного дня перевищує 1000 лк.

Вчені не завжди єдині в своїй думці щодо оптимального рівня освітленості для різних видів і вікових груп птиці. Проте, безумовно, що молодняку птиці в початковий період вирощування потрібна більш висока освітленість (не менше 20 лк), ніж в подальшому, щоб пташенята могли легко знайти воду та корм, освоїтися з місцем розміщення. Через деякий час вони звикають до розміщення годівниць та напувалок і можуть орієнтуватися за меншого рівня освітленості. Тому освітленість може бути знижена до 5-10 лк. Більш низька освітленість в цей період сприяє спокійній поведінці птиці та зниженню рівня канібалізму. В той же час занадто низька освітленість (менше 5 лк) може призводити до хвороб органів зору з причини дегенерації сітківки ока та можливим розвитком міопатії, глаукоми, пошкодження кришталика і сліпоти, істотного зниження рухливості птиці та пов’язаних з цим проблем з розвитком репродуктивної системи, дерматитів ніг і грудних намулів; негативно впливає на стан оперення на грудях з-за того, що птиця більшість часу сидить на підстилці або підлозі іншого типу [32, 33, 38].

Однак, вищенаведене в деякій мірі спростовує експеримент, проведений в університеті Auburn (США). У цьому експерименті бройлерів кросу Ross 708 в перші 9 днів вирощували за освітленості 10, 20, 40 і 80 лк за програмою 23С:1Т (0-9 день) і 20С:4Т (10-55 день), зі зниженням освітленості до 2,5 лк з 10 дня. Результат показав, що винятком виявилися лише бройлери, вирощені до 9 днів при 80 лк. У них було відмічено найменшу масу у віці 9 днів, найгірший вихід м’яса і грудних м’язів у віці 55 днів. Інші режими, включаючи 40 лк до 9 днів життя, не продемонстрували негативного впливу на ріст і стан здоров’я птиці [70].

Висока освітленість (більше 40 лк) навпаки, сприяє підвищенню рухливості птиці, через те – зниженню приростів живої маси, підвищенню питомих витрат кормів, проте позитивно впливає на загальний фізіологічний розвиток організму, що особливо важливо для ремонтного молодняку та племінної птиці [47].

Тривалість періодів світла та темряви є одним з основних факторів, які впливають на процеси розвитку та репродуктивні фази птиці. За світлового дня, що збільшується, відповідні гормони стимулюють прискорення статевого дозрівання та настання яйцекладки у птиці. Коли світловий день зменшується, ці гормони стимулюють сповільнення статевого дозрівання птиці та припинення яйцекладки. У дикої птиці ці процесі цілком регулюються зміною пори року, у домашньої – штучно, за науково обґрунтованими світловими режимами [31, 39, 54, 72].

Встановлено, що ритми денної активності та нічного спокою у курей регулюються епіфізом головного мозку шляхом виділення ферменту, який відповідає за перетворення серотоніну в мелатонін, при підвищенні рівня якого в крові кури засинають, температура тіла у них знижується. Експерименти засвідчили, що епіфіз чутливий до світла, проте ця чутливість різна в різні періоди доби. Припускають, що тривалість доби вимірюється за допомогою ендогенного ритму, який містить два напівцикли: “світлочутливий” ​​і “темночутливий”​​. Світлова стимуляція відбувається тільки тоді, коли тривалість світлового дня поширюється на “темночутливу” частину ендогенного ритму. За останніми даними, світлочутлива фаза для курей настає через 11 годин після першого вмикання світла (“світанку”) і продовжується близько 5 годин, незважаючи на те, що цей період може перериватися короткими періодами темряви [5, 62] (див. Рис. 2).

  —

Рис. 2. Світлочутлива фаза у курей (Кавтарашвили А.Ш., 2001)

 При вирощуванні ремонтного молодняку тривалість світлового дня повинна бути спрямована на те, щоб гармонізувати фізіологічну та статеву зрілість. Статева зрілість у птиці не повинна настати раніше певного, визначеного на основі наукових досліджень та практичного досвіду віку. Птиця, яка розпочала нестися раніше цього віку, несе як правило дрібні яйця. Крім того, ранній початок яйцекладки, коли у птиці ще не настала фізіологічна зрілість, призводить до передчасного її припинення та загрожує випаденням яйцеводу і клоаки. Настання статевої зрілості пізніше цього віку призводить до зменшення кількості отриманих товарних чи інкубаційних яєць, перевитрат кормів та загальних економічних втрат [18].

Передчасне настання статевої зрілості у ремонтного молодняка і початок яйцекладки стимулює довгий світловий день (більше 12 годин), або світловий день, що збільшується. Тому при вирощуванні ремонтного молодняку рекомендується ні в якому разі не збільшувати світловий день до настання фізіологічної зрілості у птиці [10].

Для нормального статевого та фізіологічного розвитку ремонтного молодняку протягом періоду їх вирощування повинен бути проміжок часу як мінімум 8 тижнів з тривалістю світлового дня 6-9 годин [32].

У дорослої птиці в репродуктивний період відповідними світловими програмами стимулюється початок яйцекладки та підтримання в організмі необхідного рівня гонадотропних гормонів, які посилюють функції органів розмноження. За недостатніх тривалості світлового дня та освітленості утворення гонадотропних гормонів зменшується, як наслідок, погіршується робота органів розмноження, знижується яйцекладка, а діяльність щитовидної залози і виділення нею гормону тироксину в цей період підвищується, що стимулює линьку пера [2].

Темрява є таким же важливим фактором для росту і здоров’я птиці, як і світло [32]. Період темряви в світловій програмі для птиці можна охарактеризувати двома показниками: тривалістю і кратністю протягом доби. Вплив періодів темряви на птицю можна продемонструвати на прикладі бройлерів. Ще донедавна існувала думка, що для курчат-бройлерів найкращою є програма освітлення 23С: 1Т. Але в даний час все більша кількість фахівців схиляються до думки, що для їх оптимального росту і розвитку необхідно, щоб був мінімальний період темряви тривалістю хоча б 4 години, а можливо і більше [44].

Спираючись на велику кількість досліджень і спостережень за періодами темряви, можна сказати, що ці періоди дають змогу зменшити падіж і поліпшити стан ніг бройлерів. Цей ефект пояснюють тим, що у темряві у птиці відбувається вироблення мелатоніну, який бере участь у регулюванні та балансуванні добових коливань температури тіла і інших обмінних процесів, що впливають на споживання корму та води, і, звичайно ж, секрецію декількох лімфокінів, які відповідають за нормальну роботу імунної системи птиці [40]. Саме тому циклічні темні фази протягом доби просто необхідні для постійної секреції мелатоніну в сітківці і епіфізі пnиці [59].

Різноманітні дослідження лише підтверджують, що у птиці, яку вирощують з необхідною тривалістю темних періодів, меншою мірою спостерігаються проблеми з кінцівками, синдром раптової смерті й інші характерні проблеми зі здоров’ям, ніж у птиці, яку спеціально вирощують постійно увімкненому освітленні. Крім цього, було відмічено значне поліпшення таких характеристик відгодівлі бройлерів, як середньодобовий приріст живої маси, конверсія корму, якість тушки [31, 58].

В той же час застосування занадто довгих періодів темряви (8 годин і більше) протягом доби призводить до зменшення споживання кормів та приростів живої маси, а внаслідок тривалого сидіння птиці в ці періоди на підстилці — до проблем зі станом ніг та оперення, можуть також утворюватися намули і гематоми [29, 45].

Pages: 1 2 3 4 5 6