Вітчизняне обладнання для спрямованого вирощування та відгодівлі водоплавної птиці

Розроблено і випробувано комплект експериментального обладнання для спрямованого вирощування та відгодівлі водоплавної птиці на м’ясо, жир та велику жирну печінку, до складу якого входили: агрегат для приготування кормів, універсальна кліткова батарея для вирощування водоплавної птиці з добового віку до забою, машини для примусової відгодівлі птиці трьох типів. Випробування виконувалися на гусях великої сірої та великої білої порід.

Івко І. І., Рябініна О. В., Мельник О.В.

Інститут тваринництва НААН

Горбаньов А. П.

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка

Резюме.  Подача кормової суміші у машині першого типу забезпечувалася за допомогою робочого органу у вигляді дротяної спіралі, у машині другого типу – двома шнеками, що знаходилися у взаємному зчепленні, у машині третього типу – шестерінчастим насосом. Випробування, в цілому, засвідчили відповідність розробленого обладнання поставленим вимогам. За результатами вивчення динаміки розмірів гусей в процесі вирощування було дещо уточнено параметри кліткової батареї. Встановлено, що машина першого типу забезпечувала подачу в стравохід птиці зерна кукурудзи вологістю 25–30%, машинний час годівлі однієї птиці при цьому складав 20,6-29,0 с, машина другого типу, відповідно, 33–50% та 9,3-11 с, машина третього типу забезпечувала подачу кормової суміші типу каші з відносною вологістю не менше 60%., машинний час годівлі однієї птиці складав 3,8–4,2 с. Рекомендовано налагодити серійне виробництво подібного обладнання в Україні.

Ключові слова: птахівництво, водоплавна птиця, качки, гуси, відгодівля, обладнання.

 Останні 12 років птахівництво в Україні швидко й динамічно розвивається. За цей період виробництво м’яса птиці в країні зросло більш ніж в 5 разів, виробництво яєць більш ніж у 2 рази [2]. В той же час нарощування виробництва м’яса птиці здійснювалося виключно за рахунок зростання виробництва м’яса бройлерів. Виробництво ж м’яса індиків, а особливо, виробництва м’яса водоплавної птиці навпаки, істотно зменшилося [10]. Цьому є низка об’єктивних та суб’єктивних причин. Одна з головних серед них – відсутність конкурентоспроможних технологій та обладнання для виробництва продукції водоплавної птиці, через те – низька економічна ефективність її виробництва. Діяльність існуючих гусівницьких та качківницьких господарств нині спрямована не на виробництво м’яса, а в основному на постачання у обмежених кількостях добових гусенят та каченят присадибним господарствам, а вже ці господарства вирощують отриману птицю за екстенсивними технологіями.

В той же час Україна має всі можливості для істотного збільшення виробництва продукції водоплавної птиці як для власних потреб, так і для експорту: природно-кліматичні, кормову базу, людський потенціал. Але для цього слід удосконалити нормативи [4], розробити і впровадити у виробництво інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології, створити нові і удосконалити існуючі породи і породні групи водоплавної птиці, налагодити переробку продукції [1, 3, 7–9].

Таким чином, розроблення нових і удосконалення існуючих технологічних прийомів вирощування і відгодівлі водоплавної птиці, розширення асортименту і підвищення якості отриманої від неї продукції є актуальним завданням науковців і виробників.

Матеріал і методи. Науково-дослідні роботи виконувалися у декілька етапів. Спочатку на основі аналізу літературних джерел і існуючих технологій розробили вихідні вимоги до експериментального комплекту обладнання [2, 5, 6], далі за розробленими ескізами виготовили та змонтували експериментальні зразки обладнання на дільниці у віварії лабораторії технології ІТ НААН, після чого провели їх випробування. Вже на початковій стадії робіт було встановлено, що необхідними елементами комплекту мають бути: обладнання для приготування кормів і кормових сумішей; обладнання для вирощування і утримання птиці (наприклад, кліткові батареї, які б були універсальними та давали змогу як вирощувати молодняк гусей і качок з добового віку до забою, так і утримувати дорослу птицю при примусовій відгодівлі); машини для примусової годівлі птиці різних модифікацій – для вибору серед них такої, що найбільш відповідає вимогам; обладнання для створення і підтримання параметрів мікроклімату; прилади для визначення основних зоотехнічних показників вирощування і утримання птиці тощо. Зоотехнічні показники при вирощуванні та утриманні птиці визначали за типовими методиками. При хронометражних спостереженнях застосовували відеозйомку процесів з наступним визначенням витрат часу на ту чи іншу операцію.

Результати досліджень. Агрегат для приготування кормів та кормових сумішей змонтували з трьох елементів: експериментальної дробарки молоткового типу, встановленого похило шнекового транспортера та вертикально-шнекового змішувача. Систему випробовували у два етапи: спочатку (після виготовлення та монтажу) у холостому режимі, а потім в робочому. Встановлено максимально можливу продуктивність цього обладнання при подрібненні різних зернових компонентів (кукурудзи, пшениці, ячменю, вівса тощо).

Так, визначено, що продуктивність дробарки при подрібненні названих інгредієнтів коливається у межах 240–290 кг на годину. Змішувач при завантаженні в нього 150 кг суміші інгредієнтів дає задовільну ступінь змішування за 5 хвилин роботи. При цьому завантаження сумішей шнековим транспортером у змішувач такої кількості інгредієнтів закінчується протягом 20–25 хвилин, тобто продуктивність транспортера може бути прийнятою на рівні 500 кг/годину. При цих параметрах системи приготування кормів визначальним є продуктивність дробарки, тобто продуктивність всієї системи була на рівні 240–290 кг на годину. При нормі видачі корму на добу на одну голову в межах навіть 0,8–1,0 кг, за зміну (7 годин) можна було приготувати кормосуміш для 2-х тис. голів дорослої птиці при її примусовій годівлі і приблизно для 4-х тисяч при годівлі „самокльовом”. Отримані при випробуванні дані свідчать, що такий комплект можна використовувати не тільки при тестуванні птиці, але і при відгодівлі на м’ясо чи на велику жирну печінку відносно великого поголів’я гусей, мускусних качурів чи мулардів.

Відомо, що технології вирощування та утримання птиці повинні бути спрямованими на максимальний прояв її генетичного потенціалу. Для цього прояву необхідно створювати комфортні умови утримання, повноцінної годівлі тощо. Випробування розробленої кліткової батареї показали, що її конструкція забезпечила вільний доступ птиці до годівниць та напувалок, можливість птиці розправляти крила, „чепуритися” та здійснювати інші “операції” типової її поведінки. Окрім того, батарея була простою за конструкцією і експлуатацією та придатною для використання в різних пташниках, починаючи з промислових і закінчуючи хлівами присадибних господарств.

Для уточнення параметрів кліткової батареї виконували обміри водоплавної птиці: гусей великої сірої породи та великої білої популяції селекції Інституту птахівництва НААН (див. табл.1) та мускусних качок. Результати обмірів планується використати при розробленні серійного зразка кліткової батареї.

 Таблиця 1

Результати обмірів гусей великої білої популяції та великої сірої породи в залежності від віку птиці, см (у середньому) (n=20)

Примітки: * – розміри самок;** – розміри самців.

Кліткову батарею було виготовлено у блочному варіанті. За цих умов в залежності від поставлених завдань та розміру пташника чи його дільниці вона може бути змонтована будь-якої довжини. Передбачається її виготовлення з відносно простих вузлів, що дасть змогу виготовляти такі батареї навіть у присадибних чи фермерських господарствах до налагодження їх серійного виробництва. Опис батареї досконало викладено в патенті України на винахід №84224. У порівнянні з аналогом (а. с. СРСР №959705), вона значно простіша за конструкцією та, на відміну від аналогу, дає можливість як вирощувати молодняк качок і гусей з добового віку, так і утримувати дорослу птицю при годівлі „самокльовом” або при примусовій відгодівлі.

Як засвідчили випробування, ще одним способом використання батареї може бути утримання в ній племінних качурів чи гусаків при запровадженні штучного осіменіння птиці з наступною (після племінного використання самців) примусовою відгодівлею їх без пересадок. Випробування батареї показало, що система годівлі птиці дає змогу визначати споживання птицею корму у будь-якій клітці за будь-який проміжок часу. Значно спрощується процес визначення живої маси птиці у будь-який період. Тобто, можна визначати конверсію корму у динаміці. А застосування розробленої системи приготування кормів надає можливість вносити ті чи інші домішки до корму чи кормової суміші у разі необхідності коригування раціону у той чи інший період.

Машини для примусової годівлі птиці випробували у трьох модифікаціях. У машині першої модифікації кормова суміш подавалася за допомогою робочого органу у вигляді дротяної спіралі, у машині другого типу – двома шнеками, що знаходилися у взаємному зчепленні, у машині третього (гідравлічного) типу – шестерінчастим насосом. Встановлено, що машина першої конструкції забезпечувала подачу в стравохід птиці зерна кукурудзи вологістю 25–30%, другої конструкції – з відносною вологістю 33–50%, третьої – суміші типу каші з відносною вологістю не менше 60%. Основні результати випробувань машин наведено в табл. 2.

 Таблиця 2

Результати хронометражних вимірювань часу по періодах примусової відгодівлі гусенят машинами з різними робочими органами (n=12)

Примітки: 1.**-р<0,01. 2. Кормовою сумішшю наповнювався стравохід досліджуваної птиці повністю.

 Машинний час годівлі однієї птиці машиною третього типу за один цикл складав 3,8–4,2 с, що зі статистичною вірогідністю було значно менше, ніж машинами інших конструкцій. Сумарний час на одне годування однієї птиці також у цьому випадку був найменшим. З одного боку це дає змогу значно підвищити продуктивність праці оператора, а з іншого – сприяє зменшенню стресів у птиці з-за менш тривалого знаходження патрубку у її стравоході та контакту “машина-птиця-людина”. Тобто, у разі забезпечення відносно високих показників щодо отримання відповідної маси великої жирної печінки, жиру та м’яса, машини такої конструкції можуть бути рекомендовані для використання при промисловій відгодівлі водоплавної птиці на велику жирну печінку.

В Україні до цього часу при примусовій відгодівлі водоплавної птиці використовували або зарубіжні технології, або вітчизняні, відомі як подавання у стравохід птиці зерна кукурудзи, яке пройшло волого-теплову обробку до відносної вологості 33–50% та одночасно з подаванням у стравохід піддається механічному стисканню, подрібненню та гомогенізації. Остання технологія у порівнянні з подаванням цілого зерна кукурудзи за допомогою машини зі спіральним робочим органом дала змогу підвищити продуктивність праці оператора та зменшити термін контакту “людина–машина–птиця” приблизно у 2 рази. І, окрім того, сама кормосуміш була більш підготованою до перетравлювання у ослабленому організмі птиці, вибракуваної, наприклад, з племінного стада (патент України № 16047). Разом з тим, обладнання для реалізації такої технології було відносно складним і вимагало при виготовленні наявності відносно складного верстатного парку, а приготування зерна кукурудзи і змішування його з домішками було відносно трудомістким. Крім того, і питомі витрати зерна кукурудзи (17–21 кг/голову), і тривалість всього процесу відгодівлі птиці (25–30 діб) не відповідали сучасним вимогам, хоча така технологія застосовувалась і застосовується у деяких господарствах вже протягом 10–18 років. Утримання птиці при примусовій відгодівлі за цією технологією здійснювалось переважно в батареях для групового утримання птиці, наприклад аналогічних описаним в а. с. СРСР № 959705. Це давало змогу одному операторові обслуговувати понад 140 голів птиці, переміщуючись на платформі упродовж ряду кліток батареї, та, при двохрядному розміщенні кліток в батареї, підвищити ефективність використання виробничої площі у порівнянні з однорядними батареями у 1,8–2,0 рази.

При проведенні цих досліджень було встановлено, що і при використанні кормової суміші у кашоподібному вигляді можна отримувати велику жирну печінку гусей та качок відповідної кондиції, тобто на рівні генетичного потенціалу використовуваної птиці. У зв’язку з цим запропоновано нову вітчизняну технологію примусової відгодівлі, яка базується на попередньому приготуванні кукурудзяної дерті, механізованому змішуванні з нею всіх сипучих компонентів за використання системи приготування кормів, що передбачає запарювання суміші крутим кип’ятком у відповідній пропорції з додаванням в неї рідких компонентів, охолодженні суміші та подаванні її у стравохід птиці машинами так званого “гідравлічного” типу. У такому разі спрощується підготовка кормової суміші до згодовування, а контакт “машина–птиця” за одну годівлю можна довести до кількох секунд, що повною мірою залежить від майстерності оператора. При цьому птицю можна утримувати в тих же групових клітках, які не спричиняють птиці якихось “незручностей” (дають можливість розправляти крила, вільно користуватись напувалкою). Як згадувалось, розроблено і конструкцію дещо спрощеної кліткової батареї для групового утримання птиці, але таке “спрощення” дало змогу зробити батарею універсальною, в якій можна і вирощувати птицю з добового віку, і утримувати при відгодівлі “самокльовом” та при примусовій відгодівлі.

Експериментальна перевірка розробок показала, що використання нової вітчизняної технології примусової відгодівлі водоплавної птиці дає змогу не тільки “гуманізувати” сам процес, але і скоротити період відгодівлі на 5–10 днів (всього за 13–20 днів) та отримувати у процесі відгодівлі продукцію (велику жирну печінку, м’ясо та жир), збагачену біологічно активними речовинами типу вітамінів, антиоксидантів, мікроелементів тощо. Причому, при такому збагаченні продуктивність птиці підвищується. Тобто, можна говорити про розробку нового способу підвищення поживності та якості продукції водоплавної птиці у напрямку отримання продуктів функціонального призначення, наприклад, з лікувально-профілактичними властивостями.

Всі відомі машини для примусової годівлі передбачають використання електричної або механічної енергії, що не завжди можливо в умовах ненадійного енергозабезпечення. В результаті проведених випробувань розроблено новий пристрій для примусової відгодівлі, який дає змогу усунути ці недоліки, а також більш простий конструктивно. Запропонований пристрій включає бункер для накопичення кормової суміші, встановлений на платформу, поршень, циліндр, патрубок для введення у стравохід птиці при годівлі і клапан подачі кормової суміші, розміщений на патрубку. Пристрій додатково включає підйомний механізм, закріплений над бункером, бункер пристрою виконано у вигляді циліндра, встановленого вертикально, поршень являє собою тягар, приєднаний до підйомного механізму, а привід клапану подачі суміші у патрубок з’єднаний з важелем педального перемикання. Підйомний механізм виконано у вигляді ручної талі. Конструкцію пристрою досконало викладено в описі патенту на корисну модель згідно з заявкою № а 2012 00044 від 03.01.2012 року.

Пристрій працює таким чином. Оператор за допомогою ручної талі, приєднаної до поршня ланцюгом, піднімає поршень, виводячи його з циліндра, закріпленого на платформі кільцем. В циліндр він завантажує кормову суміш (наприклад, запарену дерть з зерна кукурудзи відносною вологістю 60–70% з домішками – соняшниковою олією та кухонною сіллю), після чого за допомогою ручної талі опускає поршень в циліндр. В цей час клапан на патрубку закрито завдяки роботі пружини і важеля. Поршень завдяки земному тяжінню створює тиск кормової суміші в циліндрі. Оператор змащує поверхню патрубка олією та вводить його у стравохід птиці, натискає на педаль важеля. Останній через тросову передачу взаємодіє з важелем, який, повертаючись навколо осі, відкриває клапан. Кормова суміш з циліндра під тиском подається через клапан в патрубок, а з нього – у стравохід птиці. Після подачі дози кормової суміші у стравохід птиці оператор поступово виймає патрубок з стравоходу птиці та відпускає педаль. Під дією пружини важелі займають висхідне положення. Клапан закривається, подача кормової суміші з циліндра завершується. Аналогічним чином оператор годує наступну птицю, а потім таким чином і все поголів’я. При годівлі оператор періодично поповнює запас кормової суміші у циліндрі.

Таким чином, у порівнянні з аналогами і прототипом, запропонований пристрій простіший за конструкцією, розширює функціональні можливості при відгодівлі птиці і при перебоях в електрозабезпеченні чи в місцевостях, де немає джерел електричного струму (господарства фермерів та сімейні ферми в гірських селищах чи хуторах тощо). Пристрій, завдяки простоті конструкції та відносно низькій вартості у порівнянні з прототипом, може бути запасним варіантом і в крупних пташниках з примусової відгодівлі птиці, в яких можливі перебої в енергопостачанні.

У цілому, як показали дослідження та виробничі перевірки, комплект обладнання (дробарка та змішувач, кліткова батарея, пристрій для примусової годівлі або машина для відгодівлі тощо) дає змогу за відносно короткий період (попередня відгодівля гусенят на м’ясо протягом двох місяців і наступна примусова відгодівля протягом трьох тижнів) отримувати гусей живою масою від 6,5–7,0 кг/голову, тобто високоякісну продукцію (висококалорійні дієтичні гусячі м’ясо, жир та жирну печінку), які у подальшому можливо використовувати для особистих потреб чи реалізувати на ринку.

 Висновки:

1. Створений вітчизняний комплект обладнання можна застосовувати у промислових господарствах з виробництва продукції водоплавної птиці, а при відповідних раціонах годівлі – при отриманні продуктів функціонального призначення.

2. Створене обладнання і його елементи можна використовувати при запровадженні примусової годівлі водоплавної птиці в фермерських господарствах та сімейних фермах навіть при тимчасових перебоях у енергозабезпеченні, постачанні кормів, підстилкових матеріалів тощо.

Список літератури

1. Гаппаров М. Г. Функциональные продукты питания: теория и практика [Электронный ресурс] / М. Г. Гаппаров, Н. Д. – Режим доступа: <http: / pitanie-conf. ru /4203.html>

2 Гуси в фермерском хозяйстве и на подворье / [А. В. Терещенко, Д. Н. Микитюк, Ю. А. Рябоконь и др.]; под ред. А. В. Терещенка. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – Борки, 2008. – 76 с. – (Труды / ИП НААН).

3. Капрельянц Л. В. Функціональні продукти / Л. В. Капрельян, К. Ф. Іоргачова. – Одеса : Друк, 2003. – 312 с.

4. Підприємства птахівництва. Відомчі норми технологічного проектування. ВНТП – АПК – 04.05. – Київ: Мінагрополітики України, 2005. – 92 с.

5. Рекомендації щодо спрямованого вирощування, утримання і відгодівлі водоплавної птиці / І. І. Івко, Д. М. Микитюк, В. О. Мельник, [та ін.]; Міністерство аграрної політики України, УААН, ІП УААН. –Бірки, 2009. –116 с.

6. Рябініна О. В. Спрямоване вирощування і відгодівля гусей на велику жирну печінку / О. В. Рябініна // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. – Борки, 2007.– Вип. 59. – С. 129–137.

7. Технологія продуктів харчування функціонального призначення: [мoнографія] / М.І. Пересічний, М. Ф. Кравченко, Д. В. Федорова, [та ін.]; за ред. М.І. Пересічного. — К.: Національний торг.-екон. ун-т, 2008. — 718 с.

8. Тикк Х.Х. Увеличение количества n-3 ненасыщенных жирных кислот в мясе бройлеров / Х.Х. Тикк, А.О. Ломбер //Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. (Матеріали ІV Укр. конф. по птахівництву з міжнарод. участю) / ІП УААН. – Алушта, 2003. – Вип. 53. – С. 329–333.

9. Фисинин В. И. Обогащенные куриные яйца : реальность и перспективы / В. И. Фисинин , Т. Т. Папазян // Сегодня для завтра. – 2008. –№ 1. – С. 9–15.

10. Шляхи підвищення ефективності процесу і якості продукції при примусовій відгодівлі мускусних качурів. / І. І. Івко, О. О. Катеринич, О. В. Рябініна [та ін.] // ЭксклюзивАГРО. Новые технологии в агробизнесе. – 2007.- № 5. –С. 54–57.

References (translated & transliterated)

1. Gapparov M. G. Funktsionalnye produkty pitanija: teorija i praktika [Functional foods: theory and Practice] [Elektronnyj resurs] /M. G.Gapparov, N. D. –Regim dostupa: <http:/ pitanie-conf. ru/4203.html>

2. Gusi v fermerskom hozjajstve i na podvore [Geese on the farm and at the courtyard] / [A. V. Tereschenko. – [2-e izd., pererab. i dop.]. –Borki, 2008. –76s. (Trudy / IP NAAN).

3. Kapreljants L. V. Funktsionalni produkty [Functional foods]/ L. V. Kapreljanc, K. F. Iorgachova.–Odesa: Druk, 2003.–312s.

4. Pidpryemstva ptahivnytstva. Vidomchi normy tehnologichnogo proektuvannja.VNTP–APK–04.05. [Poultry enterprises. Departmental standards for technological design. VNTP – APC–04.05.] –Kyev, Minagropolityky Ukrainy, 2005. –92s.

5. Rekomendatsii schodo sprjamovanogo vyroschuvannja, utrymannja i vidgodivli vodoplavnoi ptytsi [Recommendations for directional growth, maintenance and feeding waterfowl]/ I. I. Ivko, D. M. Mykytjuk, V. O. Melnyk, [ta in.] // Ministerstvo agrarnoi polityky Ukrainy, UAAN. IP UAAN.–Birky, 2009.–116s.

6. Rjabinina O. V. Sprjamovane vyroschuvannja i vidgodivlja gusej na velyku zhirnu pechinku [Directed breeding and fattening geese for a large fatty liver] / O. V. Rjabinina // Ptahivnysttvo: migvid. temat. nauk. zb. – Birky, 2007.–Vyp.59.–S. 129–137.

7. Tehnologija produktiv harchuvannja funktsionalnogo pryznachennja [Technology of food functionality]: Monografija / M. I. Peresichnyj, M. F. Kravchenko, D. V. Fedorova , [ta in.] ; Za red. M. I. Peresichnogo.–K.: Nacionalnyj torg.-ekon. un-t, 2008.–718s.

8. Tikk H. H. Uvelichenie kolichestva n-3 nenasyschennyh zhyrnyh kyslot v mjase brojlerov [Increasing the amount of n-3 unsaturated fatty acids in the meat of broilers] / H. H. Tikk, A. O. Lomber // Ptahivnytstvo: migvid. temat. nauk. zb. (Mat. IV Ukr. konf. po ptahivnytstvu z migzhnarod. uchastju) /IP UAAN. – Alushta,–2003.–Vup. 53. –C. 329–333.

9. Fisinin V. I. Obagaschjennye kurinye jajca: realnost i perspektivy [Enriched eggs: reality and prospects / V. I. Fisinin, T. T. Papazjan // Segodnja dlja zavtra. –2008.–№1. –S. 9–15.

10. Shljahy pidvyshennja efektyvnosti protsesu i jakosti produktsii pry prymusovij vidgodivli muskusnyh kachuriv. [Ways to improve process efficiency and product quality during the forced feeding muscovy ducks.] / I. I. Ivko, O. O. Katerynych, O. V. Rjabinina, A. P. Gorbanjev // Ekskljuziv AGRO. Novye tehnologii v agrobiznese. –2007.-№ 5.–S.54–57.

HOME-PRODUCED EQUIPMENT FOR DIRECTED BREEDING AND FATTENING OF WATERFOWL

Ivko I.I., Ryabinina O.V., Melnyk O.V.

Animal Science Institute of the NAS

Horbanov A.P.

Kharkiv National Technical University of Agriculture named after P.Vasylenko

Summary. It has been worked out and tested the set up of experimental equipment for directed breeding and fattening of waterfowl for meat, fat and the big fat liver which includes the aggregate for making feeds, the general-purpose cage battery for raising waterfowl from the day old age to killing, the machines for birds forced fattening of three types. The test was carried out with Big Grey and Big White geese. The falling of feed mixture into the machine of the first type was done using the working organ which looked like a wire spiral, into the machine of the second type – using two screws, which were in mutual coupling, into the machine of the third type – using the cogwheel pump. As a whole the tests indicated that the worked out equipment met the raised requirements. By the results of studying the dynamics of geese fattening in the process of breeding the parameters of the cage battery were specified. It has been established that the machine of the first type provided the getting of maize grains with the humidity 25-30 per cent into the bird’s gullet, the machine hour of feeding of one bird made up 20,6 – 29,0 seconds, the machine of the second type – 33- 50 per cent and 9,3 – 11 seconds correspondently, the machine of the third type provided the getting of feed mixture which looked like gruel with the humidity no less than 60 per cent, the machine hour of feeding of one bird made up 3,8 – 4,2 seconds. It is recommended to put such equipment in Ukraine into the serial production.

 Key words: poultry industry, waterfowl, ducks, geese, fattening, equipment.