Пошук рішень методом мозкового штурму

Мозковий штурм (метод мозкового штурму) – форма творчої, колективної роботи для пошуку рішень поставлених проблем. Цей метод широко застосовується в різних сферах діяльності. За назвою «мозковий штурм» поєднують варіанти колективної роботи в ході якої створюються нові ідеї або просто зіставляються відомі факти.

Часто, що зустрічаються ситуації, для яких застосовується метод мозкового штурму це генерування різних ідей у короткий відрізок часу, розробка нестандартних ідей, знаходження рішень у ситуації, коли рішення не може бути отримано логічним шляхом, систематизація інформації, коли вона безладна й розподілена між декількома джерелами, об'єднання й зімкнення команди учасників мозкового штурму.

Обов'язковими умовами проведення "мозкового штурму" є створення сприятливих умов для подолання психологічної інерції і побоювань висловлювати безглузді ідеї через їх критику, залучення в групу фахівців різного профілю, стимулювання їх до творчої роботи.

Найбільше ефективно мозковий штурм працює саме в групах, при колективній роботі, тому що в цьому випадку проявляється ефект взаємодії учасників групи. Розмір групи має значення, тому що якщо група буде занадто мала, те деякі взаємодії можуть бути загублені. Якщо група буде занадто більша, то це може привести до хаосу.

Програмне забезпечення для підвищення ефективності пошуку рішень методом "Мозкової атаки"

Мозковий штурм містить у собі наступні дії:

1. Визначається проблема, що вимагає рішення. Проблема повинна бути сформульована ясно, точно й не допускати двозначного тлумачення.

2. Призначається (визначається) куратор сесії мозкового штурму. Для цієї ролі вибирається людина яка володіє навичками організації колективної роботи, що має чітке розуміння поставленої проблеми й здатний бути лідером групи, що виконує мозковий штурм. При необхідності, може призначатися окрема особа для ведення записів по ходу сесії (або ці записи може робити куратор).

3. Формується група чисельністю від 5 до 8 чоловік, зацікавлених у рішенні проблеми. Для групи необхідно підбирати фахівців різного профілю. Небажано включати до складу команди людей, що мають взаємне негативне відношення друг до друга, тому що в ході роботи вони будуть заважати команді створювати нові ідеї.

4. Учасники групи розташовуються так, щоб всі вони дивилися в одному напрямку – на флипчарт або дошку. На дошці пишеться проблема, що вимагає рішення. Таким чином, учасники команди будуть дивитися на проблему, а не один на одного. Це дозволить створити більше комфортну психологічну атмосферу для роботи й ефективніше провести мозковий штурм.

5. Під час сесії куратор групи повинен стежити, щоб учасники групи дотримувалися основних чотирьох правил мозкового штурму. Ці правила допомагають управляти роботою групи:

– ніякої критики або дискусій під час генерування ідей. Не допускається ніяких негативних висловлень із приводу пропонованих рішень. Учасники повинні зосереджувати на проблемі, а не на критику пропонованих рішень. Оцінка рішень виконується після завершення «генерації» ідей;

– немає ніяких обмежень. Вітаються будь-які, навіть самі абсурдні ідеї;

– кількість краще, ніж якість. Чим більше ідей буде запропоновано, тим вище шанси на успішне рішення проблеми;

– комбінування й удосконалювання. Для того щоб одержати нові ідеї необхідно комбінувати й змінювати зроблені пропозиції. Припустимі навіть самі незначні зміни й неправильні тлумачення представлених ідей.

Куратор повинен підтримувати психологічно комфортне оточення під час мозкового штурму. У його обов'язку входить строге дотримання правила «ніякої критики», а також попередження ситуацій, що перешкоджають висловленню ідей. Також, необхідно уникати перерв у роботі групи, тому що вони заважають вільному генеруванню нових ідей.

6. Виконується групова робота, у ході якої учасники команди пропонують свої ідеї за рішенням проблеми. Куратор повинен стежити, щоб всі учасники групи ввімкнулися в мозковий штурм. Для цього, наприклад, слово може передаватися по колу. Потім, коли всі втягнуться в роботу ідеї можна висловлювати у вільній послідовності. Учасникам команди необхідно представляти одну ідею за один раз і уникати повернення до вже озвучених ідей.

7. У міру того як будуть пропонуватися ідеї відповідальний за ведення записів повинен реєструвати кожну з них на дошці або флипчарте, таким чином, щоб всі учасники групи могли їх бачити. Мозковий штурм завжди повинен супроводжуватися записами.

8. Коли потік нових ідей почне скорочуватися, можна скористатися наступними діями для продовження роботи:

– кожний з учасників групи може заздалегідь скласти свій власний список ідей і представити їх, коли закінчаться ідеї створені колективно;

– на час зупинитися й провести перегляд ідей запропонованих раніше. Пошукати можливості по комбінуванню й зміні представлених ідей;

– зробити перерва. Дати можливість учасникам команди відпочити, відволіктися від розв'язуваної проблеми. Можна навіть відкласти мозковий штурм на кілька днів. Це дозволить людям додати нові ідей, що прийшли на розум у цей період;

– провести сесію «божевільних ідей» коли метою стає створення самих безглуздих ідей;

– поліпшити найбільш перспективні ідеї за рахунок їхнього обговорення;

– використовувати комбінацію варіантів із представлених вище дій.

9. Після завершення «генерування» ідей проводиться обговорення рішень, для того щоб відібрати кращі. Ці ідеї необхідно проаналізувати, з огляду на можливі обмеження, наприклад, такі як час і вартість.

10. Якщо команді не вдається прийти до згоди у виборі кращих ідей або якщо учасники команди не готові віддати перевагу тим або іншим ідеям, то для відбору ідей використовується метод консенсусу (система голосування).

Після того, як кращі ідеї будуть відібрані, куратор повинен підтвердити, що ухвалене рішення є колективним і всіма учасниками команди із цим рішенням згодні. На цьому мозковий штурм може вважатися завершеним.

Мозковий штурм володіє рядом переваг у порівнянні з іншими методами колективної роботи. Зокрема, для створення нових ідей не потрібно залучати висококваліфікованих фахівців або експертів, метод є простим для розуміння й не вимагає спеціальної підготовки учасників, дозволяє швидко «згенерувати» нові ідеї, надає можливості для участі в рішенні проблем фахівцям різних областей діяльності.

Недоліки методу мозкового штурму:

• складність організації роботи групи. Якщо куратор не зможе контролювати групу, то група буде відхилятися від установлених правил і робота може виявитися довгою й марною. Іншим недоліком може бути «генерування» ідей, які виявиться або важко, або неможливо реалізувати.
• величезна кількість ідей ще не гарантує появи "геніальної ідеї";
• зважаючи на відсутність аналітичного етапу, "мозковий штурм" дозволяє генерувати яскраві, оригінальні ідеї, але не завжди стратегічно правильні рішення;
• непридатний для вирішення складних завдань, для яких потрібне проведення досліджень ринку, спеціальні знання щодо продукту або технічна підготовка.