Профілактика колібактеріозу у бройлерів з використанням комплексу засобів, альтернативних антибіотикам

Утримання великої кількості птиці на обмеженій території в умовах промислового птахівництва сприяє виникненню проблем, пов’язаних з імунодепресивним станом організму. Проведення на цьому фоні специфічної профілактики інфекційних захворювань живими вакцинами часто призводить до виникнення післявакцинальних ускладнень, у тому числі і у вигляді колібактеріозу. У деяких випадках прояв колібактеріозу як вторинної бактеріальної інфекції відмічається при виникненні інфекційних хвороб або за їх субклінічного протікання.

У кожному господарстві ветеринарні спеціалісти знають вікові періоди прояву колібактеріозу і на підставі цього складають схеми профілактичних заходів з використанням широкого спектру антибіотиків. Антибіотики також включаються до схеми профілактики у перші дні життя молодняку, коли відсутні ознаки колібактеріозу, і до схем профілактики у племінних і батьківських стадах. Як результат, мають місце значні витрати на придбання антибактеріальних засобів, вироблення у бактеріальної флори резистентності до антибіотиків і, відповідно, зниження ефективності їх застосування. У випадку недотримання строків використання антибіотиків існує небезпека наявності їх залишкових кількостей у м’ясній продукції, що може викликати алергічні реакції і виникнення резистентних штамів мікроорганізмів у людини.

Практично доказано на прикладі птахівничих господарств, що птицю можна вирощувати без застосування антибіотиків в якості засобів профілактики. Але для цього необхідно суворо дотримуватися ряд принципів при проведенні профілактичних заходів. Цими принципами є:

1. Якісна підготовка приміщень (механічне очищення, миття, дезінфекція). Особливу увагу слід приділяти на підготовку системи вентиляції.
2. Чітке виконання зооветеринарних норм і правил годівлі та утримання птиці, а також рекомендацій по конкретним кросам, які утримуються в кожному окремому господарстві. Зниження ймовірності виникнення стресових ситуацій різного походження.
3. Відношення ветеринарних спеціалістів до антибіотиків як до засобів терапії, а не засобів профілактики.
4. Розробка схем вакцинацій, здатних захистити птицю від збудників інфекційних захворювань. Необхідно використовувати біологічні препарати з урахуванням епізоотичної обстановки у птахівничому господарстві, його індивідуального вірусного і мікробного фону. Застосування широко розрекламованих вакцин, не дивлячись на їх низьку ефективність у конкретній епізоотичній ситуації господарства, може призвести до спалаху інфекційного захворювання або його субклінічного протікання, ускладненим колібактеріозом і мікоплазмозом.
5. Дотримання інструкцій із застосування біопрепаратів.
6. Мінімально можливе використання живих вакцинних препаратів. Це не відноситься до профілактики інфекційних хвороб, при яких має значення місцевий імунітет (ньюкаслська хвороба, інфекційний бронхіт тощо).
7. Використання імуностимулюючих препаратів для зміцнення імунної системи птиці у передвакцинальний період, що дозволяє уникнути післявакцинальних ускладнень.
8. Застосування пробіотичних препаратів з метою створення сприятливого бактеріального фону у кишково-шлунковому тракті на протязі всього періоду вирощування. У випадку складного фінансового стану можливе відпрацьоване курсове застосування пробіотиків.
9. Використання антимікробних препаратів, які не відносяться до антибіотиків, для аерозольних обробок у присутності птиці з метою зниження мікробного і вірусного фону.
10. Застосування антибіотиків виключно з лікувальною метою у випадках масового прояву колібактеріозу.

Усі вказані принципи дозволяють знизити кількість птиці з виявленими ознаками колібактеріозу до 1,5-7,0%.

Дмитрієва М. Е., Ефективне птахівництво

З цим матеріалом читають:

• Проект інструкції з профілактики та ліквідації колібактеріозу птиці
• Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики колібактеріозу