Домашня птиця 2020 - акція      
   Продамо підрощених курочок    
   Стан птахівництва в Україні       



Ukrainian Dutch English French Italian Polish Russian Turkish

Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу

5 МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ

5.1 Мікроскопічний метод виявлення бактерій

Суть методу полягає у виявленні грам-негативних та грам-позитивних диплококів як у лейкоцитах, так і за їхніми межами.

5.1.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • предметні скельця згідно з ГОСТ 6672;
  • мікроскоп марки “Биолам Д-11” або аналогічний згідно з ГОСТ 8074;
  • фільтр паперовий згідно з ГОСТ 12026;
  • спирт етиловий ректифікований згідно з ДСТУ 4221;
  • метиленовий синій або генціанвіолет згідно з чинними нормативними документами;
  • вода дистильована згідно з ГОСТ 6709;
  • калій їдкий згідно з ГОСТ 24363;
  • спиртово-водний розчин фуксину Пфейффера згідно з чинними нормативними документами;
  • нейтральрот згідно з чинними нормативними документами;
  • масло імерсійне кедрове згідно з чинними нормативними документами;
  • йод згідно з ГОСТ 4159;
  • калій йодистий згідно з ГОСТ 4232;
  • колби місткістю 200 см3, 500 см3 згідно з ГОСТ 1770;
  • ваги лабораторні ВЛР-200 з найбільшою межею зважування 200 г другого класу точності згідно з ГОСТ 24104 або аналогічні.

5.1.2 Правила готування до досліджування

До початку проведення досліджування треба приготувати розчини Леффлера, Люголя та водного розчину нейтральроту. Розчини можна зберігати у закритому флаконі протягом 6 місяців за кімнатної температури (від 18 оС до 20 оС).

5.1.2.1 Розчин Леффлера. Для готування 1 % розчину Леффлера у колбі змішують 30 см3 насиченого спиртового розчину метиленового синього, 100 см3 дистильованої води та 1 см3 їдкого калію.

5.1.2.2 Розчин Люголя. Для готування розчину Люголя використовують 1 г чистого йоду, 2 г йодистого калію, 300 см3 дистильованої води.

5.1.2.3 Водний розчин нейтральроту. Для готування 1 % водного розчину нейтральроту треба розчинити 1 см3 нейтральроту у 100 см3 дистильованої води (окріп).

5.1.3 Методика та правила проведення досліджування

Мікроскопічні досліджування проводять з уражених органів хворої птиці виготовленням двох мазків-відбитків, з яких один фарбують за методом Грама (основна диференційна ознака), другий – 1 % водним розчином метиленового синього з метою виявлення грам-негативних та грам-позитивних диплококів у лейкоцитах та в інших структурах крові. Методики фарбування зразків наведено у Додатку А.

Далі проводять мікроскопію під імерсією. На мазки, пофарбовані за методом Грама і метиленовим синім, наносять по краплі масла імерсійного кедрового, після чого в цю краплю занурюють об’єктив МИ 90-1,25 і оглядають мазки.

5.1.4 Правила опрацювання результатів

У разі підозри на нейсеріоз особливе значення має фарбування нативного мазка-відбитка за методом Грама. Виявлення грам-негативних диплококів у мазку, пофарбованому за методом Грама, і особливо в лейкоцитах (фагоцитоз) є підставою для проведення бактеріологічного досліджування.

5.2 Бактеріологічний метод

Суть методу полягає в ізоляції збудника хвороби – грам-негативних диплококів (нейсерій).

5.2.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • МПА (м’ясо-пептонний агар), МПБ (м’ясо-пептонний бульйон) згідно з ГОСТ 20730;
  • агар мікробіологічний згідно з ГОСТ 17206;
  • сироватка крові коней згідно з чинними нормативними документами;
  • чашки Петрі згідно з чинними нормативними документами;
  • ватні тампони;
  • бактеріологічна петля згідно з чинними нормативними документами;
  • масло вазелінове згідно з ГОСТ 3164;
  • пробірки бактеріологічні (біологічні) з діаметром 16 мм згідно з ГОСТ 25336.
  • натрій хлористий згідно з ГОСТ 4333 або сіль харчова згідно з ДСТУ 3583-97 (ГОСТ 13830-97).

5.2.2 Методика та правила проведення досліджування

Бактеріологічні досліджування проводять із виразок на шкірі голови, статевих органів самців і слизової оболонки клоаки, із сперми, жовтка яєць висіванням на поживні середовища, які утримують 20 % сироватки крові коней.

Із уражених місць голови, статевих органів і слизової оболонки клоаки стерильним ватним тампоном видаляють фібрин, другим тампоном із виразок роблять посів на поверхню поживного середовища у чашках Петрі (по 2 чашки з кожного зразка).

Збудник виділяють за такою схемою:

1-й день – посів стерильним ватним тампоном матеріалу на МПА з сироваткою крові коней у чашках Петрі.

2-й день – перегляд чашок Петрі, відбирання підозрілих колоній і пересівання їх бактеріологічною петлею на МПА з сироваткою крові коней для одержання чистої культури; мікроскопія мазків, пофарбованих за методом Грама, ідентифікація у реакції аглютинації (РА) за антигенними властивостями.

3-й день – постановка реакцій на наявність ферментів оксидази і каталази, вивчення морфології колоній у прохідному світлі, визначення пігменту.

4-й день – пересівання культури на МПА з 20 % стерильної сироватки крові коней (без консерванту), на середовище для визначення редукції нітратів і нітритів, на середовище для визначення полісахаридів з 5 % сахарози і на поживний агар з кров’ю коней.

5-й день – попередній облік цукролітичної активності, облік реакції на полісахарид, гемолітичну активність.

6-й день – остаточний облік цукролітичної активності, нітрат-нітритредукції; ідентифікація родової та видової належності ізольованих культур.

7-й день – постановка біопроби.

5.2.3 Культури нейсерій зберігають за температури 4 оС у сироватковому агарі шляхом уколу бактеріологічною петлею під вазеліновим маслом.

5.2.4 Культури ростуть на м’ясо-пептонному бульйоні (МПБ) і м’ясо – пептонному агарі (МПА) з 20 % стерильної сироватки крові коней або птиці. Посіви культивують у термостаті за температури 37 оС і рН середовища від 7,2 до 7,6. У рідких поживних середовищах на поверхні утворюється плівка, яка у разі струшування руйнується і осідає на дно бактеріологічної пробірки у вигляді дрібних крихт. На твердих поживних середовищах протягом часу від 18 год до 24 год утворюються дрібні, ніжні, пласкі, прозорі з блакитним відтінком або матові колонії. У прохідному освітленні прозорі колонії мають колір райдуги, однак через добу знебарвлюються і набувають сірого кольору. Окремі види утворюють жовтий пігмент. Колонії культури нестійкі – через 24 год спостерігають їхній лізис.

На простому поживному середовищі МПА і МПБ без додавання сироватки крові ріст культури може спостерігатися тільки під час первинного посіву на середовища (з патологічного матеріалу). У випадку подальших пересівів ріст культури може не спостерігатися.

На МПА з 6 % хлористого натрію (кухонної солі) ріст культури не спостерігають.

5.2.5 Визначання приналежності ізольованих мікроорганізмів до роду здійснюють за наявністю ферментів цитохромоксидази і каталази; до виду – за такими тестами як ферментація глюкози, фруктози, мальтози, сахарози і лактози з утворенням кислоти, редукція нітратів і нітритів, утворення полісахариду і пігменту.

5.3 Біохімічні властивості

Характерною особливістю мікроорганізмів роду Neisseria є наявність у них ферментів цитохромоксидази і каталази.

5.3.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • піпетка пастерівська згідно з ГОСТ 29227;
  • пробірки згідно з ГОСТ 1770;
  • предметні скельця згідно з ГОСТ 6672;
  • термостат електричний сухоповітряний типу “2ТГ-0-11” чи інших модифікацій, що забезпечують температуру в діапазоні від 28 оС до 55 оС з межею допустимої похибки встановлення температури +0,5 оС;
  • NN-диметил-н-фенілендіаміндігідрохлорид згідно з чинними нормативними документами;
  • перекис водню згідно з ГОСТ 177-88;
  • сечовина згідно з ГОСТ 6691;
  • крезолрот згідно з чинними нормативними документами;
  • МПА (рН =7,0) згідно з чинними нормативними документами;
  • сироватка крові коней згідно з чинними нормативними документами;
  • етиловий спирт згідно з ДСТУ 4221.

5.3.2 Реакція на оксидазу

Готують 1 % водний розчин NN-диметил-н-фенілендіаміндігідрохлориду, 2 краплини або 3 краплини якого наносять пастерівською піпеткою на поверхню добової агарової культури мікроорганізмів. Реакція протікає протягом 5 хв. Поява рожевого кольору, який переходить поступово у червоний, а потім у чорний, свідчить про позитивну реакцію.

5.3.3 Реакція на каталазу

На предметне скло наносять одну краплю 10 % перекису водню і в неї пастерівською петлею вносять добову агарову культуру, яку розтирають коловими рухами. У разі позитивної реакції з’являються бульбашки.

5.3.4 Розщеплення сечовини для визначання ферменту уреази

До 100 см3 МПА з сироваткою крові (рН =7,0) додають 1 г сечовини і 0,2 см3 крезолрота (1,6 % розчину у спирту). Розливають від 2 см3 до 3 см3 у стерильні пробірки і стерилізують в автоклаві текучим паром протягом 10 хв.

Результат ураховують через 24 год після посіву. Червоний колір середовища свідчить про наявність у цього штаму ферменту уреази, що є позитивною реакцією.

5.3.5 Протеолітична активність для визначення ферменту желатинази

Визначають при посіві культури у застиглий стовпчик МПА уколом бактеріологічної петлі до дна пробірки. Посів залишають у термостаті за температури 37 оС протягом 48 год, враховуючи ступінь і форму розрідження середовища. Потім посіви виймають, охолоджують до температури 20 оС. У разі наявності ферменту желатинази середовище залишається розрідженим, що свідчить про позитивну реакцію.

5.4 Цукролітичні властивості

5.4.1 Засоби та допоміжні пристрої

– баня водяна;

– термостат електричний сухоповітряний типу “2ТГ-0-11” чи інших модифікацій, що забезпечують температуру у діапазоні від 28 оС до 55 оС з межею допустимої похибки встановлення температури +0,5 оС;

– МПА згідно з чинними нормативними документами;

– вуглеводи (малий строкатий ряд): глюкоза, сахароза, мальтоза, фруктоза, лактоза згідно з чинними нормативними документами;

– стерильна сироватка крові коней згідно з чинними нормативними документами;

– фенолрот кристалічний згідно з чинними нормативними документами;

– натрію гідрооксид згідно з ГОСТ 4328 (розчин 0,1 H);

– вода дистильована згідно з ГОСТ 6709

5.4.2 Правила готування до досліджування

Готування фенолроту

4 г кристалічного фенолроту розчиняють у 160 см3 0,1 Н розчину NaOH і поміщають у водяну баню за температури 37 оС. Після повного розчинення кристалів розчин доводять до 2 дм3 дистильованої водою і витримують у термостаті за температури 37 о С протягом 20 хв.

5.4.3 Методика та правила проведення досліджування

Цукролітичні властивості вивчають за загальноприйнятою методикою з використанням малого строкатого ряду, який готують на щільному середовищі. Індикатором є фенолрот. На 100 см3 МПА добавляють 50 см3 сироватки крові, 6 см3 фенолроту у розведенні 1:500 і 1,5 г одного із вуглеводів. Розчин повинен бути малинового кольору або кольору стиглої вишні. Реакцію вважають позитивною у разі змінення кольору середовища з малинового на жовтий протягом часу від 18 год до 24 год з моменту посіву. Іноді ферментація буває уповільненою і проявляється через 48 год.

5.5 Реакція на крохмалоподібну речовину – полісахарид

5.5.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • піпетка пастерівська згідно з ГОСТ 29227;
  • чашки Петрі, згідно з чинними нормативними документами;
  • розчин Люголя згідно з 5.1.2.2;
  • сироватка крові коней згідно з чинними нормативними документами;
  • сахароза згідно з ГОСТ 5833;
  • агар згідно з ГОСТ 17206;
  • флакони медичні місткістю 100 см3 згідно з чинними нормативними документами;
  • баня водяна.

5.5.2 Правила готування до досліджування

До МПА з 20 % сироватки крові коней додають 5 % сахарози, розливають у флакони і стерилізують текучим паром по 30 хв три доби поспіль. Перед розливанням у чашки Петрі до 100 см3 основного середовища додають 20 см3 інактивованої сироватки крові коней, яку прогрівають на водяній бані за температури 56 оС протягом 30 хв.

5.5.3 Методика та правила проведення досліджування

На культуру, яка виросла на середовищі згідно з 5.5.2, пастерівською піпеткою наносять розчин Люголя. У разі позитивної реакції в місцях росту колоній з’являється буре забарвлення, що свідчить про наявність у бактеріальній клітині крохмалоподібної речовини – полісахариду і є характерною ознакою для патогенних видів нейсерій.

5.6 Гемолітичні властивості

5.6.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • колби, хімічні стакани згідно з ГОСТ 23932;
  • автоклав, що забезпечує внутрішній тиск від 0,5 атмосфер до 2 атмосфер, згідно з чинними нормативними документами;
  • МПА згідно з чинними нормативними документами;
  • чашки Петрі згідно з чинними нормативними документами;
  • флакони медичні місткістю 100 см3 згідно з чинними нормативними документами;
  • термометр скляний рідинний згідно з ГОСТ 28498 або інші термометри згідно з чинними нормативними документами з діапазоном вимірювання від 0 оС до 100 оС з межею допустимої похибки вимірювання ±1 оС;
  • шприци згідно з ГОСТ 22967;
  • кров: півня (віком від 170 діб до 500 діб), кроля (масою від 3,5 кг), барана (віком від 1 року), коня (віком від 1,5 року до 2,0 років);
  • глюкоза згідно з ГОСТ 6038;
  • цитрат натрію (натрій лимоннокислий) згідно з ГОСТ 22280.

5.6.2 Правила готування до досліджування

5.6.2.1 Готування кров’яного агару по Цейслеру

До 3 % МПА додають 1 % глюкози, встановлюють рН 7,2, розливають у флакони по 100 см3 і стерилізують в автоклаві під тиском 0,5 атмосфер протягом 30 хв. Перед використанням до розплавленого і охолодженого до температури 56 оС середовища додають 20 % щойно виготовленої дефібринованої крові. Середовище розливають у чашки Петрі.

5.6.2.2 Отримання дефібринованої крові

Використовують кров барана, коня, півня чи кроля, яку відбирають шприцом об’ємом до 10 см3 у стерильну колбу або стакан з бусинками, повільно помішують до утворення згустку фібрину протягом 10 хв, після чого її фільтрують через марлевий фільтр, на якому залишаються бусинки з фібрином, або негайно змішують з рівним об’ємом 2,5 % розчином цитрату натрію.

5.6.3 Методика та правила проведення досліджування

На приготований кров’яний агар наносять ізольовану культуру. Відсутність гемолітичної зони навколо культури через 24 год інкубації у термостаті за температури 37,5 оС враховують як позитивний результат.

5.7 Редукція нітратів і нітритів

5.7.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • термостат електричний сухоповітряний типу “2ТГ-0-11” чи інших модифікацій, що забезпечують температуру в діапазоні від 28 оС до 55 оС з межею допустимої похибки встановлення температури +0,5 оС;
  • пробірки бактеріологічні згідно з ГОСТ 25336;
  • колби, хімічні стакани згідно з ГОСТ 23932;
  • нітрат калію (КNO3) згідно з ГОСТ 4168;
  • нітрит калію (КNO2) згідно ГОСТ 19906;
  • сульфанілова кислота згідно з ГОСТ 5821-78;
  • оцтова кислота згідно з ГОСТ 61;
  • α–нафталамін згідно з чинними нормативними документами;
  • бактеріологічний пептон згідно з ГОСТ 13805;
  • вода дистильована згідно з ГОСТ 6709;
  • цинк металевий згідно з ГОСТ 3640-94;
  • стерильна сироватка крові коней згідно з чинними нормативними документами;
  • водяна баня.

5.7.2 Правила готування до досліджування

5.7.2.1 Готування середовища для визначання редукції нітратів і нітритів

У колбу (хімічний стакан) вносять по 0,2 г нітриту та нітрату калію, 5 г бактеріологічного пептону, після чого додають води дистильованої до 1000 см3; рН повинно бути 7,4. Середовище розливають по 5 см3 у хімічно чисті пробірки з поплавками і автоклавують за температури 120 оС протягом 5 хв. Перед посівом додають до 10 % інактивованої сироватки крові коней.

5.7.2.2 Готування розчину А

3 г сульфанілової кислоти розчиняють у 1000 см3 5N оцтової кислоти.

5.7.2.3 Готування розчину В

5 г α-нафталаміну розчиняють у 1000 см3 5N оцтової кислоти.

5.7.3 Методика та правила проведення досліджування

Розчини А і В змішують перед використанням і додають у кожну пробірку із середовищем для визначання редукції нітратів і нітритів по 0,1 см3 одержаної суміші, засівають і інкубують у термостаті від 3 діб до 4 діб поспіль за температури 37 оС.

5.7.4 Опрацювання результатів

Редукцію нітратів і нітритів враховують від 3 діб до 4 діб з дня посіву на поживні середовища з сироваткою крові, які утримують реактиви А і В.

Червоне забарвлення свідчить про редукцію нітратів до нітритів. Якщо червоне забарвлення відсутнє, у пробірку на кінчику скальпеля додають порошок металевого цинку і результат оцінюють за схемою:

  • забарвлення немає – нітрати відсутні, тому що КNO3 у середовищі редуковано бактеріями;
  • наявність червоного забарвлення – нітрати у середовищі редуковані до нітритів цинком, а не бактеріями;
  • поява бульбашок газу у поплавках – нейсерії можуть редукувати нітрити до газоподібного азоту у разі відсутності редукції нітратів.

5.8 Наведений у 5.2-5.7 набір тестів дозволяє на сьому добу від початку досліджування матеріалу, визначити належність ізольованих культур до роду Neisseria (таблиця).

 Таблиця – Культурально-біохімічні властивості нейсерій, ізольованих від хворої птиці

Назва показника

Кури

Качки

Індики

Гуси

1. Морфологія:           коки

 

 

 

                             розмір

     +

 

 

 

0,5-0,7

+

2,0-2,5

+

2,0-2,5

+

0,8-2,0

2. Розташування:   окремопарамитетрадамиланцюжками

 

 

 

                           агрегатами

    +++++

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

3.  Колір і характер    колоній

прозорі, дрібні

білі, жовті,             крупні

білі,  крупні

прозорі, дрібні

4. Ріст на:простому  агарі (МПА)сольовому агарі 6 %сироватковому агарі

+/-

+

+/-

+

+/-

+

+/-

+

5.  Реакція на оксидазу

+

+

+

+

6.  Реакція на каталазу

+

+

+

+

7. Реакція на уреазу

+

+

+

+

8. Визначення желатинази

+

+

+

+

9. Цукролітичні властивості  -середовища зглюкозою

 

 

 

                            сахарозою

                           лактозою

                             мальтозою

                             фруктозою

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Кінець таблиці

Назва показника

Кури

Качки

Індики

Гуси

10. Реакція на полісахарид

11. Гемолітичні властивості – гемоліз  еритроцитів:кроля

 

 

 

                                 курей

                                 барана

                                       коня

 

 

 

12. Відновлення:Редукція  нітритів  (NO3)нітратів ( NO2)

+

+

+

+

+

+

+

+/-

5.9 Антигенні властивості

Суттю досліджування є ідентифікація нейсерій за антигенними властивостями.

5.9.1 Засоби та допоміжні пристрої

  • піпетки пастерівські згідно з ГОСТ 29227;
  • шприці згідно з ГОСТ 22967;
  • кролі масою близько 3 кг;
  • специфічні сироватки;
  • баня водяна;
  • оптичний стандарт мутності згідно з чинними нормативними документами;
  • нейсеріозні гіперемунні сироватки крові згідно з чинними нормативними документами;
  • скельця предметні згідно з ГОСТ 9284.

5.9.2 Правила готування до досліджування

Готування специфічних сироваток крові

Кролів, вагою до 3 кг, гіперімунізують триразовим введенням шприцом у вену вуха (з проміжком у 6 діб) 5 млрд суспензії (згідно з оптичним стандартом мутності) добової культури збудника в об’ємі 1 см3. Перед введенням культуру інактивують за температури 60 оС протягом 60 хв.

Через 15 діб після першого введення антигену шприцом беруть пробну порцію крові із вени вуха на наявність специфічних антитіл. У разі отримання позитивного результату, через 7 діб після останнього введення антигену кролів знекровлюють і отримують сироватку, яку зберігають у холодильнику у замороженому вигляді або ліофілізують. Кожну сироватку перевіряють на активність із гомологічним антигеном в реакції аглютинації (РА) на склі. Титр антитіл повинен бути не нижчим ніж 1:320 (6,322 log2). У неблагополучних щодо нейсеріозу птахогосподарствах у інфікованої птиці з наявністю клінічних ознак і у разі безсимптомного перебігу хвороби у сироватках крові реакцією непрямої гемаглютинації (РНГА) виявляють специфічні антитіла до збудника нейсеріозу у титрах від (1:64) до (1:5120), які зберігаються протягом 2,5 місяців, після чого спостерігають поступове зниження антитіл до титрів від (1:20) до (1:40) або їх зникнення.

5.9.3 Реакція аглютинації (РА) на склі

Серологічну ідентифікацію ізольованих нейсерій проводять реакцією аглютинації (РА) на склі з нейсеріозними гіперімунними сироватками крові, виготовленими в Інституті птахівництва УААН [2], або гонококовою і менінгококовою сироваткою крові людини гр. В згідно з чинними нормативними документами.

На чисте і знежирене предметне скло наносять краплю гіперімунної сироватки і добавляють пастерівською піпеткою антиген – добову культуру нейсерій. У разі позитивної реакції протягом 2 хв після внесення антигену у сироватку спостерігають утворення дрібно- або крупнозернистих пластівців з ділянками просвітлення рідини.

5.10 Біологічна проба

Суттю досліджування є відтворення хвороби на інтактній птиці, яка отримана з благополучних щодо нейсеріозу птахогосподарств і не має специфічних антитіл до збудника нейсеріозу.

Використовують від 5 голів до 10 голів індиків, гусаків або селезнів віком не менше ніж 11 місяців, курей – від 6 місяців до 6,5 місяців з благополучного щодо нейсеріозу господарства. Перед постановкою біопроби усю птицю перевіряють еритроцитарним нейсеріозним діагностикумом в РНГА на наявність специфічних антитіл до збудника хвороби. У разі відсутності антитіл птицю заражають під слизову оболонку клоаки або в основу статевого органа суспензією добової культури нейсерій у дозі 1 мл, яка містить 2 млрд мікробних тіл. Контрольній птиці вводять інактивовану суміш культури нейсерій у тій самій дозі. За інфікованою птицею наглядають протягом 14 діб.

Наявність набряку, слизу, гіперемії статевого органу і слизової оболонки клоаки, утворення ущільнення у товщі стінок клоаки свідчить про позитивну біопробу.

У контрольної птиці позитивної реакції не повинно бути.

5.11 Диференційна діагностика нейсеріозу

Суттю досліджування є диференціація нейсеріозу від інших захворювань інфекційної та неінфекційної природи, гіповітамінозу.

5.11.1 Нейсеріоз треба відрізняти від шкіряної форми віспи, стафілококозу та неінфекційних хвороб, які можуть викликати запалення шкіри голови, слизової оболонки клоаки і статевого органу (механічне травмування, конкурентні бійки самців та порушення травлення).

5.11.2 Нейсеріоз від інших захворювань диференціюють на підставі результатів бактеріологічних досліджень з виділенням нейсерій.

5.11.3 У випадку диференціації від віспи (шкірної форми) проводять вірусологічні досліджування з метою ізоляції вірусу віспи.

5.12 У разі порушення обміну речовин спостерігають накопичення сечокислих солей на слизовій оболонці клоаки, які засихають і утворюють кірковий наліт, який подібний фібринозно-некротичному у випадку нейсеріозу, але його видалення не залишає на слизовій оболонці виразок та ерозій.

Pages: 1 2 3 4 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)



Школа птахівника