Ukrainian Dutch English French Italian Polish Russian Turkish
Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики колібактеріозу

 Додаток Б

(обов’язковий)

Методика фарбування мазків за методом Грама

Б.1  Готування реактивів

Б.1.1 Карболовий розчин кристалічного фіолетового або генціан-фіолетового

Б.1.1.1 Склад

Назва складника Кількість Нормативний документ
Кристалічний фіолетовийабо генціан фіолетовий 1 г Згідно з чинними НД
Кислота кристалічна карболова  (фенол) 2 г ГОСТ 6417
Спирт етиловий ректифікований 96 % 10 см3 ДСТУ 4221

Б.1.1.2 Готування

Кристалічний фіолетовий або генціан фіолетовий розтирають у фарфоровій ступці з кристалічною карболовою кислотою (фенолом). Під час розтирання невеликими порціями доливають етиловий спирт. Розчин фільтрують крізь вологий паперовий фільтр. Розчини генціан фіолетового або кристалічного фіолетового нестійкі, не підлягають  тривалому зберіганню.

Б.1.2 Фарбувальний папір з кристалічним фіолетовим або генціан фіолетовим у модифікації Синєва

Б.1.2.1 Склад

Назва складника Кількість Нормативний документ
Кристалічний фіолетовийабо генціан фіолетовий 1 г Згідно з чинними НД
Спирт етиловий ректифікований 96 % 100 см3 ДСТУ 4221
Гліцерин 5 см3 ГОСТ  6824

Б.1.2.2  Готування

Компоненти змішують, наливають у лоток або глибоку тарілку. Папір нарізають у вигляді смужок шириною від 2 см до 2,5 см і довжиною від 30 см до 50 см. Смужку занурюють на декілька секунд у барвник так, щоб змочувалися обидві її поверхні. Зафарбовані смужки виймають пінцетом, дають барвнику стекти і підвішують  для висушування. Папір досушують у термостаті  за температури (37±1) оС. Висушені смужки паперу розрізають на шматочки  розміром (2х2) см або (2х4,5) см.

Б.1.3  Розчин Люголя

Б.1.3.1 Склад

Назва складника Кількість Нормативний документ
Калій йодистий (КІ) 2 г ГОСТ 4232
Вода дистильована  300 см3 ГОСТ  6709,ДСТУ ISO 3696
Йод кристалічний 1 г ГОСТ 4159

Б.1.3.1 Готування

Калій йодистий  розчиняють у 10 см3 дистильованої води, додають  кристалічний йод, залишають на кілька годин до повного розчинення йоду, після чого доливають 290 см3 дистильованої води. Розчин зберігають у хімічному посуді з темного скла.

Б.1.4 Фуксин Циля – карболовий розчин

Б.1.4.1 Склад

Назва складника Кількість Нормативний документ
Фуксин 1 г Згідно з чинними НД
Кислота кристалічна карболова  (фенол) 5 г ГОСТ 6417
Гліцерин, х.ч. 0,5 см3 ГОСТ  6824
Спирт етиловий ректифікований 96 % 10 см3 ДСТУ 4221
Вода дистильована  100 см3 ГОСТ  6709,ДСТУ ISO 3696

Б.1.4.2 Готування

Порошок фуксину розтирають у ступці з кристалічною карболовою кислотою і  гліцерином. Під час розтирання невеликими  порціями додають етиловий спирт.  Після того, як суміш повністю буде розтертою, додають  з постійним помішуванням дистильовану воду, витримують 2 доби, після чого фільтрують. Фуксин Циля стійкий, зберігається тривалий  термін у флаконі з темного скла з притертим корком.

Б.1.5  Фуксин Пфейфера, спиртово-водний розчин

До 1 частини карболового розчину фуксину Циля згідно з Б.1.4 доливають 9 частин дистильованої води. Розчин нестійкий, тому його готують  в необхідній кількості безпосередньо перед використанням.

Б.1.6  Дозволено застосування інших аналогічних реактивів та готових поживних середовищ, у тому числі і закордонного виробництва, які зареєстровано в Україні, а також готових наборів реактивів для фарбування по Граму.

Б.2 Готування  мазків з культури в агаризованому середовищі

На середину чистого знежиреного предметного скла стерильною піпеткою або  петлею наносять  невелику краплю стерильного ізотонічного розчину або стерильної води. Потім, дотримуючись правил асептики, петлею із  щільним поживним середовищем з пробірки або чашки  відбирають досліджувану колонію. Частину її  занурюють у краплю, ледь розтираючи у ній,  а залишок у петлі спалюють на полум’ї пальника. Охолодженою петлею спочатку кінчиком, а потім усією площиною петлі рівномірним коловим рухом  розподіляють краплю на площі, що становить приблизно 1/3 предметного скла.

Під час приготування препарату з культури  у рідкому поживному середовищі бактеріологічною петлею або пастерівською піпеткою відбирають краплю культури і, розмістивши її  на середині сухого чистого скла,  рівномірно розподіляють її у формі мазка. Петлю відразу ж обпалюють на полум’ї пальника, а пастерівську піпетку занурюють у дезінфікуючий розчин.

Приготовані мазки висушують за  кімнатної  температури  (від 18 оС  до 20 оС) на повітрі. Висушені мазки фіксують, для чого препарат  беруть пінцетом за край скла мазком  догори  і кілька разів проводять його крізь полум’я пальника.

Б.3 Фарбування мазків

На зафіксований полум’ям мазок кладуть смужку фільтрувального паперу, просоченого кристалічним фіолетовим або генціан фіолетовим, і на неї наливають дистильовану воду так, щоб смужка просякла повністю фарбою. Підфарбування триває від 1 хв. до 2 хв.

Фільтрувальний  папір знімають пінцетом, зливають надлишок фарбника і, не промиваючи препарат водою, наливають розчин Люголя на одну чи дві хвилини до  почорніння мазка.

Розчин Люголя зливають, предметне скло для знебарвлення мазка занурюють кілька разів у склянку з етиловим спиртом 96 %.  Процес  знебарвлення  вважають закінченим, коли  від мазка перестають відділятися забарвлені у фіолетовий колір цівки рідини.

Другий спосіб забарвлювання мазка: на препарат наливають етиловий  ректифікований  спирт  96 %  на (30-60) с,   при цьому препарат  погойдують і доливають спирт.

Препарат ретельно промивають водопровідною водою і дофарбовують спиртово-водним розчином фуксину (Пфейфера) або 1% водним розчином нейтрального червоного протягом часу від 1 хв. до 2 хв. Фарбу зливають, мазок промивають водопровідною водою, висушують на повітрі або фільтрувальним папером і мікроскопують.

 Додаток В

(обов’язковий)

УСТАТКОВАННЯ, ЗАСОБИ  ТА МАТЕРІАЛИ

В.1 Перелік устатковання  для проведення мікробіологічних досліджень:

  •  автоклав вертикальний, що забезпечує температуру від 105 оС до 135 оС і тиск до 2 атм. згідно з чинними нормативними документами;
  •  іономір  універсальний ЭВ-74 або потенціометр універсальний  рН-340 згідно з  чинними нормативними документами з похибкою не більше ніж ±0,05;
  • ваги лабораторні І або ІІ класу точності  згідно з ГОСТ 24104 з  найбільшою межею зважування 200 г і допустимою похибкою ±2 мг для зважування реактивів;
  • ваги лабораторні ІІІ класу точності  згідно з ГОСТ 24104 з найбільшою межею зважування 1000 г і допустимою похибкою ±10 мг;
  • термостат електричний для вирощування мікроорганізмів з автоматичним терморегулятором, що забезпечує температуру від 28 оС до 55 оС з точністю ±0,2 оС, згідно з чинними нормативними документами;
  •  холодильник електричний  побутовий  згідно з  ГОСТ   16317;
  •  мікроскоп марки «Биолам Д-11»  згідно з  ГОСТ 8074 або аналогічний;
  •  мікроскоп світловий біологічний зі збільшенням у (900-1000)х разів згідно з  чинними нормативними документами;
  •  мікроскоп люмінесцентний зі збільшенням (63-1500)х згідно з чинними нормативними документами;
  •  прилад для підрахування колоній бактерій ПСБ зі збільшувальним склом х3 згідно з чинними нормативними документами;
  •  стерилізатор паровий медичний з режимами стерилізації від температури 100 оС (текучою парою) до 126 оС (під тиском) згідно з ГОСТ 19569 або аналогічний;
  •  дистилятор згідно з чинними нормативними документами, що забезпечує якість дистильованої води згідно з ГОСТ 6709, або прилад для отримання води аналітичної якості;
  •  шафа сушильна стерилізаційна, яка забезпечує температуру від 100 оС до 200 оС згідно з чинними нормативними документами;
  •  мішалки магнітні з підігрівом до 30 оС для приготування середовищ згідно з чинними нормативними документами;
  •  прилад для струшування (шейкер), з амплітудою коливання від 3 мм до 4 мм і частотою від 4 Гц до 6 Гц за температури від 16 оС до 25 оС, або з коловим  типом струшування, що має частоту обертів (200-1200) об/хв. та діаметр орбіти струшування у межах 3 мм, згідно з чинними нормативними документами
  •  прилад для вимірювання оптичної щільності розчину (оптичний стандарт каламутності) на 10 од. з діапазоном вимірювання МакФарланда від 0 McF до 10 McF і довжиною хвилі (535 ± 20) нм згідно з чинними нормативними документами;

В.2 Перелік матеріалів та засобів для проведення мікробіологічних досліджень:

  •  баня водяна з терморегулятором, яка дозволяє підтримувати температуру від 20 оС до 100 оС з відхилом  ± 1 оС від заданої температури;
  •  дозатори для розливу поживних середовищ з регулюванням точності об’єму дози в 1 % згідно з чинними нормативними документами;
  •  термометри рідинні скляні з діапазоном температури від мінус 50 оС до  50 оС згідно з ГОСТ 28498 з межею допустимої похибки ±0,5 оС і ціною поділки шкали 0,5 оС;
  •  лупа зі збільшенням у (5-10) разів згідно з ГОСТ 25706;
  •  спиртівки лабораторні скляні  згідно з ГОСТ 25336;
  •  годинник механічний з сигнальним пристроєм згідно з ГОСТ 3145;
  •  скельця предметні   згідно з ГОСТ 9284;
  •  скельця покривні згідно з ГОСТ 6672;
  •  петля бактеріологічна № 0, № 1, № 2  згідно з чинними нормативними документами;
  •  пінцети медичні згідно з ГОСТ 21241;
  •  скальпель медичний згідно з ГОСТ 21240;
  •  ножиці медичні згідно з ГОСТ 21239;
  •  штативи для пробірок (металеві) згідно з чинними нормативними документами;
  •  чашки Петрі згідно з ГОСТ 25336;
  •  ступки фарфорові з товкачиком  згідно з ГОСТ 29225;
  •  палички  скляні згідно з ГОСТ  25336;
  •  піпетки згідно з  ГОСТ 29169;
  •  піпетки згідно з  ГОСТ 29227;
  •  піпетки згідно з  ГОСТ 29228;
  •  пробірки скляні бактеріологічні (біологічні) П2-10-90 ХС; П3-5ХС, тощо згідно з ГОСТ  25336;
  •  стакани місткістю 100 см3, 250 см3, 500 см3, 1000 см3 згідно з ГОСТ 25336;
  •  колби місткістю 100 см3, 250 см3, 500 см3, 1000 см3 згідно з ГОСТ 25336;
  •  колби конічні  місткістю 40 см3,   200 см3,   400 см3,   1000 см3, 1600 см3 згідно з ГОСТ 19908;
  •  колби мірні згідно з ГОСТ 1770;
  •  циліндри мірні  згідно з ГОСТ 1770;
  •  лійки В-36-80ХС; ВФ-1-75ХС згідно з ГОСТ 25336 або ГОСТ 19908;
  •  марля  медична  згідно з  ГОСТ 9412;
  •  марля  побутова згідно з ГОСТ 11109;
  •  вата медична гігроскопічна згідно з  ГОСТ 5556;
  •  папір  фільтрувальний лабораторний  згідно з  ГОСТ  12026;
  •  поплавки (трубки Дархема) згідно з чинними нормативними документами;
  •  олівці по склу (склографи) згідно з чинними нормативними документами;
  •  папір індикаторний універсальний згідно з чинними нормативними документами.

В.3 Замість зазначених в цьому стандарті можуть використовуватися аналогічні засоби вимірювальної техніки, випробувальне та допоміжне обладнання, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту.

  Додаток Г

(довідковий)

Бібліографія

1 Manual  of diagnostic Test and Vaccines  for  Terrestrial  Animals, charter 2.9.11 (Керівництво з  стандартів  для  діагностичних  тестів  та  вакцин  для  наземних  тварин), МЕБ, 2009

2 Настанова з лабораторної діагностики ешерихіозу (колібактеріозу) тварин, затверджена наказом начальника Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України № 15-14/6 від 22.02.1996 р.

3 Правила відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження, затверджені наказом Голови Державного департаменту ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України № 15-143/111 від 15.04.97 р.

4 Методичні вказівки "Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.04.2007 за № 167

5 ДНАОП 2.1.20-1.03-99 Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджені наказом  Держнаглядохоронпраці 20.04.99 за № 67 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.10.99 за № 695/3988.

6 Правила техники безопасности, производственной санитарии и санитарно-противоэпидемического режима для предприятий по производству бактериологических и вирусологических препаратов (Правила техніки безпеки, виробничої санітарії та санітарно-протиепідемічного режиму для підприємств по виробництву бактеріологічних і вірусологічних препаратів), затверджені Міністерством охорони здоров’я  СРСР 10.09.1979 р.

7 Правила безопасности, производственной санитарии, охранно-карантинного и ветеринарно-санитарного режимов на предприятиях биологической промышленности (Правила безпеки, виробничої санітарії, охоронно-карантинного і ветеринарно-санітарного режимів на підприємствах біологічної промисловості), затверджені  Головним  управлінням  ветеринарії Держагропрому  СРСР 14.08.89 р.

8 ДСН 3.3.6.042-99  Державні санітарні норми  мікроклімату виробничих приміщень, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р., № 42

9 ДСН  3.3.6.037-99 Державні санітарні  норми  виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені Постановою Головного державного санітарного Лікаря України від 01.12.1999 р., № 37

10 СанПин № 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения  (Санітарні правила і норми з охорони поверхневих вод від забруднень),  затверджені  Мінздравом СРСР 04.07.88, №  4630

11 ДСП 201-97 Державні  санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами),  затверджені  Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97  за № 201

12 СанПин 42-128-4690-88 Санитарные правила и нормы содержания территорий населенных мест (Санітарні правила і норми утримування територій населених місць),  затверджені Мінздравом СРСР від 05.08.88 р., № 4690

 Код УКНД   11.220

Ключові слова: бактеріологічний метод, колібактеріоз, лабораторна діагностика, птиця,  реакція аглютинації, серологічний метод

Pages: 1 2 3 4 5 6 7

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)