Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


ДСТУ 8139:2015. Борошно вапнякове та черепашкове кормове для сільськогосподарської птиці. Технічні умови

5 Технічні вимоги

5.1 Борошно повинно відповідати вимогам цього стандарту і вироблятися у відповідності з технологічною інструкцією, затвердженою в установленому порядку.

5.2 Основні показники та характеристики борошна

5.2.1 За органолептичними показниками борошно повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1

Таблиця 1 – Органолептичні показники борошна

Назва показника

Характеристика

Метод контролювання

1. Зовнішній вигляд

Структурний продукт, незабруднений, не пліснявий

Згідно з 11.2

2. Колір

Білий, сірий, жовтий

3. Запах

Злегка специфічний або без запаху

Згідно з

ГОСТ 13496.13

5.2.2 За фізико-хімічними показниками вапнякове борошно повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2, черепашкове борошно – вимогам, наведеним у таблиці 3.

Таблиця 2 – Фізико-хімічні показники вапнякового борошна

Назва показників

Норма

Метод контролюва-ння

І сорт

ІІ сорт

Крупність:

залишок на ситі з діаметром отворів 3 мм, % не більше

3

5

Згідно з

ГОСТ 14050

Наявність металомагнітних домішок:

 

 

 

розміром до 2 мм, г/т, не більше

80

100

Згідно з

ГОСТ 13496.9

з гострими краями

Не дозволено

Вологість, %, не більше

6

10

Згідно з

ГОСТ 14050

Сумарна масова частка вуглекислого кальцію та вуглекислого магнію у перерахунку на суху речовину, %,не менше

85

80

Згідно з

ГОСТ 14050

Масова частка вуглекислого магнію, %, не більше

2

4

Згідно з

ГОСТ 14050

Масова частка золи, нерозчинної у соляній кислоті, %, не більше

5

9

Згідно з

ГОСТ 21138.6

Таблиця 3 – Фізико-хімічні показники черепашкового борошна

Назва показників

Норма

Метод контролювання

І сорт

ІІ сорт

Крупність:

залишок на ситі з діаметром отворів 3 мм, % не більше

3

5

Згідно з

ГОСТ 14050

Наявність металомагнітних домішок:

 

 

 

розміром до 2 мм, г/т, не більше

80

100

Згідно з

ГОСТ 13496.9

з гострими краями

Не дозволено

Вологість, %, не більше

7

10

Згідно з

ГОСТ 14050

Сумарна масова частка вуглекислого кальцію та вуглекислого магнію у перерахунку на суху речовину, %,не менше

85

75

Згідно з

ГОСТ 14050

Кальцій, %, не менше

34

28

Згідно з

ГОСТ 24596.4, ГОСТ 14050

Вуглекислий магній, %, не більше

2

4

Згідно з

ГОСТ 14050

Зола, нерозчинна у соляній кислоті, %, не більше

8

10

Згідно з

ГОСТ 21138.6

5.2.3 Вміст токсичних елементів та радіонуклідів у борошні не повинен перевищувати рівнів, передбачених [1] і наведених у таблиці 4.

 Таблиця 4 – Показники безпеки борошна

 

Масова частка

елементу, не більше

Гранично допус-тимі рівні

Методи контролювання

Свинець (Pb), мг/кг

30,0

Згідно з ГОСТ 24596.9

Миш’як (As), мг/кг

12,0

Згідно з ГОСТ 24596.8

Ртуть, мг/кг

0,1

Згідно з ГОСТ 24596.10

Кадмій, мг/кг

4,0

Згідно з ГОСТ 24596.11

Мідь, мг/кг

500,0

Згідно з ГОСТ 30178

Флуориди у перерахунку на флуор (F), мг/кг

0,2

Згідно з ГОСТ 24596.7

Цезій (137Cs), Бк/кг

600

п.

Стронцій (90Sr), Бк/кг

200

5.3 Вимоги до сировини та матеріалів

5.3.1 Сировиною для виробництва борошна є природні черепашники та вапняки, з яких одержують борошно шляхом їхнього подрібнення.

5.3.2 У сировині, яку використовують для виробництва борошна, вміст токсичних елементів та радіонуклідів не повинен перевищувати рівнів, передбачених [1] та [2].

5.3.3 Кожну партію сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документами, які підтверджують її відповідність нормативним документам.

5.3.4 Для визначення відповідності якості сировини проводять вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297.

6 Вимоги безпеки

6.1 Всі роботи з борошном потрібно проводити у відповідності до санітарних правил по зберіганню, транспортуванню та використанню добрив у сільському господарстві.

6.2 Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

6.3 Рівень шуму на робочому місці під час роботи обладнання не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037 [3].

6.4 Показники вібраційного навантаження на працюючих у межах робочого місця не повинні перевищувати санітарних норм, зазначених в ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039 [4].

6.5 Повітря робочої зони повинно відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005.

6.5.1 Виробничі приміщення, де може бути забруднення повітря пилом вапнякового чи черепашкового борошна повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

6.5.2 Гранично допустима концентрація продукту у повітрі робочої зони повинна бути не більше ніж 10 мг/м3.

6.6 Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

7 Вимоги охорони довкілля

7.1 Стічні води повинні підлягати очищенню та відповідати СанПиН 4630 [5].

7.2 Охорону ґрунту від забруднення промисловими відходами здійснюють у відповідності з вимогами СанПиН 42-128-4690 [6].

7.3 Рівні шкідливих речовин в атмосфері контролюють у відповідності з ГОСТ 17.2.3.01 та ДСП 201 [7].

8 Маркування

8.1 Марковання наносять на транспортне паковання за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання. Марковання повинно містити:

  • найменування та адреси пiдприємства-виробника, його товарний знак (за наявності) та місце виготовлення;
  • назву продукту із зазначенням сорту;
  • номер партії;
  • масу нетто і брутто (кг);
  • дату виготовлення;
  • умови зберігання;
  • термін придатності;
  • позначення цього стандарту.

8.2 У разі розфасування борошна у пакети для роздрібної торгівлі марковання згідно з 8.1 також наносять на пакети.

8.3 У разі реалізації борошна без паковання (насипом) відомості згідно з 8.1 проставляють у товарно-транспортній накладній чи іншому супровідному документі.

8.4 У разі пакування борошна у контейнери етикетку з реквізитами згідно з 8.1 можна покласти до кишені контейнера (або до його верхньої частини в місці підгинання).

8.5 Приклад позначення при замовлені “Борошно вапнякове кормове. Згідно з ДСТУ______”.

9 Пакування

9.1 Борошно реалізують насипом або у пакованні.

9.2 Борошно завантажують насипом у сухі чисті відкриті або закриті транспортні засоби.

9.3 Для транспортування та реалізації борошно запаковують у поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811, або у паперові мішки марок НМ, ВМ, ПМ згідно з ГОСТ 2226, або у пропіленові мішки чи у спеціалізовані контейнери одноразового використання згідно з чинними нормативними документами.

9.4 Борошно для роздрібної торгівлі можна розфасовувати в одно- або двошарові з поліетиленової плівки завтовшки не менше ніж 80 мкм згідно з ГОСТ 10354.

9.5 Дозволено використовувати інше аналогічне паковання або паковання з інших матеріалів згідно з чинними нормативними документами та паковання закордонного виробництва, що дозволене Центральним органом виконавчої влади у сфері ветеринарної медицини України.

9.6 Маса нетто чотиришарових паперових мішків повинна бути не більше, ніж 40 кг, паперових п’ятишарових та з інших матеріалів – не більше, ніж 50 кг, пакетів – не більше ніж 7 кг.

9.6.1 Дозволені відхилення маси нетто паковальної одиниці – не більше, ніж ± 1,5 %.

9.7 Пакети та мішки з борошном закривають способом, що забезпечує збереження продукції під час транспортування та зберігання.

10 Правила транспортування та зберігання

10.1 Транспортування

10.1.1 Борошно без паковання перевозять насипом у закритих транспортних засобах (вагонах, автоцистернах, трюмах тощо).

10.1.2 Борошно у пакованні перевозять будь-яким видом транспорту.

10.1.3 Під час перевезення потрібно дотримуватися чинних правил перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

10.1.4 Транспортні засоби повинні бути сухими, чистими та відповідати ветеринарно-санітарним вимогам. Для перевезення кормового борошна заборонено використовувати транспорт після транспортування мінеральних добрив та отрутохімікатів.

10.2 Зберігання

10.2.1 Борошно зберігають насипом або у пакованні у закритих сухих складських приміщеннях.

10.2.1.1 Дозволено зберігати борошно під навісом, на відкритих площадках з твердим покриттям, на складах відкритого типу за умови забезпечення захисту продукту від атмосферних опадів.

10.2.2 Термін зберігання – 2 роки.

11 Методи контролювання

11.1 Проби для контролювання відбирають згідно з ГОСТ 13496.0.

11.2 Зовнішній вигляд і колір борошна визначають візуально. Для цього 100 г випробовуваного продукту насипають на листок білого паперу і, перемішуючи, розглядають його при денному освітленні.

11.3 Запах визначають згідно з ГОСТ 13496.13.

11.4 Крупність борошна визначають згідно з ГОСТ 14050.

11.5 Наявність металомагнітних домішок визначають згідно з ГОСТ 13496.9.

11.6 Вологість борошна визначають методом висушування згідно з ГОСТ 14050. При цьому проби продукту висушують у сушильній шафі за температури від 100 оС до 105 оС протягом 3 годин.

11.7 Сумарну масову частку вуглекислого кальцію та вуглекислого магнію у перерахунку на суху речовину, вміст вуглекислого магнію визначають згідно з ГОСТ 14050.

11.8 Масову частку кальцію визначають комплексометричним методом згідно з ГОСТ 24596.4 без відділення фосфатів або шляхом визначення карбонату кальцію згідно з ГОСТ 14050 і подальшим розрахунком кальцію за формулою:

Х=Х1 ∙ 0,4,

де Х1 – масова частка карбонату кальцію , %;

0,4 – коефіцієнт перерахунку.

11.9 Масову частку золи, нерозчинної у соляній кислоті, визначають згідно з ГОСТ 21138.6.

11.10 Масову частку свинцю визначають згідно з ГОСТ 24596.9.

11.11 Масову частку миш’яку визначають згідно з ГОСТ 24596.8

11.12 Масову частку міді визначають згідно з ГОСТ 30178-96

11.13 Масову частку флуору визначають згідно з ГОСТ 24596.7.

11.14 Визначення радіонуклідів здійснюють за методиками, затвердженими в установленому порядку.

11.15 Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимогам цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно до чинного законодавства України.

Pages: 1 2 3 4 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)