Домашня птиця 2020 - акція      
   Продамо підрощених курочок    
   Стан птахівництва в Україні       



Ukrainian Dutch English French Italian Polish Russian Turkish

ГСТУ 46.047-2003. Яйця качок інкубаційні. Технічні умови

7 Основні параметри технологічного процесу інкубації гусей

7.1 Яйця завантажують до інкубаційної шафи згідно з однією зі схем закладок.

7.1.1 Схема 1 – „одна партія у шафі” – яйця закладають великими партіями, водночас завантажуючи шафу до 90 % її місткості.

7.1.2 Схема 2 – „одна партія у середній шафі з розкладанням на 16 добу у дві крайні”. При повному завантаженні інкубатора в середній шафі постійно буде знаходитись тільки одна партія яєць, а в крайніх – половина партії.

7.1.3 Схема 3 – „одна партія у середній шафі з розкладанням на 10 добу у дві крайні”. В середній шафі буде знаходитись одна партія яєць, а в крайніх – по 2 партії з різницею у віці 9 діб.

7.1.4 Схема 4 – „три та більше партій у шафі”. У перші 5 діб інкубацію яєць здійснюють в окремій шафі. На 6 добу яйця переносять до спільної шафи.

7.2 При інкубації гусячих яєць великими партіями рекомендується кожен клас за масою, а також некалібровані яйця закладати в окрему шафу і застосовувати стартовий температурно-вологісний режим, наведений у таблиці 2.

7.2.1 Стартовий режим інкубації (перші 3 доби) у таблиці 9 наведено для зимової пори року. Весною та восени цей період зменшується до двох діб, влітку – до 1 доби, а при температурі зовнішнього середовища вище 25 оС – до 12 год.

7.2.2 У подальшому використовують режими інкубації залежно від схеми закладання для всіх типів інкубаторів. Ці режими однакові для всіх класів яєць за масою.

Таблиця 9 – Стартовий режим інкубації для яєць гусей

Легкі породи

Важкі породи

маса яєць, г

темпера-тура, оС

вологість

маса яєць, г

темпера-тура, оС

вологість

оС

%

оС

%

161-200

38,7

30-31

52-57

181-230

38,8

30-31

50-55

130-160

38,3

54-59

140-180

38,5

52-57

130-200

38,5

52-57

140-230

38,5

52-57

Примітки. 1. Маса яєць 130-200 г, 140-230 г наведена для некаліброваних яєць.

2. Класи за масою наведені для яєць, призначених для відтворення промислових стад. При інкубації яєць для відтворення селекційних стад використовують режими, які підходять до подібного класу за масою.

7.3 При інкубації каліброваних гусячих яєць невеликими партіями здійснюють поетапне закладання яєць різних класів в одну шафу. Спочатку закладають яйця І класу (крупні), потім через деякий час – яйця ІІ класу. Інтервали між закладаннями залежать від пори року і становлять: взимку – 10 год, весною та восени – 8 год, влітку – 6 год.

7.4 Інкубація гусячих яєць в інкубаторі за схемою 1.

7.4.1 Після застосування стартового режиму (табл.9) температуру в інкубаційних шафах до 16 доби підтримують на рівні 37,7-37,8 оС при вологості 29 оС (51-52 %), з 17 по 27 добу – на рівні 37,5-37,6 при вологості 27,5-28 оС (44-47 %).

7.4.2 Рекомендується використовувати для кожного режиму різні шафи.

7.5 Інкубація гусячих яєць за схемою 2 (рекомендується як сама ефективна схема).

7.5.1 Яйця закладають у середню шафу і до 16 доби інкубують за схемою 1 (згідно з табл. 9 та п.7.4.1). Після перенесення партії у крайні шафи у середній шафі повторюють температурно-вологісний режим для нової партії. У крайніх шафах температуру постійно підтримують на рівні 37,5 оС, а вологість – на рівні 27,5-28,0 оС (44-47 %).

7.6 Інкубація гусячих яєць за схемою 3.

7.6.1 В середній шафі протягом 9 діб підтримують температуру за схемою 1 (згідно з табл. 9 та п.7.4.1), а в крайніх – на рівні 37,4-37,5 оС за сухим термометром, за зволоженим – на рівні 28,0-28,5 оС (49 %).

7.7 Інкубація гусячих яєць за схемою 4.

7.7.1 У перші 5 діб інкубацію здійснюють в окремій шафі згідно з табл. 9 та п.7.4.1. На 6 добу яйця переносять до спільної шафи, де постійно підтримують температуру за сухим термометром на рівні 37,6 оС, за зволоженим – на рівні 29,0 оС (51 %).

7.8 Рівень повітрообміну в інкубаторах наведено у таблиці 10.

7.8.1 При інкубації яєць за схемою 1 повітряні заслінки протягом перших 3 діб повністю зачинені, до 16 їх поступово відчиняють до 10-15 мм, надалі відкриття повітряних заслінок поступово збільшують до 20-25 мм.

Таблиця 10 – Рівень повітрообміну в інкубаторах

 

Доба інкубації

Швидкість руху повітря біля яєць, м/с

Кратність обміну повітря за1 год.

Кількість СО2, %, не більше

Інкубаційна шафа

1-3

0,3

3

4-11

0,5-1,0

5-10

0,2

12-18

1,3-1,6

15-18

19-26

2,0-2,3

19-24

0,5

Вивідна шафа

27-31

близько 2,0

близько 20

1,5

7.8.2 При інкубації яєць за іншими схемами повітряні заслінки у середній шафі протягом перших 3 діб повністю зачинені, а далі їх поступово відчиняють до 10-15 мм. У крайніх шафах повітряні заслінки відчиняють на 20-25 мм.

7.8.3 Кількість обертів вентилятора для середніх шаф і шаф, в яких інкубують яйця за схемою 1 – не менше 300 об/хв., для крайніх шаф – 320-340 об/хв.

7.9 Після замкнення алантоїсу (15 доба) і до перенесення у вивідні шафи не допускається перевищення температури на поверхні яєць більше 39,0 оС. Для уникнення цього яйця з 16 до 22 доби 2 рази на день піддають повітряному охолодженню, а з 22 до 28 доби – комбінованому. Яйця охоло-

джують до температури на поверхні яєць 30-33 оС протягом 10-15 хв, але не більше 30 хв. При комбінованому охолодженні яйця зрошують блідо-рожевим розчином марганцевокислого калію. Тривалість комбінованого охолодження – не більше 40 хв.

7.9.1 При інкубації яєць гусей за схемою 4 (у крайніх шафах знаходиться кілька партій яєць) комбіноване охолодження здійснюють постійно вранці та ввечері, незалежно від віку зародків.

7.9.2 Повітряне охолодження яєць виконують у наступній послідовності: спочатку вимикають нагрівачі та відчиняють двері шафи. Барабан розташовують у горизонтальному положенні. Вентилятор повинен працювати безперервно. При комбінованому охолодженні на час зрошення яєць і прибирання зайвої вологи з підлоги вентилятор вимикають. Після закінчення охолодження двері інкубатора зачиняють, вмикають механізм обертання лотків та основні і допоміжні нагрівачі. Після відновлення температури до заданої режимом (через 15-20 хв) допоміжні нагрівачі вимикають.

7.10 Глибоке охолодження та збагачення зародків киснем здійснюють одноразово на 23 добу інкубації або поєднують з перенесенням у вивідні

шафи. При цьому вилучають потрібні лотки з інкубаційної шафи. Тривалість

глибокого охолодження – 2,0-3,5 год. в залежності від температури у приміщенні. Яйця охолоджують до температури на поверхні 28-30 оС.

7.11 До 15-ої доби інкубації (до замкнення алантоїсу) лотки з яйцями в інкубаційній шафі повертають на 90о не менше одного разу на годину, потім кількість повертань можна зменшувати до 3-4 на добу, а з 23-ої доби допускається інкубувати яйця без повертання лотків.

7.12 З інкубаційних шаф у вивідні шафи яйця гусей слід перекладати до початку накльовування шкаралупи. Яйця розташовують у вивідних лотках рівномірно і горизонтально.

7.13 Температурно-вологісні режими для вивідних шаф наведені у табл. 11.

Таблиця 11 – Температурно-вологісні режими для вивідних шаф

Доба

 

Температура,

оС

Вологість

Ступінь відкриття вентиляційних заслінок

оС

%

%

мм

Після перенесення яєць у вивідну шафу

28

37,4

27,0

44

60 -100

25-30

Після початку масового накльовування яєць (30 %)

29-30

36.8-37,0

32-34

72-81

30 – 40

15 –20

Після масового виведення молодняка

30

36.8-37,0

30-31

61-64

50 –70

20- 25

За 30 хв до вибірки молодняка

30-31

36,8-37,0

100

повністю відкриті

Після першої вибірки

31

38,0–38,2

30 – 31

54-59

30 – 40

15 – 20

8 Методи контролювання

8.1 Масу яєць качок і гусей (при сортуванні на класи за масою) визначають на терезах ВЛТК-500 за ГОСТ 24104.

8.2 Температуру та відносну вологість (температура за зволоженим термометром) в інкубаторах контролюють не рідше одного разу на годину. Для визначення температури використовують ртутні термометри ТС-12 за ГОСТ 13646 з діапазоном вимірювання від 30 до 40 оС і ціною поділок ±0,1 оС; для визначення вологості застосовують психрометр ПС-14 з діапазоном вимірювання 10-100 % згідно з чинними нормативними документами.

Дозволено використовувати інші прилади, аналогічні за технічними характеристиками.

8.3 Періодично контролювати частоту обертів вентилятора (кожної зміни). Для вимірювань потрібно користуватися тахометром ТЧ-10 Р, згідно з ГОСТ 21339 або аналогічними згідно з чинною нормативною документацією.

8.4 Після інкубації кожної партії яєць качок та гусей необхідно контролювати геометрію лопатей вентиляторів (опукла сторона лопаті вентилятора повинна прилягати до площини спиці хрестовини). Не допускати деформації лопатей вентиляторів, зміни розмірів.

8.5 Біологічний контроль за розвитком зародків у період інкубації здійснюють шляхом овоскопування всієї партії інкубаційних яєць.

8.5.1 Терміни проведення контрольних переглядів яєць качок: 7-8 доба (І перегляд), 13 доба (ІІ перегляд), 24-25 доба (ІІІ перегляд при перенесенні на вивід); для мускусних качок – відповідно 9, 18 і 30 діб.

8.5.2 Терміни проведення контрольних переглядів яєць гусей: 9-10 доба (І перегляд), 15 доба (ІІ перегляд), 26-27 доба (ІІІ перегляд при перенесенні на вивід).

8.5.3 Не дозволено поєднання ІІ та ІІІ контрольних переглядів яєць.

8.5.4 Дозволено поєднання І, ІІ та ІІІ перегляду яєць – з глибоким охолодженням.

8.5.5 Для перегляду не слід з інкубатора виймати водночас всю партію яєць, достатньо одного візка. Для уникнення переохолодження яєць тривалість часу овоскопування не повинна перевищувати 30 хв., а при поєднанні останнього контрольного перегляду з глибоким охолодженням – не більше 3,5 год.

8.5.6 Вилучення „тумаків” здійснюють обов’язково через кожні 3 дні, починаючи з 14-ої доби інкубації.

8.5.7 Показники розвитку зародків наведені у таблиці 12.

Таблиця 12 – Показники розвитку зародків

Перегляд

Показники нормального розвитку зародків

Відходи інкубації

І категорія

ІІ категорія

ІІІ категорія

І

Ембріон занурений у жовток і погано роз-пізнається. Над місцем його розташування розрізняється пляма молоч-ного кольору (амніон). Добре видно розвинену і наповнену кров’ю судин-ну систему жовткового мішка.

Зародок знахо-диться близько до шкаралупи, контури його чітко розріз-няються. Судинна сис-тема жовтко-вого мішка добре розви-нена.

Зародки знаходяться під самою шкаралупою, відста-ють у рості, судини жов-ткового мішка розвинені слабко

Незапліднені – яйця без наявного зародка.

Кров’яне кільце яйця – жовток оточений добре помітним роже-вим кільцем

 

 

Показники нормального розвитку зародків

 
 

І категорія

ІІ категорія

ІІІ категорія

 

ІІ

Ембріон виглядає як темна пляма у центрі яйця. Під шка-ралупою зна-ходиться алан-тоїс, краї якого змикаються в гострому кінці яйця, охопивши весь білок

Алантоїс ще не зімкнувся навкруги білка

Алантоїс охо-пив не більше половини білка

Завмерлі ембріонни – судини алантоїсу невидимі, білок каламут-ний, контури за-родка розплив-часті

ІІІ

Яйця не прос-вічуються, за винятком по-вітряної камери, яка займає майже 1/3 яй-ця. Межа по-вітряної камери хвиляста, видно рухому тінь голови та шиї пташеня-ти.

Гострий кінець яйця не просвічується, межі повітряної ка-мери рівні

Гострий кінець яйця просвічу-ється, межі по-вітряної каме-ри нерівні, рухливі. Можливе просвічування межі біля повітря-ної камери

Завмерлі ембрі-они – яйце просвічується в облас-ті повітряної ка-мери та гострого кінця, зародок не-великий

8.5.8 Інкубація вважається нормальною, якщо кількість яєць з ембріонами І категорії в усі контрольні дні становить не менше 65 % для качок і гусей, 60 % – для мускусних качок.

8.5.9 При необхідності більш повної оцінки розвитку ембріонів проводять розтин яєць з живими зародками. При цьому за масою та зовнішніми ознаками визначають відповідність їхнього розвитку нормі, реєструють наявність патологоанатомічних змін.

8.6 Втрату маси яєць у період інкубації визначають шляхом контрольного зважування на терезах за ГОСТ 29329 чи аналогічних (найбільша межа зважування – 50 кг, ціна поділок – 50 г). Контрольні зважування проводять перед закладанням яєць до інкубатора і у період інкубації у ті самі терміни, що й овоскопування. Втрату маси яєць за певний період інкубації розраховують за різницею між масою лотків з яйцями і пустих лотків у відсотках по відношенню до маси яєць перед закладанням до інкубатора.

8.6.1 Орієнтовні втрати маси яєць качок за періодами інкубації: перше зважування – 2,5-3,5, друге – 5,5-6,5 і третє – 11,0-14,0 % від маси яєць перед закладанням до інкубатора; для мускусних качок ці показники відповідно становлять 2,5-3,5; 4,5-6,0 та 11,0-12,5 %.

8.6.2 Орієнтовні втрати маси яєць гусей за періодами інкубації: перше зважування – 2,5-3,5, друге – 4,5-6,5 і третє – 10,5-12,0 % від маси яєць перед закладанням до інкубатора.

8.7 Результати інкубації кожної партії яєць реєструють у журналі за такими показниками: вивід здорового молодняка, заплідненість та виводимість яєць, відходи інкубації (незапліднені яйця, кров’яне кільце, биті яйця, тумаки, завмерлі ембріони, „задохлики”, слабкий молодняк та каліки.

9 Вимоги безпеки

9.1 При здійсненні процесу інкубації яєць качок і гусей слід керуватись вимогами безпеки, встановленими „Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств” [1].

9.2 Під час роботи в інкубаторіях необхідно дотримуватись Примірної інструкції з охорони праці під час виконання робіт у птахівництві [2].

9.3 Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

9.4 Рівень шуму на робочому місці під час роботи обладнання не повинен перевищувати рівнів, встановлених ДСН 3.3.6.037 [3].

9.5 Показники вібраційного навантаження на працюючих у межах робочого місця не повинні перевищувати санітарних норм, зазначених в ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039 [4]

9.6 Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042 [5].

9.6.1 Повітря робочої зони повинно відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005.

9.7 При роботі з дезінфікуючими та антимікробними речовинами, а також в умовах підвищеної запиленості повітря необхідно захищати дихальні шляхи респіраторами, марлевими пов’язками, змоченими нейтралізуючими дезрозчинами. Слід уникати контакту з шкідливими речовинами (пари формальдегіду, аміаку, озону тощо). Систематично необхідно проводити контроль у приміщеннях інкубаторію на загазованість, запиленість, мікробну забрудненість, при цьому враховуючи межові концентрації (МК) для людей.

9.8 Розтин відходів інкубації та молодняка слід проводити у спеціальному приміщенні. При цьому необхідно дотримуватись вимог безпеки, як і при роботі з патологічним матеріалом. Після розтину одяг та взуття знімають, а руки миють і дезінфікують. Весь патматеріал знезаражують 3,0-5,0%-ним лугом та утилізують.

9.9 У зв’язку з небезпекою захворювання на сальмонельоз працівники інкубаторію повинні регулярно проходити медичні огляди.

9.10 Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.0004.

 10 Вимоги охорони довкілля

10.1 При здійсненні процесу інкубації яєць качок і гусей слід керуватись вимогами безпеки, встановленими „Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств” [1].

10.2 Стічні води повинні підлягати очищенню і відповідати СанПиН № 4630 [8].

10.3 Контроль максимально допустимих рівнів шкідливих речовин в атмосфері здійснюється у відповідності з ГОСТ 17.2.3.01 і ДСП 201

[6].

10.4 Охорона ґрунту від забруднення відходами при інкубації яєць качок і гусей здійснюється у відповідності з вимогами СанПиН 42-128-4690 [7].

10 Вимоги охорони довкілля

10.1 При здійсненні процесу інкубації яєць качок і гусей слід керуватись вимогами безпеки, встановленими „Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств” [1].

10.2 Стічні води повинні підлягати очищенню і відповідати СанПиН № 4630 [8].

10.3 Контроль максимально допустимих рівнів шкідливих речовин в атмосфері здійснюється у відповідності з ГОСТ 17.2.3.01 і ДСП 201

[6].

10.4 Охорона ґрунту від забруднення відходами при інкубації яєць качок і гусей здійснюється у відповідності з вимогами СанПиН 42-128-4690 [7].

Pages: 1 2 3 4 5 6

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)



Школа птахівника