Домашня птиця 2019 - акція      
   Продамо підрощених курочок    
   Стан птахівництва у 2018 році   



Ukrainian Dutch English French Italian Polish Russian Turkish

Послід пташиний. Переробляння на органічні та органомінеральні добрива Технологічні процеси. Основні параметри

5 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

5.1 Технологічний процес переробляння посліду в органічні та органомінеральні добрива способом високотемпературного висушування повинен складатися з таких стадій:

  • транспортування посліду і мінеральних компонентів;
  • приймання і тимчасове зберігання;
  • відокремлення сторонніх (механічних) включень;
  • дозоване подавання посліду в апарат термічної сушки;
  • високотемпературне висушування посліду;
  • очищення пило-паро-газових викидів;
  • подрібнення висушеного посліду (за необхідності);
  • внесення мінеральних компонентів до висушеного посліду, їх змішування;
  • гранулювання одержаних органічних або органо-мінеральних добрив (за необхідності);
  • охолодження одержаних добрив;
  • контролювання якості готового продукту;
  • пакування, маркування і відправляння продукту на зберігання.

5.2 Транспортування посліду і мінеральних компонентів

5.2.1 Послід від пташників, мінеральні компоненти до місць переробляння в органічні і органо-мінеральні добрива транспортують мобільним транспортом.

5.2.2 Міжопераційні переміщення посліду і мінеральних компонентів у цехові переробляння виконують стаціонарними конвеєрами (скребковими, шнековими, стрічковими тощо) або мобільними завантажувачами.

5.2.3 Втрати посліду і мінеральних компонентів та розділення їх на фракції під час транспортування не допускаються.

5.2.4 Продуктивність конвеєрів та обладнання, що застосовуються для міжопераційних переміщень посліду повинна бути узгоджена з продуктивністю інших машин та обладнання, що використовуються в технологічній лінії.

5.3. Приймання і тимчасове зберігання посліду і мінеральних компонентів

5.3.1 Приймання посліду і мінеральних компонентів з мобільних транспортних засобів та тимчасове їх зберігання до переробляння здійснюють в приймальних бункерах, які вміщують не менше добової кількості сировини, що переробляється цехом, забезпечують механізоване її завантаження та вивантаження.

5.3.2 Бункери-накопичувачі повинні виключати злежування компонентів, куполоутворення, розділення на фракції.

5.4 Відділення сторонніх включень

5.4.1 Сторонні включення відділяють від посліду магнітними сепараторами, віброситами, грохотами тощо.

5.4.2 Вміст сторонніх включень (щебінь, метал, дерево, перо і пух) у посліді та їх розміри після обробки не повинні перевищувати гранично допустимих величин, що допускаються експлуатаційною документацією на обладнання, яке використовується під час виконання подальших технологічних операцій переробляння посліду.

5.5 Дозоване подавання посліду в апарат високотемпературної сушки

5.5.1. Для дозованого подавання посліду в апарат високотемпературної сушки в технологічній лінії переробляння має передбачатися бункер-дозатор та завантажувальний конвеєр. Відхилення від встановленої дози подавання посліду не повинно перевищувати +5%.

5.5.2 Допускається подавання посліду в апарат високотемпературної сушки стаціонарним конвеєром за відсутності бункера-дозатора, за умови неперевищення допустимого відхилення від встановленої дози завантаження сировини.

5.6 Високотемпературне висушування

5.6.1 Послід висушують у сушарках різних типів: барабанних (прямоплинних і протиплинних), шахтно-барабанних, апаратах сушіння у киплячому шарі, сушарках контактного сушіння тощо, згідно вимог експлуатаційної документації до обладнання.

5.6.2 Температурні режими обробки посліду повинні забезпечувати знезараження його від патогенних бактерій, вірусів, личинок і яєць гельмінтів, мінімізацію втрат поживних речовин та отримання сухих органічних чи органо-мінеральних добрив з вологістю не вище 14%.

5.6.3 При висушуванні у сушарках барабанного типу для знезараження посліду від патогенних бактерій, вірусів, личинок і яєць гельмінтів повинні застосовуватися такі режими термообробки сировини:

у прямоплинних сушарках: температура газів на вході в барабан має становити 800 – 1000 оС, на виході з барабана 120 – 140 оС, температура сировини 85-95 оС при експозиції не менше ніж 30 хвилин;

у протиплинних сушарках – температури газів на вході в барабан повинна складати 600 оС – 700 оС, на виході з барабана – 100-110 оС, температура сировини 85-95 оС при експозиції не менше ніж 30 хвилин.

5.6.4 При висушуванні посліду в апаратах контактного сушіння (шнекові сушарки, сушарки реакторно-змішувального типу тощо) температура нагрівних поверхонь обладнання, що контактують з послідом, має становити 200-300 оС, температура посліду 110 – 140 оС при експозиції 5 – 3 хвилин, вакуум в місцях відсмоктування парів і газів 0,03-0,05 МПа.

5.6.5 Для зменшення витрат палива на сушіння рекомендується використовувати попередньо підсушений у пташниках послід, зокрема в кліткових батареях із стрічковим видаленням посліду та системою вентилювання стрічкових транспортерів.

5.6.6. Орієнтовні витрати палива та теплової енергії на сушіння посліду в установках барабанного типу залежно від його вологості наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Витрати теплової енергії та рідкого палива у розрахунку на 1 т сухого посліду

Вологість посліду, %

Кількість сировини, кг

Кількість води, яку треба видалити, кг

Сумарні витрати теплової енергії,

тис. кДж

Витрати рідкого палива, кг

75

3440

2420

8170

176

65

2457

1457

4819,2

105

50

1720

720

2430,9

53

40

1433

433

1461,9

32

30

1229

229

773,2

17

Примітки.

1. Вологість кінцевого продукту (сухого посліду) – 14 %.

2. Коефіцієнт корисної дії установки прийнято приблизно 0,8.

5.7 Очищення пило-паро-газових викидів цеху переробляння посліду.

5.7.1 Пило-паро-газові викиди сушильних цеху переробляння посліду піддають очищенню від пиловидних часток матеріалу у циклонах, охолодженню та конденсації парів в конденсаторах поверхневого або барометричного типів, дезодорації газів у мокрих скруберах, остаточному очищенню газоподібних викидів у біологічних фільтрах.

5.7.2 Гази, що подаються в біологічні фільтри, повинні мати температуру не більше 35 оС. Дезодорація газоподібних викидів в біологічних фільтрах здійснюється в результаті життєдіяльності мікроорганізмів на органічних матеріалах біофільтрів. Як наповнювачі в біофільтрах використовують торф, солому, стебла соняшника, кукурудзи, очерет та інші природні органічні матеріали з сформованою структурою.

5.7.3 Допускається очищення та дезодорація пило-паро-газових викидів сушильних агрегатів шляхом високотемпературного спалювання за температури не менше 1000 оС.

5.8. Подрібнення висушеного посліду

5.8.1 Висушений послід повинен мати середній розмір часток 3-5 мм. Вміст часток розміром менше 1 мм не повинен перевищувати 10%. Розмір часток більше 30 мм не допускається.

5.8.2 У разі невідповідності розміру часток висушеного посліду технічним умовам на добриво, що виробляється, його піддають подрібненню в дробарках молоткового чи іншого типів, що забезпечують отримання продукту заданого гранулометричного складу

5.9 Внесення мінеральних компонентів до висушеного посліду, їх перемішування

5.9.1 Органомінеральні добрива отримують шляхом добавляння до висушеного посліду мінеральних компонентів (суперфосфату, фосфоритного борошна, фосфогіпсу, калійної солі, аміачної селітри, мікродобрив тощо) у кількості до 30% від загальної маси органомінерального добрива. Допускається інше співвідношення посліду і мінеральних домішок, якщо це передбачено технічними умовами на даний вид добрива.

5.9.2 Мінеральні термостабільні компоненти (фосфогіпс, суперфосфат, фосфоритне борошно тощо) можна вводити безпосередньо у сушильну установку.

5.9.3 Для дозованого введення мінеральних компонентів до складу добрива в технологічній лінії переробляння посліду повинні передбачатися бункери-дозатори мінеральних компонентів, а для їх змішування з послідом – спеціальні змішувачі. Відхилення від встановленої дози введення компоненту не повинно перевищувати 5%, рівномірність змішування компонентів має бути не менше 95%.

5.10. Гранулювання і охолодження одержаних органічних або органомінеральних добрив

5.10.1 Одержані органічні або органо-мінеральні добрива повинні гранулюватися (за необхідності) в прес-грануляторах і охолоджуватися (для попередження саморозігрівання та самоспалахування) до температури не вище 30 оС в охолоджувальних колонках, системі транспортерів, в потоці повітря, або шляхом розстилання тонким шаром в спеціальних приміщеннях, що виключають повторну їх деконтамінацію патогенними мікроорганізмами.

5.10.2 Вміст часток розміром менше 3 мм у гранульованому добриві не повинен перевищувати 10%.

5.10.3 Готові органічні або органомінеральні добрива транспортують за допомогою стаціонарних транспортерів чи методом пневмопередування у бункери безтарного зберігання, контейнери або пакують і маркують згідно з технічними умовами (ТУ) на даний вид органічного або органомінерального добрива. Стороннім організаціям добрива реалізують у пакованні.

5.11 Паковання органічних і органомінеральних добрив

5.11.1 Для реалізації органічні і органомінеральні добрива з пташиного посліду, виготовлені методом високотемпературного висушування, запаковують у поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811, у паперові мішки марок НМ, ВМ, ПМ згідно з ГОСТ 2226 або у пропіленові мішки чи у інші види тари згідно з чинними нормативними документами.

5.11.2 Добрива для роздрібної торгівлі можна розфасовувати в одно- або двошарові пакети з поліетиленової плівки завтовшки не менше ніж 80 мкм згідно з ГОСТ 10354.

5.11.3 Маса нетто чотиришарових паперових мішків повинна бути не більше, ніж 40 кг, паперових п’ятишарових та з інших матеріалів – не більше, ніж 50 кг, пакетів – не більше ніж 7 кг.

5.11.4 Дозволені відхилення маси нетто паковальної одиниці – не більше, ніж ± 1,5 %.

5.11.5 Пакети та мішки з добривами закривають способом, що забезпечує збереження продукції під час транспортування та зберігання.

5.12 Марковання органічних і органомінеральних добрив

5.12.1 Марковання наносять на транспортне паковання за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання. Марковання здійснюють державною мовою України. Воно повинно бути: чітко написане, стійке, не розтерте, яке не можна замінити, містити інформацію у доступній для сприймання споживачем формі. Марковання повинно містити:

  • назву та адреси пiдприємства-виробника чи постачальника, його товарний знак (за наявності) та місце виготовлення;
  • назву продукту із зазначенням сорту та призначення;
  • номер партії;
  • масу нетто (кг);
  • дату гарантійного терміну зберігання;
  • умови зберігання;
  • позначення технічних умов або стандарту, якому він відповідає за вимогами якості.

5.12.2 У разі розфасування добрив у спожиткову тару (пакети тощо) для роздрібної торгівлі марковання згідно п. 5.5.6 також наносять на пакети, а на торцевій стороні транспортного паковання (ящика, контейнера тощо) наносять транспортне марковання згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням попереджувального маніпуляційного знаку „Берегти від вологи” та інформацію:

1) назва продукту;

2) назва, повна адреса і телефон виробника (постачальника), його товарний знак (за наявності), місце виробництва;

3) кількість паковальних одиниць;

4) позначення технічних умов або стандаота на продукт.

5.12.3 У разі пакування добрива у контейнери етикетку з реквізитами згідно з 5.5.6 можна покласти до кишені контейнера (або до його верхньої частини в місці підгинання).

5.12.4 Не заборонено на транспортне та спожиткові паковання наносити іншу інформацію (рекомендації щодо використання, штриховий код тощо).

5.13 Транспортування органічних і органомінеральних добрив

5.13.1 Добрива у транспортному пакованні перевозять у закритих транспортних засобах або відкритих з забезпеченням захисту від вологи.

5.13.2 Під час перевезення потрібно дотримуватися чинних правил перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

5.13.3 Транспортні засоби повинні бути сухими, чистими та відповідати ветеринарно-санітарним вимогам. Для перевезення добрив заборонено використовувати транспорт після транспортування отрутохімікатів.

5.14 Зберігання органічних і органо-мінеральних добрив

5.14.1 Добрива зберігають у закритих сухих складських приміщеннях з хорошим вентилюванням насипом, у пакованні на дерев’яних настилах або на площадках з твердим покриттям.

5.14.2 Термін зберігання органічних та органомінеральних добрив: з пакуванням у мішках та спожитковому пакованні – 12 місяців, з пакуванням у контейнерах або бункерах безтарного зберігання – 6 місяців з дня виготовлення.

6 Методи контролювання

6.1 Масу посліду та мінеральних компонентів, готових органічних та органомінеральних добрив визначають зважуванням на вагах для статичного зважування.

6.2 Тиск та вакуум в робочих камерах обладнання, температуру технологічного матеріалу визначають контрольно-вимірювальними приладами (манометрами, вакуумметрами, мановакууметрами, пристроями вимірювання температури), що входять до складу устатковання.

6.3 Температуру органічних і органо-мінеральних добрив вимірюють термометрами після завершення технологічного процесу сушіння і після охолодження.

6.4 Готові органічні і органо-мінеральні добрива контролюють за всіма показниками якості згідно з чинними нормативними документами, які встановлюють вимоги до цих продуктів.

6.5 З кожної партії висушеного посліду має відбиратися проба масою не менше ніж 1 кг для аналізів на вологість, гранулометричний склад, наявність патогенних мікроорганізмів, життєздатних яєць і личинок гельмінтів та хімічного складу.

6.6 Проби для контролювання відбирають згідно з ГОСТ 17681.

6.7 Зовнішній вигляд і колір добрива визначають візуально. Для цього 100 г випробовуваного продукту насипають на листок білого паперу і, перемішуючи, розглядають його при денному освітленні.

6.8 Вологість посліду та органічних і органо-мінеральних добрив визначають методом висушування згідно з ГОСТ 13496.3. При цьому проби продукту висушують у сушильній шафі за температури від 100 оС до 105 оС протягом 3 годин.

6.9 Гранулометричний склад органічних та органомінеральних добрив визначають згідно з ГОСТ 17681.

6.10 Наявність у добривах патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, життєздатних гельмінтів та яєць гельмінтів визначають згідно методик, затверджених у встановленому порядку відповідними органами ветеринарно-санітарного нагляду. Знезараженим вважають послід, в якому лабораторними дослідженнями не буде виявлено патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і яєць гельмінтів. Висушений послід, який не відповідає цим критеріям, добавляють до сирого посліду і направляють на повторне знезараження в апарат високотемпературної сушки.

6.11 Концентрацію викидів шкідливих газів в атмосферу вимірюють один раз на тиждень згідно ГОСТ 17.2.3.01.

6.12 Для контролювання технологічних параметрів переробляння посліду використовують засоби вимірювання, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 – Засоби контролювання параметрів технологічного процесу переробляння посліду

Назва параметрів, що їх контролюють

Засоби вимірювання

Коротка технічна характеристика

1

2

3

1. Маса сировини, та готових органічних і органомінеральних добрив

Ваги для статичного зважуваннязгідно з ГОСТ 29329

Межа зважування – до 15 т Ціна поділки 500 г

Дозволена похибка зважування ±500 г

2. Тиск у сорочці та у робочій камері апаратів високого тиску

Манометри

згідно з ГОСТ 2405

Межа вимірювання тиску – 1,0-0,0 Мпа, клас точності 1,5

3. Вакуум у робочій камері апаратів вакуум-сушіння

Вакуумметри

згідно з

ГОСТ 2405-88

Діапазон вимірювання від 1,0 Мпа до мінус 0,1 Мпа, клас точності 1,5

Назва параметрів, що їх контролюють

Засоби вимірювання

Коротка технічна характеристика

1

2

3

4. Температура готового продукту після завершення технологічного процесу сушіння або охолодження

Термометри скляні ртутні згідно з

ГОСТ 112 або рідинні згідно з ГОСТ 13646,

ГОСТ 28498

Діапазон вимірювання від

0 оС до 200 оС, клас точності 1,5

5. Вологість сировини та готового продукту після завершення технологічного процесу сушіння

Згідно зГОСТ 13496.3  

6. Рівень шуму

Шумоміри

згідно з

ГОСТ 17187

Діапазон вимірювання рівня звукового тиску від 30 дБ до 100 дБ

Дозволена похибка вимірювання ±2 дБ.

7. Вміст в повітрі шкідливих газів

Універсальний газоаналізатор

згідно ГОСТ 17.2.3.01

8. Мікробне забруднення повітря

Прилад Кротова для відбирання проб, прилад ПСБ для підрахування кількості колоній мікроорганізмів згідно з чинними нормативними документами

Примітка 1. Допускається використовувати інші засоби вимірювальної техніки, які задовольняють задану точність.

Примітка 2. Усі засоби вимірювальної техніки повинні бути повірені згідно з вимогами ДСТУ 2708 або метрологічно атестовані згідно з ДСТУ 3215, а випробувальне обладнання повинно бути атестоване згідно з ГОСТ 24555.

7 Вимоги безпеки

7.1 Під час переробляння посліду треба керуватися вимогами безпеки згідно Правил охорони праці у птахівництві [19].

7.2 Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ДСТУ EN 563, НПАОП 0.00-1.07 [5], НПАОП 0.00-1.11[6], НПАОП 0.00-1.08 [7].

7.3 Рівень шуму на робочому місці під час роботи устатковання не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037 [8].

7.3.1 Рівень звукового тиску не повинен перевищувати 60 дБ за шкалою „А” шумоміра.

7.4 Показники вібраційного навантаження на працюючих у межах робочого місця не повинні перевищувати санітарних норм, зазначених у ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039 [9].

7.5 Мікроклімат виробничих приміщень та робочої зони повиннен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [10] та ГОСТ 12.1.005.

7.6 Освітлення приміщень цеху повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-1 [3] та ДБН В.2.5-28-2006.

7.7 Систему вентиляції приміщень цеху (відділення) переробляння відходів виконують згідно вимог ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05-91 [4].

7.8 Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

7.9 Персонал, пов’язаний з виготовленням добрив, їх пакуванням, зберіганням та транспортуванням, повинен бути забезпечений: спецодягом згідно з ГОСТ 29057 і ГОСТ 29058; захисним взуттям згідно з ДСТУ EN 346-1; засобами індивідуального захисту органів дихання – фільтрувальними масками згідно з ДСТУ EN 405; засобами індивідуального захисту органів зору – окулярами типу Г згідно з ГОСТ 12.4.013;, рукавицями згідно з ГОСТ 12.4.010; санітарно-побутовими приміщеннями згідно СНиП 2.09.04.

8 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

8.1 Захист стічних вод від забруднення шкідливими речовинами здійснюють згідно вимог СанПиН № 4630 [11].

8.2 Захист атмосферного повітря від забруднення здійснюють згідно вимог ГОСТ 17.2.3.01-86 і ДСП 201 [12].

8.3 Вміст токсичних речовин у викидах сушильних установок в атмосферу не повинен перевищувати їх граничнодопустимих концентрацій згідно ДСП 201-97.

8.4 Загист грунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють згідно вимог СанПиН 42-128-4690 [13].

8.5 Відходи виробництва повинні тимчасово зберігатися у спеціально відведених місцях, стилізування відходів виробництва здійснюють згідно з вимогами ДСанПін 2.2.7.029.

Додаток А

(довідковий)

Інформація для використання у розрахунках переробляння пташиного посліду

А.1 Вихід свіжого посліду натуральної вологості від птиці різних видів, віку та виробничого призначення наведено у таблиці А.1.

 Таблиця А.1 – Вихід посліду від птиці різних видів та виробничих груп

Вид і вікова група птиці

Середній вихід посліду, г/голову за добу

Вологість свіжого посліду, %

Об’ємна маса посліду, т/м3

Доросла птиця

Кури яєчні:

промислове стадо

батьківське стадо

155

160

71-73

71-73

0,6-0,7

0,6-0,7

Кури м’ясо-яєчні і м’ясні

165

71-73

0,6-0,7

Індики

450

64-66

0,6-0,7

Гуси

594

80-82

0,7-0,8

Качки

423

80-82

0,7-0,8

Перепела

35

64-66

0,6-0,7

Молодняк ремонтний

Кури яєчного напрямку віком, тижнів:

1-4

5-9

10-20

20

83

143

66-68

66-68

66-68

0,6-0,7

0,6-0,7

0,6-0,7

Кури м’ясо-яєчні віком, тижнів:

1-9

10-17

18-21

74

153

160

66-68

66-68

66-68

0,6-0,7

0,6-0,7

0,6-0,7

Кури м’ясні віком, тижнів:

1-8

9-18

19-26

80

153

160

66-68

66-68

66-68

0,6-0,7

0,6-0,7

0,6-0,7

Кінець таблиці А.1

Вид і вікова група птиці

Середній вихід посліду, г/голову за добу

Вологість свіжого посліду, %

Об’ємна маса посліду, т/м3

Індики

160

70-72

0,6-0,7

Гуси

350

76-78

0,7-0,8

Качки

235

76-78

0,7-0,8

Молодняк перепелів віком 1-7 тижнів

22

66-68

0,6-0,7

Молодняк, який вирощують на м’ясо

Курчата-бройлери у віці, тижнів:1-5 (в клітках)

65

66-74

0,6-0,7

Курчата-бройлери у віці, тижнів:

1-5 (в клітках)

1–6 (на підлозі)

1-10 (на підлозі)

100

120

200

66-74

66-74

66-74

0,6-0,7

0,6-0,7

0,6-0,7

Індики у віці, тижнів

1-8

9-16

9-23

165

215

150

70-72

70-72

70-72

0,6-0,7

0,6-0,7

0,6-0,7

Гуси віком 1-9 тижнів

200

76-78

0,7-0,8

Качки віком 1-8 тижнів

210

76-78

0,7-0,8

Молодняк перепелів віком 1-8 тижнів

25

66-88

0,6-0,7

Pages: 1 2 3 4 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)



Акція! Домашня птиця 2019. Державна станція птахівництва реалізує інкубаційні яйця і добовий молодняк