Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці

Живлення птиці є найважливішим фактором, який впливає, у більшості випадків вирішальний вплив, на товарні і біологічні якості яєць.  У найбільшій мірі маса яєць залежить від рівня обмінної енергії у кормосуміші.  Суттєве збільшення маси яєць встановлено за додавання до раціону курей кукурудзи і такого джерела енергії, як рослинні жири (до 2%), які містять неграничні жирні кислоти, а саме лінолеву. Зменшення проти норми обмінної енергії на 5-10% призводить до зниження маси курячих яєць на 0,5-0,7г.


Яєчна продуктивність курейМаса яєць зростає і при збільшенні у кормосуміші частки сирого протеїну:  Це збільшення буває більш помітним, якщо джерелом протеїнової добавки є корми тваринного походження. Оптимізація амінокислотного складу кормосуміші призводить до збільшення маси курячих яєць на 1-2г.

Укрупненню яєць сприяє добавка у корм доброякісної трав'яного борошна, вітаміну D3 при його недостачі, аскорбінової кислоти, сахарози, антибіотиків. Зниження маси яєць встановлено за підвищеного вмісту у раціоні жита, ріпаку, при введенні в організм надлишку фосфору, лікарських або отруйних речовин (нікарбазин,  фуміганти, афлатоксини), а також після втрати апетиту.

Корми не впливають на форму яєць, але помітно позначаються на якості шкаралупи.  Зокрема, за низького вмісту кальцію у кормі шкаралупа стає тонкою. Дослідним шляхом встановлено, що підвищення дози кальцію до норми призводить до швидкого зростання товщини шкаралупи, а отже і зниженні пружної деформації.

Згідно багаточисельних джерел вітчизняної і зарубіжної літератури встановлено, що збільшення дози кальцію у кормосуміші для курей-несучок з 2,0-2,5 до 3,5-4,0% незмінно супроводжується покращенням якості шкаралупи.  Тісно пов'язаний з обміном кальцію і якістю шкаралупи фосфор. Хоч його частка у шкаралупі досить незначна, однак він як антагоніст кальцію може знизити засвоєння останнього і збільшити його вивільнення з організму разом із послідом. Саме тому дозу фосфору, на думку вчених, слід обмежити, зменшити норму приблизно у 1,5 рази, але ще краще згодовувати кальцій і фосфор у різний час: основну частину фосфору включати у ранішнє годування, а кальцій у вечірнє. Встановлено, що оптимальне співвідношення між фосфором і кальцієм при середній яйценосності курей повинно бути 1:3,5-4,0, при високій – 1:4-5.

Ступінь засвоєння мінеральних речовин несучкою і якість шкаралупи багато в чому залежить від вмісту у раціоні вітаміну D3. Дефіцит цього вітаміну впливає на якість шкарлупи тільки через декілька днів.  Всмоктуванню кальцію через слизову оболонку кишечнику сприяє наявність у кормі достатньої кількості лізину і аргініну.

Цікаво відзначити, що наявність у кормі літію біля 300 г/т майже повністю паралізує процес виділення кальцію для утворення шкаралупи, у результаті чого кури "ллють" яйця,  тобто зносять їх без шкаралупи. З'явлення безшкаралупних яєць (до 40%) у більшості випадків пов'язано не з дефіцитом кальцію, а з неспроможністю організму несучки проникненню кальцію з крові до шкаралупи.

Кормовий фактор сильно виливає на співвідношення, склад і властивості білка і жовтка.  Високий рівень обмінної енергії у раціоні змінює відношення білка до жовтка на користь жовтка. Підвищений вміст сирого протеїну приводить до збільшення частки білка, при низькому – не тільки зменшується відносно кількості білка, але і відзначається його деяке розрідження. За вмісту раціоні курей 13, 16 і 19 г сирого протеїну висота щільного білка складає відповідно 5,6; 5,7 і 5,9 мм. Негативну дію низького рівня сирого протеїну збільшується за його неповноцінності, особливо при нестачі у ньому метіоніну, цистину і лізину. Від якості раціону багато в чому залежить пігментація жовтка. Вона збільшується за додавання у раціон трав'яного борошна, особливо люцернової, жовтої кукурудзи або препаратів, які містять каротиноїди. Добавка у корм тваринних жирів призводить до затемнення жовтків. Додавання у раціон великої кількості бавовникового шроту (більше 7%) порушує пігментацію жовтка, який набуває оливковий або коричневий відтінок; білок за цих умов стає рожевим. Оливковий або зелений колір жовтка з'являється також при годовуванні несучкам сорго або ріпаку, які містять деякі таніни.

Жовток стає бліднішим при надлишкових дозах вітаміну А, при вмісту у кормо суміші нітрату або нітрату калію (більше 0,2%). Додавання у корм деяких лікарських речовин,  наприклад нікарбозину, призводить до плямистості жовтка. Амінокислотний склад протеїну білка і жовтка досить стабільний і, очевидно,  практично не залежить від раціону. Не випадково тому білок курячого яйця є еталоном оптимального співвідношення амінокислот.

Мінеральний склад білка і жовтка залежить від вмісту у кормі макро- і особливо мікроелементів. Зокрема, зі збільшенням кількості марганцю у раціоні вміст його у білку може підвищити у 2 рази, а у жовтку – у 6-7 разів.

Фотоперіодизм, біологічна сутність та його використання на практиці

Фотоперіодизм – річні цикли розвитку багатьох видів тварин і рослин. які регулюються тривалістю світлового дня та температурним режимом. Фотоперіодизм проявляється у першу чергу у коливаннях інтенсивності метаболізму та енергії. У технології виробництва яєць птиці велике значення має подовження строків яйценосності. Для курей характерно 220-250, для качок – 180, гусей 80-100, індичок – 100-150, цесарок – 100-120 яєць. Для виробництва такої кількості продукції птиці потрібно 60 кормових одиниць, 12 кг протеїну, 1,8 кг кальцію і 1 кг фосфору. Залежно від породи у певний період у птиці настає, для продовження періоду яйценосності,  період линяння, що пов'язано з втратою пір'я, за цих умов яйценосність птиці знижується, а може і зовсім припинитись. По закінченню цього періоду фотоперіодизму яйценосність у птиці відновлюється, однак вона значно нижче, ніж у перший період.

Виняток складають гуси.  У основу штучного фотоперіодизму птиці покладено комплексний вплив на неї рядом факторів, щоб припинити її яйцекладку. Явище фотоперіодизму у птиці проводять наступним шляхом: у перші чотири дні птицю тримають без корму і без світла у темних приміщеннях. На п'ятий день птиці дають по 40 г зерна і протягом тижня кількість корму доводять до 100 г кожного дня. З 15-го ' дня у раціон включають комбікорм, частку якого збільшують, а зерна зменшують. Крім цього на 5-й день вмикають світло на 2 години, а далі протягом тижня доводять до 6 годин. Після цього повторно залишають птицю без світла ще на 2 дні. Через 10 днів після початку застосування умов фотоперіодизму  (певного харчування та освітлення) настає інтенсивне линяння. Через півтора – два місяці після примусового линяння інтенсивність яйценосності відновлюються до 70% і у подальшому кури використовуються для одержання яєць більше 6-7 місяців. Для індичок іноді використовують примушене линяння, яке продовжується 2,0-2,5 місяці. За три місяці другого циклу яйценосності від однієї індички отримують 50-55 яєць, у качок – 60- 70, гусей – 40-50, Саме таким чином, фотоперіодизм дає можливість використання інкубаційних яєць.  Явище фотоперіодизму підсилюються хімічними та гормональними речовинами, за цих умов світловий день скорочується до 8 годин за період одного місяця, а ефект великий.

Напрямлений вплив на несучість

Несучість курей становить у середньому 170 — 190 яєць за рік, качок — 110—120,  гусей – 40 — 50, індичок — 90 — 100, цесарок — 70-100. Від курей сучасних несучих гібридів отримують 300 і більше яєць за рік. Яйцевідкладання має сезонний характер і починається навесні. При промисловому веденні птахівництва сезонність згладжується і яйцевідкладання планується протягом року. У курей воно починається у віці 5 — 6 міс,  досягаючи найбільшої інтенсивності у 8—11 міс. На другому році життя знижується на 10—15 %, на третьому році — на 9 — 19 %. Відбувається воно без запліднення яйцеклітини, що дає можливість господарствам утримувати курей без півнів. Маса яєць курей — 55 — 65 г, качок та індичок – 80 — 100, гусей — 130 — 160. Курка, яка знесла за рік 200 яєць із середньою масою одного яйця 55 г, виробляє близько 11 кг яєчної маси, що в 5 —6 разів перевищує масу її тіла.

На несучість впливають внутрішні й зовнішні фактори. До зовнішніх факторів слід віднести годівлю, утримання тощо. Враховуючи це, можна напрямлено впливати на продуктивність птиці. Зокрема, введенням у раціони різних речовин (амінокислот, білків,  ліпідів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей) можна поліпшити якість яєць, збільшити тривалість несучості і в результаті підвищити продуктивність курей. Слід зазначити, що найбільша кількість сучасних кормових добавок застосовується саме у годівлі птиці.

Зміна світлового режиму утримання птиці дає змогу отримати яйце в потрібні періоди року, тобто керувати сезонністю та рівнем продуктивності.

До внутрішніх факторів управління продуктивністю слід віднести породність,  лінійність, вік та інші корисні ознаки. Вміло використовуючи ці фактори, можна довести середню несучість курки-несучки до 280 — 300 штук і більше яєць за рік, одночасно зменшивши витрати на їх виробництво.

Галина Євгенівна Киричук – доктор біологічних наук, професор, Житомирський
Державний університет ім. І.Франка;
Анатолій Васильович Гуцол – доктор сільськогосподарських наук, Вінницький
Національний аграрний університет.

Представлена схема постійно удосконалюється по мірі обговорення фахівцями щодо систематизації факторів. Схема узагальнення факторів що впливають на яєчну продуктивність птиці та на якість яєць

Ключові слова: несучість птиці, яєчна продуктивність, якість яєць, розмір жовтка, ромір білка, пігментація жовтка, годівля несучок, вплив на несучість, товщина шкаралупи.

З цим матеріалом читають:

2 Responses to Фактори що впливають на яєчну продуктивність птиці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)