Птахівництво України і cвіту | менеджмент, аналітика, реформи, стандарти


Українська Наука – сучасні тенденції

Результатом роботи вчених і наукових досліджень є знання, ноу-хау, технології – все те, що важко оцінити і підрахувати. Як визначити, якісна наукова робота чи ні? Є різні критерії оцінки якості наукових досягнень. По-перше, про кращих вчених ми дізнаємося раз на рік при врученні Нобелівських премій. До речі, в Україні формально немає лауреатів цієї премії – ще не встигли. Для порівняння, шість лауреатів Нобелівської премії має Ірландія, в той час як сусідня Польща і Угорщина мають 12 і 9 лауреатів відповідно.

По-друге, плоди наукової діяльності оцінюють, аналізуючи кількість опублікованих робіт – статей, монографій, книг або патентів. Звичайно, це стосується головним чином некомерційних і фундаментальних досліджень, тобто тих, на які витрачаються гроші платників податків.

Більш того, кількість надрукованих статей далеко не завжди є адекватним індикатором наукового успіху. Наприклад, можна надрукувати десятки статей в рік у журналі N-го університету, і їх ніхто навіть не прочитає.

У сучасному глобалізованому світі науку в Україні можна розглядати тільки в контексті загальносвітових тенденцій і досягнень. У цьому аналізі ми скористалися Ськопус, найбільшої в світі базою даних наукових публікацій. Вона налічує понад 21 000 наукових журналів з усього світу, і в тому числі 60 чисто українських видань. Щоб потрапити в цю базу, журнали повинні відповідати мінімальним критеріям якості, зокрема бути рецензованих, мати як мінімум англомовні заголовки і резюме. Наукові статті та праці друкуються виключно в рецензованих журналах, щоб уникнути шарлатанства і публікації псевдонаукових результатів.

Загальні тренди і кількісні показники

На перший погляд, кількість опублікованих статей у різних наукових журналах постійно зростала за останні два десятиліття від 6000 до 10000 майже на рік. В цілому, серед публікацій домінують природні і точні науки: «фізика і астрономія», «інженерні науки» та «матеріалознавство» в сумі дають більше половини українських наукових публікацій (рис 1) .. Тільки 40% всіх публікацій за 2012-2014 роки, пов'язані е Статистика з Національною Академією Наук України (решта надійшли з університетів), що ще раз підтверджує її плачевний стан.

Кількість публікацій в Україні

Така ситуація помітно відрізняється від загальносвітових трендів, де більше уваги приділяється медицині та біології, а також соціальних наук. Потрібно також пам'ятати, що дослідження в галузі медицини мають прямий зв'язок з якістю медичного забезпечення, адже чим більше медичних досліджень в університетах – тим більше кваліфікованих викладачів, а значить – і лікарів.

Різні кластери країн мають різні домінуючі напрями наукових досліджень. Природним порівнянням для нас, звичайно, є Європейський Союз (рис. 2). У ньому всі показники дуже схожі на загальносвітові, де основні тенденції задають розвинені держави «західного світу».

Кількість публікацій в ЄС

Однак наука і техніка розвивалися не тільки в Україні: за останні двадцять років частка українських статей впала з 0,5% до майже 0,3%. При цьому офіційний ВВП України становить трохи менше 0,2% від загальносвітового. Ситуація в останні роки почала виправлятися у зв'язку зі збільшенням фінансування, принаймні номінального (з лагом у кілька років, див. Рис. 3). Дно фінансування української науки було пройдено в 2000 році, починаючи з 2001 року, фінансування саме наукової діяльності постійно збільшувалася. У той же час «дно» кількості наукових публікацій довелося на 2009-2010 роки. Така затримка типова для наукових досліджень – вони зазвичай тривають як мінімум кілька років.

Малюнок 3. Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт (млн. Доларів США)

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт

Важливо відзначити, що ВВП в цей час зростав швидше – фінансування науки впало з 1,36% в 1996р. до 0,81% в 2013 р В ЄС ця цифра становить в середньому 1,92% ВВП (навіть у Польщі – 0,87%, а в Росії – 1,12%).

Тут же криється відповідь на питання, як тіньова економіка шкодить нам в довгостроковій перспективі. Половина української економіки знаходиться в тіні, що означає вдвічі менше податкових надходжень і, відповідно, бюджетних витрат, від яких значною мірою залежить фінансування науки в Україні та у світі в цілому. Менше сплачених податків сьогодні, більше опортуністичних сьогоднішніх витрат – менше потенційних інвестицій у майбутнє (адже витрати на науку є саме довгостроковими інвестиціями) – як результат, ще більше відставання в галузі науки за 20-30 років.

Міжнародне співробітництво

З 2015 року Україна є повноцінним партнером недавно запущеної загальноєвропейської програми Horizon 2020, отже, є шанс інтегрувати українську науку у світову за допомогою міжнародного співробітництва.

Ізоляція СРСР від світу мала помітний вплив на нашу науку ще до середини 2000 х років, коли показники міжнародного співробітництва вийшли на стабільні значення, близькі до тих, що спостерігаються в США і ЄС. Так, в 2014 році році українські вчені опублікували 38% статей у співавторстві з ученими з інших країн, а в 1996 р – тільки 20%. Самим науковим партнером України все ще є Росія, з невеликим відривом від Німеччини, США та Польщі. Для порівняння, сумарна статистика по основним кластерам Країн за 2012-2014 роки (рис. 4).
Малюнок 4

Кількість публікацій в рамках міжнародного співробітництва

У той же час в Україні існує величезна диференціація рівня співпраці по галузях науки, яка впливає на якість опублікованих статей. Найгірша ситуація в галузях «економіка, економетрика та фінанси» і «соціальні науки», де частки співпраці становлять лише 4,7% і 15% відповідно.
Продуктивність наукової роботи

Незважаючи на те, що загальні кількісні показники української науки виглядають досить-таки непогано, якісні показники показують глибину проблеми. Найпростіше порівняння – загальна економічна спроможність країни та її наукові досягнення, виміряні в кількості опублікованих робіт і результатів. На перший погляд, Україна в тренді: мало грошей – мало результатів. Однак речі виглядають набагато гірше, якщо подивитися на індивідуальну продуктивність праці, а саме – середня кількість опублікованих статей у визнаних міжнародних журналах одного вченого (тут враховані й ті 60 журналів, що видаються в Україні) – рис. 5.
Малюнок 5

Кількість публікацій на одного вченого

Ефективність індивідуальної роботи в Україні приблизно в 10 (десять!) Раз нижче, ніж у середньому в розвинених країнах. Звідси очевидні наслідки зменшення фінансування науки. Україні потрібно або в 10 разів підняти витрати, або звільнити 9 із 10 науковців, щоб вивільнити необхідні ресурси для тих, хто залишиться, щоб у них була можливість працювати на світовому рівні. Зокрема, в таких умовах заробітна плата вченого може становити в еквіваленті не менше 1000 доларів США, що зробить її конкурентної навіть на міжнародному ринку. 9 з 10 – цифра, яка також корелює з надлишком ВУЗів. За даними Держстату в Україні налічується близько 800 ВНЗ різних форм власності та рівнів акредитації.

Проблема низької ефективності праці в Україні обговорювалася і раніше, але для вчених вона стоїть особливо гостро. І «закон середнього» Джима Рона (Джим Рон, закон середньому), «ми є тим середнім від п'яти чоловік, з ким проводимо найбільше часу» стає як ніколи актуальним: «якщо ніхто навколо не працює, то і я не буду ».

Водночас ефективність приватних інвестицій у розробки, яку можна оцінити, виходячи з витрат і кількості отриманих патентів (тут враховуються тільки патенти, отримані не в Держпатенті України, який не надає необхідної світової захисту і заповнений Фейкові патентами-дублікатами, а Мінекономрозвитку тільки починає працювати над необхідної реформою у сфері інтелектуальної власності), знаходиться на хорошому рівні, порівнянному, наприклад, з США, хоча там в патенти інвестують та університети. За даними Espacenet за 2012-2014-ті роки включно було зареєстровано більше 32 000 українських патентів, за той же період було зареєстровано близько 370000 американських патентів. Порівняльний рівень приватних інвестицій у дослідження, опублікований Всесвітнім Економічним форумом (World Economic Forum) в рамках Глобального індексу конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), для України обчислений як 3,1, в той час як для США він становить 5,5. Співвідношення патентів за рік на мільйон населення до індексу приватних інвестицій практично збігаються в Україні та США, що ще раз підтверджує, що в Україні є всі можливості для успішного розвитку.

Якість наукових результатів

Однією із загальновизнаних методик оцінки якості наукових результатів, тобто їх впливу, новизни і важливості для науки є так званий імпакт-фактор. Цей метод заснований на тому, що чим якісніше стаття або результати, тим частіше її будуть цитувати інші. Отже, тим більше буде посилань на статтю, тим вона буде влиятельней (вплив).

Для того щоб можна було порівнювати різні галузі наук, використовують зважений імпакт-фактор – в середньому для всіх світових публікацій разом узятих він завжди дорівнює 1. На рис. 6 наведено зважений імпакт-фактор в розрізі років для України та кількох характерних кластерів країн.
Малюнок 6

Зважений імпакт-фактор публікацій

І Україна, і в цілому країни СНД, де за обсягом домінує РФ, пасуть задніх. Важливо також те, скільки публікацій потрапляє в найбільш авторитетні журнали. В Україні тільки 12,3% статей виходять у журналах, які відносяться до топ-10% кращих у своїх дисциплінах, тоді як в ЄС цей показник становить 30%, а в США – майже 40%.

Враховуючи низьку ефективність роботи і мале державне фінансування, досить очікувано виглядає те, що чим більше ступінь міжнародного співробітництва, тим більше шансів отримати кращі результати і визнання. Адже тільки конкурентні проекти можуть зацікавити сторонніх партнерів і отримати фінансову підтримку за межами України. В середньому, всі статті, опубліковані у співпраці із зарубіжними партнерами, мають імпакт вище 1 (тобто середньосвітового -. Рис 7).
Малюнок 7

20 кращих наукових партнерів України

Такий зв'язок досить-таки однозначно простежується по всіх галузях наук. Чим більше рівень міжнародного співробітництва, тим в середньому вище якість опублікованих робіт (рис. 8).

Малюнок 8. Зв'язок імпакт-фактора і рівня міжнародного співробітництва по галузях

Зв'язок імпакт-фактора і рівня міжнародного співробітництва по галузях

Що робити?
Найголовніше – потрібно кардинально підвищити ефективність праці вчених. Це не нова проблема, але це головна перепона на шляху української науки. Зокрема, ми пропонуємо:

По-перше, підвищити конкуренцію між університетами та науковими установами шляхом:

  • Фінансової незалежності університетів.
  • Чіткого поділу державного фінансування витрат на навчання і витрат на науково-дослідні роботи (через загальнодержавні гранти).
  • Введення прозорих індикаторів якості результатів роботи за три-п'ятирічні періоди, базуватимуться на усталених міжнародних показниках, наприклад Ськопус.
  • По-друге, кардинально скорочувати кількість наукових установ і ВНЗ і провести давно перезрілу реформу Академії наук – Україна не в змозі підтримувати таку надмірно роздуту структуру.
  • По-третє, продовжувати курс на інтеграцію з європейським науковим простором і включатися у вирішення найбільших викликів сучасності – це шлях до успіху в майбутньому.

Автори: Максим Сич, Шеффілдський університет, Том Купе, Київська школа економіки, Олександр Талавера, Шеффілдський університет

З цим матеріалом читають:

Академік Національної академії наук України, екс -міністр економіки Богдан Данилишин вважає, що в Україні через вкрай незадовільного фінансування руйнуються основи функціонування науки.  Докладніше …

3 Responses to Українська Наука – сучасні тенденції

  • Тривожні новини says:

    Українська наука - тревожні новиниПротягом останніх п'яти років скорочення фінансування науки відбувається особливо інтенсивно з кожним роком. Ряд науково-дослідницьких перестали існувати. Частину установ було об'єднано, або змінено статус. Для того, щоб зберегти робочі місця було встановлено скорочений робочий день чи скорочений тиждень. Також відправляли співробітників у відпустку за свій рахунок.

    Оголошене чергове скорочення фінансування науково-дослідницьких установ в Україні. По деяким скорочення складе 40% у порівнянні з минулим роком. Одночасно з цим уряд оголосив про підвищення заробітних птат. Для того, щоб забезпечити це підвищення відтепер потрібно звільнити з роботи майже 50 % наукових співробітників. Так за п'ять років з кожних 100 працівників кількість звільнених складе 70 чоловік.

    Стан науки в Україні досить критичний. Не хочеться вірити і говорити про те, що точка неповернення вже пройдена й перспектив відновлення вітчизняної науки не має. У зв'язку з несприятливими умовами багато перспективних науковців відїджає за кордон, країна втрачає свій науковий потенціал.

     

  • Фейк про зростання заробітної плати в Україні says:

    Дуже легко політики маніпулюють цим показником. Звідки ж береться зростання? З масмедія тільки й чути про зростання заробітної плати депутатів, прокурорів, судей, силового блоку. Більшість же людей отримує мінімальну зарплату. Якщо сумувати все й поділити на кількість працюючих, то виходить гарний результат. Його виставляють за загальне "покращення".

    Яка ж однорідність середньої заробітної плати в Україні? Цей показник розраховується як відношення чисельності людей, що отримують заробітну плату в межах відхилення 10% від середнього значення до загальної кількості людей (всі зарплати). Якщо показник більше 70%, то це добре. У випадку України він значно нижчий, так як таку зарплату отримують далеко на 70 % населення.

  • Знову фейк про зарплату says:

    Наразі вченим аграрникам не вистачає коштів на зарплату

    Маючи вищу освіту і значний досвід роботи мене заставляють йти у відпустку за свій рахунок з причини недофінансування нашої бюджетної установи у зв'язку з черговим "підвищенням заробітної плати". Чи можна вважати це корупцією. Звідки це йде? Що робити ? :cry: Заробітна плата на руки виходить нижче встановленої мінімальної. З гори спускають план позабюджетних надходжень. З одного боку наша організація не є прибутковою, а з іншого ми повинні заробити в двічі більше від виділених коштів продаючи свої наукові розробки. В народі кажуть :"Ще не родилось телятко, а вони стоять з довбнею щоб забити й продати якнайдорожче". Телятко – це і є наукова розробка. Раніше неодноразово відбувалось скорочення кадрів, а обєм запланованих робіт залишився. У зв'язку з недостатнім фінансуванням знизили розряди, прибрали надбавки, ще й за свій рахунок потрібно ходити. Більшість тваринницьких сільськогосподарських підприємств збанкрутували, обладнання порізали на металолом. Землі виснажуються посівами ріпаку та соняшнику. А з високих трибун говорять про підвищення заробіньої платні. Тільки кому її підвищили… Це відверта неправда, маніпулювання та підміна понять. Йде цілеспрямоване знищення Української науки і взагалі цілих галузей, які раніше були прибутковими. Кому це вигідно? Хто заганяє людей у безвихідь? Перспективні вчені і молодь вимушені покинути Україну шукаючи кращої долі, адже життя єдине!

    І ось початок 2019 року. Знову обмежили фінансування. В Січені – Березені вченим зарплати вистачає лише на 5 робочих днів. Люди розраховуються. Нам говорять продавайте свої розробки. Справа у тому, що наукова розробка – це ще сирий матеріал, який потрібно довести до такого товару, щоб продати, адже він має пройти всі стадії: гіпотеза, ідея, науковіі-дослідження, дослідні випробовування, корегування й доведення документації, впровадження, просування й супровід. На все це також потрібні ресурси людські, фінансові, матеріальні. А саме головне має бути глибокий аналіз напряму досліджень і реальне планування.

    Мало мати ідею, її ще потрібно уміти продати. А щоб продати головним менеджером у науковій роботі має бути трансфер інновацій. Він має використовувати передові методики аналізу, планування і контролю за науковими дослідженнями.

    Що можна говорити, коли підрозділу трансферу інновацій узагалі немає, або якщо є, то до його складу входять не фахівці з менеджменту, а ресурсне забезпечення визначається по залишковому принципу. Навіть якщо працівники підрозділу трансферу інновацій й намагаються щось зробити в напрямку покращення ситуації, то їх недослухаються.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

:wink: :twisted: :roll: :oops: :mrgreen: :lol: :idea: :evil: :cry: :arrow: :?: :-| :-x :-o :-P :-D :-? :) :( :!: 8-O 8)